Блог

Федоренко

За зверненням платника податків видається документ, що засвідчує реєстрацію у Держреєстрі фізичних осіб – платників податків

31.01.2023 10:20

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 70.9 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за зверненням платника податків, його законного представника або уповноваженої особи контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) записів про державну реєстрацію, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.
У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Порядок формування реєстраційного номера облікової картки платника податків визначається та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Форма документа і порядок його видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження.
Особа за власним вибором пред’являє один із зазначених документів для надання даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Особа може пред’явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі, у тому числі і в електронному вигляді, за умови наявності в одержувача інформації технічної можливості здійснити перевірку відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру в електронній формі інформаційно-телекомунікаційними засобами з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Місцеві бюджети Дніпропетровської області протягом 2022 року отримали понад 682 млн грн податку на нерухомість

31.01.2023 10:20

Місцеві бюджети Дніпропетровської області протягом 2022 року поповнились податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на понад 682 млн гривень. Сума надходжень збільшилась у порівнянні з 2021 роком на понад 36,3 млн гривень.
Дніпропетровщина тримає економічний фронт та направляє до бюджетів усіх рівнів такі необхідні кошти.
Висловлюємо подяку нашим платникам, які забезпечують позитивну динаміку надходжень і навіть у цей нелегкий час сумлінно виконують свої податкові зобов’язання!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Плата за спеціальне водокористування поповнює місцеві бюджети Дніпропетровщини

31.01.2023 10:19

Сьогодні кожний з нас робить все можливе для наближення нашої Перемоги.
Платники Дніпропетровської області продовжують працювати і сумлінно сплачувати податки до бюджетів.
Так, протягом 2022 року платники рентної плати за спеціальне водокористування поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 95 млн грн, що на понад 11,6 млн грн, або майже на 14 відсотків більше минулорічного показника.
Дякуємо всім за відповідальну громадянську позицію!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Рентні платежі – важливий внесок до бюджетів

31.01.2023 10:19

У січні – грудні 2022 року платники Дніпропетровщини сумлінно сплачували рентну плату до державного та до місцевих бюджетів.
Так, протягом 2022 року до державного бюджету спрямовано:
- за видобування кам’яного вугілля – майже 215 млн грн (це майже на 112 млн грн, або на 108,3 % більше минулорічного показника);
- за видобування залізних руд – понад 4,5 млрд грн (надходження виросли порівняно з 2021 роком на понад 1 млрд грн, або на 29,1 %);
- за видобування нафти – понад 53,6 млн грн, що майже на 2 млн грн, або на 3,8 % більше ніж минулого року;
- видобування природного газу – понад 1,2 млрд грн (збільшення надходжень у порівнянні з 2021 роком – на понад 629 млн грн, або на 101,5 %);
- видобування газового конденсату – майже 35,6 млн грн (сума надходжень збільшилась порівняно з 2021 роком майже на 19,3 млн грн, або на 118,2 %).
Крім того, до місцевих бюджетів надійшло:
- за видобування кам’яного вугілля – понад 92,1 млн грн (це майже на 48 млн грн, або на 108,3 % більше минулорічного показника);
- за видобування залізних руд – понад 1,9 млрд грн (надходження виросли порівняно з 2021 роком на понад 439 млн грн, або на 29,1 %);
- за видобування нафти – понад 2,8 млн грн, що на понад 104 тис. грн, або на 3,8 % більше ніж минулого року;
- видобування природного газу – майже 65 млн грн (збільшення надходжень у порівнянні з 2021 роком – на понад 9,5 млн грн, або на 17,1 %);
- видобування газового конденсату – майже 1,9 млн грн (сума надходжень збільшилась порівняно з 2021 роком майже на понад 1 млн грн, або на 118,2 %).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку третьої та четвертої груп!

31.01.2023 10:18

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Наказами Міністерства фінансів України від 24 листопада 2022 року № 394 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2022 року за № 1562/38898), від 15 грудня 2022 року № 438 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 листопада 2022 року № 394» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2022 року за № 1626/38962) внесено зміни до форм податкових декларацій платників єдиного податку третьої та четвертої груп, зокрема, доповнено додатком, який дозволяє відобразити розрахунок мінімального зобов’язання за податковий (звітний) рік.
Платники єдиного податку третьої групи, в яких виникає обов’язок визначати мінімальне податкове зобов’язання, вперше подають податкову звітність за 2022 рік за новою формою разом з додатком «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік».
Платники єдиного податку четвертої групи вперше подають податкову звітність на 2023 рік за новою формою разом з додатком «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік».
Також повідомляємо, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 листопада 2022 року № 955 «Про внесення змін до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2022 року за № 1639/38975, внесено зміни до форми «Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва.
В Електронному кабінеті платника для юридичних осіб доступні форми податкових декларацій платників єдиного податку третьої (ідентифікатор J0103508) та четвертої груп (ідентифікатор J0103805) з додатком, який дозволяє відобразити розрахунок мінімального зобов’язання за податковий (звітний) рік (ідентифікатор J0138305), та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (ідентифікатор J0303309).
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/650672.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб спадщини та подарунка

