Блог

Федоренко

КПП – дієвий майданчик інформаційно-консультаційної підтримки

05.09.2025 09:38

За роз’ясненнями щодо порядку отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій (Витяг) і способів подання документів, необхідних для його отримання до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) звернулися об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) м. Дніпро.
Запит надійшов на електронну скриньку комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС (КПП).
Під час зустрічі фахівці ГУ ДПС розповіли, що неприбуткова організація, яка за рішенням органу Державної податкової служби України (ДПС) внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій (Реєстр) може звернутись до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру (Запит) та отримати безоплатно Витяг протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту.
Запит обов’язково має бути підписаний керівником або уповноваженою особою із обов’язковим зазначенням дати, коду ЄДРПОУ, способу отримання.
Він подається контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації в один з таких способів:
- надсилається поштою (за місцезнаходженням або податковою адресою);
- безпосередньо до контролюючого органу (особисто надається платником (його представником) за місцем обліку платника податків);
- засобами інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством) за адресою cabinet.tax.gov.ua (меню «Листування з ДПС»)).
За результатами розгляду Запиту платник може отримати Витяг поштою або безпосередньо у контролюючому органі чи засобами інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет».
Податківці також проінформували про сучасні формати спілкування з платниками податків.
Всю актуальну інформацію можна знайти на сучасних інформаційних платформах податкової служби регіону: субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС, сторінці у Facebook та на YouTube-каналі.
Крім того, для надання фахових консультацій платникам та їхньої інформаційної підтримки у податковій службі Дніпропетровщини працює 111 номерів телефонів «гарячих ліній» за 24 напрямками роботи.
Відкритий діалог у черговий раз підтвердив, що КПП – дієвий майданчик, інформаційно-консультаційної підтримки і допомоги платникам.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Податкова Дніпропетровщини про продаж товарів на умовах післяплати через кур’єрську службу

05.09.2025 09:36

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) розглянули із суб’єктами господарювання (СГ) Дніпропетровщини питання продажу товарів на умовах післяплати через кур’єрську службу АТ «Укрпошта».
Податківці звернули увагу, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.
Якщо АТ «Укрпошта» приймає від продавця товар у своєму відділенні і від свого імені бере саме післяплату за таке відправлення, то це підприємство несе відповідальність за формування та видачу покупцю фіскального касового чека. Розрахунковий документ кур’єр АТ «Укрпошта» передає покупцеві разом з відправленням.
Фахівці ГУ ДПС зазначили, що у разі якщо доставлений через АТ «Укрпошта» товар не продано у кредит, з відстроченням або з розстроченням платежу, застосування СГ – продавцем реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) не є обов’язковим. Однак продавець зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну чи інший документ, який буде свідчити про походження товару. Також СГ зобов’язаний додати у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.
Обговорені питання дали чітке розуміння прав та обов’язків СГ при продажі товарів на умовах післяплати через кур’єрську службу АТ «Укрпошта».
Чергова зустріч з роз’яснення законодавчих норм дозволила підприємцям отримати дієві практичні інструменти для оптимізації своєї робити.
Діалог став важливим кроком у підвищенні обізнаності СГ про їхні права та обов’язки.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Цифровізація податкового контролю: на практиці вперше використано SAF-T UA під час перевірки

05.09.2025 09:33

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Важливий крок до цифровізації податкового контролю. Державна податкова служба під час документальної перевірки з питань бюджетного відшкодування ПДВ вперше на практиці використала стандартний файл SAF-T UA (Standard Audit File for Tax, Ukraine).
SAF-T UA на практиці підтвердив свою ефективність.
На запит податкового органу платник надав стандартизований аудиторський файл, що дозволило замінити традиційне опрацювання великої кількості паперових документів на сучасний цифровий аналіз даних.
Інспектори отримали повну аналітичну інформацію в уніфікованому форматі про господарські операції. Це значно спростило та прискорило перевірку.
Ключові переваги використання SAF-T UA:
- оперативність – швидка перевірка правильності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту;
- відстеження операцій – досліджено повний ланцюг операцій від первинних документів до фінансової звітності;
- єдиний формат даних – зіставлення бухгалтерських записів і показників податкової звітності без додаткового витребування документів;
- аналітичний акцент – зосередження уваги на суті господарських операцій, а не на технічній обробці паперів;
- ресурсна ефективність – економія часу та зусиль як для бізнесу, так і для податкових органів.
SAF-T UA – це не лише технічне рішення, а й важливий крок до нової податкової культури, яка поєднує український досвід із найкращими світовими практиками.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/930738.html

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Місцеві бюджети: за 8 місяців сплачено майже 325 млрд грн податків

05.09.2025 09:30

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Надходження до місцевих бюджетів стабільно зростають. За січень – серпень 2025 року на розвиток своїх громад платники перерахували 324,9 млрд грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року це + 17,3 %, або на 47,8 млрд грн більше.
Лідерство стабільно тримає податок на доходи фізичних осіб – майже 58 % загальної суми надходжень. За січень – серпень 2025 року сплачено 188,3 млрд грн податку (+18,7 % до відповідного показника минулого року).
Також серед основних джерел:
єдиний податок – 52,9 млрд грн (+11,7 % до січня – серпня 2024 року);
податок на прибуток підприємств – 23,7 млрд грн (+ 21,1 %);
податок на майно – 38,4 млрд грн (+ 15,5 %);
акцизний податок з вироблених в Українi пiдакцизних товарiв (продукцiї) – 1,5 млрд грн (+ 45 %);
екологічний податок – 1,1 млрд грн (+ 9,7 %);
туристичний збiр – 219,5 млн грн (+ 35,1 %).
Своєчасна сплата місцевих податків та зборів – це стабільна підтримка громади, яка дозволяє забезпечити належне фінансування соціальної сфери, розвитку інфраструктури та важливих регіональних програм.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/930901.html

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

На підставі яких документів власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що така житлова нерухомість непридатна для пр

04.09.2025 10:54

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради.
Статтею 30 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (зі змінами та доповненнями) визначено, що питання обліку житлового фонду, об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Статтею 7 Житлового кодексу України від 30 червня 1983 року № 5464-X (зі змінами та доповненнями) та Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року № 189 (далі – Положення) врегульовано питання щодо визнання житлового будинку непридатним для проживання.
Так, згідно з п. 3 Положення обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.
На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає про це відповідний акт, який затверджується керівником вказаної організації (п. 4 Положення).
В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання (п. 5 Положення).
Згідно з п. 11 Положення якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.
При цьому додаються такі документи:
а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання;
б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку.
Виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку (п. 12 Положення).
Отже, власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи можливе здійснення імпортних операцій без увезення товару на територію України за договорами ЗЕД і який строк та умови заверш

04.09.2025 10:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами і доповненнями імпорт) (імпорт товарів) – купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Пунктом 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 02 січня 2019 року № 5 (із змінами і доповненнями), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Згідно із п.п. 3 п. 6 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 (із змінами і доповненнями) (далі – Інструкція № 7) банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.
Відповідно до п.п. 5 п. 9 розд. ІІІ Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції без її увезення на територію України – після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.
Отже чинним законодавством не заборонено здійснення імпортних операцій без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами.
Граничні строки розрахунків за операціями з імпорту товарів без ввезення цих товарів на територію України становлять 365 календарних днів.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Визначення першого звітного (податкового) періоду для подання податкової декларації з рентної плати у разі придбання земельної д

04.09.2025 10:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування.
Об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр (п. 252.3 ст. 252 ПКУ).
Водночас згідно з п. 255.1 ст. 255 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води, зокрема є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Статтею 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненнями визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Тобто, суб’єкт господарювання, який має у власності земельну ділянку із свердловиною для видобування підземної води (у т.ч. якщо свердловина була законсервована), для здійснення спеціального водокористування повинен мати дозвіл на спеціальне водокористування.
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та спеціальне використання води відповідно до п. 257.1 ст. 257 ПК дорівнює календарному кварталу.
Платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема додатки:
- з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України (п.п. 257.3.1 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
- з рентної плати за спеціальне використання води – за місцезнаходженням водних об’єктів за основним або неосновним місцем обліку (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ, п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
Податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав або переоформив спеціальний дозвіл на користування надрами (п. 252.23 ст. 252 ПКУ).
Отже, суб’єкт господарювання, що придбав земельну ділянку із свердловиною для видобування підземної води (у т.ч. якщо свердловина законсервована) є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та спеціальне використання води, порядок справляння яких визначено розд. ІХ «Рентна плата» ПКУ, та повинен подавати податкову декларацію з рентної плати, починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав або переоформив дозвіл на спеціальне водокористування.
Податкова декларація з рентної плати суб’єктом господарювання подається до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта надр.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Про обов’язкові реквізити фіскального звітного чеку (Z-звіт), створеного на РРО

04.09.2025 10:43

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» (із змінами та доповненнями) чеки всіх звітів повинні містити такі загальні реквізити:
- назву і адресу господарської одиниці;
- індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери «ПН». У разі коли суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або ідентифікаційний номер згідно з ДРФО (для фізичних осіб), а замість літер «ПН» - літери «ІД»;
- фіскальний номер реєстратора, перед яким друкуються великі літери «ФН»;
- заводський номер реєстратора;
- логотип виробника.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Суб’єкт господарювання зберігає пальне (бензин, дизель, газ) у ємностях у своїх приміщеннях або територіях: чи необхідно сплачув

04.09.2025 10:42

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Податковим кодексом України (далі – ПКУ) передбачено: віднесення до платників екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (далі – екологічний податок) суб’єктів господарювання, під час провадження діяльності яких здійснюються зазначені викиди на підставі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі − дозвіл на викиди), виданого дозвільним органом або центром надання адміністративних послуг.
Оскільки експлуатація ємностей з пальним передбачає, зокрема, випаровування забруднюючих речовин через дихальні клапани резервуарів, то суб’єкт господарювання має отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Дозвіл на викиди − це документ дозвільного характеру у сфері охорони атмосферного повітря, який надає право суб’єктам господарювання експлуатувати об’єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші (Порядок проведення робіт, пов’язаних з видачою дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302 (зі змінами), далі – Порядок).
Суб’єкт господарювання отримує дозвіл на викиди до початку експлуатації об’єкта, у тому числі до проведення пусконалагоджувальних робіт (п. 4 розд. «Загальні питання» Порядку).
Відповідно до Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2707) джерела викиду поділяються на неорганізовані та організовані стаціонарні джерела викиду.
Неорганізоване стаціонарне джерело викиду − джерело викиду, з якого забруднюючі речовини надходять в атмосферне повітря у вигляді ненаправлених потоків та яке не оснащене спеціальними спорудами для відведення пилогазоповітряної суміші (ст. 1 Закону № 2707).
Суб’єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов’язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов’язані, зокрема:
- здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря організованими та неорганізованими стаціонарними джерелами викидів, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;
- своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок (ст. 10 Закону № 2707).
Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).
Отже, суб’єкт господарювання самостійно визначає обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на підставі матеріалів проведеної інвентаризації викидів, які містять інформацію щодо назв речовин (сполук), що утворюються стаціонарним джерелом забруднення, а також об’ємів викидів, класу небезпечності деяких із них та орієнтовно безпечного рівня впливу речовин (сполук).
При цьому правильність визначення суб’єктами господарювання фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення належить до компетенції Державної екологічної інспекції України.
Суми екологічного податку обчислюються платниками екологічного податку самостійно щокварталу, виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок екологічного податку за формулою, наведеною у п. 249.3 ст. 249 ПКУ.
Ставки екологічного податку затверджені ст. 243 ПКУ.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Переобладнання вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль: щодо розрахунку офіційного курсу гривні до іноземної валю

04.09.2025 10:41

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 212.1.14 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку є, зокрема особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок.
Об’єктом оподаткування акцизним податком є переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль (п.п. 213.1.11 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).
Датою виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу, що здійснює державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу (п. 216.11 ст. 216 ПКУ).
При цьому, п. 217.3 ст. 217 ПКУ визначено, зокрема, що акцизний податок з товарів (продукції), вироблених на митній території України, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України (далі – НБУ), що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.
Виходячи із зазначеного, при обчисленні та сплаті платником до бюджету суми акцизного податку, у разі переобладнання вантажного транспортного засобу який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД застосовується офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому видано документ про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 15995. Предыдущая cтраница | Страница 137 из 1600 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua