Команда податківців Дніпропетровщини на чолі з в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мариною Твердохлєб, 26.10.2022, відвідала з робочим візитом Криворізький регіон Дніпропетровщини.
У рамках програми візиту проведено зустрічі з фахівцями податкової служби регіону, органами місцевого самоврядування та представниками бізнес-спільноти.
В ході комунікацій з в. о. міського голови м. Кривого Рогу Юрієм Вілкулом і головою військової адміністрації м. Кривого Рогу Олександром Вілкулом обговорювались нагальні питання, пов’язані з наповненням місцевих бюджетів. Особливу увагу приділено повноті і своєчасності сплати земельного податку, звірки платежів тощо. Адже своєчасне наповнення бюджетів – це сьогодні для нашої держави одне з найважливіших завдань.
Робота бізнесу в умовах дії воєнного стану – основний месседж спілкування з керівником Центру підтримки підприємців Дія.Бізнес/Кривий Ріг Русланом Шамріним.
Крім того, очільниця податкової служби Дніпропетровщини провела нараду за участю працівників Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та керівників центрів обслуговування платників Криворізького регіону, на якій обговорювались важливі питання діяльності податкових органів в умовах дії воєнного стану.
Марина Твердохлєб відзначила, що спілкування у робочому режимі з фахівцями податкової служби на місцях дозволяє проаналізувати діяльність податкової служби у регіонах.
Комфортні умови для ефективної роботи бізнесу, зручність і доступність обслуговування, стимулює бізнес не зупинятись і працювати на українську економіку, а співпраця податкових органів з органами місцевого самоврядування і представниками бізнес-спільноти вдосконалюють взаємодію сторін у напрямку підтримки фінансової стабільності держави.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що за повідомленням ДПС України (https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/625871.html) відеоматеріал знаходиться за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9079.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС Україна на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/626175.html повідомила.
Чи має право фізична особа задекларувати активи, право власності на які набуто нею до завершення кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування, але після 1 січня 2021 року, за рахунок коштів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки станом на 01.01.2021?
Відповідно до п. 1 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.
Таким чином, одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню підлягають виключно належні фізичній особі активи, які були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.
Враховуючи викладене, оскільки умова «до 1 січня 2021 року», яка визначена п. 1 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, застосовується виключно до доходів з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то фізична особа, яка здійснила придбання будь-якого активу після 1 січня 2021 року за рахунок зазначених доходів, може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням за умови дотримання інших вимог, визначених підрозділом 9 прим.4 розділу ХХ Кодексу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Обміну досвідом щодо ефективного управління державними фінансами та податкового адміністрування був присвячений другий день візиту делегації ДПС до Литовської Республіки.
Зокрема, представники Мінфіну та ДПС зустрілися з колегами з Міністерства фінансів Литовської Республіки та Державної податкової інспекції Литви.
Під час заходів сторони поділилися досвідом щодо основних тенденцій реалізації податкової політики. Членам делегації ДПС була представлена стратегія «Polaris», яка є основним документом інституційної діяльності ДПІ Литовської Республіки.
Також обговорювалися питання впровадження автоматичного обміну інформацією та використання отриманої з-за кордону інформації. Оскільки Україна нещодавно приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (CRS), багаторічний досвід литовських податківців у цьому напрямі є актуальним і надзвичайно корисним для ДПС.
«Я дякую литовським партнерам і всьому народу Литви за допомогу Україні у цей складний час. Ми дуже цінуємо нашу співпрацю. Ваша підтримка надає нам сили рухатися вперед. Обмін досвідом, який зараз відбувається у рамках візиту, надзвичайно корисний та важливий для нас. Реформа податкової служби триває і ми зацікавлені у вивченні успішного практичного досвіду наших міжнародних партнерів, що надасть можливість зробити українську податкову службу ще зручнішою та непомітнішою для платників податків та ефективнішою для держави», - наголосила в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко.
Українській делегації також були продемонстровані ІТ-рішення та платформи, які використовуються установами державних фінансів Литви.
Інформацію розміщено на вебпорталі ДПС України а посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/626230.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Обміну досвідом щодо ефективного управління державними фінансами та податкового адміністрування був присвячений другий день візиту делегації ДПС до Литовської Республіки.
Зокрема, представники Мінфіну та ДПС зустрілися з колегами з Міністерства фінансів Литовської Республіки та Державної податкової інспекції Литви.
Під час заходів сторони поділилися досвідом щодо основних тенденцій реалізації податкової політики. Членам делегації ДПС була представлена стратегія «Polaris», яка є основним документом інституційної діяльності ДПІ Литовської Республіки.
Також обговорювалися питання впровадження автоматичного обміну інформацією та використання отриманої з-за кордону інформації. Оскільки Україна нещодавно приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (CRS), багаторічний досвід литовських податківців у цьому напрямі є актуальним і надзвичайно корисним для ДПС.
«Я дякую литовським партнерам і всьому народу Литви за допомогу Україні у цей складний час. Ми дуже цінуємо нашу співпрацю. Ваша підтримка надає нам сили рухатися вперед. Обмін досвідом, який зараз відбувається у рамках візиту, надзвичайно корисний та важливий для нас. Реформа податкової служби триває і ми зацікавлені у вивченні успішного практичного досвіду наших міжнародних партнерів, що надасть можливість зробити українську податкову службу ще зручнішою та непомітнішою для платників податків та ефективнішою для держави», - наголосила в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко.
Українській делегації також були продемонстровані ІТ-рішення та платформи, які використовуються установами державних фінансів Литви.
Інформацію розміщено на вебпорталі ДПС України а посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/626230.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, зокрема, що реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.
Для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зіпсовані, знищені товари, або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі (у тому числі на вимогу контролюючого органу, надану згідно з п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПКУ під час перевірки контролюючим органом), вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання. Ця норма не застосовується до випадків, передбачених п.п. 216.3 ст. 216 ПКУ.
Відповідно до п. 216.2 ст. 216 ПКУ датою виникнення податкового зобов’язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта. У цьому пункті втраченим є товар (продукція), місцезнаходження якого платник податку не може встановити.
Згідно з п. 216.3 ст. 216 ПКУ податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:
а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;
б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарівпродукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
в) підакцизний товар (продукцію):
► примусово відчужено або вилучено для потреб держави відповідно до Закону України від 17 травня 2012 року № 4765-V «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужений підакцизний товар (продукцію);
► передано Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;
► надано як гуманітарну допомогу.
Отже, для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (продукції), які зіпсовані, знищені, втрачені, вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання або використані для власних потреб, крім випадків, передбачених у п. 216.3 ст. 216 ПКУ, є їх вартість з урахуванням роздрібної ціни за даними бухгалтерського обліку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування.
Норми передбачені п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку разом з детальним розрахунком суми/сум цього податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику транспортного податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів, зокрема, але не виключно, інформацію про транспортний засіб: марка, модель, об’єм циліндрів двигуна (куб. см), рік випуску та розмір ставки податку.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України, власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи призначає керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді.
Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями встановлено, що відомості про керівника юридичної особи, а також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) та передаються до інформаційних систем ДПС у порядку інформаційної взаємодії.
Вимоги щодо складання податкової декларації визначені ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 48.5 ст. 48 ПКУ визначено, що податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку (п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ).
Таким чином, засновник, який є керівником юридичної особи відповідно до установчих документів, організаційно-правової форми, рішення власника (власників) юридичної особи та про якого як про керівника юридичної особи внесені відомості до Єдиного державного реєстру, може підписувати податкову декларацію.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.
Норми передбачені п.п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
За понадлімітне використання води рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками рентної плати та коефіцієнтами (п.п. 255.11.14 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Норми передбачені п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Сільські, селищні, міські ради мають право встановлювати пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території, з об’єктів нежитлової нерухомості, що розташовані на території індустріального парку та перебувають у власності учасників індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків. На такі рішення не поширюється дія п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.3 і 12.3.4 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 (у частині строку прийняття та набрання чинності рішеннями) та п. 12.5 (у частині строку набрання чинності рішеннями) ст. 12 ПКУ та Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» із змінами та доповненнями.
Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897) (далі – Декларація).
Відповідно до Довідника податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та на підставі рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого згідно з п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, в графах 17 додатка 1 «Розрахунок № _ у частині об’єктів житлової нерухомості» та 16 додатка 2 «Розрахунок № _ у частині об’єктів нежитлової нерухомості» до Декларації зазначається код «18010402».
Коментарі: 0
| Залишити коментар