02:01
Нагадування для платників акцизного податку про особливості подання декларації
29.11.2022 09:55
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо порядку заповнення і подання Декларації акцизного податку платниками акцизного податку з транспортних засобів нагадує, що відповідно до п. 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники акцизного податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим.1, 215.3.5 прим.2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку (далі – Декларація) за формою та порядком (далі – Порядок), затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (зі змінами).
Платником заповнюються лише відповідний розділ і додатки до Декларації, які відповідають виду господарської діяльності платника, виду підакцизних товарів (продукції) (п. 3 розд. ІІІ Порядку).
У Декларації зазначаються платники, перелік яких визначено статтею 212 ПКУ. Для зазначення виду платника акцизного податку у відповідній клітинці рядка 05 загальної частини Декларації, що відповідає визначеному підпункту пункту 212.1 статті 212 ПКУ, згідно з яким суб'єкт господарювання є платником акцизного податку, в обов'язковому порядку проставляється позначка «Х».
Платники акцизного податку з транспортних засобів заповнюють розділ Г Декларації «Податкові зобов’язання з автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів (включаючи мопеди), велосипедів з допоміжним мотором, з колясками або без них, моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, моторних транспортних засобів для перевезення вантажів» та додаток 1 прим.3 до Декларації «Розрахунок суми акцизного податку з транспортних засобів, що оподатковуються згідно із підпунктами 215.3.5, 215.3.5 прим.1, 215.3.5 прим.2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 Кодексу» та щодо операцій, що звільняються від оподаткування акцизним податком, додаток 4 до Декларації «Обороти, що звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою або за зниженою ставкою».
У додатку 1 прим.3 «Розрахунок суми акцизного податку з транспортних засобів, що оподатковуються згідно із підпунктами 215.3.5, 215.3.5 прим.1, 215.3.5 прим.2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 Кодексу» заповнюється, зокрема:
- у графі 15 «Ставка акцизного податку з урахуванням коефіцієнтів, євро» проставляються специфічні ставки акцизного податку з одиниці транспортного засобу, встановлені п. 215.3 ст. 215ПКУ, з урахуванням коефіцієнтів:
- для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння, що класифікуються у товарній позиції 8703, – коефіцієнтів віку та двигуна;
- для транспортних засобів, що класифікуються у товарній позиції 8702, 8704, – коефіцієнтів для цих транспортних засобів;
- для транспортних засобів та причепів, напівпричепів, що класифікуються у товарній позиції 8707, 8711, 8716;
- у графі 16 «Сума податкового зобов’язання, яка підлягає сплаті до бюджету, грн» зазначаються суми, що підлягають сплаті до бюджету, обчислені з огляду на фактичні обсяги реалізації продукції та встановленої ставки акцизного податку у перерахунку на одиницю виміру товару (продукції) й офіційного курсу гривні до євро, встановленого Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюються реалізація (передача) товару (продукції), видача документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху.
Розділ Г заповнюється у такому порядку, зокрема:
- у четвертій графі рядків Г1 – Г7 зазначаються суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції), обчислені за формою згідно з додатком 1 прим. 3 до Декларації, яка заповнюється та надається із зазначенням у верхньому лівому куті додатка коду операції та рядка, визначених у першій графі розділу Г;
- у рядку Г8 зазначаються суми зменшення податкового зобов’язання з підакцизних товарів (продукції), обчислені за формою згідно з додатком 1 прим.3 до Декларації:
- зменшення суми податку на суму, обчислену з повернених підакцизних товарів (продукції) платнику податку, що раніше були реалізовані або ввезені платником, як це передбачено п. 217.5 ст. 217 ПКУ;
- зменшення суми податку (в інших випадках коригування податкового зобов’язання на суму втрачених товарів (продукції), з яких не виникає податкове зобов’язання за обставин, перелічених у п. 216.3 ст. 216 ПКУ);
- у рядку Г9 проставляється сума пільг з операцій, що звільняються від оподаткування згідно з переліком таких операцій, зазначених у п. 213.3 ст. 213 розд. VI ПКУ. Нарахування суми пільг з акцизного податку здійснюється за формами згідно з додатками 13, 4 до Декларації.
Суми пільг з акцизного податку зазначаються за даними графи 10 додатка 4 до Декларації «Обороти, що звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою або за зниженою ставкою»;
- у рядку Г10 зазначається сума податкових зобов’язань (сума показників рядків Г1 – Г7 за вирахуванням значення рядка Г8);
- у рядках Г10.1, Г10.7 проставляються суми податкового зобов’язання відповідно до кодів бюджетної класифікації, обчислені окремо з моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 90 90 згідно з УКТ ЗЕД); автомобілів легкових та інших моторних транспортних засобів, призначених переважно для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 згідно з УКТ ЗЕД), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони, гоночні автомобілі; моторних транспортних засобів для перевезення вантажів; кузовів для автомобілів, зазначених у товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД; мотоциклів (включаючи мопеди) та велосипедів з допоміжним мотором, з колясками або без них; причепів та напівпричепів для тимчасового проживання у кемпінгах типу причіпних будиночків; автомобілів, які в установленому законодавством порядку подаються до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації у зв’язку зі зміною моделі транспортного засобу, яка до переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД.
Разом з цим зазначаємо, що п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, зокрема:
- у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження».
Більш детальніше про подання декларації акцизного податку – у листі ДПС України від 14.09.2022 № 10709/99-00-21-03-03-07 (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/77629.html).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Представники ДПС взяли участь у Податковому форумі «Tax&Business Talks – 2022 A2B Forum»
29.11.2022 09:54
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Державна податкова служба України продовжує курс на відкритість та діалог з бізнесом. Сьогодні фахівці ДПС взяли участь у засіданні Податкового форуму «Tax&Business Talks – 2022 A2B Forum», який проводить Всеукраїнська громадська організація «Асоціація адвокатів України».
Перша сесія форуму була присвячена податковим реаліям та очікуванням 2023 року. Учасники обговорили податкову політику 2022 – 2023 років та діяльність податкової служби під час воєнного стану.
ДПС, як служба, яка реалізує державну податкову політику, зацікавлена в зручній та надійній системі адміністрування податків, впровадженні кращих стандартів в роботу які б мали б системний характер. Враховуючи те, що служба орієнтована на платників та створенні для них комфортних умов для виконання податкових зобовʼязань, податківці застосовують різні формати комунікації для розʼяснення платникам податкових новацій.
Саме для вчасного та оперативного реагування на проблеми бізнесу в органах ДПС створені комунікаційні податкові платформи. Всі звернення постійно аналізуються для виявлення системних проблем та вжиття заходів для їх усунення. Так, враховуючи запити від бізнесу, були створені «гарячі лінії», які дозволяють оперативно вирішувати питання платників щодо оподаткування.
Представники ДПС подякували бізнесу за фінансову підтримку держави та сумлінно сплачені податки. Зокрема, було акцентовано увагу на кампанії податкової амністії. Так, за час воєнного стану було амністовано 3,5 млрд грн доходів, з яких не були сплачені податки. Для порівняння – до початку війни було амністовано 2,1 млрд грн таких доходів.
Учасники заходу також відзначили важливість подібних заходів, які є майданчиком не лише для дискусії, але й для винайдення спільних позицій з окремих питань.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/635053.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо оподаткування окремих доходів, отриманих фізичними особами
29.11.2022 09:54
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/634959.html повідомила.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічна діяльність – це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України від 07 лютого 1991 року № 698-ХII «Про підприємництво» (частина друга ст. 5 Закону № 959).
Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі – НБУ), прийнятими відповідно до Закону № 2473.
Принципи валютного регулювання, які викладені у ст. 2 Закону № 2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов'язання, пов'язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
Частиною третьою ст. 4 Закону № 2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).
Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, яке визначає заходи захисту, запроваджені НБУ, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення № 5).
Відповідно до п. 16 розділу I Положення № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.
Пунктом 23 Положення № 5 передбачено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
При цьому термін «товар» уживається у значенні, визначеному Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», відповідно до ст. 1 товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі) (п. 2 розділу I Положення № 5).
Виходячи із зазначеного, чинним законодавством не заборонено фізичним особам – резидентам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
Водночас кошти за операціями суб’єктів господарювання – резидентів, зокрема, з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України.
Валютний нагляд та застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства здійснюються згідно з нормами, врегульованими ст.ст. 11 та 15 Закону № 2473 відповідно.
Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Таким чином, для фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України.
Показники, виражені в іноземній валюті, перераховуються у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату їх отримання.
Одночасно зауважуємо, якщо кошти, отримані від нерезидента, зараховані на рахунок, відкритий в іноземному банку, а не на рахунок для здійснення підприємницької діяльності у банку в Україні, то такі кошти не включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, але оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначено розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи, отримані з джерел за межами України.
Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
Також зазначені доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно із п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Отже, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом з джерел за межами України, включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах з урахуванням положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У зв’язку із збільшенням випадків відключення електроенергії та відсутності інтернет-зв’язку ДПС повідомляє
29.11.2022 09:53
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників.
У зв’язку з військовою агресією рф суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність з реалізації пального, стикаються з проблемою складання акцизної накладної при відключенні електроенергії та відсутності інтернет-зв’язку.
З огляду на зазначене ДПС повідомляє таке.
Відповідно до підпункту 69.4 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу у разі неможливості зареєструвати акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних дозволяється переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами за наявності товарно-транспортної накладної, яка повинна містити всю інформацію, що має міститися у відповідній акцизній накладній, яка повинна бути зареєстрована в Єдиному реєстрі акцизних накладних, протягом строків, визначених у цьому пункті.
Підпунктом 231.1 статті 231 Податкового кодексу передбачені такі обов’язкові реквізити акцизної накладної:
а) порядковий номер акцизної накладної з номером примірника;
б) дата складання акцизної накладної;
в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку, – особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий;
г) код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий, та суб’єкта господарювання – отримувача пального або спирту етилового;
ґ) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – суб’єкта господарювання – отримувача пального або спирту етилового;
д) код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД або умовний код, визначений підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 цієї статті;
е) опис пального або спирту етилового;
є) обсяг пального в літрах, приведених до температури 15° C, або обсяг спирту етилового в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20° C;
ж) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, з якого реалізовано пальне або спирт етиловий;
з) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, на який отримане пальне;
и) номер реєстрації транспортного засобу в уповноважених органах відповідної держави та тип і ємність транспортного засобу – акцизного складу пересувного, а для трубопровідного транспорту – назва трубопроводу. При зазначенні номера державної реєстрації (української, міжнародної або іноземної) транспортного засобу допускається використання літер (латиниця, кирилиця) та цифр без пропусків та розділових знаків. У разі якщо літерна частина номера збігається в написанні кирилицею та латиницею, вона зазначається латиницею, а якщо зустрічається специфічна літера кирилиці, літерна частина зазначається кирилицею;
і) ознака напряму використання та умов оподаткування пального або спирту етилового;
ї) ознака щодо реалізації пального у паливний бак транспортного засобу або в тару споживача через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним;
й) ознака щодо ввезення/вивезення пального або спирту етилового на митну територію України/за межі митної території України;
к) ознака щодо реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий;
л) ознака щодо реалізації пального на умовах, визначених пунктом 229.8 статті 229 Податкового кодексу, із зазначенням реквізитів податкового векселя, суб’єктів господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, або суб’єктів літакобудування, або замовників, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», або підприємств, установ та організацій системи державного резерву;
м) адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб’єкт господарювання – не платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки;
н) ознака для зведених акцизних накладних;
о) ознака щодо реалізації пального у паливний бак транспортного засобу платника податку через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який не є місцем роздрібної торгівлі пальним;
п) ознака щодо реалізації пального з акцизного складу пересувного у паливний бак транспортного засобу, обладнання або пристрою.
З урахуванням наведеного, у разі неможливості зареєструвати акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних дозволяється переміщення пального транспортними засобами за наявності товарно-транспортної накладної на реалізацію пального, в якій мають бути вказані наведені вище обов’язкові реквізити акцизної накладної.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/635174.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
З 01.01.2023 – нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи
28.11.2022 10:15
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Міністерством фінансів України наказом від 17.05.2022 № 143 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.06.2022 за № 593/37929) (далі – Наказ № 143) внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи
Наказ № 143 набере чинності з 01.01.2023.
Наказом № 143 викладено у новій редакції:
- форму податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація);
- Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.
Так, зокрема, у формі Декларації запроваджено нові додатки:
- Додаток Ф4 – розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оподатковуваних доходів від продажу протягом звітного (податкового) року об'єкта(ів) нерухомого та/або рухомого майна;
- Додаток МПЗ – розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік, що розраховується фізичним особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про незастосування платниками рентної плата за користування радіочастотним ресурсом України коефіцієнтів
28.11.2022 10:15
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що до ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, передбачених п. 254.4 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для виду радіозв’язку «стільниковий радіозв’язок», для ширини смуги радіочастот, отриманої відповідно до ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, виданої з 1 січня 2022 року на конкурсних або тендерних засадах, не застосовуються коефіцієнти, встановлені п. 254.4 ст. 254 ПКУ.
Норми встановлені п. 2 підрозділу 9 прим.3 розділу XX ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Особливості оподаткування податком на прибуток платників, які тимчасово перейшли на сплату ЄП 3 групи за ставкою 2% доходу
28.11.2022 10:14
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податку на прибуток підприємств (у тому числі платники податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період, не перевищує 40 мільйонів гривень), які прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими п. 9 підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), або відмовилися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ, подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за той період (періоди) протягом календарного року, в якому (яких) платник був платником податку на прибуток підприємств.
Норми передбачені п. п. 9.11 п. 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ.
Підпунктом 9.12 п. 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ передбачено, що оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку третьої групи відповідно до п. 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ, здійснюється з урахуванням таких особливостей.
Надміру сплачена сума грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що існує на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, може бути зарахована у погашення грошових зобов’язань з цього податку, що виникатимуть після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.
Авансові внески з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, що залишилися неврахованими у зменшення нарахованої суми податкового зобов’язання з цього податку на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, можуть бути враховані у зменшення такої суми після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.
Від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що існувало на дату переходу на сплату єдиного податку, може бути зараховане у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що виникатиме після відновлення сплати цього податку, у порядку, визначеному п. 140.4 ст. 140 ПКУ.
Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, зменшують фінансовий результат до оподаткування з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 ПКУ, після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.
Платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, у разі відновлення ним у цьому ж році сплати податку на прибуток підприємств складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.
Обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) платника податку на прибуток підприємств для цілей застосування п. п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 та п. 137.5 ст. 137 ПКУ обчислюється за весь звітний рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди такого року, в яких такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби: правила для платника
28.11.2022 10:14
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що тимчасово, до 31 грудня 2029 року включно:
- протягом трьох звітних місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, середньомісячний обсяг продажу марок акцизного податку підприємству-виробнику та/або імпортеру тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну продавцем марок акцизного податку не може перевищувати 115 відсотків середньомісячного обсягу реалізації на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну таким підприємством-виробником та/або імпортером за попередні дев’ять календарних місяців;
- протягом трьох звітних місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, з обсягів реалізації на внутрішньому ринку тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну виробниками та/або ввезення на митну територію України імпортерами, що перевищує 115 відсотків середньомісячного обсягу реалізації на внутрішньому ринку такої продукції або її ввезення таким підприємством-виробником та/або імпортером за попередні дев’ять місяців, що передують трьом звітним місяцям поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, акцизний податок сплачується із застосуванням коефіцієнта 1,5.
Норми встановлені п. 16 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
28.11.2022 10:13
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 39 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, до 1 січня 2023 року платник податку на прибуток підприємств:
1) зменшує фінансовий результат до оподаткування:
- на суму доходів, визнаних ним відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності внаслідок списання йому податкового боргу, анулювання (прощення) та/або розстрочення (відстрочення) його зобов’язань відповідно до положень п. 37 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, а також внаслідок анулювання (прощення) його зобов’язань відповідно до закону щодо фінансової реструктуризації;
- на суму доходів, визнаних ним відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у зв’язку з розформуванням резервів внаслідок реструктуризації ним зобов’язань відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації, якщо оподаткування таких резервів регулюється нормами п. 139.3 ст. 139 ПКУ;
2) збільшує фінансовий результат до оподаткування:
- на одну третю частину суми доходів, визнаних у зв’язку із зменшенням (розформуванням) резервів, на яку зменшувався його фінансовий результат до оподаткування згідно з п .п. 1 п. 39 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, в кожному з трьох років, наступних за роком, у якому було підписано план реструктуризації згідно із законом щодо фінансової реструктуризації або затверджено план санації згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації;
3) не змінює фінансового результату до оподаткування:
- на суму використаного резерву внаслідок анулювання (прощення) зобов’язання на умовах плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації;
- на суму доходів та витрат, не зазначених у підпунктах 1 і 2 п. 39 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, що визнаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності внаслідок реструктуризації зобов’язань на умовах плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Нагадування платникам ПДВ про формування податкового кредиту за податкові періоди лютий – травень 2022 року
28.11.2022 10:13
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники ПДВ:
- включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми ПДВ, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником ПДВ за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
- отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Норми встановлені п. 32 прим. 2 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
