Блог

Федоренко

Що відноситься до стаціонарного джерела забруднення атмосфери?

10.12.2025 10:20

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Згідно з п. 240.7 ст. 240 ПКУ не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
При цьому тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, для цілей застосування розд. VIII ПКУ не вважаються стаціонарними джерелами забруднення у значенні, наведеному у п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД (п. 46 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо подання заяви іноземною компанією про взяття на облік/зняття з обліку як платника податку на прибуток підприємств зі статус

10.12.2025 10:18

Щодо подання заяви іноземною компанією про взяття на облік/зняття з обліку як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок взяття на облік та зняття з обліку іноземної компанії як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.12.2021 № 663 (далі – Порядок № 663).
Порядок № 663 розроблений відповідно до п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 розд. ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з метою реалізації права іноземної компанії для отримання статусу податкового резидента України.
Дія Порядку № 663 поширюється на юридичних осіб, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 663).
Іноземна компанія має право самостійно визнати себе податковим резидентом України на підставі подання до контролюючого органу заяви іноземної компанії про взяття на облік як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України за формою № 1-ІК (далі – заява за формою № 1-ІК) з ознакою «Отримання статусу податкового резидента України», у якій зазначається інформація про об’єкт (об’єкти) ефективного управління в Україні такої іноземної компанії (додається) (п. 2 розд. ІІ Порядку № 663).
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку № 663 контролюючий орган під час розгляду поданої іноземною компанією заяви за формою № 1-ІК для отримання статусу податкового резидента України перевіряє:
зазначення в заяві обов’язкових для заповнення реквізитів, повноту та достовірність даних щодо іноземної компанії та наявності підпису відповідальної (уповноваженої) особи іноземної компанії;
взяття на облік такої іноземної компанії контролюючим органом відповідно до п. 64.5 ст. 64 глави 6 розд. ІІ ПКУ за місцезнаходженням об’єкта (об’єктів) ефективного управління в Україні;
відповідність зазначених у поданій заяві реквізитів про іноземну компанію, що внесена до Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб та реєстру платників податків – нерезидентів.
Пунктом 6 розд. ІІ Порядку № 663 визначено, що якщо заява за формою № 1-ІК про отримання статусу податкового резидента України подана іноземною компанією, яка не перебуває на обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта (об’єктів) ефективного управління та/або місце ефективного управління в Україні не підтверджується наявними в Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб відомостями або поданими іноземною компанією документами та/або у такій заяві не зазначені обов’язкові для заповнення реквізити, та/або надані недостовірні або неповні дані, та/або відсутній підпис відповідальної (уповноваженої) особи іноземної компанії, контролюючий орган протягом трьох робочих днів, наступних за днем отримання заяви, повертає іноземній компанії заяву та додані до неї копії документів, інші додаткові відомості та пояснення (у разі їх подання) для усунення виявлених недоліків (із зазначенням підстав повернення заяви).
Іноземна компанія після виправлення недоліків та уточнення реквізитів має право повторно подати до контролюючого органу заяву за формою № 1-ІК про отримання статусу податкового резидента України.
Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку № 663 іноземна компанія має право відмовитися від статусу податкового резидента України на підставі подання заяви за формою № 1-ІК з ознакою «Відмова від статусу податкового резидента України» до контролюючого органу та за результатами проведення перевірки контролюючим органом у зв’язку з відмовою іноземною компанією від податкового резидентства.
Відмова іноземною компанією від статусу податкового резидента України прирівнюється до ліквідації юридичної особи.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Протягом якого терміну необхідно сплатити оскаржені в судовому порядку, донараховані згідно з актом перевірки, суми грошового зо

10.12.2025 10:15

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПКУ).
Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV із змінами та доповненнями (далі – КАСУ) визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Отже, платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом 10 робочих днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо накладення електронної печатки або удосконаленої електронної печатки юридичною особою – постачальником (продавцем) при реє

10.12.2025 10:14

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що реєстрація податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (зі змінам) (далі – Порядок № 1246).
Згідно положень п. 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, пунктами 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1, пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 та п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а також з урахуванням законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155), від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.
Статтею 201 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (далі – кваліфікований електронний підпис), уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону № 2155 та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Правила складання податкової накладної та/або розрахунків коригування регулюються ст. 201 ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (зі змінами) (далі – Порядок № 1307).
Згідно з п. 20 Порядку № 1307 усі податкові накладні скріплюються кваліфікованими електронними підписами або удосконаленими електронними підписами, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронних підписів посадових осіб платника податку та кваліфікованою електронною печаткою (за наявності) або удосконаленою електронною печаткою (за наявності) постачальника (продавця).
Відповідно до п. 10 Порядку № 1246 до ЄРПН приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:
кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки або удосконаленої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;
кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою – підприємцем.
При реєстрації в ЄРПН податкової накладної / розрахунку коригування кваліфікована електронна печатка або удосконалена електронна печатка постачальника (продавця), що є юридичною особою накладається за її наявності.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи має право суб’єкт господарювання зареєструвати нову КОРО, якщо правоохоронними органами були вилучені всі касові документи?

10.12.2025 10:13

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Питання реєстрації нових книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на період вилучення правоохоронними органами касових документі має прийматись контролюючим органом за основним місцем обліку платника податків індивідуально щодо кожного суб’єкта господарювання виходячи із обставин справи.
Чинним Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (зі змінами), не передбачено підстав для відмови у реєстрації КОРО у зв’язку з вилученням правоохоронними органами всіх касових документів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Видача фіскального чека, в якому відсутні обов’язкові реквізити: відповідальність

10.12.2025 10:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма та зміст фіскального касового чека на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (зі змінами) (далі – Положення № 13).
Обов’язкові реквізити фіскального чека визначені п. 2 розд. II Положення № 13.
При цьому у фіскальному чеку зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема: назва та адреса господарської одиниці; назва товару (послуги)/спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); ставки та суми ПДВ та акцизного податку.
Крім того, для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), фіскальний чек повинен містити окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Податковим кодексом України. За потреби дозволяється використовувати скорочення.
Разом з тим, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розд. I Положення № 13).
Пунктом 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) встановлено, що за порушення вимог Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- у разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:
100 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, – за порушення, вчинене вперше;
150 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, – за кожне наступне порушення.
Разом з тим, відповідно до п. 12 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону № 265, вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.
Згідно з п. 14 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265, починаючи з 01.10.2023 суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону № 265 (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:
тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;
територіях активних бойових дій, – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;
територіях можливих бойових дій, – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.
Крім того, ст. 26 Закону № 265 визначено, що за порушення вимог Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування і сфери послуг також притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності (згідно зі ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Нагадуємо, що ДПС України запустила новий цифровий сервіс «TAX Control». Віджет «ТAX Control» розміщено на вебпорталі ДПС у правому верхньому куті.
Ви маєте можливість оперативно повідомити про:
- невидачу фіскального чека;
- торгівлю без ліцензії чи з порушенням реалізації підакцизної продукції;
- відмову прийняти платіжну картку;
- роботу без державної реєстрації;
- неоформлених працівників.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

У цифрову епоху електронний ключ став невід'ємним інструментом для бізнесу та громадян

10.12.2025 10:10

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У цифрову епоху електронний ключ став невід'ємним інструментом для бізнесу та громадян.
Електронний ключ або кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) – це цифровий аналог вашого власноручного підпису.
Електронний документ з КЕП має таку ж юридичну силу, як і паперовий документ з власноручним підписом.
КЕП дозволяє підписувати електронні документи, користуватися електронними сервісами, дистанційно спілкуватися з державними органами і не тільки.
Отримати КЕП ви можете у відокремлених пунктах реєстрації (далі –ВПР) – представництвах Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України (далі – КНЕДП ДПС), які розташовані в приміщеннях державних податкових інспекцій Дніпропетровської області, у містах Дніпро, Кривий Ріг, Кам’янське, Самар, Павлоград та Нікополь.
Станом на 01.12.2025 ВПРами Дніпропетровської області сформовано понад 33 тисячі кваліфікованих сертифікатів електронного підпису та печатки.
КЕП КНЕДП ДПС є універсальними. Їх можна використовувати на всіх цифрових платформах в Україні, а також за кордоном, що значно спрощує ведення бізнесу та взаємодію з державними органами
Які ж системи підтримують використання КЕП КНЕДП ДПС?
Відповідь на це питання можемо знайти на вебсайті КНЕДП ДПС (ca.tax.gov.ua) у розділі «Системи, які підтримують використання КНЕДП ДПС».
Серед них такі програмні продукти та онлайн сервіси, як:
- Електронний сервіс «Електронний кабінет»;
- Мобільний застосунок «Моя податкова»;
- Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»;
- Публічні закупівлі «ProZorro»;
- Петиції Президенту України;
- Електронні послуги Мін’юсту;
- Система електронної взаємодії органів виконавчої влади;
- Загальнодержавний портал державних закупівель;
- Електронна звітність Державної служби статистики України;
- Національне агентство з питань запобігання корупції;
- Портал електронних послуг пенсійного фонду України;
- Міністерство соціальної політики, «Послуга призначення допомоги при народженні дитини»
- Державна казначейська служба України, Є-Звітність;
- ЄДЕБО Міністерства освіти та науки України;
- Система відбору арбітражних керуючих;
- Електронні послуги Мінсоцполітики, Призначення житлової субсидії;
- Електронні послуги Державного земельного кадастру;
- Єдиний веб-портал використання публічних коштів;
- Електронний суд;
- ОН-ЛАЙН БУДИНОК ЮСТИЦІЇ;
- Подача боржниками та організаторами аукціонів відомостей про справи про банкрутство;
- TAXER;
- Державна служба України з надзвичайних ситуацій;
- Особистий кабінет для мешканців міста Дніпра;
- M.E.Doc;
- СОТА;
- iFin;
- Соната;
- QD PROFESSIONAL;
- Helsi;
- АРМ «Автошкола» та інші.
Даний перелік не є вичерпним.
Додатково повідомляємо, що за консультаціями щодо використання зазначених сервісів потрібно звертатись до власників сервісів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини з вироблених товарів отримав понад 295,7 млн грн акцизного податку

10.12.2025 10:09

З початку 2025 року до загального фонду державного бюджету з вироблених товарів платники Дніпропетровщини спрямували понад 295,7 млн грн акцизного податку.
Звертаємо увагу, що у разі повернення покупцем тютюнових виробів (у тому числі якщо повернення такого товару відбулось в іншому податковому періоді), база оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі виробниками зменшується на вартість (з податком на додану вартість та акцизним податком) повернутих товарів, із застосуванням максимальних роздрібних цін та ставок акцизного податку, які діяли на дату виникнення податкового зобов’язання щодо таких товарів (продукції).
Зменшення бази оподаткування здійснюється у податковому періоді, в якому відбулось таке повернення товарів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Більш ніж 83 тисячі РРО/ПРРО зареєстровано на Дніпропетровщині

10.12.2025 10:08

Станом на 01.12.2025 в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на обліку знаходилось 83 466 реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО), з яких 13 983 – РРО і 69 483 – ПРРО.
Нагадуємо, що відповідно до абзацу чотирнадцятого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 265) державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Державний реєстр РРО) – це перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України від 15 січня 2015 року № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (із змінами і доповненнями), а також відповідають вимогам нормативних актів України, і такі РРО дозволені для застосування у сфері, визначеній Законом № 265.
Пунктом 3 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО, та/або програмні РРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.
При цьому, на території України у сферах, визначених Законом № 265, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (ст. 12 Закону № 265).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Плата за землю: від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло понад 6,9 млрд гривень

10.12.2025 10:07

У січні – листопаді 2025 року платники плати за землю поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 6 949,4 млн гривень. Надходження у порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшились на понад 267,5 млн гривень. Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
Як зазначив очільник податкової служби регіону, плата за землю залишається одним з основних джерел наповнення місцевих бюджетів. Ці кошти спрямовуються на розвиток громад, підтримку їх інфраструктури, а також на реалізацію важливих соціальних програм.
«Дякуємо платникам за сумлінне виконання своїх фінансових зобов’язань. Своєчасне наповнення місцевих бюджетів забезпечує стабільний економічний фундамент громадам. Разом працюємо задля стійкості економіки держави», – акцентував Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю)), які надсилають платнику земельного податку до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення (ППР) про внесення податку разом із детальним розрахунком суми земельного податку. Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення ППР.
Юридичними особами податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, сплачується за місцезнаходженням земельної ділянки щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 15857. Попередня cторінка | Сторінка 14 з 1586 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua