10:30
Особливості заповнення рядків 4 - 8 розд. ІІІ «Розрахунок податкового зобов’язання» податкової декларації з плати за землю
27.10.2022 09:02
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 із змінами (далі – декларація).
У декларації заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення рядка через відсутність значення – він прокреслюються (у разі подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами електронного зв’язку). Вартісні показники декларації зазначаються у гривнях з копійками.
Рядки 4 – 8 розд. ІІІ «Розрахунок податкового зобов’язання» декларації заповнюються у разі уточнення податкових зобов’язань, зокрема:
► у рядку 4 відображається річна та з розбивкою за місяцями нарахована сума зобов’язання за даними раніше поданої декларації, що уточнюється;
► у рядку 5 – нарахована до збільшення сума податкового зобов’язання у поточному році з розбивкою за місяцями, за якими не настав та/або минув термін сплати (р. 3 – р. 4);
► у рядку 6 – нарахована до зменшення сума податкового зобов’язання у поточному році з розбивкою за місяцями, за якими не настав та/або минув термін сплати (р. 4 – р. 3);
► у рядку 7 – сума штрафу, яка зазначається в колонці 3 ((сума колонок з 4 по 15 рядка 5 лише за місяцями, за якими минув термін сплати) х 3% або 5%);
► у рядку 8 – сума пені обчислена з дотриманням норм ст. 129 Податкового кодексу України. Загальна сума пені зазначається в колонці 3, а в колонках з 4 по 15 з розбивкою за місяцями.
При цьому в рядках з 4 по 6 та 8 розд. ІІІ декларації заповнюються колонки з 3 по 15.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Втрата книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат) ФОП – спрощенцем» першої – третьої групи: дії платника
27.10.2022 09:01
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Норми визначені абзацом першого п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з абзацами першим – другим п. 44.5 ст. 44 ПКУ встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку встановленому ПКУ для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.
Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі не відновлення документів, зазначених у пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (абзац четвертий п. 44.5 ст. 44 ПКУ).
Таким чином, у разі не відновлення книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат) (далі – Книга) до платника єдиного податку застосовується фінансова та адміністративна відповідальність.
Разом з тим, відповідно до абзаців першого – восьмого п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень ст. 44 ПКУ застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Підставами неможливості пред’явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості – із зазначенням реквізитів).
Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв’язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від’ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від’ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв’язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов’язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.
Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.
Втрата документів, що не пов’язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України (абзац тринадцятий п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Отже, оскільки підставами неможливості пред’явлення Книги фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку може бути її втрата (знищення чи зіпсуття) або знаходження її на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, то положення ст. 44 ПКУ буде застосовуватися з урахуванням п.п 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Разом з тим, якщо втрата Книги не пов’язана з проведенням на територіях бойових дій, або тимчасовою окупацією територій збройними формуваннями Російської Федерації, то платник податків/податковий агент застосовує положення ст. 44 ПКУ у загальному порядку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Фізособа – резидент, яка отримала іноземні доходи і сплатила податки за межами України, надає довідку
27.10.2022 09:00
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), крім:
а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відсотків);
б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;
в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;
г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим. 1 ст. 170 ПКУ.
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку на доходи фізичних осіб може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).
Пунктом 13.3 ст. 13 ПКУ визначено, що доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.
Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПКУ).
Враховуючи викладене, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Деякі особливості подання звітності резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах
27.10.2022 09:00
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що резидент Дія Сіті – платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі – резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах), – це резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 ст. 141 ПКУ Податкового кодексу (далі – ПКУ), обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.
Норми встановлені п.п. 14.1.282 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667) ставка податку встановлюється у розмірі 9 відсотків бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 (крім підпунктів 141.9 прим.1.3 і 141.9 прим. 1.4) ст. 141 ПКУ (п. 136.8 ст. 136 ПКУ).
Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах встановлено п. 137.10 ст. 137 ПКУ.
Зокрема, згідно з п.п. 137.10.1 п. 137.10 ст. 137 ПКУ резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Підпунктом 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 ПКУ встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Для зареєстрованого у встановленому законом порядку резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, в якому:
► такий платник податку набув статусу резидента Дія Сіті, якщо заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах (далі – Заява) подана до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті згідно з абзацом першим п.п. 141.10.2 п. 141.10 ст. 141 ПКУ (п.п. 137.10.3.1 п.п. 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 ПКУ);
► такий платник податку подав заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах згідно з абзацом другим п.п. 141.10.2 п. 141.10 ст. 141 ПКУ (п.п. 137.10.3.2 п.п. 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 ПКУ);
► стосовно такого платника податку до реєстру Дія Сіті внесено запис на підставі рішення суду, що набрало законної сили, про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженого органу про втрату статусу резидента Дія Сіті в порядку, передбаченому Законом № 1667 (якщо до прийняття уповноваженим органом рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті, що визнано протиправним та скасовано судом, такий резидент підлягав оподаткуванню як резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах) (п.п. 137.10.3.3 п.п. 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 ПКУ);
► стосовно такого платника податку до реєстру Дія Сіті внесено запис на підставі рішення суду, що набрало законної сили, про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженого органу про повернення заяви про набуття статусу резидента Дія Сіті або про відмову в набутті статусу резидента Дія Сіті (якщо разом із заявою про набуття статусу резидента Дія Сіті подано Заяву) (п.п. 137.10.3.4 п.п. 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 ПКУ).
Отже, резидент Дія Сіті – платник податку на прибуток підприємств на загальних підставах, у якого базовий звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу та який в середині року переходить на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, повинен звітувати з урахуванням строків, визначених у п.п. 49.18.2 та п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ та подати:
► за період перебування на загальній системі оподаткування – Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за відповідний звітний (податковий) період із показниками діяльності, обрахованими за період з першого календарного дня звітного (податкового) року по останній календарний день звітного (податкового) кварталу, у якому до контролюючого органу: подана відповідна Заява; внесено запис до реєстру Дія Сіті на підставі рішення суду;
► за період перебування на оподаткуванні як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах – Декларацію за звітний (податковий) рік із показниками діяльності, обрахованими з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна Заява по останній календарний день звітного (податкового) року.
Резидент Дія Сіті – платник податку на прибуток підприємств на загальних підставах, у якого базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року та який в середині року переходить на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах повинен звітувати з урахуванням строків, визначених п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, тобто за підсумками календарного року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Порядок врахування у реєстраційній сумі сум ПДВ за податковими накладними, які несвоєчасно зареєстровані в ЄРПН
27.10.2022 08:59
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 200 прим.1. 3 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) показник SПеревищ є складовою формули, за якою обраховується сума ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – реєстраційна сума).
SПеревищ – загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, яка визначається як різниця між:
▪ сумами податкових зобов’язань за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, та їх подальшого коригування згідно із ст. 192 ПКУ, задекларованими платником у податкових деклараціях з податку з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них,
▪ та сумами ПДВ, зазначеними платником ПДВ в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), та розрахунках коригування до них, зареєстрованих у ЄРПН.
Показник SПеревищ розраховується Державною податковою службою автоматично після прийняття звітності від платника ПДВ, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника.
Таким чином, якщо платник ПДВ своєчасно не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні та відповідно не зменшив реєстраційну суму на суму ПДВ, зазначену в таких податкових накладних, то після подання звітності з ПДВ за відповідний звітний період, в якій задекларовано податкові зобов’язання з ПДВ, що визначені у податкових накладних, які не зареєстровані в ЄРПН, реєстраційна сума платника зменшується на суму ПДВ, зазначену у податкових накладних, своєчасно не зареєстрованих в ЄРПН.
Після реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН в системі електронного адміністрування ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника SПеревищ за звітний період, в якому було складено таку податкову накладну, та розрахункової суми (SНакл) з урахуванням сум ПДВ, зазначених у таких податкових накладних.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Офіційні трудові відносини запобігають штрафам
27.10.2022 08:59
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.10.2022 змінився розмір мінімальної заробітної плати (МЗП), який становить:
● у місячному розмірі – 6 700 грн;
● у погодинному розмірі – 40,46 гривень.
Фінансова відповідальність роботодавців за порушення законодавства про працю встановлена у вигляді штрафів, розмір яких визначається з урахуванням місячної мінімальної зарплати. Отже, штрафи за порушення законодавства про працю також збільшилися.
Розміри штрафів за порушення норм трудового Законом України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» із змінами (далі – Закон № 2136) визначені ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП):
► неоформлення працівників та видача зарплати у «конвертах»:
▪ 10 МЗП (67 000 грн) за перше порушення;
▪ для платників єдиного податку першої – третьої груп – попередження;
▪ 30 МЗП (201 000 грн) за кожного працівника щодо якого скоєно порушення – за повторне протягом двох років з дня виявлення порушення;
► недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні:
▪ 3 МЗП (20 100 грн);
► недопущення до проведення перевірки з питань виявлення неоформлених працівників та зарплати «у конвертах»:
▪ 16 МЗП (107 200 грн);
► порушення строків виплати зарплати:
▪ 3 МЗП (20 100 грн);
► недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці:
▪ 2 МЗП (13 400 грн) за кожного працівника;
► недотримання гарантій та пільг мобілізованим працівникам та строковикам:
▪ 4 МЗП (26 800 грн) за кожного працівника;
▪ до роботодавців – «єдинників» першої – третьої групи застосовується попередження;
► інші порушення трудового законодавства:
▪ 1 МЗП за кожне порушення (6 700 грн);
▪ 2 МЗП (13 400 грн) за повторне порушення протягом року з дня виявлення порушення.
Звертаємо увагу, що у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються згідно із Законом № 2136.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Податковий календар на 28 жовтня 2022 року
27.10.2022 08:58
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що
28 жовтня 2022 року, п’ятниця, останній день сплати:
► військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за вересень 2022 року;
► ПДФО:
● із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за вересень 2022 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;
● з нарахованого, але не виплаченого доходу за вересень 2022 року;
► єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за найманих працівників за вересень 2022 року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Податок на нерухомість: до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 477 млн гривень
27.10.2022 08:58
З початку 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 477 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з минулорічними показниками надходження збільшились на понад 1,1 млн гривень.
Нагадуємо, що при обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п. 266.4 ст. 266 ПКУ, не застосовуються.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Надходження рентної плати за видобування залізних руд від платників Дніпропетровщини до держбюджету перевищила 4,4 млрд гривень
27.10.2022 08:57
Протягом січня – вересня 2022 року до держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 4,4 млрд грн рентної плати за видобування залізних руд. Надходження виросли у порівнянні з січнем – вереснем 2021 року на понад 1,8 млрд грн, або на 74,8 відсотків.
Звертаємо увагу, що при обчисленні розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у порядку, визначеному п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), застосовуються, зокрема, витрати, обчислені згідно з пп. 252.11 – 252.15 ст. 252 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Комунікаційна податкова платформа: відбувся вебінар з членами Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Дніпропетровській області
27.10.2022 08:57
Побудова ефективної комунікації з органами місцевого самоврядування – один з основних напрямів діяльності податкової служби.
Нещодавно за зверненням членів Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Дніпропетровській області (далі – офіс «U-LEAD з Європою») на Комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), проведено вебінар на тему «Взаємодія органів місцевого самоврядування та органів податкової служби на етапі підготовки проєкту місцевого бюджету на 2023 рік».
У заході прийняла участь в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина, фахівці ГУ ДПС та члени офісу «U-LEAD з Європою».
На вебінарі розглядались актуальні питання щодо змін у податковому законодавстві та їх вплив на організацію роботи органів місцевого самоврядування (ОМС) із запровадження та мобілізації місцевих податків і зборів; електронної взаємодії ДПС та ОМС через ІТС «Електронний кабінет», повноважень ОМС в частині інформування податкових органів за встановленими формами тощо.
Марина Твердохлєб відмітила, що збільшення надходжень до місцевих бюжетів – важлива задача, яка наразі стоїть перед податківцями, а ефективна співпраця з територіальними громадами дозволяє своєчасно реагувати і вирішувати нагальні питання.
Лише у співпраці податківців і органів місцевого самоврядування можливе досягнення паритетності у діях платників податків і держави.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
