05:38
За спецводокористування місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали понад 68 млн грн рентної плати
24.11.2022 16:18
З початку 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати за спецводокористування надійшло понад 68 млн грн, що у порівнянні з 2021 роком на понад 5,3 млн грн, або на 8,6 відсотків більше.
Звертаємо увагу, що у разі виправлення показників в окремих додатках до поданої звітної податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) суб’єкт господарювання подає:
- до настання граничного терміну подання Декларації – звітну нову Декларацію разом з усіма додатками, в яких обчислюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування;
- після настання граничного терміну подання Декларації – уточнюючу Декларацію разом з тими додатками, в яких виявлені помилки та у зв’язку з цим уточнюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо доповнення до одноразової (спеціальної) добровільної декларації
24.11.2022 16:16
Чи має право декларант після закінчення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування внести доповнення до одноразової (спеціальної) добровільної декларації, яка була подана до 01 березня 2023 року?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Відповідно до п.п. 6.3 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, виключно шляхом подання нової одноразової (спеціальної) добровільної декларації у порядку, визначеному підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу. При цьому попередньо подана одноразова (спеціальна) добровільна декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації виключно у випадках, передбачених підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Таким чином, уточнююча декларація після завершення періоду проведення кампанії декларування подається за умови подання декларантом звітної (нової звітної) декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення, а отже, подання уточнюючої декларації після закінчення періоду кампанії декларування з будь-яких інших підстав положеннями підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не передбачено.
Чи вважається сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка визначена декларантом у поданій одноразовій декларації, узгодженою?
Відповідно до п. 11 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, вважається узгодженою.
Інформацію розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/634094.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Як здійснюється обрання або перехід на спрощену систему оподаткування з особливим порядком оподаткування у період дії воєнного с
24.11.2022 16:15
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/633721.html повідомила.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), відповідно до яких, зокрема, тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Крім того, 05.04.2022 набрав чинності Закон України від 24 березня 2022 року № 2142-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», яким внесено зміни, зокрема, до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 9.8 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. При цьому до заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями, встановленими п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ:
- з 01 квітня 2022 року – у разі подання заяви до 01 квітня 2022 року;
- з наступного робочого дня після подання такої заяви – у разі подання заяви починаючи з 01 квітня 2022 року.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вважаються платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації.
Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
У спеціальному полі «Ставка у відсотках до доходу» рядка 5.1.1 «Обрана ставка єдиного податку під час переходу на спрощену систему оподаткування» Заяви зазначається ставка у розмірі 2 відс. єдиного податку.
Реєстрація суб’єкта господарювання платником єдиного податку за ставкою 2 відс. доходу здійснюється шляхом внесення до Реєстру платників єдиного податку. На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua реалізована можливість щодо перевірки належності суб’єкта господарювання до платників єдиного податку зі ставкою 2 відс. доходу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Запроваджено авансовий внесок з податку на прибуток підприємств для пунктів обміну іноземних валют
24.11.2022 16:14
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Верховною Радою України прийнято Закон України від 03.11.2022 № 2720-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі» (далі – Закон).
Законом запроваджено особливості оподаткування податком на прибуток для фінансових установ, які здійснюють торгівлю валютними цінностями в готівковій формі (обмін валют), а саме обов’язок щодо сплати фіксованої суми авансового внеску з податку на прибуток за кожний структурний підрозділ.
Авансовий внесок з податку на прибуток потрібно буде сплатити щомісяця (не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця) у розмірах:
- трьох мінімальних заробітних плат, встановлених законом станом на 1 січня звітного (податкового) року, – за кожен пункт обміну іноземної валюти у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч мешканців;
- однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 1 січня звітного (податкового) року, – за кожен пункт обміну іноземної валюти у населеному пункті, чисельність якого менша за 50 тисяч мешканців або за межами населених пунктів.
При цьому протягом 2023 року платники податку сплачуватимуть такі авансові внески з урахуванням таких особливостей:
- з 1 січня 2023 року по 30 червня 2023 року – із застосуванням коефіцієнта 0,33;
- з 1 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року – із застосуванням коефіцієнта 0,66.
Cплата авансових внесків з податку на прибуток буде здійснюватися за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесеного до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на 1 число поточного місяця, ведення якого здійснюється Національним банком України.
При цьому сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків з податку на прибуток підприємств зменшуватиме податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за ставкою, визначеною п.п.136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у сумі, яка не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.
У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного (податкового) року, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток не підлягатиме поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не зараховуватиметься в рахунок інших податків та зборів та на неї не поширюватиметься положення статті 43 Кодексу.
За несплату авансового внеску з податку на прибуток передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірах, визначених статтею 124 Кодексу.
Інформація про пункти обміну іноземної валюти, внесені до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця, із зазначенням їх місцезнаходження та суб’єкта господарювання, від імені якого відповідний пункт обміну іноземної валюти має право здійснювати торгівлю іноземною валютою у готівковій формі, подається Національним банком України до 10 числа (включно) поточного місяця до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зазначені зміни наберуть чинності з 1 січня 2023 року.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/634258.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Порядок проведення фактичної перевірки
23.11.2022 10:21
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Норми визначені п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 80.2 ст. 80 ПКУ встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
► у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (п.п. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);
► у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п. п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);
► письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування (п. п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);
► неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п. п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);
► у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (п. п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);
► у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п. п.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ (п.п. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);
► у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).
Пунктом 80.3 ст. 80 ПКУ передбачено, що фактична перевірка, що здійснюється за наявності підстави, визначеної у пункті 80.2.6, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.
Відповідно до п. 80.4 ст. 80 ПКУ перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі п п. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПКУ може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 ПКУ (п. 80.5 ст. 80 ПКУ).
Згідно з п. 80.6 ст. 80 ПКУ під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7 ст. 80 ПКУ).
Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції (п. 80.8 ст. 80 ПКУ).
Строки проведення фактичної перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 80.9 ст. 80 ПКУ).
Нормами п. 80.10 ст. 80 ПКУ передбачено, що порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено ст. 86 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До яких доходів не застосовується податкова соціальна пільга?
23.11.2022 10:20
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до:
► доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
► заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
► доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у п. п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.
Норми встановлені п. п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ.
Нормами п. п. 169.2.4 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, якщо платник ПДФО порушує норми п. 169.1 ст. 169 ПКУ, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.
Платник ПДФО може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника ПДФО. При цьому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, встановлює також порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень ним норм п. п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 ПКУ, виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок, а також порядок інформування роботодавця про позбавлення платника ПДФО або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників ПДВ!
23.11.2022 10:20
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п. п. 170.6.1. п. 170.6 ст. 170 Податкового кодексу України (ПКУ) податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).
Податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Податкові агенти – оператори лотереї у податковому розрахунку, подання якого передбачено підпунктом «б» пункту 176.2 статті 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу - платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).
Норми визначені п. п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Електронне адміністрування реалізації пального та спирту етилового
23.11.2022 10:19
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 232.1 ст. 232 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повідомляю, що у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в розрізі платників податку – розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних та акцизних складів/акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом ведеться окремо облік обсягів пального або спирту етилового, що:
► оподатковуються акцизним податком, у тому числі окремо за кожною відмінною ставкою податку;
► оподатковуються на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ;
► не підлягають оподаткуванню;
► звільняються від оподаткування.
Обсяги ввезеного на митну територію України пального або спирту етилового обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в такій послідовності:
1) зараховуються автоматично на підставі оформлених належним чином митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального або спирту етилового за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;
2) розподіляються між акцизними складами пересувними, що використовуються під час такого ввезення, або акцизними складами, які є ліцензійними митними складами, на яких здійснюється митне оформлення, на підставі акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених платником податку – розпорядником таких акцизних складів пересувних/акцизних складів.
Ведення обліку обсягів пального або спирту етилового у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, розміщує на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового акцизних складів з уніфікованими номерами та адресами їх місцезнаходження.
Одиницею обліку обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового є літри, приведені до температури 15° C, – для пального та декалітри 100-відсоткового спирту, приведені до температури 20° C, – для спирту етилового. При цьому відпущені літри в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, для цілей цього розділу вважаються як літри, приведені до температури 15° C. Такі одиниці обліку для пального та спирту етилового повинні використовуватися в первинних бухгалтерських документах, акцизних накладних/розрахунках коригування до акцизних накладних, декларації з акцизного податку.
Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку – розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД:
► обсягів пального або спирту етилового в розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних, що містяться у виданих та отриманих акцизних накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
► обсягів пального або спирту етилового, виробленого на митній території України або ввезеного на митну територію України, з яких сплачено акцизний податок, які оподатковуються на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування в розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних;
► обсягів пального або спирту етилового, на які платники податку зареєстрували заявки на поповнення обсягів залишку пального або спирту етилового за рахунок коштів, сплачених до бюджету, в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних;
► сум сплаченого акцизного податку, за рахунок яких платники податку можуть зареєструвати заявки на поповнення обсягів залишку пального та спирту етилового;
► обсягів залишків пального або спирту етилового в розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних, на які платники податку мають право зареєструвати акцизні накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового працює постійно (24 години щоденно), крім часу, необхідного для її технічного обслуговування.
Технічне обслуговування системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового проводиться у часові проміжки з незначною кількістю звернень до неї платників акцизного податку.
Інформація про запланований час технічного обслуговування cистеми електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше ніж за 24 години до початку проведення технічного обслуговування.
Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та реєстрації платників податків – розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних, акцизних складів/акцизних складів пересувних у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Для обліку роботи ПРРО суб’єкт господарювання передає до контролюючих органів електронні документи
23.11.2022 10:18
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що суб’єкти господарювання, які використовують програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи програмних реєстраторів розрахункових операцій фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких програмних реєстраторів розрахункових операцій.
ПРРО та фіскальний сервер контролюючого органу повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера контролюючого органу, необхідних для формування засобами ПРРО та передачі до фіскального сервера контролюючого органу фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків за відповідний період.
Норми встановлені п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти незавершеного будівництва?
23.11.2022 10:18
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Норми передбачені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав), що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
При цьому відповідно до частини першої ст. 182 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1952).
Пунктом 1 частини першої ст. 2 Закону № 1952 встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – державна реєстрація прав) – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.
Слід зазначити, що згідно з частиною другою ст. 331 ЦКУ право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
При цьому до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності така особа може укласти договір щодо об’єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону (ч. третя ст. 331 ЦКУ).
Враховуючи викладене вище, об’єкти незавершеного будівництва не визначені ПКУ як об’єкти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
