Блог

Федоренко

Платник, який подає податкову декларацію з рентної плати в електронному вигляді, може також надіслати копії дозвільних документі

05.06.2026 11:14

Платник, який подає податкову декларацію з рентної плати в електронному вигляді, може також надіслати копії дозвільних документів та/або звіту про використання води

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 Податковим кодексом України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Форма податкової декларації з рентної плати, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання, для такого об’єкта оподаткування до Декларації не додається.
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю (п. 257.1 ст. 257 ПКУ).
Платники рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України подають до контролюючих органів копії зазначених у п. 254.1 ст. 254 ПКУ відповідних ліцензій, дозволів у місячний строк після їх видачі та витяги з реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів у місячний строк після присвоєння (п.п. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).
Платники рентної плати подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії дозволу на спеціальне водокористування та/або інтегрованого довкіллєвого дозволу, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води (п.п. 255.11.19 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Абзацом другим п. 1.3 розд. І Порядку ведення державного обліку водокористування, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.03.2015 № 78 (далі – Порядок № 78), встановлено, що державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою звітності № 2ТП-водгосп (річна) (далі – Звіт) в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Портал Дія» або Портал електронних послуг Державного агентства водних ресурсів України.
Копії електронних Звітів з відміткою про одержання подаються платниками рентної плати за спеціальне використання води разом з Деклараціями до територіальних органів ДПС (п. 1.11 розд. І Порядку № 78).
Згідно з абзацом сьомим п. 2 розд. І Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні документи – це документи (у тому числі податкова звітність, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається ПКУ, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ, та/або пов’язане з реалізацією прав та обов’язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами ПКУ, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку.
Форматом (стандартом) Декларації не передбачено окремого додатку, до якого прикріплюється копія сканованого документа (у форматі pdf).
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику направити до органу ДПС разом із супровідним листом копії дозвільних документів та/або копію електронного Звіту з відміткою про одержання (QR кодом, який сформований після прийняття Звіту) у форматі pdf (обмеження 5 МБ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Несплата авансового платежу з військового збору ФОПом – платником єдиного податку першої, другої та четвертої групи: чи нарахову

05.06.2026 11:13

Несплата авансового платежу з військового збору ФОПом – платником єдиного податку першої, другої та четвертої групи: чи нараховується пеня?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи.
Абзацом першим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюється контролюючими органами.
Несплата (неперерахування) або сплата (перерахування) не в повному обсязі платниками військового збору, зазначеними у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, авансових внесків з військового збору в порядку та строки, визначені п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. ставки військового збору, визначеної п.п. 2 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.
На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац третій п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Таким чином, у разі несплати (неперерахування) або сплати (перерахування) не в повному обсязі авансового платежу з військового збору фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої, другої та четвертої групи, контролюючим органом нараховується пеня відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Фізична особа може отримати з ДРФО інформацію про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків за період з 1998 року

05.06.2026 11:13

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відомості про доходи фізичних осіб накопичуються у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), починаючи з 1998 року.
До набрання чинності Податковим кодексом України (далі – ПКУ) діяв Закон України від 22 грудня 1994 року № 320/94-ВР «Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів» (далі – Закон № 320).
Згідно з частиною другою ст. 9 Закону № 320 керівники і посадові особи підприємств, установ, організацій всіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства зобов’язані були подавати до державних податкових інспекцій відомості про нараховані та виплачені суми фізичним особам доходів і суми утриманих з них податків та інших обов’язкових платежів. Форму відомостей про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків (форма № 8ДР) і Порядок заповнення відомостей про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків було затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.12.1997 № 473, який втратив чинність.
Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПКУ платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску (крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкових агентів та платників єдиного внеску) зобов’язані подавати до контролюючих органів у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкові агенти, платники єдиного внеску зобов’язані подавати до контролюючих органів у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами).
Державна податкова служба України (далі – ДПС) відповідно до абзацу першого п. 70.1 ст. 70 ПКУ формує та веде Державний реєстр.
Пунктом 70.3 ст. 70 ПКУ визначено, що до інформаційної бази Державного реєстру включаються, такі дані про фізичних осіб:
джерела отримання доходів;
об’єкти оподаткування;
сума нарахованих та/або отриманих доходів;
сума нарахованих та/або сплачених податків;
інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків;
унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі на підставі даних розпорядника такого реєстру, наданих у порядку інформаційної взаємодії відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 5 розд. VII Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2015 № 210, фізична особа – платник податків має право на одержання будь-яких відомостей про себе, що містяться у базі персональних даних Державного реєстру.
Спосіб збору, накопичення персональних даних, що включаються до Державного реєстру, умови та процедури внесення змін до персональних даних визначаються Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822).
Відповідно до п. 1 розд. Х Положення № 822 фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.
Пунктом 4 розд. Х Положення № 822 встановлено, що для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за формою № 10ДР (далі – Заява за формою № 10ДР) (додаток 14 до Положення № 822). Представник додає до Заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Оригінали документів після прийняття Заяви за формою № 10ДР повертаються, копії залишаються у контролюючому органі та зберігаються разом із зазначеною Заявою.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – платник податків може отримати відомості з Державного реєстру про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору з 1998 року. До 1998 року чинним на той час законодавством не було передбачено подання до державних податкових інспекцій відомостей про нараховані та виплачені суми фізичним особам доходів і суми утриманих з них податків.
За інформацією про доходи фізичних осіб за період до 1998 року, в зв’язку з відсутністю зазначених даних в органах ДПС, пропонуємо звернутися до податкового агента (юридичної особи або фізичної особи – підприємця), який виплачував доходи фізичним особам, а у разі його ліквідації – до державного архіву області (міста).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи є базою нарахування єдиного внеску сума орендної плати, що виплачується юридичною особою за договором оренди нерухомого (рухо

05.06.2026 11:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами та доповненнями), та сума винагороди фізичної особи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з частиною першою ст. 759 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.
Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізичної особи згідно договору найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яким чином платник ПДВ може дізнатися, що він відповідає/не відповідає критеріям ризиковості платника податку?

05.06.2026 11:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі – Порядок зупинення № 1165) у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну / розрахунок коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог п.п. «б» і «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Питання відповідності / невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує через електронний кабінет рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, надіслане ДПС в електронній формі за допомогою електронних комунікацій з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у день прийняття такого рішення (додаток 4 «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку»).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з п. 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД / Державним класифікатором / умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам п. 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних / розрахунках коригування, поданих для реєстрації в ЄРПН, у тому числі податкових накладних / розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності / невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з п. 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній / розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у ЄРПН припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Недостовірна інформація у розділі «Загальна інформація про платника» меню «ЕК для громадян» Е-кабінету: внесення змін до відомо

05.06.2026 11:11

Недостовірна інформація у розділі «Загальна інформація про платника» меню «ЕК для громадян» Е-кабінету: внесення змін до відомостей про об’єкти оподаткування ФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків.
Підпунктом 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Підпунктом 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, зокрема, що органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов’язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу першого п. 4 Порядку подання відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 476, Мін’юст подає ДПС відомості про об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у тому числі нерезидентів (далі – нерухоме майно), із зазначенням прізвища, власного імені та по батькові (за наявності) фізичної особи, реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті), найменування юридичної особи та її податкового номера, адреси і типу нерухомого майна, його реєстраційного номера та коду адміністративно-територіальної одиниці, загальної та житлової площі нерухомого майна, виду спільної власності (у разі, коли таке майно належить на праві спільної власності), розміру частки у праві спільної власності (у разі, коли таке майно належить на праві спільної часткової власності), підстави виникнення права власності і дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Інформація про нерухоме майно, яка подається Мін’юстом до ДПС, формується за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).
Згідно з частиною першою ст. 9 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» (далі – Закон № 1952) до повноважень суб’єктів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень належить, зокрема, забезпечення ведення Державного реєстру прав.
Відповідно до абзацу другого частини другої ст. 26 Закону № 1952 у разі виявлення технічної помилки, допущеної під час внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права, обтяження речових прав, зокрема, помилки у відомостях про суб’єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, або відбулася зміна адреси об’єкта нерухомого майна, такі помилки, відомості виправляються державним реєстратором на підставі, зокрема, заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, відомості.
Частиною першою ст. 10 Закону № 1952 визначено, що державним реєстратором є:
громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Мін’юстом, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
нотаріус;
державний, приватний виконавець – у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.
Суб’єктами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (п. 2 частини першої ст. 6 Закону № 1952).
Отже, фізична особа у випадку відображення недостовірної інформації про об’єкти оподаткування у розділі «Загальна інформація про платника» меню «ЕК для громадян» Електронного кабінету має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою з метою проведення звірки, або до державного реєстратора, якщо помилка міститься у відомостях Державного реєстру прав.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи можна в Електронному кабінеті здійснити перегляд раніше поданої звітності?

05.06.2026 11:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.
Згідно з абзацом третім п. 42.6 ст. 42 ПКУ платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.
Пунктом 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в електронному кабінеті, включаючи фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.
У приватній частині Електронного кабінету в залежності від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин тощо) надається доступ, зокрема, до перегляду та друку раніше поданої звітності.
Меню «Перегляд поданої звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду раніше поданої податкової, пенсійної та статистичної звітності до ДПС незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до центрів обслуговування платників податків.
За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.
Перегляд конкретного звіту здійснюється подвійним натисненням лівої кнопки миші, формується pdf-файл звіту зі всіма додатками.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Фізична особа надає в оренду особисте майно: чи необхідно реєструватись ФОПом?

05.06.2026 11:10

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності (ст. 319 та ст. 320 Цивільного кодексу України).

Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету, є платник податку – орендодавець (п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Отже, надання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм п. 170.1 ст. 170 ПКУ без реєстрації орендодавця фізичною особою – підприємцем (ФОП).

Такий платник за результатами звітного податкового року зобов’язаний до 01 травня року, що настає за звітним, подати до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій задекларувати суму отриманого доходу та визначити податкові зобов’язання з ПДФО та військового збору.

Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Фізичній особі нараховані дивіденди: що з оподаткуванням військовим збором?

05.06.2026 11:10

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема, фізичні особи – резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Об’єктом оподаткування військовим збором для вищезазначених платників, є доходи, встановлені ст. 163 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, крім доходів, які оподатковуються за ставкою 1,5 відсотків. (п.п. 1.1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Об’єктом оподаткування платника ПДФО є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються «пасивні доходи» (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) (п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Під терміном «пасивні доходи» для цілей розділу IV ПКУ слід розуміти, зокрема, такі доходи, як дивіденди (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, оскільки сума дивідендів, нарахованих на користь фізичних осіб включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника ПДФО, то такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 5 відсотків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Транспортний податок: юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 4,8 млн гривень

05.06.2026 11:09

У січні – травні 2026 року юридичні особи сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини 4 807,3 тис. грн транспортного податку. Це більше ніж за підсумками січня – травня минулого року на 251,4 тис. грн, темп росту – 105,5 відсотка.
Нагадуємо, юридична особа, яка має зареєстрований в Україні згідно з чинним законодавством власний легковий автомобіль, обчислює суму транспортного податку за період, який починається з 1 січня звітного року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19526. Попередня cторінка | Сторінка 147 з 1953 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua