05:29
Набрання чинності рішенням про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН: визначення дати реєстрації ПН/РК
02.11.2022 10:07
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Норми встановлені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Згідно з п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання, зокрема, події прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Пунктом 12 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216, визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Таким чином, після прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН, податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної реєструється в ЄРПН тією датою, за якою податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної було надіслано до ДПС з метою реєстрації в ЄРПН, що зафіксовано у квитанції.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Закон України № 1914: оподаткування ПДФО іноземних доходів
02.11.2022 10:07
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) набрав чинності з 01.01.2022.
Законом № 1914, зокрема п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім:
а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ;
б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;
в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;
г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим.1 ст. 170 ПКУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Платникам ПДВ
02.11.2022 10:06
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що абзацом п’ятим п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено наступне.
За операціями з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості застосовується касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Крім того, п. 85 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість за довгостроковими договорами (контрактами) на будівництво житла (об’єктів житлової нерухомості), які були укладені та щодо яких дозвіл на виконання будівельних робіт отримано до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПКУ щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).
Норми запроваджені Законом України від 20 вересня 2022ьроку № 2600-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», який набрав чинності 10.10.2022.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
УВАГА КОНКУРС!
02.11.2022 10:06
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області проводить конкурс з формування Єдиного реєстру суб’єктів господарювання на 2023 рік, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави.
До Єдиного реєстру включаються суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, що є юридичними особами та платниками податку на додану вартість і здійснюють реалізацію майна шляхом проведення біржових торгів (аукціонів) або через роздрібну торговельну мережу.
Для участі в конкурсі суб’єкти господарювання (юридичні особи – платники податку на додану вартість) подають такі документи:
► заяву про включення до Єдиного реєстру із зазначенням вартості власного капіталу, кількості працівників, наявності офіційної сторінки або електронної адреси в мережі Інтернет;
► копію установчого документа, засвідчену суб’єктом господарювання;
► копії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності (за наявності);
► довідку про власні складські приміщення або копію договору оренди складських приміщень у тому регіоні, де подається заява;
► копії документів, які підтверджують можливість проведення біржових торгів (свідоцтво про реєстрацію (акредитацію) члена біржі, власника біржового місця, брокерської контори);
► баланс або фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва та звіт про фінансові результати за останній звітний період, що передує даті подачі документів.
Заяви для участі у конкурсі приймаються ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою:
м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17 А до 14 грудня 2022 року.
Засідання комісії відбудеться 20 грудня 2022 року о 14 год. 00 хв. за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17 А.
Контактний телефон для довідок з питань проведення конкурсу:
(056) 370-10-64
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Податкові новації: особливості Закону України № 2643
02.11.2022 10:05
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 28.10.2022 набрав чинності Закон України від 06 жовтня 2022 року 2643-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2643)
Законом № 2643 підрозділ 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено новим пунктом 65.
Так, вищезазначеним пунктом встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, звільняється від оподаткування дохід (прибуток), який виникає у банку внаслідок припинення його зобов’язань відповідно до пункту 23 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Закон № 2643 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 27.10.2022 № 219.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
До уваги платників!
02.11.2022 10:05
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на відповіді на питання, які виникають при виконанні Наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України», які надані ДПС України і розміщені на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/627728.html
Питання 1.
Заява про неможливість виконання свого податкового обов’язку, зокрема, щодо сплати податкових зобов’язань з плати за землю, податку на нерухоме майно, отримана від платника податку - юридичної особи контролюючим органом за неосновним місцем обліку такого платника (платник окремих податків). Чи підлягає розгляду така заява контролюючим органом за неосновним місцем обліку такого платника?
Відповідь:
Рішення/попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов’язку приймається контролюючим органом за основним місцем обліку платника.
Разом з тим, відповідно до пункту 8 розділу ІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого Наказом № 225 від 29.07.2022 року, (далі – Порядок) платники податків подають до контролюючого органи заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через електронний кабінет, або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси, або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою. У разі подання заяви до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, розгляд здійснює контролюючий орган, до якого подано заяву.
Питання 2.
Якщо платник податків, податкова адреса якого є тимчасово окупована територія України, до заяви взагалі не надав документи та інформацію, лише зазначив, що відсутня можливість виконувати свої податкові обов'язки, то як контролюючому органу довести можливість чи неможливість виконувати податкові обов'язки?
Відповідь:
Запропонувати платнику скористатися можливістю, яку передбачає пункт 4 розділу ІІ Порядку, та подати заяву, документи, інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрація податкових накладних, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання та ін.) таким платником податку, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
У такому разі рішення/попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов’язку приймається після подання платником податків такої заяви, документів та інформації у визначений Порядком строк.
Питання 3.
У Заявах платники вказують про неможливість виконання окремого податкового обов’язку (наприклад, подання звітності з земельного податку), при цьому в рішенні не передбачено переліку податкових обов’язків, стосовно яких приймається таке рішення. Чи може платник податку подати заяву щодо неможливості виконання податкових обов’язків виключно з одного податку, при цьому продовжувати подавати звітність та сплачувати податки та збори по іншим напрямам?
Відповідь:
Рішення/попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов’язку приймається відносно платника податку, а не щодо будь-якого окремого податку/збору.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відповіді на питання осіб-нерезидентів, які здійснюють операції з постачання електронних послуг фізичним особам
02.11.2022 10:04
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/627722.html надала відповіді на наступні питання.
1. Нерезидент, який підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ, зареєстрований платником ПДВ в Україні після 31 березня 2022 року. Така реєстрація здійснена протягом звітного періоду. У зв’язку з цим виникають питання: (а) чи зобов’язаний нерезидент задекларувати та сплатити ПДВ зобов’язання за період з 1 січня 2022 року до 31 березня 2022 року; (б) чи зобов’язаний нерезидент задекларувати та сплатити ПДВ зобов’язання за період з 31 березня 2022 року до дати, коли нерезидента було фактично зареєстровано платником ПДВ?
Для визначення першого звітного періоду слід користуватися загальним правилом, встановленим підпунктом «а» пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), згідно з яким у разі, якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного періоду, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного звітного періоду.
До сплати в бюджет та відображенню в податковій декларації підлягають операції, які були здійснені, починаючи з дати реєстрації такої особи-нерезидента як платника ПДВ.
Особа-нерезидент вважається зареєстрованою як платник податку з дати внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або з першого числа звітного (податкового) періоду, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заяви про реєстрацію як платника податку, у разі добровільної реєстрації (пункт 2081.2 статті 2081 Кодексу).
Приклад. Якщо датою реєстрації платником ПДВ особи-нерезидента є 10 травня 2022 року, першим звітним (податковим) періодом для такої особи буде ІІІ квартал 2022 року, який розпочинається з 10 травня 2022 року та закінчується 30 вересня 2022 року. У спрощеній податковій декларації з ПДВ мають бути відображені операції з постачання електронних послуг, постачання яких здійснено починаючи в період з 10 травня 2022 року та оплата за якими здійснена в період з 10 травня 2022 року до 30 вересня 2022 року (включно).
Операції з постачання електронних послуг, які були здійснені до дати реєстрації особи-нерезидента як платника ПДВ (у наведеному прикладі – до 10 травня 2022 року), але оплата яких відбулася після такої реєстрації, оподаткуванню ПДВ не підлягають і в податковій декларації не відображаються.
Водночас інформуємо, що здійснення особою-нерезидентом операцій з постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим як платники ПДВ, без реєстрації такої особи-нерезидента як платника ПДВ відповідно до статті 2081 Кодексу тягне за собою накладення штрафу на таку особу-нерезидента у 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року (пункт 117.5 статті 117 Кодексу).
2. Нерезидент, який підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ в Україні, зареєстрований платником ПДВ в Україні після 1 січня 2022 року, однак такий нерезидент починаючи з 1 січня 2022 року збільшив на 20% вартість своїх електронних послуг, які надавалися на території України. У зв’язку з цим виникають питання: (а) чи вважається така 20 % надбавка до вартості електронних послуг нерезидента (за період з 1 січня 2022 року до дати фактичної реєстрації нерезидента платником ПДВ в Україні) ПДВ у розумінні Податкового кодексу України; (б) чи зобов’язаний нерезидент задекларувати таку 20 % надбавку до вартості електронних послуг нерезидента (за період з 1 січня 2022 року до дати фактичної реєстрації нерезидента платником ПДВ в Україні) як 20 % ПДВ зобов’язання та сплатити такі зобов’язання в Україні; (в) чи зміняться відповіді на питання (а) та (б), якщо нерезидент вказував у рахунках, що така 20 % надбавка до послуг – це український ПДВ?
База оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезидентом – платником ПДВ електронних послуг визначається виходячи з вартості таких послуг. Податок становить 20 відс. бази оподаткування та додається до вартості електронних послуг, крім операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість (пункт 208¹.6 статті 208¹ Кодексу).
Датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку відповідно до пункту 208¹.2 статті 208¹ Кодексу, електронних послуг є останній день звітного (податкового) періоду, в якому здійснено оплату електронних послуг (пункт 208.5 статті 208¹ Кодексу).
Операції з надання фізичним особам електронних послуг, місцем постачання яких є митна територія України, які були здійснені до дати реєстрації особи-нерезидента як платника ПДВ, але оплата яких відбулася після такої реєстрації, оподаткуванню ПДВ не підлягають і в податковій декларації не відображаються.
3. Нерезидент сплачує ПДВ зобов’язання в Україні, використовуючи власний банківський рахунок за кордоном. З метою проведення платежу іноземним банком, такий іноземний банк вимагає реквізити для оплати, які не вказані в електронному кабінеті платника податків (нерезидента, платника ПДВ в Україні), зокрема: SWIFT, адресу та назву банка. Також такому іноземному банку необхідно, щоб вказана інформація була надана в офіційному вигляді (наприклад, як довідка від банка, що буде отримувати платіж; захищений PDF файл; рахунок на оплату (умовний рахунок з «0» зобов’язаннями) тощо).У зв’язку з цим виникають питання: (а) чи можливо, якщо так, то яким чином, отримати деталі/ реквізити для сплати ПДВ зобов’язань нерезидентом в офіційному вигляді; (б) чи можливо в електронному кабінеті платника додатково передбачити SWIFT, адресу та назву банка в реквізитах для оплати ПДВ зобов’язань; (в) чи можливо доповнити електронний кабінет платника додатковим функціоналом для генерування/ отримання деталей/ реквізитів для сплати ПДВ зобов’язань нерезидентом в офіційному вигляді?
Державна казначейська служба відкрила в АТ «Укрексімбанк» окремий рахунок для зарахування надходжень сум ПДВ, сплачених особами-нерезидентами.
Інформація про реквізити валютного рахунку доступна у вкладці «Стан розрахунків з бюджетом» Кабінету особи – нерезидента – платника ПДВ спеціального портального рішення з дати внесення запису до реєстру платників ПДВ.
Разом з цим, податковим органом 15 та 25 серпня 2022 року через спеціальне портальне рішення до Кабінету особи – нерезидента – платника ПДВ направлялась інформація про реквізити валютного рахунку та переліку банків партнерів АТ «Укрексімбанк», через які можна проводити сплату податку.
4. Нерезидент вирішив отримувати послуги з супроводу/підготовки ПДВ звітності в третьої особи – постачальника послуг, або змінити постачальника послуг. Водночас, електронний кабінет платника податків зареєстровано на електронну адресу нерезидента – платника ПДВ/ попереднього постачальника послуг. У зв’язку з цим виникають запитання: (а) яким чином можна змінити адресу електронної пошти, на яку зареєстрований електронний кабінет платника податків; (б) чи необхідно нерезиденту здійснювати перереєстрацію платника ПДВ (за умови, що не відбувається зміна відомостей, наданих під час реєстрації нерезидента платником ПДВ в Україні)?
У заяві про реєстрацію (перереєстрацію, внесення змін до облікових відомостей) особи-нерезидента як платника ПДВ зазначається інформація, зокрема, про адресу електронної пошти представника особи-нерезидента, якому делеговано повноваження комунікації із податковими органами України з будь-яких питань, що стосуються виконання нерезидентом обов'язків платника ПДВ в Україні.
Тому за необхідності зміни облікових відомостей особи-нерезидента, зокрема адреси електронної пошти, необхідно подати заяву з позначкою «Перереєстрація платником податку (внесення змін до облікових відомостей)».
5. Чи вірно ми розуміємо, що оскільки Податковим кодексом України не передбачено вимоги щодо легалізації (проставлення апостилю) документів, що (а) надаються/завантажуються в електронному кабінеті платника під час реєстрації нерезидента платником ПДВ в Україні; та (б) надсилаються нерезидентом податковим органам для підтвердження відомостей, наданих під час реєстрації (включаючи сам лист-підтвердження); а також перекладу таких документів на українську мову з нотаріальним засвідченням такого перекладу, то відсутня необхідність легалізації (проставлення апостилю) таких документів чи їх перекладу на українську мову з нотаріальним засвідченням такого перекладу?
Так, вірно. Апостиль надають лише нерезиденти, які мають постійні представництва на території України.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Яким чином заповнюється таблиця даних платника ПДВ, що подається у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку кор
02.11.2022 10:04
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Згідно з п. 13 Порядку у таблиці даних платника податку (далі – Таблиця) зазначаються:
види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;
коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;
коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.
Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.
Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в податковій накладній/розрахунку коригування - на рівні 12 цифр, то реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).
Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.
Згідно з п. 14 Порядку Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПЧС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/627626.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Юрособа переходить протягом року з загальної системи на спрощену системи оподаткування: подання декларації з плати за землю
01.11.2022 10:32
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, земельні частки (паї), які перебувають у власності, та земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.
Норми передбачені ст. 269 та ст. 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 із змінами та доповненнями.
Особливості справляння податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування здійснюється відповідно до ст. 298 ПКУ.
Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Враховуючи викладене, якщо юридична особа, яка в установлені строки подала річну податкову декларацію з плати за землю, приймає рішення про перехід у поточному році з загальної системи на спрощену систему оподаткування, то така особа повинна подати відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, уточнюючу податкову декларацію на зменшення податкового зобов’язання із земельного податку починаючи з місяця переходу на спрощену систему оподаткування.
Якщо юридична особа – платник єдиного податку протягом року відмовляється від спрощеної системи оподаткування, то така особа зобов’язана сплачувати земельний податок з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, та подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, звітну податкову декларацію з плати за землю (на поточний рік або щомісяця) відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Щодо переходу на спрощену систему оподаткування ФОП, яка протягом року змінила систему оподаткування
01.11.2022 10:32
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку. (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).
При цьому згідно з п. 299.6 ст. 299 ПКУ підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ;
2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Тобто ФОП, яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 01 квітня (01 липня або 01 жовтня), не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році.
Разом з тим, така фізична особа може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 ПКУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
