04:30
Протягом січня – жовтня 2022 року до загального фонду державного бюджету надійшло 575,7 млрд гривень
03.11.2022 10:43
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Платники підтримують нашу державу у складний воєнний час, сумлінно сплачуючи до бюджету податки. Завдяки активній громадянській позиції наших платників держава стабільно отримує кошти для забезпечення Збройних Сил України та соціальних виплат.
Так, у січні – жовтні поточного року надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 575,7 млрд грн. Це на 87,6 млрд грн, або на 17,9 відс. більше, ніж у січні – жовтні 2021 року.
Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 101,8 відс., додаткові надходження – 9,9 млрд гривень. Відшкодовано ПДВ на рахунки платників – 62,9 млрд гривень.
У жовтні 2022 року надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету становлять 42,4 млрд грн. Це на 3,8 млрд грн, або на 9,9 відс. більше, ніж у жовтні 2021 року. Відшкодовано ПДВ на рахунки платників – 10,9 млрд гривень.
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!
Інформацію розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/628401.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Інформаційний лист № 6/2022: Особливості сплати податку на прибуток при виплаті дивідендів
03.11.2022 10:43
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/628371.html повідомила про Інформаційний лист №6/2022.
В інформаційному листі № 6/2022 роз’яснила особливості обчислення авансового внеску з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів юридичною особою – резидентом.
У листі ви дізнаєтесь, зокрема:
- у яких випадках при виплаті дивідендів не сплачується авансовий внесок з податку на прибуток;
- чи сплачують авансовий внесок при виплаті дивідендів резиденти «Дія Сіті»;
- які податкові наслідки виникають у платника податку на прибуток у разі зменшення статутного капіталу;
- як правильно заповнити рядки 4 та 5 Додатку АВ до декларації з податку на прибуток підприємств у випадку одночасної виплати дивідендів фізичній та юридичній особам;
- чи має право платник податку на прибуток підприємств врахувати у зменшення податкового зобов’язання з цього податку суму авансових внесків при виплаті дивідендів, які залишились неврахованими у зменшення податкових зобов’язань на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки;
- як розрахувати базу оподаткування для сплати авансового внеску при виплаті дивідендів за звітний рік;
- чи потрібно сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток у разі реінвестиції дивідендів;
- яким чином нараховувати авансовий внесок при виплаті дивідендів за періоди перебування платника податку на прибуток підприємств на спрощеній системі оподаткування.
Ознайомитися з інформаційним листом можна тут https://tax.gov.ua/data/material/000/517/628374/InfoList6_2022.pdf
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Інформаційний лист № 5/2022: Особливості оподаткування операцій з об’єктами нерухомості, які будуть споруджені в майбутньому
03.11.2022 10:42
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/628230.html повідомила, що в інформаційному листі № 5/2022 йдеться про окремі особливості оподаткування податком на прибуток підприємств, ПДВ та ПДФО операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому, що встановлюються Законом України від 20 вересня 2022 року № 2600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (далі – Закон).
Норми Закону набрали чинності 10 жовтня 2022 року (текст опублікований у «Голосі України» 08.10.2022 за № 207).
Ознайомитися з інформаційним листом можна за посиланням https://tax.gov.ua/data/material/000/517/628232/InfoList5_2022.pdf
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Облік надходжень податків, зборів, платежів, сплачених на бюджетні рахунки
02.11.2022 10:10
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платіжне доручення – розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.
Норми встановлені п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція) Вимоги щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, їх реєстрів та відомості наведено у додатку 9 «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, їх реєстрів та відомості» до Інструкції.
Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Відповідно до п. 1 розд. І Порядку одним з реквізитів «Призначення платежу» розрахункового документа, який заповнюється платником є податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії).
Облік надходжень за податками, зборами, платежами, сплачених на бюджетні рахунки, в інтегрованій картці платника здійснюється автоматично відповідно до заповнених реквізитів «Призначення платежу» платіжного доручення.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Щодо нарахування єдиного внеску на внески за договорами довгострокового страхування життя, сплачені роботодавцем за працівників
02.11.2022 10:10
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 85) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону № 85 визначено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов’язані з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування).
Страхування може бути добровільним або обов’язковим (ст. 5 Закону № 85).
Добровільне страхування – це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком (частина перша ст. 6 Закону № 85).
Статтею 6 Закону № 85 встановлено види добровільного страхування, зокрема страхування життя, страхування від нещасних випадків, медичне страхування (безперервне страхування здоров’я), страхування здоров’я на випадок хвороби.
Так, страхування життя – це вид особистого страхування, який передбачає обов’язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку.
Крім того, ст. 7 Закону № 85 визначено види обов’язкового страхування.
Згідно із ст. 1 Закону України від 09 липня 2003 року № 1057-ІV «Про недержавне пенсійне забезпечення» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1057) учасник недержавного пенсійного забезпечення - фізична особа, на користь якої сплачуються (сплачувалися) пенсійні внески до пенсійного фонду або на пенсійний депозитний рахунок у банку і яка має право на недержавне пенсійне забезпечення на умовах і в порядку, визначених пенсійним контрактом, договором про відкриття пенсійного депозитного рахунка або договором страхування довічної пенсії та Законом № 1057, або яка отримує пенсійні виплати із пенсійного фонду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Пунктом 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108).
Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Пунктом 2.3 розд. 2 Інструкції № 5 визначено види виплат, які включаються до складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат, зокрема витрати в розмірі страхових внесків підприємств (крім випадків, зазначених у п. 3.5 Інструкції № 5) на користь працівників, пов’язаних з добровільним (особистим, страхуванням майна). Указані суми включаються до фонду оплати праці в тому місяці, коли провадяться перерахунки страховій компанії (п.п. 2.3.4 п. 2.3 розд. 2 Інструкції № 5).
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відповідно до п. 2 розд. ІІ якого платіж згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей не є базою нарахування єдиного внеску.
Отже, суми страхових внесків, сплачених роботодавцем за договорами довгострокового страхування життя за найманих працівників, які є складовою заробітної плати, є базою нарахування єдиного внеску.
Водночас, внески, сплачені роботодавцем на користь працівника за договором недержавного пенсійного страхування, не є базою нарахування єдиного внеску.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
До уваги первинних водокористувачів!
02.11.2022 10:09
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів, а також використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва (далі – водокористувачі).
Норми визначені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Пункт 255.4 ст. 255 ПКУ містить перелік умов використання водокористувачами обсягів води для надання послуг з водопостачання, де об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг використаної води (п. 255.11 ст. 255 ПКУ), але рентна плата за які платниками рентної плати не справляється.
Таким чином, у вторинних водокористувачів для випадків зазначених у п. 255.4 ст. 255 ПКУ не виникають підстави для відшкодування первинним водокористувачам витрат на сплату рентної плати у складі вартості послуг з водопостачання.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Для отримання ліцензії на виробництво рідин, що використовуються в електронних сигаретах, необхідно надати пакет документів
02.11.2022 10:09
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ліцензії, зокрема, на виробництво рідин, що використовуються в електронних сигаретах видаються та анулюються органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
Для отримання ліцензії на право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, суб’єкт господарювання подає нарочно, поштою або в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заяву, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У такій заяві зазначаються:
► найменування суб’єкта господарювання, код ЄДРПОУ (для фізичних осіб - суб’єктів господарювання – прізвище, ім’я, по батькові, номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті);
► адреса місця виробництва рідини, що використовується в електронних сигаретах.
Згідно з ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Державні органи, установи та організації мають право здійснювати перевірку достовірності РНОКПП
02.11.2022 10:09
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що згідно з ст. 63 та 70 Податкового кодексу України далі – ПКУ) та п. 3 розд. IV Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 882) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).
Відповідно до п. 1 розд. ХІІІ Положення № 882 формування реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється Державною податковою службою (далі – ДПС) на підставі відомостей, поданих фізичною особою в Обліковій картці фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка).
ДПС присвоює Обліковій картці реєстраційний номер, який є порядковим номером її реєстрації в Державному реєстрі.
Згідно з п. 4 розд. ХІІІ Положення № 882 підтвердженням достовірності реєстраційного номера Облікової картки є документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер Облікової картки з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження.
Особа за власним вибором пред’являє один із зазначених документів для надання даних про реєстраційний номер Облікової картки.
Особа може пред’явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі, у тому числі і в електронному вигляді, за умови наявності в одержувача інформації технічної можливості здійснити перевірку відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру в електронній формі інформаційно-телекомунікаційними засобами з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації.
Державні органи можуть здійснювати перевірку достовірності реєстраційного номера Облікової картки у випадках передбачених законом, шляхом подання запитів до ДПС у встановленому порядку.
Подання таких запитів встановлено Порядком проведення підтвердження відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру фізичних осіб – платників податків на запити суб’єктів інформаційних відносин затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2015 № 1007 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2015 року за № 1443/27888 (далі – Порядок № 1007).
Відповідно до п. 2 розд. ІІ Порядку № 1007 інформаційна взаємодія здійснюється з використанням інформаційних систем ДПС та інших суб’єктів інформаційних відносин засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.
У разі відсутності технічної можливості передачі даних з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, визначеної абзацом першим цього пункту, інформаційна взаємодія ДПС та інших суб’єктів інформаційних відносин може здійснюватися з використанням інших інформаційно-телекомунікаційних систем із застосуванням в них відповідних комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Майно отримане внаслідок поділу спільної сумісної власності подружжя: що з ПДФО?
02.11.2022 10:08
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються кошти або вартість майна (нематеріальних активів), які надходять платнику ПДФО за рішенням суду в результаті поділу спільної сумісної власності подружжя у зв’язку з розірванням шлюбу чи визнанням його недійсним або за добровільним рішенням сторін з урахуванням норм Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III із змінами та доповненнями.
Норми встановлені п.п. 165.1.13 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Що є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств під час виконання угоди про розподіл продукції?
02.11.2022 10:08
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з частиною першою ст. 4 Закону України від 14 вересня 1999 року № 1039-XIV «Про угоди про розподіл продукції» зі змінами та доповненнями відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона – Україна доручає іншій стороні – інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов’язаних з угодою робіт, а інвестор зобов’язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції.
Норми передбачені п. 335.2 ст. 335 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор (оператор) сплачує, зокрема, податок на прибуток підприємств.
Особливості сплати податку на прибуток під час виконання угоди про розподіл продукції передбачено ст. 336 ПКУ.
Податок на прибуток сплачується інвестором (оператором) з прибутку, отриманого інвестором (інвесторами) від виконання угод про розподіл продукції, у розмірах, встановлених ПКУ на дату укладення угоди про розподіл продукції, з урахуванням ст. 340 ПКУ (п. 336.1 ст. 336 ПКУ).
Підпунктом «а» п. 336.1 ст. 336 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток інвестора (інвесторів), який визначається виходячи з вартості прибуткової продукції, визначеної відповідно до законодавства про розподіл продукції, набутої інвестором (інвесторами) та/або оператором у власність у результаті розподілу продукції, зменшеної на суму сплаченого інвестором єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також на суму інших витрат (включаючи накопичені витрати при виконанні робіт до появи першої прибуткової продукції), пов’язаних з виконанням угоди, але які не відшкодовуються (не підлягають відшкодуванню) компенсаційною продукцією відповідно до угоди.
Якщо вартість прибуткової продукції за угодою про розподіл продукції виражена в іноземній валюті, для цілей обчислення податку на прибуток підприємств така вартість перераховується в гривні в порядку, передбаченому угодою про розподіл продукції.
Будь-які інші доходи, отримані інвестором (оператором) протягом строку дії угоди від діяльності, пов’язаної з виконанням такої угоди, не розглядаються як об’єкт оподаткування та не враховуються під час його визначення.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
