Блог

Федоренко

Податківці Дніпропетровщини продовжують роз’яснювальні зустрічі з представниками бізнесу та громадськості регіону

08.11.2022 09:42

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) наразі триває діалог з платниками ПДВ на тему «Основні положення постанови Кабінету Міністрів України № 1165 (зі змінами)».
Днями, в рамках роботи Комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС пройшла зустріч в онлайн форматі за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марини з представниками громадськості, агробізнесу, будівельної галузі, а також членів територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області, Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації та Федерації організацій роботодавців Дніпропетровщини.
Головним аспектом заходу є зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1154, до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.
Під час заходу фахівцями ГУ ДПС спільно з учасниками онлайн-конференції напрацьовано дієві ініціативи з метою вирішення нагальних питань, що виникають при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ДПС приєдналась до проєкту із запровадження у Дії документів про освіту

08.11.2022 09:41

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державна податкова служба приєдналась до спільного проєкту Міністерства освіти і науки України та Міністерства цифрової трансформації України щодо формування та застосування єДокумента про освіту.
Постанова про запровадження цього експериментального проєкту сьогодні була ухвалена на засіданні Уряду.
єДокумент про освіту буде розміщений в мобільному застосунку Дія шляхом відображення відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Реалізація проєкту забезпечить рівні можливості доступу до освіти та працевлаштування всіх громадян України, дані про освіту яких містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Так, особа, яка досягла 14-річного віку, є власником відповідного документа про освіту та має реєстраційний номер облікової картки платника податків, зможе безоплатно сформувати засобами застосунку Дія відомості щодо документів про освіту та використовувати їх.
Команда ДПС продовжує працювати над спільними проєктами діджиталізації в Україні.

Інформацію розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/629620.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платниками протягом 2015 – 9 місяців 2022 р. самостійно проведено коригування ціни КО і податкових зобов’язань на 29,9 млрд грн

08.11.2022 09:40

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/629374.html проінформувала про наступне.
Завдяки системній та послідовній роботі ДПС та її територіальних органів налагоджено аргументований та конструктивний діалог з платниками податків, які, не чекаючи початку перевірок, здійснюють коригування ціни контрольованої операції (далі – КО) і, як наслідок, самостійно збільшують податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств.
Протягом 2015 – дев’яти місяців 2022 років понад 990 платників податків (або 20 % від загальної кількості, що звітували про КО) подали 2,2 тис. декларацій (уточнюючих) з податку на прибуток підприємств і самостійно збільшили фінансовий результат до оподаткування на 29,9 млрд грн за КО, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки» та/або розумній економічній причині (діловій меті). За наслідками даних коригувань задекларовано збільшення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств на понад 2,6 млрд грн та зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування більше ніж на 10 млрд гривень.
Незважаючи на дію мораторію щодо проведення документальних перевірок, у зв’язку з карантинними обмеженнями, пов’язаними з COVID-19 та воєнним станом в Україні, платниками податків протягом 2020 – дев’яти місяців 2022 років проведено самостійне коригування фінансового результату до оподаткування на 15,3 млрд грн, або 51 % від загальної суми коригувань (збільшено податок на прибуток на 1,6 млрд грн та зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування на 3,9 млрд грн), у тому числі протягом 2022 року – на понад 4,3 млрд гривень.
Ці результати свідчать про те, що податковий контроль з питань трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ) сприяє підвищенню податкової культури платників податків та добровільній сплаті податку на прибуток підприємств.
Крім того, враховуючи, що платники податків на сьогодні всебічно обізнані щодо методів, підходів та напрямів аналізу, які застосовує контролюючий орган при відборі ризикових КО, вони мають можливість допускати менше помилок, ніж на початку запровадження в Україні правил ТЦ.
І лише в тих випадках, коли платники податків не зважають на аргументи щодо наявних ризиків ТЦ, контролюючим органом формуються кейси, які готові для проведення контрольно-перевірочних заходів після зняття мораторію на перевірки відповідності умов КО принципу «витягнутої руки».
Тому ДПС рекомендує платникам податків переглянути проведені КО на відповідність принципу «витягнутої руки» та скористатись можливістю щодо проведення самостійних коригувань відповідно до п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 та п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Так, у разі застосування платником податків під час здійснення КО умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки» та/або розумній економічній причині (діловій меті), платник податків має право самостійно провести коригування ціни КО і сум податкових зобов’язань, якщо це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету (п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу).
При цьому податкові зобов’язання у разі проведення самостійного коригування розраховуються відповідно до мінімального значення діапазону цін (рентабельності), що відповідає принципу «витягнутої руки», – для експортних операцій та до максимального значення діапазону цін (рентабельності) – для імпортних операцій.
Слід зауважити, якщо умови здійснення КО, які не відповідають принципу «витягнутої руки», будуть встановлені контролюючим органом (за умови, що платник податків не скористався своїм правом на проведення самостійного коригування), то розрахунок податкових зобов’язань проводиться згідно із ціною (показником рентабельності), яка (який) дорівнює значенню медіани такого діапазону.
У разі самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податків податковій звітності, внесення змін здійснюється відповідно до норм ст. 50 Кодексу.
Так, платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 Кодексу, зокрема, надіслати уточнюючу декларацію і сплатити суму недоплати й штраф у розмірі 3 % від такої суми до дати її подання. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючої декларації за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування згідно зі ст. 39 Кодексу в строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним.
Також платник податків має право відобразити суму недоплати у складі декларації, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств (п. 50.1 ст. 50 Кодексу).
Таким чином, при самостійному коригуванні застосовуються штрафи менші, ніж у випадку визначення суми заниженого податкового зобов’язання контролюючим органом відповідно до ст. 123 Кодексу.
Додатково звертаємо увагу, що у разі проведення платником податку самостійного коригування згідно з п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу, до декларації (уточнюючої) з податку на прибуток підприємств в обов’язковому поряду подається Додаток ТЦ «Самостійне коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань платника податку».
Отже, законодавчо передбачено пом’якшення відповідальності платника податків при самостійному розрахунку суми заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток у разі встановлення невідповідності умов КО принципу «витягнутої руки» і проведенні відповідних коригувань до початку перевірки з питань ТЦ (п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу), а також застосуванні штрафу за його заниження (п. 50.1 ст. 50 Кодексу).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо питань, пов’язаних з порядком списання підприємствами знищеного або зіпсованого майна у зв’язку із російською збройною агре

08.11.2022 09:39

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що стосовно питань, пов’язаних з порядком списання підприємствами знищеного або зіпсованого майна у зв’язку із російською збройною агресією проти України, Міністерством фінансів України на запит ДПС надано роз’яснення листом від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254.
Як зазначено у роз’ясненні, відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі статтею 11 цього Закону за фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон) бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи – це документи, які містять відомості про господарську операцію (дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства).
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов’язкові реквізити, передбачені Законом.
Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.
Згідно із Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419 (далі – Порядок № 419) та Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 (далі – Положення № 879), проведення інвентаризації обов’язкове у разі, зокрема, встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів); техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства.
Підприємства, які з дати початку тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, та підприємства, які мали (мають) місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану, або підприємства, структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на (в) таких територіях (районах), проводять інвентаризацію у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал підприємств.
У річній фінансовій звітності інформація про активи, до яких неможливо забезпечити безпечний та безперешкодний доступ, та зобов’язання і власний капітал, які не можуть бути документально підтверджені у зв’язку з відсутністю доступу до відповідних первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, відображається за даними бухгалтерського обліку.
Підприємства, зазначені в абзаці десятому пункту 12 Порядку № 419, зобов’язані провести інвентаризацію станом на перше число місяця, що настає за місяцем, в якому з’явилася можливість доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації у бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.
Керівники підприємств, зазначених в абзаці десятому пункту 12 Порядку № 419, у разі встановлення фактів викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) майна можуть прийняти рішення про проведення інвентаризації такого окремо визначеного майна на день встановлення таких фактів.
Райони проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану визначаються відповідно до законодавства.
Відповідно до Положення № 879 під час інвентаризації активів і зобов’язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.
Для фіксування наявності, стану та оцінки активів підприємства та тих активів, які належать іншим підприємствам і обліковуються поза балансом застосовуються інвентаризаційні описи, які оформлюються відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (із змінами), для первинних документів з урахуванням обов’язкових реквізитів та вимог, передбачених Положенням № 879.
Згідно з Положенням № 879 виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов’язань і даними бухгалтерського обліку регулюються підприємствами в такому порядку, зокрема:
нестача запасів у межах установлених норм природного убутку, виявлена під час інвентаризації, списується за розпорядженням керівника підприємства на витрати;
нестача цінностей понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу та відносяться на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства, у разі якщо винні особи не встановлені, вони зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством.
Розмір збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається відповідно до законодавства.
Слід зазначити, що Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326.
Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473. Цей Порядок застосовується для фіксації пошкоджень, зумовлених збройною агресією російської федерації, будівель та споруд приватної та комунальної форми власності, а також може застосовуватися для фіксації пошкоджень будівель і споруд державної форми власності.
Таким чином, необоротні активи та запаси, які відображалися в бухгалтерському обліку до введення воєнного стану та які на дату складання фінансової звітності фактично перебувають на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, продовжують обліковуватись у складі активів підприємства.
Одночасно підприємство має оцінити негативний вплив змін в економічному і правовому середовищі та визнати суми втрат від зменшення корисності необоротних активів до моменту настання умов доступу до таких активів, проведення інвентаризації та прийняття відповідно рішення щодо їх списання або відновлення корисності.
При цьому підприємства, які перебувають в районах проведення воєнних (бойових) дій та застосовують для ведення бухгалтерського обліку національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, виявлені в результаті інвентаризації нестачі, втрати або знищення необоротних активів та запасів на підставі належним чином оформлених документів відображають у складі витрат підприємства.
Інформація про відсутність доступу до активів та первинних документів підприємства зазначається у примітках до фінансової звітності.
Згідно із Законом відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
Крім того, згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, організаційно-правові форми і напрями їх діяльності, а також принципи їх взаємовідносин з державою визначає Закон України «Про торгово - промислові палати в Україні».
Надання роз’яснень з питань реалізації Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» та встановлення переліку районів проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану до повноважень Міністерства фінансів України, визначених Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, не належить.
Водночас, згідно із статтею 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» територіальні громади, на територіях яких ведуться бойові дії, а також населені пункти, які є оточеними, визначаються відповідними обласними військовими адміністраціями за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
У вільному доступі є перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), сформований Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України за погодженням з Міністерством оборони України на підставі пропозицій відповідних обласних та Київської міської військової адміністрацій.
Зокрема, перелік територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 вересня 2022 року, затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 26.09.2022 № 217).
Слід зазначити, що листи міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Інформацію розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/629143.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Україна приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн

08.11.2022 09:38

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/629223.html повідомила.
Державна податкова служба України 3 листопада 2022 року як компетентний орган України приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports) (далі – Багатостороння угода CbC).
Приєднання до Багатосторонньої угоди CbC здійснюється з метою виконання підпунктів 39.4.10 – 39.4.15 пункту 39.4 статті 39 розділу І Податкового кодексу України щодо автоматичного обміну звітами у розрізі країн міжнародних груп компаній, а також реалізації Плану дій BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), зокрема, Кроку 13 BEPS – запровадження додаткової звітності з трансфертного ціноутворення для міжнародних груп компаній.
Безпосередньо імплементація такого обміну є одним з міжнародних зобов’язань України та передбачає встановлення для ДПС обов’язку здійснювати збір відповідної інформації та щорічно на автоматичній основі обмінюватись звітами в розрізі країн між юрисдикціями, в яких зареєстровано учасника міжнародної групи компаній або в яких міжнародна група компаній здійснює свою діяльність, що містить інформацію, зокрема, стосовно загальної суми доходів (виручки) за фінансовий рік, суми прибутку (збитку) за фінансовий рік, сум нарахованого та сплаченого податку на прибуток підприємств, розміру статутного капіталу, чисельності працівників за фінансовий рік тощо.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яка вартість земельної ділянки (в межах/за межами України) зазначається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?

07.11.2022 09:58

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Згідно з п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених, зокрема п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
► витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
► вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант може додати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.
Слід зазначити, що правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями.
Враховуючи викладене, фізична особа – декларант, яка має у власності об’єкт нерухомого майна (земельну ділянку), придбаного за рахунок доходів з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки, при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації зазначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка визначається, зокрема, але не виключно, як:
► витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
► вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив.
Водночас, декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів та інформації щодо них, що будуть зазначені ним у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Єдиний рахунок: подання до контролюючого органу повідомлення про використання

07.11.2022 09:58

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ст. 35 прим. 1 Податковий кодекс України (далі – ПКУ) передбачено порядок функціонування єдиного рахунка для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Пунктом 35 прим. 1.2 ст. 35 прим. 1 ПКУ визначено, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим. 1 ПКУ.
Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.
Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.
У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.
Пунктом 4 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) встановлено, що електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.
ДПС оприлюднено електронну форму такого повідомлення на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів).
Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку за формою J/F1307001 подається платником в електронній формі через Електронний кабінет.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Способи отримання фіскального чеку покупцем за оплачені товари (послуги) через ПРРО

07.11.2022 09:57

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Норми встановлені ст. 3 Законом України 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги сільськогосподарських товаровиробників, які на період дії воєнного стану обрали 3 групу ЄВ за ставкою 2 % доходу!

07.11.2022 09:57

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.
Норми цього підпункту не застосовуються у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.
Згідно з п.п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Термін подання декларації з податку на нерухомість, за новостворені (нововведені) об’єкти житлової нерухомості

07.11.2022 09:56

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Норми встановлені п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами.
Пункт 1 заголовної частини Декларації передбачає заповнення форми Декларації з типом: звітна, звітна нова, уточнююча.
Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, розрахунку (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Згідно з п.п. 1.2.3 п. 1.2 розд. 1 Регламенту комп’ютерної обробки податкової звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншої звітності в органах ДФС, затвердженого наказом ДФС України від 04.08.2017 № 515, документ звітності з типом «Звітний» подається платником податків, якщо за такий звітний (податковий) період документ звітності ще не подавався. Документ звітності з типом «звітний новий» подається платником податків до закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше подавався документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за такий самий звітний (податковий) період з урахуванням особливостей для певних форм документів звітності.
Документ звітності з типом «Уточнюючий» подається платником податків після закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше подавався документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за звітний (податковий) період, що уточнюється, зокрема у разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування, появи нових об’єктів оподаткування, для форм документів звітності, щодо яких подання передбачено за звітний рік до його закінчення.
Тобто, юридична особа, яка вперше подає Декларацію за новостворений (нововведений) об’єкт житлової нерухомості, звітує за рік та у полі, що відповідає типу декларації, зазначає «Звітна».
Якщо перехід права власності на новостворений (нововведений) об’єкт оподаткування відбувся не пізніше 20 лютого, а звітну Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків – юридичною особою Декларація подається з типом «Звітна нова».
При переході права власності на об’єкт оподаткування після закінчення граничного терміну подання Декларації (після 20 лютого звітного року) протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт подається Декларація з типом «Уточнююча».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19848. Попередня cторінка | Сторінка 1466 з 1985 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua