Блог

Федоренко

Платники Дніпропетровщини сумлінно сплачують рентні платежі до держбюджету

20.10.2022 09:40

Протягом січня – вересня 2022 року платники Дніпропетровської області спрямували до держбюджету понад 5,8 млрд грн рентної плати. Порівняно з відповідним періодом 2021 року надходження збільшились на понад 2,4 млрд грн, або на 72,2 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина.
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа сплачують податкові зобов’язання:
► за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
► за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Твердохлєб Марина подякувала всім, хто, продовжує сумлінно працювати та добросовісно сплачувати податки, збори і платежі до бюджетів.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Щодо змін до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій

20.10.2022 09:39

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/623884.html повідомила.
У зв’язку із надходженням до ДПС численних звернень від виробників, постачальників та користувачів класичної касової техніки, після внесення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій приміток щодо окремих версій внутрішнього програмного забезпечення моделей реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), ДПС повідомляє таке.
Основним меседжем прийнятих змін є інформування суб’єктів господарювання сфери роздрібної торгівлі про недоцільність подальшого використання таких РРО та попередження їх про можливе придбання невідповідної касової техніки.
Для розуміння користувачами РРО причин внесення таких змін слід зазначити, що Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджене постановою КМУ від 29 серпня 2002 року № 1315 (зі змінами), прийняте на виконання вимог статті 12 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі – Закон № 265) та з метою:
● застосування в Україні РРО, що випускаються серійно, відповідають установленим вимогам і пройшли державну сертифікацію – як інформації для платників податків;
● виведення з експлуатації РРО, що не відповідають вимогам нормативних документів – як інформації для контролюючих органів.
Також з 01.01.2022 у суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж алкогольних напоїв, з’явився обов’язок відображати у фіскальних касових чеках цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).
Відсутність реквізитів марок акцизного податку у фіскальних касових чеках, які формуються РРО та програмними РРО, при продажу алкогольних напоїв призводить до формування не відповідних розрахункових документів, за що до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані фінансові санкції відповідно до вимог пункту 1 статті 17 Закону № 265.
Відповідно до протоколу засідання Технічної комісії від 22.12.2021 № 55 у Державному реєстрі РРО наявна низка моделей РРО, які неспроможні виконувати вимоги Закону № 265, тому внесення змін до Державного реєстру РРО наказом ДПС від 28.07.2022 № 489 (далі – Наказ № 489) стало вимушеним рішенням.
Водночас ДПС наголошує, що внесені Наказом № 489 зміни до Державного реєстру РРО:
● не змінюють сферу застосування РРО;
● не можуть стати причиною порушення права платника податків використовувати РРО, в межах сфер призначення, підтверджених випробуваннями касової техніки, навіть без врахування додаткового інформування, запровадженого Наказом № 489, як запобіжника від вчинення порушень суб’єктами господарювання прямих норм законодавства;
● не створюють умов для скасування реєстрації РРО, що вже знаходяться в експлуатації;
● не можуть стати причиною для відмови підрозділами ДПС у можливості отримання ліцензій на право торгівлі алкогольними напоями платникам податків, які використовують РРО, версії програмного забезпечення яких отримали додаткові відмітки після прийняття Наказу № 489.
Разом з цим, у разі забезпечення відображення всіх необхідних реквізитів розрахункових документів, у тому числі і серії та номеру марок акцизного податку, саме по собі використання РРО, щодо яких в Державному реєстрі РРО містяться певні застереження чи примітки, не може стати причиною нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

ДПС та АСС обговорили актуальні для бізнесу питання сфери оподаткування

20.10.2022 09:39

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Під час онлайн зустрічі представники ДПС та Американської торгівельної палати в Україні (АСС) обговорили поточні питання, які цікавили компанії-членів Палати.
Зокрема, йшлося про проведення податкових перевірок та бюджетне відшкодування ПДВ, вимоги до первинних документів, стан виконання судових рішень.
На всі запитання платників відповіли директори департаментів податкового аудиту та оподаткування юридичних осіб ДПС Тетяна Доценко і Тетяна Гречана. Вони підкреслили, що ДПС продовжує практику надання роз’яснень з актуальних для платників податків питань, зокрема, у форматі податкових консультацій.
Представники ACC, у свою чергу, подякували ДПС за готовність до оперативного реагування та спільного вирішення проблемних питань субʼєктів господарювання.
Інформацію розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/624148.html

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Про сплату акцизного податку при продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в межах бартеру

19.10.2022 09:57

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що у разі продажу (інших видах відчуження) алкогольних напоїв та тютюнових виробів у межах бартерних (товарообмінних) операцій або інших операцій, що не передбачають їх оплати в грошовій формі, у тому числі векселями чи іншими видами боргових зобов’язань, покупець (отримувач) підакцизної продукції зобов’язаний здійснити сплату суми акцизного податку, включеного до ціни продукції, а також податку на додану вартість, нарахованого на таку ціну, виключно у грошовій формі. У такому ж порядку здійснюється оплата вартості виготовлення (переробки, обробки) підакцизної продукції на давальницьких умовах.
Норми встановлені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами і доповненнями.
Отже, у разі продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в межах бартерних (товарообмінних) операцій оплата акцизного податку як складової частини ціни продукції, нарахованого на таку ціну, передбачена виключно в грошовій формі.
За частину ціни підакцизної продукції покупець може розрахуватися товаром, а за іншу частину (акциз) повинен перерахувати на рахунок продавця – платника акцизного податку кошти. Податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку при продажу (інших видах відчуження) алкогольних напоїв у межах бартеру виникають за першою з подій, незалежно від того, що одна частина ціни продукції продається за бартером, а інша – за кошти. Головне, щоб або відбулося відвантаження (передача) продукції покупцю, або надійшли за неї кошти на рахунок продавця - платника акцизного податку.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Про несправність РРО та/або ПРРО суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган

19.10.2022 09:56

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 16 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі виявлення несправностей:
► реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а також пошкодження засобів контролю – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (абзац перший п. 16 ст. 3 Закону № 265);
► програмного РРО (далі – ПРРО) – протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий п. 16 ст. 3 Закону № 265).
Згідно з п. 12 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 (далі – Порядок № 317), у разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО за ідентифікатором форми J1316701 (додаток 2 до Порядку № 317).
Нормами Закону № 265 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.
При цьому, за непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону № 265.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

З якої дати визначається термін використання легкового автомобіля з метою оподаткування транспортним податком?

19.10.2022 09:56

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області об’єктом інформує, що оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Норми визначені п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 01 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Підпунктом 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що органи внутрішніх справ зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами.
З 01 квітня 2015 року органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.
Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п.п. 14.1.163 п. 14.1 ст. 14 ПКУ перша реєстрація транспортного засобу – реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.
Новий транспортний засіб – транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію (п.п. 14.1.124 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Транспортні засоби, що використовувалися, – транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (п.п. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388.
Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, то вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.
У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Умови за яких ФОП – «спрощенець» може самостійно (добровільно) перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп

19.10.2022 09:55

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.
Норми встановлені п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Деякі особливості ведення обліку доходів і витрат ФОП – «загальносистемником»

19.10.2022 09:55

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця (ФОП).
Норми встановлені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України далі – ПКУ).
До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать витрати, визначені в підпунктах 177.4.1 – 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
Пунктом 177.10 ст. 177 ПКУ передбачено, що ФОП зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Так, наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261).
Відповідно до п. 1 розд. І Порядку № 261 на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Підпунктом 3 п. 1 розд. ІІ Порядку № 261 визначено, що у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, у касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 6 п. 1 розд. ІІ Порядку № 261 визначено, що інформація про документально підтверджені витрати, пов’язані з господарською діяльністю зазначається у графах 5 – 10 Типової форма, зокрема, у графі 6 відображається вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані/використані у виробництві продукції, товарів (наданні робіт, послуг), або для використання під час провадження незалежної професійної діяльності.
Враховуючи викладене, ФОП на загальній системі оподаткування за підсумком дня (на підставі первинних документів) заповнює Типову форму наступним чином, зокрема:
● графу 2 – на дату фактичного отримання доходу від здійснення господарської діяльності;
● графу 6 – на дату фактично понесених витрат.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Оподаткування ПДФО спадщини, отриманої фізособою – нерезидентом від фізособи – резидента

19.10.2022 09:54

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подаровані платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом IV ПКУ для оподаткування спадщини.
Норми встановлені п. 174.6 ст. 174 ПКУ.
Об’єкти спадщини оподатковуються ПДФО за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Пунктом 167.1 ст. 167 ПКУ визначено, що ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 174.3 ст.174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити ПДФО до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили ПДФО до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – нерезидент, яка отримала спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити ПДФО до нотаріального оформлення успадкованого (подарованого) об’єкта, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, за ставкою ПДФО 18 відсотків.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Які групи нематеріальних активів підлягають амортизації та які строки їх амортизації?

19.10.2022 09:53

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що визначено строки нарахування амортизації нематеріальних активів:
▪ група 1 – права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище) (строк дії права користування - відповідно до правовстановлюючого документа);
▪ група 2 – права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою відповідно до закону, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо) (строк дії права користування - відповідно до правовстановлюючого документа);
▪ група 3 – права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті (строк дії права користування - відповідно до правовстановлюючого документа);
▪ група 4 – права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, в тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті (строк дії права користування - відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 5 років);
▪ група 5 – авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті (строк дії права користування – відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 2 роки);
▪ група 6 – інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо) (строк дії права користування – відповідно до правовстановлюючого документа).
Норми встановлені п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 19861. Предыдущая cтраница | Страница 1486 из 1987 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua