Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів /послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», (зі змінами та доповненнями) незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно із п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Статтями 620 та 666 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що у разі якщо умови договору купівлі-продажу не виконані та фактичної поставки товару не здійснено, а сума попередньої оплати не повернута, то покупець вправі вимагати передачі проданої речі або відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування збитків.
В той же час відповідно до ст. 601 ЦКУ зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.
Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ встановлено, що якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
У випадку, якщо умови договору купівлі-продажу не виконані (після здійснення попередньої оплати фактичної поставки товарів/послуг не здійснено), а сторони домовляються про припинення зустрічних однорідних вимог, така операція з метою оподаткування ПДВ прирівнюється до розторгнення угод на постачання таких товарів / послуг.
При цьому такі платники податку зобов’язані скласти один на одного відповідні розрахунки коригування до податкових накладних, що були складені за фактом отримання авансу за товари/послуги, які не були поставлені. Такі розрахунки коригування підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН.
Зменшення податкових зобов’язань відображається у рядку 7.1 розд. І податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) продавця, а зменшення податкового кредиту покупця – у рядку 14 розд. ІІ декларації покупця.
При заповненні рядка 14 до декларації обов’язковим є подання додатку 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» до декларації (далі – додаток 1).
Формою додатка 1 передбачено, що у разі коригування податкового кредиту згідно зі ст. 192 ПКУ платнику податку слід заповнювати таблицю 2.2 розд. ІІ додатка 1, яка заповнюється в розрізі контрагентів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html) розміщені нові довідники податкових пільг станом на 01.09.2025, а саме:
- Довідник податкових пільг № 130/1, що є втратами доходів бюджету;
- Довідник інших податкових пільг № 130/2.
Нагадуємо, що довідники податкових пільг містять інформацію про всі пільги, встановлені законодавством України, це дозволяє платникам правильно застосовувати їх під час подання податкової звітності.
Довідково: у довіднику зазначається код пільги, який потрібно вказувати у податкових деклараціях; зміст пільги; тип податку, до якого застосовується пільга (ПДВ, податок на прибуток підприємств, акцизний податок, податок на майно тощо); умови та строки дії пільги.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Станом на 01.09.2025 на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) знаходилось 297 828 юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців (ФОП) та адвокатів і нотаріусів. Це на 5 601 особу більше ніж станом на 01.09.2024 (292 227 осіб).
Юридичних осіб станом на 01.09.2025 на обліку в ГУ ДПС перебувало у кількості 122 137 осіб, що на 2 412 осіб більше ніж у 2024 році (станом на 01.09.2024 – 119 725 осіб).
ФОПів, адвокатів та нотаріусів в ГУ ДПС станом на 01.09.2025 знаходилось на обліку у кількості 175 691 особа. Кількість таких осіб зросла у порівнянні з 2024 роком на 3 189 осіб (станом на 01.09.2024 – 172 502 особи).
Інформуємо, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ст. 45 ПКУ).
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – серпні поточного року від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло понад 77,4 млн грн рентної плати. Це на понад 1,2 млн грн більше ніж у відповідному періоді 2024 року, темп росту 101,7 відсотків.
Нагадуємо, що на вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми податкової декларації з рентної плати (квартальна), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) за ідентифікаторами форм F0800108 (для фізичних осіб) та J0800108 (для юридичних осіб) разом з додатками.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Упродовж восьми місяців 2025 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 5,7 млрд грн військового збору. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з січнем – серпнем минулого року надходження збільшились на понад 4,2 млрд гривень. Темп росту – 367,6 відсотків.
Керівник податкової служби регіону подякувала всім, хто сумлінно сплачує податки, збори і платежі та зауважила, що сьогодні комунікації з платниками, які відбуваються на постійній основі – це той робочий процес, який спрямований на побудову довіри і партнерства між податковою і бізнесом.
«Держава починається з поваги, поваги до кожного. І податкова служба сьогодні змінюється, стає ближче до платника. Адже тільки разом ми зможемо протистояти всім викликам і забезпечити майбутнє нашої держави», – підкреслила Теодозія Чернецька.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
ДПС продовжує впровадження ключових реформ та посилення інституційної спроможності у рамках Національної стратегії доходів. Про це розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух під час зустрічі з постійним представником МВФ в Україні Прішилою Тофано та експертами МВФ.
Основний акцент – на системі управління ризиками як основи якісного податкового адміністрування.
«У податковому адмініструванні робимо акцент на системі управління ризиків – CRM. Працюємо над повноцінним впровадженням цієї системи у роботу ДПС за рахунок внесення відповідних змін в законодавство. Зосереджуємо податкову увагу виключно на тих платниках, які мають високі ризики, та уникаємо втручання у діяльність чесного бізнесу», – розповіла Леся Карнаух.
За її словами, ДПС розроблено низку профілів ризиків за основними аспектами реєстрації, подання звітності та сплати. Також у процесі – визначення ризикових секторів економіки, індикатора оцінки рівня покращення комплаєнсу та практичне відпрацювання ризиків.
Очільниця ДПС відзначила, що ДПС змінює підходи до проведення перевірок. За її словами, запроваджений мораторій на проведення перевірок не означає, що податкова не застосовуватиме законодавчі механізми для припинення схем ухилення від оподаткування та контролю за ризиковими платниками.
«В умовах сьогодення ДПС має мобілізувати можливі ресурси для наповнення бюджету. Тому застосовуватимемо усі дозволені законодавством механізми для протидії діяльності тіньового ринку, створення рівних конкурентних умов для всіх платників та захисту інтересів держави», – підкреслила Леся Карнаух.
Учасники також обговорили питання:
реформування у сфері інформаційних технологій – вже розроблено план цифрового розвитку ДПС до 2030 року, важливий акцент – на безпеці даних, інтеграції податкових систем з європейськими ІТ-системами та розвиток якісних цифрових послуг для платників;
реформи податкового аудиту – цифровізація податкового контролю та впровадження стандартного аудиторського файлу SAF-T UA;
зменшення адміністративного навантаження – скорочені терміни проведення перевірок податкової звітності з ПДВ та відшкодування заявлених сум ПДВ, розширено можливості Електронного кабінету для осіб – нерезидентів – платників ПДВ, зокрема, спрощення податкової звітності;
нові підходи у системі управління змінами – орієнтація на європейські стандарти та досвід.
«Дякую експертам МВФ за допомогу у впровадженні реформ та виконанні заходів Національної стратегії доходів. Працюємо далі, визначаємо пріоритети та ті напрями, які потребують посиленої уваги. Впевнена, що результативність, яку вже маємо, демонструватимемо і надалі», – підкреслила Леся Карнаух.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/931309.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/931207.html повідомила.
За січень – серпень 2025 року платники перерахували 423,5 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Це на 22,3 %, або на 77,2 млрд грн більше за відповідний показник минулого року.
За 8 місяців 2024 року ця сума була на рівні 346,3 млрд гривень.
Нагадуємо, що роботодавці, в яких працюють особи з інвалідністю, сплачують ЄСВ за пільговими ставками:
- 8,41 % – звичайний роботодавець, який працевлаштовує осіб з інвалідністю,
- 5,5 % – якщо кількість працівників з інвалідністю становить не менше 50 % від загальної чисельності, а фонд оплати їхньої праці – не менше 25 % витрат на оплату праці,
- 5,3 % – для підприємств і організацій УТОГ та УТОС, якщо виконуються умови попереднього пункту.
Передбачені також пільги для фізичних осіб з інвалідністю.
Звільняються від сплати ЄСВ за себе:
- фізичні особи – підприємці (ФОП),
- особи, які провадять незалежну професійну діяльність,
- члени фермерського господарства,
якщо вони:
- мають статус особи з інвалідністю,
- та отримують пенсію або соціальну допомогу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що
08 вересня 2025 року, понеділок, останній день сплати:
- ПДВ за IІ квартал 2025 року особами-нерезидентами, які постачають фізичним особам електронні послуги;
- податку на прибуток підприємств виробниками сільськогосподарської продукції за період з 01.07.2024 по 30.06.2025.
Нагадуємо, що своєчасна сплата податків, зборів та платежів є основним обов’язком кожного платника.
Реквізити рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України розміщені в центрах обслуговування платників, на офіційному вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Одночасно, за принципами, визначеними п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України функціонує Електронний кабінет, який забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, у тому числі, шляхом, зокрема, автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);
нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини четвертої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) визначається Законом № 2464, в частині адміністрування – Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464 (частина друга ст. 25 Закону № 2464).
Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII, крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску (частина сьома ст. 25 Закону № 2464).
Згідно з частиною восьмою ст. 25 Закону № 2464 у разі ліквідації юридичної особи – платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:
- ліквідаційна комісія – щодо юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується;
- юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується.
У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:
- засновники або учасники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов’язаннями;
- юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується;
- правонаступники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується.
У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов’язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов’язки.
Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина дев’ята ст. 25 Закону № 2464).
Таким чином, юридична особа, фізична особа – підприємець (крім електронних резидентів (е-резидентів)) або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання з єдиного внеску за інших осіб, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.
Коментарі: 0
| Залишити коментар