14:48
Деякі особливості заповнення звітності з акцизного податку
23.09.2022 09:38
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що форму, порядок заповнення та подання декларації акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14).
Пунктом 7 розділу IV Порядку № 14 встановлено, що Розділ Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а також виробниками та/або імпортерами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» декларації акцизного податку заповнюється платниками акцизного податку, визначеними підпунктами 212.1.11, 212.1.17 пункту 212.1 статті 212 розділу VI Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в такому порядку:
1) у рядках Д1.1-Д1.n, Д2.1-Д2.2 у першій графі зазначаються коди розділу та операцій з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, оподаткування яких передбачено розділом VI ПКУ.
У рядках Д1.1-Д1.n зазначаються коди розділу та операцій з роздрібної реалізації пива та алкогольних напоїв.
Коефіцієнт n – кількість рядків розділу Д за операціями Д1.1-Д1.n, що має дорівнювати кількості додатків, поданих до Декларації. Наприклад, якщо додатків 5, n = 5, тобто останній рядок буде Д1.5.
У рядках Д2.1-Д2.2 зазначаються коди розділу та операцій з реалізації виробниками та імпортерами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами;
2) у другій графі у рядках Д1.1-Д1.n, Д2.1-Д2.2 зазначається перелік операцій з реалізації підакцизних товарів, у результаті яких у платника виникає податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку.
У рядках Д1.1-Д1.n у другій графі зазначається код території згідно з третім або додатковим (за наявності) рівнем Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3), відповідного місця здійснення роздрібної торгівлі підакцизними товарами;
3) у рядках Д1.1-Д1.n, Д2.1-Д2.2 у третій графі зазначається код показника додатка, що використовується для обчислення суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пива, алкогольних напоїв, а також виробниками та/або імпортерами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
4) у рядках Д1.1-Д1.n, Д2.1-Д2.2 у четвертій графі зазначаються податкові зобов’язання з акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів, зокрема:
► у рядках Д1.1-Д1.n – податкові зобов’язання з акцизного податку з реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі пива та/або алкогольних напоїв, а також податкові зобов’язання, нараховані на товари, які вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ, розраховані окремо за кожним кодом території, обчислені за формою згідно з додатком 6 до Декларації. Рядки Д1.1-Д1. n заповнюють платники акцизного податку, визначені підпунктом 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 розділу VI ПКУ;
► у рядку Д2.1 – податкові зобов’язання з акцизного податку з реалізації виробниками тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами, а також податкові зобов’язання, нараховані на товари, які вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ, обчислені за формою згідно з додатком 6-1 до Декларації. У рядку Д2.1 податкові зобов’язання з акцизного податку зазначають виробники тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, визначені підпунктом 212.1.17 пункту 212.1 статті 212 розділу VI ПКУ;
► у рядку Д2.2 – податкові зобов’язання з акцизного податку з реалізації імпортованих тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами, а також податкові зобов’язання, нараховані на ввезені на територію України товари, які вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ, обчислені за формою згідно з додатком 6-1 до Декларації. У рядку Д2.2 податкові зобов’язання з акцизного податку зазначають імпортери тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, визначені підпунктом 212.1.17 пункту 212.1 статті 212 розділу VI ПКУ;
5) виробник, який одночасно є імпортером тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, заповнює рядки Д2.1 та Д2.2 відповідно до походження товару.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Отримано послуги від нерезидента: особливості формування податкового кредиту за періоди лютий – травень 2022 року
23.09.2022 09:37
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» встановлені окремі особливості подання податкової звітності, сплати податкових зобов’язань з ПДВ, формуванню податкового кредиту тощо.
Так, тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких митна територія України, та за якими в ЄРПН не зареєстровано ПН, платники податку – отримувачі таких послуг мають право на віднесення сум ПДВ за даними операціями до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених платником податку за операціями з придбання таких послуг (B).
Норми передбачені абзацом третім пункту 32 прим. 2 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Великі платники податків враховують від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток минулих років з особливостями
23.09.2022 09:37
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) змінено редакцію підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
Згідно із абзацами другим – четвертим підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ ПКУ платники податків зменшують фінансовий результат до оподаткування на частину суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років до повного його погашення у такому порядку (далі – правила):
1) фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) можна зменшити не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;
2) сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, яка не була погашена позитивним значенням об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, зменшує фінансовий результат до оподаткування (прибуток, збиток або нульове значення) майбутніх податкових (звітних) періодів у розмірі не більше 50 відсотків такої непогашеної суми до її повного погашення;
3) якщо непогашена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років становить не більше 10 відсотків позитивного значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, обрахованого відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ (об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ (абзац перший підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ в редакції Закону № 1914)) без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, така сума від’ємного значення зменшує фінансовий результат до оподаткування цього податкового (звітного) періоду в повному обсязі.
Для цілей застосування описаних вище правил погашеними вважають суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови (Абзаци сьомий – дев’ятий підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ ПКУ):
1) ці суми були включені до розрахунку об’єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;
2) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об’єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкту оподаткування минулих податкових (звітних) років.
Правила врахування податкових збитків для великих платників податків, запроваджені Законом № 1914, вперше застосовуються при розрахунку об’єкта оподаткування за результатами податкових (звітних) періодів 2022 року. При цьому сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, непогашена станом на 01 січня 2022 року, враховується у зменшення фінансового результату до оподаткування наступних податкових (звітних) періодів у порядку, встановленому підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ ПКУ (за описаними вище правилами), до повного погашення (пункт 4 прим. 2 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ). Тобто вже при складанні податкової декларації за перший квартал 2022 року великий платник податків має застосувати ці правила. Він має визначити, яка частина з накопичених податкових збитків, що обліковуються станом на 01 січня 2022 року (за наявності), буде врахована у зменшення об’єкту оподаткування такого податкового (звітного) періоду.
Натомість, при складанні податкової декларації за останній податковий (звітний) період 2021 року великі платники податків керуються попередньою редакцією підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ ПКУ, яка не містила обмежень щодо суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, дозволеної до врахування у зменшення фінансового результату до оподаткування.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Як оподатковуються податком на доходи нерезидента виплати за рекламу?
23.09.2022 09:36
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» з 01.01.2022 скасовано норму підпункту 141.4.6 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка передбачала сплату 20 відсотків податку на доходи нерезидента за виробництво та/або розповсюдження реклами.
Отже, такі операції з 01 січня 2022 року оподатковуються за загальними правилами для доходів, отриманих нерезидентом, із джерелом їх походження з України, згідно з вимогами підпунктів 141.4.1 та 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ.
Тобто, починаючи з 01 січня 2022 року резиденти, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи виплату доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами з джерелом його походження з України, керуються вимогами підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ.
Виплати нерезидентам за виробництво реклами можуть підпадати під визначення інших доходів від наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від нерезидента згідно з підпунктом «к» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ. У такому випадку (якщо виплата згідно з умовами договору не підпадає під визначення інших підпунктів підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ), зазначені виплати не є об'єктом для утримання податку на доходи нерезидента.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Про зменшення базового нормативу відрахування частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету
23.09.2022 09:36
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 718 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями» (далі – Постанова № 718) в частині нарахування частини чистого прибутку (доходу).
Так, Постановою № 718 внесені зміни, відповідно до яких зменшується базовий норматив відрахування частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету з 80 до 50 відсотків для державних лісогосподарських, лісозахисних, інших підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів за умови спрямування ними 30 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на придбання необоротних активів, необхідних для здійснення заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Постанова № 718 набрала чинності 20 липня 2021 року та діє до 31 грудня 2024 року.
Додатково: використання 30 відсотків чистого прибутку (доходу) підлягає щорічному державному фінансовому аудиту.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Особливості оподаткування податком на прибуток інвесторів
23.09.2022 09:35
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 02 березня 2021 року № 1293-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти із значними інвестиціями в Україні» (далі – Закон № 1293) доповнено пунктом 55 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Вищезазначеним пунктом передбачено, що тимчасово, до 01 січня 2035 року, застосовуються особливості оподаткування прибутку підприємства – інвестора із значними інвестиціями (крім тих, що реалізують інвестиційні проєкти у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин), який є стороною спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону № 1293.
Особливості оподаткування прибутку таких платників полягають у звільненні від оподаткування податком на прибуток підприємств – інвесторів із значними інвестиціями протягом п’яти послідовних років. Обов’язковою умовою застосування цієї преференції є те, що стосується вона виключно оподатковуваного прибутку, який отриманий внаслідок виконання спеціального інвестиційного договору.
Для платників, визначених пунктом 55 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Платники, визначені цим пунктом, не можуть застосовувати виключно річний податковий (звітний) період.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Своєчасна сплата податків – стабільна економіка!
23.09.2022 09:35
З початку поточного року платниками Дніпропетровщини спрямовано до місцевих бюджетів понад 13,3 млн грн частини чистого прибутку. Порівняно з аналогічним періодом 2021 року сума збільшилась на понад 8,2 млн грн, або на 161,2 відсотки.
Звертаємо увагу, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств (п. 2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138).
Для господарських організацій з державною часткою у статутному капіталі, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, встановлено податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року з поданням Розрахунку – до 01 липня року, що настає за звітним (п. п. 49.18.7 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України).
Строк сплати до бюджету дивідендів, нарахованих на державну частку (акції, паї) – до 01 липня року, що настає за звітним (ст. 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» від 21 вересня 2006 № 185).
Завдяки відповідальному ставленню кожного платника до сплати податків бюджети стабільно отримують такі необхідні кошти для фінансової підтримки країни, необхідних соціальних виплат та Збройних Сил України.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 2,1 млрд грн рентної плати
23.09.2022 09:34
Протягом січня – серпня 2022 року платниками рентної плати поповнено місцеві бюджети Дніпропетровщини на суму понад 2,1 млрд грн, що на понад 868 млн грн, або на 167 відсотків більше минулорічного показника.
Нагадуємо, що платник рентної плати для цілей розділу IX Податкового кодексу України – це платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, платник рентної плати за спеціальне використання води, платник рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, платник рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
У серпні до загального фонду держбюджету надійшло 7,8 млрд грн акцизного податку
23.09.2022 09:34
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У серпні 2022 року платниками акцизного податку до загального фонду Державного бюджету України перераховано 7,8 млрд грн акцизного податку з вироблених та ввезених на митну територію України підакцизних товарів. Це на 55,1 млн грн більше затверджених показників доходів та на 10,7 млн грн більше, ніж у серпні минулого року.
У серпні досягнуто позитивної динаміки в надходженнях акцизного податку з основних видів підакцизних товарів, зокрема, лікеро-горілчаної продукції та тютюнових виробів.
Так, надходження акцизного податку з виробленої та ввезеної на митну територію України лікеро-горілчаної продукції склали 0,8 млрд грн, що на 83 млн грн більше фактичних надходжень серпня минулого року та на 76 млн грн більше затверджених показників доходів.
З вироблених та ввезених на митну територію України тютюнових виробів у серпні 2022 року надходження склали майже 6 млрд грн, що на 15 млн грн більше серпня минулого року та на 136 млн грн більше показників доходів.
Додатково повідомляємо, що впровадження з 1 травня 2022 року норми закону щодо перенесення на виробників та імпортерів тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, обов’язку сплати 5-відс. акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів дозволило суттєво збільшити доходи місцевих бюджетів з цього податку.
Так, у серпні 2022 року за звітний період липень 2022 року виробниками, імпортерами, а також суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі по залишках не реалізованих тютюнових виробів, вироблених до 1 квітня 2022 року, задекларовано 638 млн грн 5-відс. акцизного податку, що у 2,6 рази більше середньомісячних показників січня – квітня 2022 року та у 2,4 рази показників 2021 року.
Інформацію розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/616970.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Випадки, в яких виникає право податкової застави
22.09.2022 09:55
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що право податкової застави виникає:
► у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
► у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
► у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Норми передбачені п. 89.1 ст. 89 ПКУ.
Пунктом 100.11 ст. 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.
Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:
► передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, - у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;
► перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, - у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.
Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.
Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПКУ з урахуванням положень ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» зі змінами та доповненнями.
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому ст. 89 ПКУ.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису (абзац перший п. 89.3 ст. 89 ПКУ).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