27.01.2023 10:34

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені правила оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) об'єктів спадщини.
Так, відповідно до п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ оподатковуються:
► за нульовою ставкою:
а) об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;
б) вартість власності, зазначеної в підпунктах «а», «б», «ґ» п. 174.1 ст. 174 ПКУ, що успадковується особою, яка є особою з інвалідністю I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах «а», «б» п. 174.1 ст. 174 ПКУ, що успадковуються дитиною з інвалідністю;
в) грошові заощадження, поміщені до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем;
► за ставкою 5 відсотків, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не зазначені у п.п.174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ (п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ);
► за ставкою 18 відсотків, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Пунктом 174.3 ст. 174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити ПДФО до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили ПДФО до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.
Нормами п. 174.4 ст. 174 ПКУ встановлено, що нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку, встановленому розділом ІV ПКУ для податкового розрахунку. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування.
При цьому у такому податковому розрахунку обов’язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого платником ПДФО, зазначеним у п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ.
Нотаріус або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування видає спадкоємцю – нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем ПДІФО з вартості об’єкта спадщини.
У разі переходу права на отримання страхових виплат згідно із ст. 1229 Цивільного кодексу України податковим агентом є страхувальник – фінансова установа.
Відповідно до п. 174.6 ст. 174 ПКУ об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику ПДФО іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом ІV ПКУ для оподаткування спадщини.
Доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику ПДФО юридичною особою або самозайнятою особою, оподатковуються на загальних підставах, передбачених розділом ІV ПКУ для оподаткування додаткового блага.
Вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, отриманих у спадщину чи дарунок, які підлягають оподаткуванню згідно зі ст. 174 ПКУ, визначається у порядку, встановленому абзацом третім п. 173.1 ст. 173 ПКУ (п. 174.7 ст. 174 ПКУ).
Згідно з п. 174.8 ст. 174 ПКУ у разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, ринкова вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.
В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини/дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість або ринкова вартість таких об’єктів спадщини/дарунків, визначена відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ.
Разом з тим, доходи, отримані у вигляді спадщини та/або дарунку, які оподатковуються не за нульовою ставкою, підлягають оподаткуванню і військовим збором за ставкою 1,5 відсотка (п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

При придбанні яких видів державних облігацій застосовується ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного ...

27.01.2023 10:33

При придбанні яких видів державних облігацій застосовується ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування
у розмірі 2,5 відсотка?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставки 2,5 відсотка щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 28 лютого 2023 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відсотки із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац другий п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до п. 1 ст. 16 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (у редакції Закону України від 19 червня 2020 року № 738-IX) (далі – Закон № 3480) державні облігації України можуть бути:
1) довгостроковими – із строком обігу понад п’ять років;
2) середньостроковими – із строком обігу від одного до п’яти років;
3) короткостроковими – із строком обігу до одного року.
Пунктом 2 ст. 16 Закону № 3480 передбачено, що державні облігації України поділяються на облігації внутрішньої державної позики України та облігації зовнішніх державних позик України.
Отже, при придбанні декларантом середньострокових та/або довгострокових державних облігацій України без права дострокового погашення, у період з 01 вересня 2021 року до 28 лютого 2023 року до подання Декларації, застосовується ставка Збору у розмірі 2,5 відсотка.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Порядок реєстрації заявок на поповнення обсягу залишку пального

27.01.2023 10:32

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п. 232.4. ст. 232 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено порядок реєстрації заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Відповідно до п.п. 232.4.1 п. 232.4 ст. 232 ПКУ заявки на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового повинні містити такі обов’язкові поля (реквізити):
а) порядковий номер заявки;
б) дата складання заявки;
в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку, - особи, що реєструє заявку на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового;
г) код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) платника податку, що реєструє заявку на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового;
ґ) код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;
д) опис пального або спирту етилового;
е) обсяг пального в літрах, приведених до температури 15° C, або спирту етилового в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20° C до зарахування в Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;
є) ставка акцизного податку на відповідне пальне або спирт етиловий, встановлена на дату реалізації пального або спирту етилового;
ж) курс Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального;
з) сума акцизного податку за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, розрахованого за ставкою акцизного податку, передбаченою підпунктами 215.3.1 або 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, та обсягами пального або спирту етилового, що містяться в таких заявках (крім заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, що відвантажується на умовах, встановлених ст.229 ПКУ, не підлягає оподаткуванню або звільняється від оподаткування);
и) номер та дата заявки на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового у випадку складання коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
і) ознака умов оподаткування пального або спирту етилового;
ї) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового або номер реєстрації транспортного засобу в уповноважених органах відповідної держави, який є акцизним складом пересувним, на якому виникає потреба поповнити обсяги залишків пального або спирту етилового.
Підпунктом 232.4.2 п. 232.4 ст. 232 ПКУ встановлено, якщо у платника акцизного податку виникає потреба поповнити обсяги залишків пального або спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, він може зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового за умови:
- наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку, не менше ніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягу пального або спирту етилового у такій заявці, - для обсягів пального або спирту етилового, що оподатковуються акцизним податком;
- без наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку - для обсягів пального або спирту етилового, що оподатковуються на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, або не підлягають оподаткуванню, або звільняються від оподаткування.
Кошти сплаченого акцизного податку, які обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, зараховуються на окремі рахунки, відкриті платнику акцизного податку в центральному органі виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Згідно з п.п. 232.4.3 п. 232.4 ст. 232 ПКУ, якщо у платника акцизного податку в результаті зміни фізико-хімічних показників пального або спирту етилового є необхідність провести збільшення обсягів пального або спирту етилового за певним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД і при цьому одночасно зменшити обсяги пального або спирту етилового за іншим кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, такий платник податку може оформити заявку на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, в якій зазначаються обсяги пального або спирту етилового, що збільшуються та що зменшуються.
При цьому якщо суми акцизного податку на таке пальне або спирт етиловий є рівними, то така заявка оформляється з нульовою сумою акцизного податку і реєструється без списання з облікової картки грошових коштів сплаченого акцизного податку.
У разі якщо сума акцизного податку на пальне або спирт етиловий, обсяг залишків якого збільшується, є більшою, ніж сума акцизного податку на пальне або спирт етиловий, обсяг залишків якого зменшується у зв’язку із зміною їх фізико-хімічних показників, заявка на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового оформляється на суму різниці сум акцизного податку, розрахованих за відповідними ставками з відповідних обсягів залишку пального або спирту етилового, що збільшуються та зменшуються, та реєструється із списанням з облікової картки грошових коштів в розмірі такої різниці.
У разі якщо сума акцизного податку на пальне або спирт етиловий, обсяги залишків якого збільшуються, є меншою, ніж сума акцизного податку на пальне або спирт етиловий, обсяги залишків якого зменшуються у зв’язку із зміною їх фізико-хімічних показників, заявка на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового оформляється з нульовою сумою акцизного податку і реєструється без повернення на облікову картку грошових коштів сплаченого акцизного податку.
У разі виявлення помилок у зареєстрованих заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового платник податку має право в межах 365 днів зареєструвати коригування до такої заявки на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в межах позитивного значення показника ∑АНакл, визначеного відповідно до п. 232.3 ст. 232 ПКУ. При цьому таке коригування до заявки на поповнення обсягу залишку (п.п. 232.4.4 п. 232.4 ст. 232 ПКУ).
Форма* та порядок* заповнення заявки на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового та коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 232.4.5 п. 232.4 ст. 232 ПКУ).
*Довідково: форма та порядок затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2020 за № 1241/35524).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Коли не справляється рентна плата за спеціальне використання води?

27.01.2023 10:32

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що рентна плата за спеціальне використання води не справляється:
- за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку (п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
- за воду, що використовується для протипожежних потреб (п.п. 255.4.2 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
- за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів (п.п. 255.4.3 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
- за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах (п.п.255.4.4 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
- за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису (п.п. 255.4.5 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
- за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар’єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами (п.п. 255.4.7 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
- за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об’єкти (п.п. 255.4.8 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
- за морську воду, крім води з лиманів (п.п. 255.4.9 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
- за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) (п.п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);.
- за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які засновані всеукраїнськими громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю відповідно до закону (п.п. 255.4.11 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
для потреб гідроенергетики – гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями (п.п. 255.4.12 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
- для потреб водного транспорту:
• з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);
• під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю (п.п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Визначення резервів банків та небанківських фінансових установ

27.01.2023 10:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв за активами згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 – 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми передбачені п.п.139.3.1 п. 139.3 ст. 139 ПКУ.
Використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності не змінює фінансовий результат до оподаткування, крім випадків, визначених підпунктами 139.3.3 та 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 ПКУ (п.п. 139.3.2 п. 139.3 ст. 139 ПКУ).
Підпунктом 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 ПКУ визначено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується:
- на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст.14 ПКУ;
- на суму використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні заборгованості фізичних осіб, які є пов’язаними з таким кредитором або перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, або перебували з таким кредитором у трудових відносинах і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.
Сума використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні кредитором заборгованості інших осіб, не визначених підпунктом 2 цього підпункту, не змінює фінансовий результат до оподаткування.
Відповідно до п.п. 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:
- на суму списання у попередніх звітних періодах активу, який у звітному періоді набув ознак, визначених п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
- на суму доходів (зменшення витрат) від погашення раніше списаної за рахунок резерву заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із створенням та використанням банками та небанківськими фінансовими установами резервів (забезпечень), у тому числі за наданими зобов’язаннями з кредитування, гарантіями, поручительствами, акредитивами, акцептами, авалями, крім резервів, зазначених у попередніх підпунктах п. 139.3 ст. 139 ПКУ, здійснюється у порядку, встановленому пунктом 139.1 ст. 139 ПКУ (п.п. 139.3.5 п. 139.3 ст. 139 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19801. Попередня cторінка | Сторінка 1387 з 1981 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua