Платники Дніпропетровського регіону продовжують сумлінно сплачувати податки та підтримують економіку нашої країни у цей нелегкий час.
«Протягом січня – вересня 2022 року до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску) надійшло понад 51,6 млрд гривень. Це майже на 8,7 млрд грн, або на 20,2 відс., більше відповідного періоду минулого року», – зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Твердохлєб Марина.
До Державного бюджету України протягом 9-ти місяців поточного року сплачено понад 22,9 млрд грн, що майже на 2,8 млрд грн, або на 13,8 відс., більше ніж за відповідний період 2021 року. Місцеві бюджети отримали понад 28,7 млрд гривень. Це майже на 5,9 млрд грн, або 25,7 відс., перевищують минулорічні надходження.
Впродовж січня – вересня поточного року до державних цільових фондів надійшло понад 19,3 млрд грн єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження єдиного внеску зросли майже на 4,8 млрд грн, або на 33,0 відсотки.
Позитивна динаміка надходжень податків, зборів та платежів забезпечена платниками області і у вересні поточного року.
Без урахування єдиного внеску у вересні 2022 року до зведеного бюджету надійшло майже 5,3 млрд гривень, у тому числі до державного бюджету – майже 1,9 млрд грн, до місцевих бюджетів – майже 3,4 млрд гривень.
«Отже, у порівнянні з вереснем минулого року платники Дніпропетровщини у вересні поточного року спрямували до бюджетів усіх рівнів на 1,1 млрд грн, або на 26,5 відс., більше податків і зборів. При цьому, надходження до місцевих бюджетів регіону зросли на 1,1 млрд грн, або на 48,1 відсотки», – акцентувала очільниця ГУ ДПС.
Надходження єдиного внеску у вересні 2022 року склали понад 2,5 млрд грн, що на понад 0,8 млрд грн, або на 51,2 відс., більше ніж у вересні 2021 року.
Щиро вдячні усім платникам за активну громадянську позицію, високу податкову культуру. Адже своєчасна сплата податків та платежів – це постійне наповнення бюджетів і державних цільових фондів для забезпечення стабільної економіки, захисту країни та соціальних виплат.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості оподаткування юридичних осіб – платників єдиного податку 3-ї групи за ставкою 2%».
На запитання платників податків відповідала заступник начальника відділу адміністрування податку на прибуток, неприбуткових установ і організацій та спрощеної системи оподаткування управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ірина Жуковіна.
Запитання 1: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, якщо платник обрав єдиний податок третьої групи за ставкою 2 відсотки, чи буде у нього можливість обрати єдиний податок за іншою ставкою протягом року?
Відповідь: Добрий день! Так, платники єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу не обмежені в праві змінити ставку єдиного податку третьої групи на 3 або 5 відсотків доходу шляхом подання до контролюючого органу заяви про зміну ставки.
При цьому у заяві про зміну ставки суб’єкти господарювання:
- не заповнюють розділ 5.1 «Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування»;
- зазначають у розділі 5.2 «Зміна ставки та групи» у полі «зі ставки» діючу ставку у розмірі 2 відсотки, а у полі «на ставку» – обрану ставку у розмірі 3 або 5 відсотків доходу.
Такі платники єдиного податку мають право змінити ставку 2 відсотки доходу на ставку єдиного податку, яку застосовували до обрання спрощеної системи з особливостями оподаткування.
Запитання 2: Добрий день! Скажіть, будь ласка, якщо платник обрав єдиний податок третьої групи за ставкою 2 відсотки з 01 квітня 2022 року та з 01 липня поточного року повернувся на загальну систему оподаткування, чи буде у нього можливість перейти ще раз на спрощену систему оподаткування з 01 жовтня поточного року?
Відповідь: Добрий день! Ні. Відповідно до підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Запитання 3: Вітаю! Підкажіть, будь ласка, чи має право платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки здійснювати негрошові розрахунки, зокрема, залік зустрічних однорідних вимог?
Відповідь: Добрий день! Ні. Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку, який визначений статтею 292 Податкового кодексу України, розповсюджується на суб’єктів господарювання – платників єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки.
Так для юридичної особи, доходом платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.
Також, відповідно до п. 291.6 ст.291 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Тобто, платники єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки не мають права здійснювати залік зустрічних однорідних вимог.
Запитання 4: Добрий день! Можна дізнатися, чи потрібно розраховувати загальне мінімальне податкове зобов'язання платнику третьої групи за ставкою 2 відсотки?
Відповідь: Добрий день! Так. У складі податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за грудень 2022 року потрібно заповнити показники другої таблиці, яка має назву «Розрахунок податкових зобов'язань з єдиного податку з урахуванням позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок».
Ця таблиця заповнюється платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу - власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (у т. ч. на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, у яких виникає обов'язок подавати додаток із розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за грудень поточного року.
Особливості визначення загального мінімального податкового зобов'язання платників єдиного податку встановлені нормами статті 297 1 Податкового кодексу України.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу повідомила наступне.
Офіс технічної допомоги (ОТД) Департаменту казначейства США протягом декількох років на постійній основі надає допомогу ДПС у розбудові податкової служби сучасного рівня.
Навіть повномасштабна агресія росії проти України не завадила продовженню співпраці. На початку вересня 2022 року представниками ОТД та ДПС було відкориговано робочий план двосторонньої співпраці до 2024 року.
У рамках практичного виконання плану-заходів співпраці ОТД та ДПС Департаментом економічного аналізу спільно з управлінням відомчих реформ та Департаментом міжнародного співробітництва проведено онлайн-зустріч з експертами ОТД Департаменту казначейства США.
У ході зустрічі міжнародними експертами ОТД були надані практичні консультації щодо організації роботи з реалізації стратегії комплаєнсу в рамках досягнення Стратегічних цілей діяльності Державної податкової служби України на 2022 – 2024 роки.
Також міжнародними експертами надана інформація щодо досвіду роботи Служби внутрішніх доходів США з дотримання податкового законодавства для певних сегментів бізнесу.
Надання ОТД на постійній основі технічних консультацій та допомоги новоствореному підрозділу з реалізації стратегії комплаєнсу щодо належної практики розробки та виконання програм з дотримання законодавства є важливою передумовою успішного збільшення надходжень до бюджету як під час воєнного стану, так і після його закінчення.
Інформацію розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/620291.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ДПС України на вебпорталі за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/620336.html
повідомила наступне.
Відповідно до вимог статті 39 Податкового кодексу України платники податків, які у 2021 році здійснювали контрольовані операції, мають подати не пізніше 30 вересня 2022 року до ДПС разом із Звітом про контрольовані операції Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Платники податків, які не подали разом із Звітом про контрольовані операції Повідомлення або які перевіряють вже подану звітність, можуть переглянути презентаційні матеріали щодо алгоритму заповнення Повідомлення.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.
Правові основи функціонування системи електронного адміністрування (далі – СЕА) ПДВ регулюються ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569.
При цьому, з урахуванням змін внесених до ПКУ Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», зокрема ст. 200 прим. 1 ПКУ доповнено п. 200 прим. 1.9, яким передбачено, що у разі, якщо у платника податку загальна сума податкових зобов’язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (Sперевищ), а сума, визначена п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ (SНакл) є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН на суму податку, що дорівнює значенню показника SПеревищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов’язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника SПопРах незалежно від значення показника SНакл, визначеного відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ.
Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим п. 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 ПКУ, тільки податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (Sперевищ).
Після реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН у СЕА ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника SПеревищ за звітний період, в якому було складено таку податкову накладну, за результатами якого показник SПеревищ зменшується на суму податку вказану в зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній/розрахунку коригування, та відповідно на таку суму податку збільшується значення показника SНаклВид. Зазначена інформація відображається у витязі з СЕА ПДВ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Абзацом першим п. 5 розд. І Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 із змінами (далі – Інструкція № 492), встановлено, що клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської/підприємницької/інвестиційної/незалежної професійної діяльності/ діяльності, яка не пов’язана з підприємницькою, і власних потреб.
Банк відкриває поточний рахунок для здійснення підприємницької діяльності фізичній особі – підприємцю на підставі заяви про відкриття поточного рахунку (додаток 2 до Інструкції № 492), що підписана фізичною особою – підприємцем або її представником (абзац другий п. 40 розд. ІІІ Інструкції № 492).
Забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності (абзац другий п. 14 розд. І Інструкції № 492).
Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.
Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування має право вільно користуватися коштами для власних потреб з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 14.1.129.1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:
● житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
● прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
● квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
● котедж – одно -, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
● кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;
● садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п.п. 14.1.129.2 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);
● дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку (п.п. 14.1.129.3 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Норми визначені п. п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, поділяються на такі типи:
● будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
● будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
● будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
● гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
● будівлі промислові та склади;
● будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
● господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо
● інші будівлі.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Таким чином, з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, типи об’єктів нерухомості визначаються відповідно до ст. 14 ПКУ на підставі оригіналів документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 12 розд. ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 7 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 7), зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов’язань за договором:
1) відбувається перегляд ціни товарів у зв’язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору – на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Рішення про таку невідповідність приймається Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті або іншим органом, уповноваженим розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;
2) відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, – на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;
3) товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено – на суму їх вартості (якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резидентові). Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події;
4) відбувається повне або часткове повернення резиденту товару, що був поставлений нерезиденту за експортним договором, у зв’язку з повним або частковим невиконанням сторонами взаємних зобов’язань за експортним договором – на суму вартості такого товару, оформленого митними деклараціями (далі – МД) типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» та за наявності відповідної інформації в реєстрі МД;
5) відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково – на суму цих коштів;
6) здійснюється оподаткування виконаних резидентами для нерезидентів робіт (наданих послуг) за межами України – на суму сплачених податків. Здійснення такого оподаткування має бути підтверджено поясненнями (інформацією, документами). Банк для цілей п.п. 6 п. 12 розд. III Інструкції № 7 має право також вимагати в резидента підтвердження податкового органу країни нерезидента щодо сплати відповідної суми податків;
7) відбувається оплата нерезидентом фізичній особі – резиденту, яка перебуває у відрядженні за кордоном з метою виконання зобов’язань за експортним договором резидента – суб’єкта господарської діяльності, коштами в готівковій іноземній валюті експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортного засобу, який належить резидентові – стороні договору (орендується, фрахтується ним) і використовується за кордоном з метою виконання зобов’язань останнього за цим договором, – на суму використаних коштів. Отримання від нерезидента готівкової іноземної валюти на експлуатаційні витрати, пов’язані з обслуговуванням транспортного засобу резидента за кордоном, та використання цих коштів на зазначені цілі має бути підтверджено відповідними документами;
8) відбувається зміна умов експортного договору, за яким банком здійснюється валютний нагляд, унаслідок чого виконання нерезидентом зобов’язань за експортним договором резидента здійснюється шляхом поставки товару, – на суму зобов’язань, які виконуються шляхом поставки товару. Наявність таких обставин має бути підтверджена копією документа, згідно з яким унесені зміни до відповідного експортного договору.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 9.12 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку третьої групи відповідно до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, здійснюється з урахуванням таких особливостей.
Надміру сплачена сума грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що існує на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відс., може бути зарахована у погашення грошових зобов’язань з цього податку, що виникатимуть після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.
Авансові внески з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, що залишилися неврахованими у зменшення нарахованої суми податкового зобов’язання з цього податку на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відс., можуть бути враховані у зменшення такої суми після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.
Від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що існувало на дату переходу на сплату єдиного податку, може бути зараховане у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що виникатиме після відновлення сплати цього податку, у порядку, визначеному п. 140.4 ст. 140 ПКУ.
Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відс., зменшують фінансовий результат до оподаткування з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 ПКУ, після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.
Платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відс., у разі відновлення ним у цьому ж році сплати податку на прибуток підприємств складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відс. не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.
Обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) платника податку на прибуток підприємств для цілей застосування п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 та п. 137.5 ст. 137 ПКУ обчислюється за весь звітний рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди такого року, в яких такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначені ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).
Пунктом 1 розд. IІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 із змінами та доповненнями, передбачено, що заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Пунктом 43.5 ст. 43 ПКУ встановлено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Враховуючи викладене, податковий агент має право на підставі поданої заяви повернути з бюджету або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб, який був перерахований до бюджету понад суму грошових зобов’язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.
При цьому у разі наявності переплати, податковий агент має право не сплачувати податок на доходи фізичних осіб в межах такої переплати.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий