01:29
Щодо повторного включення юрособи – сільськогосподарського товаровиробника до четвертої групи платників єдиного податку
27.01.2023 10:31
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.
Підпунктом 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ визначено, що сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.
Норми п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ не застосовуються у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Який порядок формування податкового зобов’язання та кредиту у комітента і комісіонера при придбанні товарів у нерезидента?
27.01.2023 10:30
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. «е» п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) постачанням товарів є передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.
Базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ.
Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.ст. 187 і 198 ПКУ (п. 189.4 ст. 189 ПКУ).
Разом з цим, норма п. 189.4 ст. 189 ПКУ не поширюється на операції з експортування товарів за межі митної території України або з ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів (п. 189.6 ст. 189 ПКУ).
Порядок оподаткування таких операцій визначається з урахуванням норм п. 187.11 ст. 187 ПКУ, згідно з яким попередня оплата вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника податку – імпортера.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ встановлено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.
Разом з цим згідно з п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України).
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).
Таким чином, при ввезенні товарів на митну територію України право на податковий кредит за такою операцією виникає лише у комітента на дату сплати податкових зобов’язань згідно з п. 187.1 ст. 187 ПКУ на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства.
Податкові зобов’язання щодо комісійної винагороди у комісіонера відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ виникають у загальному порядку за правилом першої події: або за датою отримання винагороди від комітента на поточний рахунок, або за датою підписання акта наданих послуг. При цьому база оподаткування визначається відповідно до вимог п. 188.1 ст. 188 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Платникам ПДВ про деякі податкові новації
27.01.2023 10:30
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 25.11.2022 набрав чинності Закон України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу», яким у новій редакції викладено п. 46 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, з урахуванням вищезазначених змін, тимчасово, до 01 січня 2028 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції:
- платників ПДВ – боржника та/або поручителя (майнового поручителя – заставодавця, іпотекодавця) з постачання товарів для цілей погашення заборгованості боржника перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації. Під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно із цим пунктом, платники податку – боржник та/або поручитель (майновий поручитель – заставодавець, іпотекодавець) не застосовують норми п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ щодо нарахування податкових зобов’язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов’язань та/або сум податку, віднесених до податкового кредиту у зв’язку з таким постачанням;
- банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) товарів, що були отримані ними від боржників, поручителів (майнових поручителів – заставодавців, іпотекодавців) за операціями з постачання товарів, що звільнені від оподатковування згідно з абзацом першим цього пункту. Звільнення від оподаткування операцій банків та інших фінансових установ стосується тієї частини вартості товарів, за якою вони були набуті у власність у рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).
У разі постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) банками та іншими фінансовими установами товарів, отриманих ними в результаті операцій, звільнених від оподаткування на підставі цього пункту, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів. Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були отримані банками та іншими фінансовими установами.
Крім того підрозділ 2 розділу ХХ ПКУ доповнено п. 86, відповідно до якого тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, звільняються від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України природного газу за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 суб’єктом ринку природного газу, на якого Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов’язки відповідно до Закону України «Про ринок природного газу».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Податковий календар на 30 та 31 січня 2023 року
27.01.2023 10:30
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що
30 січня 2023 року, понеділок, останній день сплати:
- акцизного податку за грудень 2022 року;
- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за грудень 2022 року;
- єдиного податку:
● платниками єдиного податку третьої групи за ставкою єдиного податку у розмірі 2 відсотків доходу за грудень 2022 року;
● платниками єдиного податку четвертої групи за IV квартал 2022 року;
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за найманих працівників за грудень 2022 року;
- ПДФО:
● із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за грудень 2022 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;
● з нарахованого, але не виплаченого доходу за грудень 2022 року;
- земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) за грудень 2022 року;
- ПДВ за грудень 2022 року;
- авансового внеску з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами за IV квартал 2022 року;
- рентної плати:
● за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за грудень 2022 року;
● за користування радіочастотним ресурсом України за грудень 2022 року;
● за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами за грудень 2022 року;
● за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за грудень 2022 року;
- авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за IV квартал 2022 року;
31 січня 2023 року, вівторок, останній день сплати
- авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за січень 2023 року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
На пресконференції очільниця податкової служби Дніпропетровщини розповіла про підсумки роботи за минулий рік
27.01.2023 10:29
Днями відбулася пресконференція в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марини, на якій йшлося про підсумки роботи податкової служби регіону за 2022 рік.
Очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) зазначила: «Колектив податкової служби Дніпропетровщини працює у штатному режимі та продовжує виконувати одну із важливих на сьогодні функцій – наповнення бюджетів.
Так, протягом минулого року платники області спрямували до бюджетів понад 70,1 млрд грн платежів, що на понад 9,5 млрд грн, або на 15,7 відсотків, перевищує надходження 2021 року. До державних цільових фондів впродовж 2022 року надійшло єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування майже 27,9 млрд грн, що на понад 7,7 млрд грн, або на 38,3 відсотків, більше ніж за підсумками 2021 року».
Керівник ГУ ДПС розповіла про результати роботи мобільного Центру обслуговування платників, співпрацю з платниками через Комунікаційну податкову платформу, інформаційну підтримку платників за допомогою телефонів «гарячих ліній».
«Команда податківців Дніпропетровщини завжди готова плідно співпрацювати з платниками, які ведуть бізнес чесно і прозоро», – підсумувала в. о. начальника ГУ ДПС Твердохлєб Марина, завершуючи пресконференцію.
Відеоматеріал знаходиться за посиланням:
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/9228.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Плата за землю: юрособи у 2022 році забезпечили надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини у сумі понад 4,8 млрд гривень
27.01.2023 10:26
Протягом 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 4,8 млрд грн плати за землю. Порівняно з січнем – груднем 2021 року надходження виросли на понад 610,8 млн грн, або на 14,3 відсотків.
Нагадуємо, що платник, який є одночасно платником земельного податку та орендної плати, має подати до органу ДПС за місцем знаходження земельної ділянки окремо податкову декларацію з плати за землю щодо земельного податку та окремо щодо орендної плати.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Майже 30 млрд грн – надходження у 2022 році до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини
27.01.2023 10:25
У 2022 році надходження від платників Дніпропетровської області до державного бюджету (без урахування прибутку ВПП) склали майже 30 млрд гривень. Це на понад 1,2 млрд грн більше минулорічного показника. На цьому акцентувала увагу в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.
Керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) висловила подяку бізнесу і всім платникам, які продовжують свою діяльність, працюють задля нашої Перемоги і сумлінно сплачують податки та збори, підтримуючи економічний фронт нашої держави.
Марина Твердохлєб зазначила, що якісні та результативні комунікації податківців з платниками – запорука стабільної роботи бізнесу сьогодні.
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи на яку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до податківців Дніпропетровщини з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС. Завдяки такому формату взаємодії, зворотній зв’язок відбувається в оперативному порядку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників єдиного внеску щодо можливості погодження довідки-розрахунку в електронній формі
27.01.2023 10:24
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 4 Порядку прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2022 № 291 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) визначено, зокрема, що довідка-розрахунок на виплату заробітної плати складається платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за формою згідно з додатком 1 до Порядку.
Контролюючі органи невідкладно погоджують довідку-розрахунок в електронній або паперовій формі, надану платником єдиного внеску.
Контролюючі органи відмовляють у погодженні за умови:
невідповідності довідки-розрахунку формі, визначеній у додатку 1 до Порядку;
недостовірності викладеної в довідці-розрахунку інформації;
подання довідки-розрахунку до контролюючого органу не за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.
Один примірник погодженої довідки-розрахунку в паперовій формі надається обслуговуючому надавачу платіжних послуг, другий – контролюючому органу, третій – залишається у платника єдиного внеску.
Довідка-розрахунок в електронній формі надається платником єдиного внеску до обслуговуючого надавача платіжних послуг з дотриманням законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями.
Згідно з п. 1 Порядку довідка-розрахунок в електронній формі – документ, отриманий платником єдиного внеску в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим. 1 глави 1 розд. II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету надає можливість платнику єдиного внеску надіслати до відповідного контролюючого органу належним чином оформлену довідку-розрахунок в електронній формі за ідентифікатором форми J1330001 (для юридичних осіб) або F1330001 (для фізичних осіб).
Після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.
У першій квитанції електронного документа повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. У другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про платника та підписувача (підписувачів) електронного документа та квитанції).
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Погоджена довідка-розрахунок в електронній формі (або відмова у погодженні) направляється контролюючим органом платнику єдиного внеску в Електронний кабінет.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/650217.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб деяких видів доходів
26.01.2023 11:14
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені правила оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм).
Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Нормами п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника ПДФО – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.
При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.
Нерухомість, що належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу – підприємця або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми п. 170.1 ст. 170 ПКУ, вважається таким, що ухиляється від сплати податку (п.п. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1 – 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п.п. 170.1.5 ст. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.
При цьому:
а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації;
б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника ПДФО – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену ст. 119 прим.1 ПКУ.
Відповідно до п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 ПКУ суб'єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов'язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов'язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену ст. 119 прим.1 ПКУ.
Крім того, доходи, отримані від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм), підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 % (п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Які ставки податку на доходи фізичних осіб встановлені для пасивних доходів?
26.01.2023 11:13
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:
- 18 відсотків – для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ);
- 5 відсотків – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ);
- 9 відсотків (у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 ПКУ) – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток (п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).
Крім того, пасивні доходи підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 % (п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
