Блог

Федоренко

Термін подання звітності по єдиному внеску (Додаток 1/ Додаток 2) у складі податкової декларації платника єдиного податку ФОПом

04.06.2026 10:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку:
- першої та другої групи подають за звітний рік додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1) у складі Податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) в термін, встановлений для річного звітного (податкового) періоду, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
- третьої групи подають за звітний рік Додаток 1 у складі Декларації за IV квартал податкового (звітного року) у термін, встановлений для квартального податкового (звітного) періоду, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;
- четвертої групи подають за звітний рік додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи – не пізніше 20 лютого поточного року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи користуються пільгами щодо сплати земельного податку іноземні громадяни та особи без громадянства?

04.06.2026 10:07

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями, та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ передбачено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Статтею 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями визначено, що право на безоплатне отримання у власність із земель державної або комунальної власності земельних ділянок, у межах зазначених граничних норм, мають громадяни України.
Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права набувати права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Враховуючи зазначене, іноземні громадяни та особи без громадянства не користуються пільгами щодо сплати земельного податку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Як здійснюється взяття на облік за основним місцем обліку ФОП?

04.06.2026 10:07

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 6.1 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588), взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця здійснюється після її державної реєстрації згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755), контролюючим органом за місцем її державної реєстрації на підставі:
відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця;
відомостей про скасування державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
Контролюючі органи здійснюють контроль відомостей, які надійшли стосовно фізичної особи – підприємця з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), у порядку, визначеному п. 3.3 розд. III Порядку № 1588 (п. 6.2 розд. VI Порядку № 1588).
Взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора в журналі реєстрації заяв та повідомлень про взяття на облік (унесення змін) платників податків (для самозайнятих осіб) за формою № 7-ОПП (п. 6.4 розд. VI Порядку № 1588).
Згідно з п. 6.5 розд. VI Порядку № 1588 дані про взяття на облік фізичної особи – підприємця передаються до ЄДР у день взяття на облік за основним місцем обліку із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому фізичну особу – підприємця взято на облік.
Взяття на облік фізичної особи – підприємця підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – портал електронних сервісів), відповідно до Закону № 755.
Слід зазначити, що відповідно до п. 2 ст. 11 Закону № 755 відомості, що містяться в ЄДР, надаються у вигляді:
1) безоплатного доступу через портал електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг до відомостей з ЄДР;
2) оприлюднення публічної інформації з ЄДР у формі відкритих даних відповідно до Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами та доповненнями;
3) безоплатного доступу через персональний кабінет до документів, поданих, зокрема фізичною особою – підприємцем;
4) документів у паперовій та електронній формі, що містяться в реєстраційній справі;
5) виписок у паперовій формі для проставлення апостилю та в електронній формі;
6) витягів у паперовій та електронній формі, що містять відомості, актуальні на момент запиту або на визначену дату;
7) суб’єктам приватного права може надаватися прямий доступ до ЄДР в електронному вигляді у режимі реального часу на платній основі на підставі договорів, укладених з технічним адміністратором.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Повідомлення контролюючого органу про прийняття суб’єктом господарювання рішення щодо незастосування КОРО

04.06.2026 10:06

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО та програмний РРО (ПРРО), відповідно) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» із змінами та доповненнями.
Згідно з п. 2 розд. ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) (далі – Порядок РРО), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 547), суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що зазначає у заяві про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – заява № 1-РРО, додаток 1 до Порядку РРО). У такому випадку суб’єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та розрахункові книжки. Для таких РРО у реєстраційному посвідченні зазначається: «КОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється». Такі суб’єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії.
Згідно з п.1 глави1 розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок КОРО), суб’єкти господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажанням можуть скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.
Відповідно до пп. 1 та 3 глави 3 розд. ІІ Порядку КОРО скасування реєстрації КОРО на РРО здійснюється, зокрема, за заявою суб’єкта господарювання у разі прийняття розпорядчого документа про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії.
Заяву про скасування реєстрації КОРО (далі – заява № 2-КОРО) суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох робочих днів з дня виникнення підстави для скасування.
Посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви № 2-КОРО проводить скасування реєстрації КОРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.
Пунктом 2 глави 3 розд. ІІ Порядку РРО встановлено, що у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву № 1-РРО з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційне посвідчення.
Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.
Отже, суб’єкт господарювання може повідомити контролюючий орган про прийняття рішення щодо незастосування КОРО таким чином:
1. На етапі реєстрації РРО шляхом проставлення відповідної позначки в розд. 8 заяви № 1-РРО про те, що КОРО на цей РРО не реєструється.
У реєстраційному посвідченні в такому випадку контролюючий орган зазначає, що КОРО на цей РРО не реєструвалась.
2. В ході експлуатації РРО шляхом подання заяви № 2-КОРО для скасування реєстрації КОРО, що зареєстрована на цей РРО.
У такому випадку після подання суб’єктом господарювання до контролюючого органу заяви № 1-РРО з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційного посвідчення, контролюючий орган видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення, в якому зазначає, що КОРО на цей РРО не реєструвалась.
У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій через РРО без зареєстрованого КОРО не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи є об’єктом оподаткування сума поворотної фінансової допомоги (позики), отримана фізичною особою, яка провадить незалежну проф

04.06.2026 10:05

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються відповідно до ст.ст. 1046 – 1053 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
Зокрема згідно із ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно із п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом для фізичної особою, яка провадить незалежну професійну діяльність вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом (винагородою) і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
Для приватних виконавців оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року № 1403 «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (із змінами та доповненнями), і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності.
Враховуючи те, що отримана особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, поворотна фінансова допомога (позика) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума такої допомоги не включається до складу доходу від провадження незалежної професійної діяльності.
Водночас, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається протягом строку дії договору, то вона включається до складу доходів фізичної особи та оподатковується за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи утримують та сплачують податок на доходи нерезидента неприбуткові організації?

04.06.2026 10:05

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
При виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету.
Неприбуткові установи та організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, подають контролюючому органу разом зі Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) із заповненням рядка 23 ПН Декларації та додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації.
Інші показники Декларації не заповнюються та інші додатки до Декларації не подаються.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи відображаються операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню, в Додатку 4 декларації з акцизного податку?

04.06.2026 10:03

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 213.2 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню належать операції з:
вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України;
ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру;
реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії;
передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на цьому підприємстві.
Форму декларації з акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 14).
Відповідно до норм Порядку № 14 у Додатку 4 «Обороти, що звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою або за зниженою ставкою» (далі – Додаток 4) до Декларації відображаються лише операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування чи оподатковуються за нульовою ставкою, операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню не відображаються в Додатку 4 Декларації.
Згідно з п. 15 розд. V Порядку № 14 у разі якщо платник податків вважає, що форма Декларації збільшує або зменшує його податкові зобов’язання всупереч нормам ПКУ такий платник має право подати разом з Декларацією Додаток 9 «Зразок доповнення до декларації з акцизного податку відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу» та відобразити в ньому операції які не підлягають оподаткуванню у довільній формі за реквізитами Додатка 4.
Крім того, відповідно до п. 30.6 ст. 30 ПКУ суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платникам, які здійснюють експорт/імпорт товарів

04.06.2026 10:03

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Яка відповідальність передбачена у разі порушення платником податків терміну сплати пені до бюджету, нарахованої контролюючим органом за порушення встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів?
У разі не сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання, (крім грошового зобов’язання у вигляді пені, застосованої до платника податків на підставі іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, встановлених п. 124.1 ст. 124 ПКУ.
Нарахування податковими органами пені за порушення встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів здійснюється у відповідності до частини п’ятою ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2473).
Частиною восьмою ст. 13 Закону № 2473 уповноважено податкові органи за результатами проведених перевірок стягувати у встановленому законом порядку з платників податків пеню, передбачену ст. 13 Закону № 2473.
Враховуючи зазначене, за не сплату платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання у вигляді пені нарахованої на підставі іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, платник податків не притягується до відповідальності визначеної у п. 124.1 ст. 124 ПКУ, але несплачена узгоджена сума грошового зобов’язання у вигляді пені підлягає погашенню в порядку, встановленому ПКУ.
Водночас, Кодексом України про адміністративні правопорушення відповідальності за не сплату узгодженої суми грошового зобов’язання у вигляді пені, не передбачено.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Який код КАТОТТГ зазначається у розділі ІІІ заяви про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання?

04.06.2026 10:02

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Форми заяв про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання та про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі місць зберігання (далі – Заява), порядку її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2025 № 159 «Про затвердження форми заяви про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання та про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі місць зберігання, порядку її заповнення, форми заяви про надання витягу з Єдиного реєстру місць зберігання, форми витягу з Єдиного реєстру місць зберігання та Кодів і видів товару (продукції)» (далі – Порядок № 159).
Відповідно до вимог Порядку № 159 у п. 1 розд. III Заяви зазначаються відомості про місце зберігання товару (продукції), що вноситься до Єдиного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр) / що підлягає виключенню з Єдиного реєстру, зокрема, код території (у/на якій розташоване місце зберігання) згідно з третім, четвертим та додатковим (за наявності) рівнями Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – КАТОТТГ), затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.112020 № 290.
Згідно з вимогами розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.11.2011 № 1588 платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку.
Заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У заяві за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Враховуючи вищевказане, у розд. ІІІ Заяви зазначається код згідно з третім, четвертим та додатковим (за наявності) рівнями КАТОТТГ. Такий код має відповідати відомостям про об’єкт оподаткування, зазначеним у заяві про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників ПДВ!

04.06.2026 10:01

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Платник податку на додану вартість (продавець) з метою підтвердження права на застосування пільг з ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, робіт, послуг в рамках проєкту міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) зберігає у справі:
копію реєстраційної картки проєкту, в рамках якого здійснено закупівлю товарів, робіт, послуг, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту;
копію плану закупівлі, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту;
копію контракту на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг, засвідченої підписом та печаткою виконавця проєкту (у контракті зазначається, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється коштом проєкту МТД та відповідає категорії (типу) товарів, робіт і послуг, зазначених у плані закупівлі).
Крім того виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові Державної податкової служби України, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44442

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19526. Попередня cторінка | Сторінка 149 з 1953 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua