23:30
Юридичні особи сумлінно сплачують єдиний податок до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
14.10.2022 09:47
З початку 2022 року юридичними особами поповнено місцеві бюджети Дніпропетровщини єдиними податком на суму майже 539 млн грн, що порівняно з 2021 роком на понад 193,7 млн грн, або на 56,1 відсотків більше.
Нагадуємо, що юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи згідно з Класифікацією доходів бюджету сплачують єдиний податок за такими кодами:
► 18050300 або 18050301 – єдиний податок з юридичних осіб.
Юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи згідно з Класифікацією доходів бюджету сплачують єдиний податок за такими кодами:
► 18050500 або 18050501 – єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Державної казначейської служби України в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Дніпропетровський регіон з вироблених товарів забезпечив надходження акцизного податку до держбюджету на суму понад 80,3 млн гри
14.10.2022 09:46
У січні – вересні 2022 року за вироблені товари до держбюджету від платників Дніпропетровської області спрямовано понад 80,3 млн грн акцизного податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились на майже на 36,1 млн грн, або на 81,5 відсотків.
Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами і доповненнями затверджено Класифікацію доходів бюджету щодо акцизного податку.
Зокрема, акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) сплачується за таким кодом бюджетної класифікації 14020000.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Податковий календар на 17 жовтня 2022 року
14.10.2022 09:46
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що
17 жовтня 2022 року, понеділок, останній день подання за вересень:
● звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1);
● довідки про використані розрахункові книжки.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
До уваги платників податків!
14.10.2022 09:46
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Верховною Радою України 21.09.2022 прийнято Закон України № 2618-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2618).
Закон № 2618 набрав чинності 30.09.2022 (опубліковано у газеті «Голос України» № 199), а відтак зміни, ним внесені до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), застосовуються, починаючи з 30.09.2022.
Так, змінами, внесеними Законом № 2618 до Кодексу, запроваджено нові ставки акцизного податку на окремі види пального та нафтопродуктів, а також визначено нові особливості застосування ставки ПДВ у розмірі 7 % до операцій з постачання та ввезення окремих видів пального та нафтопродуктів.
Зміни в частині акцизного податку.
Щодо ставок акцизного податку.
Починаючи з 30 вересня 2022 року тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, але не довше ніж до 1 липня 2023 року запроваджено такі ставки акцизного податку:
на бензини моторні, важкі дистиляти – 100,00 євро за 1000 літрів;
на скраплений газ, бутан, ізобутан – 52 євро за 1000 літрів;
на біодизель та його суміші, а також на паливо моторне альтернативне – 100,00 євро за 1000 літрів.
Крім того, тимчасово для важких дистилятів (газойль), біодизелю та його сумішей (що не містять або містять менш як 70 мас. % нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід) на основі моноалкільних складних ефірів жирних кислот, за кодами згідно з УКТ ЗЕД, зазначеними в пункті 44 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, замовником якого згідно з умовами договору є Міністерство оборони України, ставки акцизного податку встановлено на рівні 0 євро за 1000 літрів.
Щодо оформлення податкового векселя.
Для ввезення на митну територію України або реалізації вироблених в Україні важких дистилятів та біодизелю імпортер або виробник важких дистилятів та біодизелю оформлює податковий вексель, якщо замовником такого пального згідно з умовами договору є Міністерство оборони України.
Пунктом 44 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу регламентується порядок:
видачі та сума, на яку видається податковий вексель, строк, на який видається податковий вексель (не може перевищувати 180 календарних днів);
погашення податкового векселя, в т.ч. по втрачених важких дистилятах та біодизелю;
обчислення суми акцизного податку з обсягів важких дистилятів та біодизелю, цільове використання якого не підтверджено;
здійснення протесту векселя векселедержателем, якщо податковий вексель не погашено в установлений строк;
обчислення та справляння штрафу з імпортера або виробника, які видали податковий вексель, важких дистилятів та біодизелю, за якими відсутнє підтвердження цільового використання.
Також зазначено, що суб’єкти господарювання (виробники або імпортери) мають право реалізовувати важкі дистиляти та біодизель іншим особам у разі сплати акцизного податку за повною ставкою 100 євро за 1000 літрів (визначається як різниця між ставкою 100 євро за 1000 літрів та ставкою 0 євро за 1000 літрів).
Стосовно тимчасового відображення в реквізитах акцизної накладної форми «П» ознаки умов оподаткування та реквізитів податкового векселя.
Відповідно до пункту 45 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу при реалізації важких дистилятів та біодизелю, замовником яких згідно з умовами договору є Міністерство оборони України та які оподатковуються за ставкою акцизного податку 0 євро за 1000 літрів, в реквізитах акцизної накладної, складеної при здійсненні такої реалізації, зазначається ознака щодо реалізації пального на умовах, визначених пунктом 44 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, із зазначенням реквізитів податкового векселя, суб’єктів господарювання, які здійснюватимуть реалізацію важких дистилятів та біодизелю замовнику, визначеному пунктом 44 підрозділу 5 (Міністерство оборони України).
До внесення відповідних змін до форм документів та порядків їх заповнення, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 27 листопада 2020 року № 729, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 грудня 2020 року за № 1241/35524, при здійсненні операцій, які зазначені у пункті 44 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, такі документи складаються з урахуванням таких особливостей.
В акцизній накладній форми «П» зазначається:
- код операції для складання в одному примірнику:
або «0»;
або «2» – втрачене, зіпсоване, знищене пальне (пункт 214.7 статті 214 та пункт 216.3 статті 216 розділу VI Кодексу);
або «3» (реалізація пального суб’єкту господарювання – неплатнику) – при реалізації важких дистилятів (газойлів) та біодизелю, якщо замовником такого пального згідно з умовами договору є Міністерство оборони України;
або «4» – ввезення (імпорт) пального на митну територію України;
- умова оподаткування «3» (ввезені на митну територію України або вироблені в Україні бензини авіаційні або паливо для реактивних двигунів, що оподатковується на умовах, встановлених пунктом 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу з оформленням податкового векселя) для ввезених на митну територію України або вироблених в Україні важких дистилятів та біодизелю, які оподатковуються на умовах, встановлених пунктом 44 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, якщо замовником такого пального згідно з умовами договору є Міністерство оборони України;
- реквізити податкового векселя – по всьому ланцюгу постачання від імпортера / виробника важких дистилятів (газойлів) та біодизелю до Міністерства оборони України, якщо замовником такого пального згідно з умовами договору є Міністерство оборони України;
- може бути зазначений один із напрямів використання:
або «0»;
або «10» (реалізація пального відповідно до підпункту 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу замовникам, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади) – на операції з реалізації важких дистилятів та біодизелю Міністерству оборони України, якщо замовником такого пального згідно з умовами договору є Міністерство оборони України відповідно до пункту 44 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу;
У заявках на поповнення (коригування) залишку пального зазначається:
умова оподаткування «3» (ввезені на митну територію України або вироблені в України бензини авіаційні або паливо для реактивних двигунів, що оподатковується на умовах, встановлених пунктом 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу з оформленням податкового векселя) для ввезених на митну територію України або вироблених в Україні важких дистилятів та біодизелю, які оподатковуються на умовах, встановлених пунктом 44 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, якщо замовником такого пального згідно з умовами договору є Міністерство оборони України;
цифра 0 у графах 7 (ставка акцизного податку, встановлена підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, євро) та 9 (сума акцизного податку, грн (-) (+) (гр.6 х гр. 8 х (гр. 7 / 1000)) .
При цьому в акцизних накладних форми «П» та в заявках на поповнення (коригування) залишку пального зазначається код згідно з УКТ ЗЕД важких дистилятів (газойлю) та біодизелю.
Щодо заповнення декларації з акцизного податку, затвердженої наказом МФУ від 23.01.2015 №14 (із змінами), зазначаємо за вересень 2022 року.
Платники акцизного податку – виробники пального, а також особи, які є платниками з реалізації пального та у яких виникає у вересні 2022 року обов’язок складати заявку на поповнення (коригування) залишку пального, декларують податкові зобов’язання з реалізації пального, зазначаючи окремими рядками обсяги з реалізації пального:
з 1-го по 29 вересня 2022 року (включно) – за нульовою ставкою податку, яка визначена пунктом 41 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу,
за 30 вересня 2022 року – за ставками акцизного податку у розмірах, які визначені відповідно у пункті 41 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення».
При цьому зазначається відповідний розмір ставки акцизного податку, зокрема, у графах:
12 Додатку 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу)»;
9 Додатку 1 прим. 1 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу».
Щодо змін у частині податку на додану вартість.
Законом №2618 також внесено зміни до пункту 82 підрозділу 2 Розділу ХХ Кодексу, яким встановлено ставку ПДВ у розмірі 7 % на операції з ввезення на митну територію України та операції з постачання на митній території України окремих видів пального та нафтопродуктів.
Так, зазначеними змінами:
термін дії вказаної ставки ПДВ (7%) обмежено періодом дії воєнного стану, але не довше ніж до 1 липня 2023 року – до внесених змін термін дії ставки поширювався на весь період дії правового режиму воєнного та надзвичайного стану;
застосування ставки ПДВ у розмір 7% поширено також на операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України біодизелю та палива моторного альтернативного.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/622352.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Юрособи – «єдинники» 4 групи за земельні ділянки, що не використовуються для ведення с/г товаровиробництва, сплачують податок
13.10.2022 11:36
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Норми передбачені п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Згідно з частиною першою ст. 22 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) (частина друга ст. 22 ЗКУ).
Частинами другою та четвертою ст. 59 ЗКУ, зокрема, визначено, що юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.
Зокрема, юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб.
Отже, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних підставах.
При цьому, відповідно до п. 69.14 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово на період з 01 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком в якому припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також земельних ділянок (земельних часток (паїв), які визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Визначення поняття «оприбуткування готівки»
13.10.2022 11:31
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що готівка, яка надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися.
Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) (або розрахункових книжок (далі – РК)), визначений п. 11 розд. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148).
Норми передбачені п.п. 2 п. 58 розд. VI Положення № 148.
Підпунктом 18 п. 3 розд. I Положення № 148 визначено, що оприбуткування готівки – це проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.
Згідно з абзацом другим п. 11 розд. ІІ Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками/електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (Книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії)). Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі (абзац третій п. 11 розд. ІІ Положення № 148).
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО (далі – ПРРО) без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами ПРРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій, а також направлення створених ПРРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера (абзац четвертий п. 11 розд. ІІ Положення № 148).
Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО (абзац п’ятий п. 11 розд. ІІ Положення № 148).
Оприбуткування та облік фізичними особами – підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат/у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному ПКУ (абзац шостий п. 11 розд. ІІ Положення № 148).
Пунктом 12 розд. ІІ Положення № 148 визначено, що установа/підприємство на підставі Положення № 148 зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку). Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення № 148 та не суперечити законодавству України.
Згідно з п. 13 розд. ІІ Положення № 148 підприємства та фізичні особи – підприємці, яким Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО з використанням відповідних КОРО і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів), оприбутковують готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у КОРО або РК.
Суми готівки, що оприбутковуються, повинні відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Юрособа – «спрощенець» третьої групи може бути управителем майна
13.10.2022 11:30
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що правові засади операцій по управлінню майном регламентуються Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).
Згідно з частиною першою ст. 1029 ЦКУ за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно (п. 1 ст. 1030 ЦКУ).
Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік. Розрахунки, пов’язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку (п. 3 ст. 1030 ЦКУ).
Майно, набуте управителем у результаті управління майном, включається до складу отриманого в управління майна (п. 4 ст. 1030 ЦКУ).
Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління (п. 5 ст. 1033 ЦКУ).
Договір управляння майном укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 1031 ЦКУ).
Управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв’язку з управлінням майном, безпосередньо з доходів від використання майна, переданого в управління (ст. 1042 ЦКУ).
Відповідно до п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ), на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ, повинні перебувати на обліку у контролюючих органах.
Взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.
Управителям майна при взятті на облік договорів управління майном контролюючими органами надається Реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який є податковим номером платника податків (п.п. 2 п. 2.4 розд. ІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) із змінами та доповненнями (далі – Порядок)).
Підставою для взяття на облік договору є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником ПДВ управителя майна та отримання документів, визначених п. 4.7 розд. IV Порядку.
Пунктом 4.7 розд. IV Порядку визначено, що для взяття на облік договору управління майном управитель майна до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку документи подає одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ.
Крім цього, поняття «управитель майна» може розглядатися в контексті укладання договору послуг, згідно з яким надаються послуги з управління об’єктом нерухомості та певну винагороду. При цьому управитель майна за договором послуг не має права укладати договори від імені власника майна. Всі договори укладаються самим власником або його представником.
Отже, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи має право бути управителем майна згідно з договором управління майном за умови дотримання вимог ПКУ (в частині взяття договору на облік, реєстрації управителя платником ПДВ та застосування ставки єдиного податку у розмірі 3 відсотки доходу), або згідно з договором надання послуг з управління майном.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
До уваги ФОП – платників єдиного податку!
13.10.2022 11:30
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Норми встановлені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 299.9 ст. 299 ПКУ визначено, що за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку (далі – Витяг). Строк надання Витягу для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку (далі – Запит), а для суб’єктів господарювання, які подали заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, – двох робочих днів з дня надходження Запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.
Форма Запиту та форма Витягу затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Формою Запиту передбачено проставлення платником податків відмітки щодо способу отримання витягу: безпосередньо в контролюючому органі або в електронному вигляді.
Згідно з абзацом першим п. 148 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55, усі документи, що надходять до установи, приймаються централізовано службою діловодства.
Відмітка про надходження паперового документа до установи проставляється від руки або за допомогою штампа, автоматичного нумератора чи штрих-коду на лицьовому полі у правому кутку нижнього поля першого аркуша оригіналу документа. Елементами зазначеного реквізиту є скорочене найменування установи – одержувача документа, реєстраційний індекс, дата (у разі потреби година і хвилини) надходження документа (абзац перший п. 78 Інструкції № 55).
ПКУ не містить обмежень щодо направлення фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку Запиту поштою.
Датою подання такого Запиту вважається дата його надходження до органу ДПС, яка проставляється на першому аркуші оригіналу документа.
У разі подання Запиту поштою витяг з реєстру платників єдиного податку отримується безпосередньо в контролюючому органі за місцем податкової адреси.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи потрібно фізособі, яка отримала іноземний дохід, здійснювати переклад довідки про суму сплаченого ПДФО?
13.10.2022 11:29
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок оподаткування іноземних доходів податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) передбачено п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 170.11.1 якого якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника ПДФО – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), крім:
а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відсотків);
б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;
в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;
г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим. 1 ст. 170 ПКУ.
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).
У разі відсутності у платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.
Згідно з п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування (далі – Довідка). Зазначена Довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Абзацом другим частини першої ст. 4 Закону України від 03 липня 2012 року № 5029-VI «Про засади державної мовної політики» (далі – Закон № 5029) визначено, що основи державної мовної політики визначаються Конституцією України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР із змінами та доповненнями (далі – Конституція), а порядок застосування мов в Україні – Законом № 5029.
Відповідно до ст. 10 Конституції державною мовою в Україні є українська мова.
Частиною другою ст. 6 Закону № 5029 визначено, що українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються Законом № 5029.
Статтею 11 Закону № 5029 встановлено, що основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова.
Згідно з п.п. 19 прим. 1.1.2 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ до повноважень (функцій) контролюючого органу відноситься, зокрема, контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Враховуючи викладене, оскільки українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами виконавчої влади, то фізична особа, яка одержала іноземний дохід, для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, надає контролюючому органу легалізовану в установленому порядку Довідку, яка супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Про термін подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу)
13.10.2022 11:29
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належить: частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, у порядку, визначеному відповідними місцевими радами; до доходів загального фонду районних бюджетів належить: частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, у порядку, визначеному районними радами; до доходів загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів належить: частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, у порядку, визначеному Верховною Радою Автономної Республіки Крим та обласними радами.
Норми передбачені п. 35 частини першої ст. 64, п. 12 частини першої ст. 64 прим. 1, п. 16 частини першої ст. 66 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами та доповненнями.
Пунктом 29 частини першої ст. 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» зі змінами та доповненнями встановлено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.
Таким чином, відрахування до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, місцевих, районних бюджетів частини чистого прибутку (доходу) комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями здійснюється відповідно до порядку та нормативів, визначених Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, районними та місцевими радами.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 затверджено уніфіковану форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок) для усіх суб’єктів господарювання, які зобов’язані нараховувати та сплачувати частину чистого прибутку (доходу) або дивіденди, нараховані на державну частку до державного бюджету.
Форма Розрахунку використовується, зокрема, комунальними унітарними підприємствами для обрахунку частини чистого прибутку (доходу).
При цьому комунальні унітарні підприємства разом із Розрахунком мають подати доповнення та пояснення щодо прийнятих місцевими радами рішень про встановлення розміру відрахування частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.
У такому разі у полі «Наявність доповнення» форми Розрахунку зазначається інформація щодо поданих доповнень та пояснень.
До того ж, під час заповнення Розрахунку комунальні унітарні підприємства проставляють відмітку «Інші» у полі 09 Розрахунку.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Розрахунок, який подається до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.
Згідно з п. 46.2 ст. 46 ПКУ для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
При цьому Розрахунок складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ.
Розрахунок, складений наростаючим підсумком за податкові (звітні) періоди – квартал, півріччя, три квартали подається у строки, визначені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. При цьому відповідно до п.п. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 ПКУ Розрахунок, що складається наростаючим підсумком за рік, подається до контролюючих органів протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
З урахуванням п. 57.1 ст. 57 ПКУ частина чистого прибутку (доходу), визначена у Розрахунку, сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання Розрахунку.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
