Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Блог
Чт, 2 июля 2026
05:19

БЛОГ

Чи може податковий агент подати уточнюючий Розрахунок за періоди, за якими минув строк позовної давності (1095 днів)?

18.03.2026 13:10

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзаців першого та четвертого п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Абзацами першим та другим п. 102.1 ст. 102 ПКУ передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
Враховуючи те, що контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, то і право подання податковим агентом уточнюючого Розрахунку з додатком 4ДФ до нього можливе виключно протягом зазначеного терміну, а отже подати вказаний Розрахунок після спливу строку позовної давності положеннями ПКУ не передбачено.
Разом з тим, відповідно до частини шістнадцятої ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Отже, страхувальник має право виправити помилки у раніше поданій звітності за періоди, за якими минув строк позовної давності.




Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Фізична особа здійснила майновий внесок до статутного капіталу юридичної особи у вигляді земельної ділянки несільськогосподарськ

18.03.2026 13:10

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи, зокрема, з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного капіталу юридичної особи – емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права (п.п. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
При цьому, відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ та підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, підпунктах 3 і 4 п. 170.13 прим.1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Таким чином, сума майнового внеску (нерухомого майна) платника податку – фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на корпоративні права не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та відповідно на неї не поширюються норми ст. 172 ПКУ.




Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Визначення дати, за якою складається розпорядчий документ (наказ) підприємства про прийняте рішення щодо незастосування коригува

18.03.2026 13:09

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу восьмого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ.
Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
В основній частині Декларації у полі «Наявність рішення» проставляється позначка про прийняте рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, а у полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» – номер та дата розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення.
Таким чином, розпорядчий документ (наказ) підприємства про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140, п. 140.6 ст. 140 ПКУ) має бути прийняте протягом останнього річного звітного періоду, але не пізніше дати подання Декларації за відповідний річний податковий (звітний) період.



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Для отримання довідки про статус податкового резидента застосовуйте зручний цифровий ресурс – Електронний кабінет

18.03.2026 13:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Уникнення подвійного оподаткування стає простішим. Нагадуємо про зручні цифрові інструменти для отримання довідки про статус податкового резидента України та правила її подальшого апостилювання.

Як отримати довідку
Довідку про статус податкового резидента України можна отримати безкоштовно.
Для цього необхідно подати заяву встановленого зразка:
- онлайн через Електронний кабінет
або
- особисто чи поштою до контролюючого органу за місцем податкової адреси.
У заяві обов’язково зазначаються ПІБ (українською та англійською мовами), податковий номер, країна призначення довідки, рік та підстава для визначення резидентського статусу.
Термін видачі документа – до 10 календарних днів з дня реєстрації заяви, формат отримання – електронний або паперовий.

Отримання довідки онлайн
Найзручніший спосіб отримання документу – через Електронний кабінет (cabinet.tax.gov.ua).
Для цього потрібно:
- увійти в Електронний кабінет та авторизуватися за допомогою КЕП або Дія.Підпис,
- у розділі «Введення звітності» створити документ, обрати рік та заповнити форму F1308202 «Заява про підтвердження резидентського статусу для уникнення подвійного оподаткування»,
- заповнити дані: вказати ПІБ англійською (як у закордонному паспорті), обрати країну призначення та рік.
Важливо: якщо згодом знадобиться апостиль, у полі «Форма надання довідки» обов'язково позначте «ПАПЕРОВА». Апостиль ставиться лише на мокру печатку та підпис.
Паперовий оригінал довідки можна забрати протягом 10 календарних днів у податковій за місцем реєстрації.

Апостилювання
Для апостилювання довідки про статус податкового резидента України необхідно звернутися до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).
Документи, які потрібні:
- оригінал довідки (або її копія, засвідчена в установленому порядку);
- заява від особи, що подає документи (обов’язково вказати назву документа та країну призначення);
- документ про оплату послуги.
Вартість у 2026 році: 51 грн (крім пільгових категорій: осіб з інвалідністю I та II груп, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та дітей-сиріт).
Термін розгляду: до 20 робочих днів.



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Де можна переглянути реквізити рахунків для сплати єдиного внеску?

18.03.2026 13:06

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що реквізити рахунків для сплати єдиного внеску на 2026 рік можна переглянути:
► на вебпорталі ДПС (без авторизації):
- перейти до розділу «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv;
- обрати область (регіон);
- вибрати вид платежу, який необхідно сплатити;
► в Електронному кабінеті (персоналізовано):
- авторизуватись у приватній частині Електронного кабінету,
- обрати меню «Стан розрахунків з бюджетом» та єдиний внесок,
- натиснути на піктограму у колонці «Реквізити».



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, подають звітність за оновле

18.03.2026 12:42

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.03.2026 суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, подають звітність за оновленими формами.
Відповідні зміни передбачені наказом Міністерства фінансів України від 22 грудня 2025 року № 641, яким затверджено нові форми звітів та порядок їх заповнення.
Так, щомісяця звітність подається до територіальних органів ДПС:
- за оновленою формою № 1-ВП (місячна) – виробниками спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які здійснюють виробництво та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції) та суб'єктами господарювання, які здійснюють ферментацію тютюнової сировини;
- за оновленою формою № 1-ОП (місячна) – суб’єктами господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а також операції з ввезення та вивезення відповідної продукції.
Щороку звітність подається:
за оновленою формою № 1-ВП (річна)
- малими виробництвами пива, дистилятів та виноробної продукції;
- суб’єктами господарювання, які здійснюють вирощування тютюну, з можливістю відображення обсягів вирощування та посівних площ.
Наказом також передбачено:
- удосконалений порядок відображення: обсягів продукції, переданої або отриманої на відповідальне зберігання; обігу відходів тютюнової сировини та залишків;
- нові коди і види продукції, товарів та сировини для відображення інформації про залишки та обсяги придбаної, виробленої та реалізованої тютюнової сировини (ферментованої, неферментованої).
Зауважимо: під час опрацювання проєкту наказу, оприлюдненого на сайті Мінфіну для отримання зауважень та пропозицій від представників бізнесу, враховано позицію Української асоціації виробників тютюнових виробів «Укртютюн» щодо порядку відображення у звітності відомостей про обіг відходів тютюнової сировини.
Наказ № 641 розроблено на виконання вимог статті 72 Закону України № 3817 та з метою приведення чинних нормативно-правових актів у відповідність до законодавства. Нові форми заміняють ті, що діяли за наказом Мінфіну № 296.

Довідково:
Закон України від 18 червня 2024 року № 3817 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами).
Наказ Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641 «Про затвердження форм звітності про залишки, обсяги виробництва, обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, тютюнової сировини, обсяги вирощування тютюну, посівну площу, порядку їх подання та заповнення, Кодів, одиниць виміру та видів продукції/товару/сировини», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 січня 2026 року за № 3/45397 (зі змінами).
Наказ Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296 «Про затвердження форми № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», форми № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», порядків їх заповнення та Кодів, одиниць виміру та видів продукції/товару», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04 липня 2024 року за № 1011/42356 (зі змінами).
Форма № 1-ВП (місячна, річна) «Звіт про залишки та обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини, про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду, про залишки та обсяг вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу» (зі змінами).
Форма № 1-ОП (місячна) «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (зі змінами).



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Дефенс Сіті – спеціальний правовий режим

18.03.2026 12:29

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Дефенс Сіті – це спеціальний правовий режим, створений для підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу. Він передбачає податкові пільги та сприяє розвитку оборонної промисловості України.
Статус резидента Дефенс Сіті надає Міністерство оборони України на добровільній основі. Юридична особа стає резидентом після подання відповідної заяви та внесення у реєстр Дефенс Сіті.
Податкові пільги
Резиденти Дефенс Сіті отримують звільнення від сплати податку на прибуток за умови, що прибуток використовується на певні законодавчо визначені цілі. Серед основних напрямів:
- Розвиток власної діяльності резидента:
переоснащення матеріально-технічної бази,
модернізація технологічних та виробничих процесів,
впровадження новітніх технологій,
створення нових зразків озброєння та військової техніки.
- Придбання корпоративних прав підприємств оборонного комплексу:
інвестиції у капітал таких підприємств, якщо вони не виплачують дивіденди протягом пільгового періоду.
- Придбання прав на інтелектуальну власність для виконання державних контрактів.
Ці напрями допомагають забезпечити розвиток оборонної промисловості та спрямування прибутку на стратегічно важливі проєкти.
Виплата дивідендів
Резидент Дефенс Сіті не має права виплачувати дивіденди з прибутку, що звільнений від оподаткування.
Винятком є дивіденди:
- на користь держави;
- на користь державних підприємств та організацій, 100% акцій яких належить державі;
- на користь інших господарських товариств, 100% акцій яких належить державі або підприємствам зі 100 % державною участю.
Якщо дивіденди виплачуються на користь держави або державних підприємств за період до набуття статусу резидента, авансовий внесок розраховується та сплачується в установленому порядку.
Після отримання статусу резидента і пільгового періоду авансовий внесок на дивіденди державі не сплачується у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди.
Інвестиції у корпоративні права
Якщо резидентом Дефенс Сіті придбаються корпоративні права суб’єкта господарювання оборонно-промислового комплексу, який на момент інвестування або після нього виплачує дивіденди своїм учасникам, це вважається нецільовим використанням прибутку.
Правило допомагає гарантувати, що прибуток спрямовується на розвиток діяльності резидента та оборонної промисловості, а не на виплати акціонерам.
Своєчасне використання прибутку
Прибуток, звільнений від оподаткування, потрібно використати на розвиток діяльності резидента Дефенс Сіті до 31 грудня року, наступного за звітним.
Якщо платник уклав договір та зробив попередню оплату до 31 грудня року, наступного за звітним, в якому платник податку на прибуток підприємств набув статусу резидента Дефенс Сіті, а фактичне постачання товарів чи послуг відбулося пізніше – вимога вважається виконаною.
Важливо: якщо договір буде анульовано або попередня оплата повернеться, такі дії вважатимуться порушенням цільового використання прибутку.
Детальніше читайте за посиланням – https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-pributok-pidpriemstv/981629.html



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Чи включаються до складу доходу ЮО – платника ЄП третьої групи суми грошових коштів або матеріальних цінностей, внесені ФО – уча

18.03.2026 12:28

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено перелік сум коштів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку.
До складу доходу не включаються суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника (п.п. 8 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
Нормами глави 1 розд. XIV ПКУ не передбачено інших виключень щодо віднесення до складу доходу платника єдиного податку при внесення коштів або майна без обміну на корпоративні права.
Внесення учасником коштів як додатковий капітал не включаються до складу доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) у разі здійснення господарської операції, що передбачає внесення грошових коштів або матеріальних цінностей в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою.
В іншому разі, кошти, які внесені учасником до додаткового капіталу без зміни розміру статутного капіталу, можуть розглядатися як безповоротна фінансова допомога, яка в розумінні п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ є, зокрема, сумою коштів, переданою платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів. Така сума коштів підлягає включенню до бази оподаткування єдиним податком юридичною особою – платником єдиного податку.



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


До загального фонду держбюджету за спеціальне використання води платники Дніпропетровщини спрямували понад 24,5 млн грн рентної

18.03.2026 12:28

Протягом січня – лютого 2026 року платники Дніпропетровщини за спеціальне використання води сплатили до загального фонду державного бюджету понад 24,5 млн грн рентної плати. Порівняно з відповідним періодом 2025 року це майже на 1,9 млн грн більше, темп росту – 108,3 відсотки.
Повідомляємо, що при поданні платником рентної плати за спеціальне використання води першої податкової декларації з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання води) разом з нею подається копія дозволу на спеціальне водокористування та/або інтегрованого довкіллєвого дозволу, а надалі така копія подається у разі внесення змін до дозвільного документа щодо водовикористання.
При цьому копії укладених з первинними водокористувачами договорів на поставку води разом з податковими деклараціями з рентної плати не подаються.
Копія електронного звіту про використання води за формою звітності № 2ТП-водгосп (річна) з відміткою про одержання подається платником рентної плати за спеціальне використання води разом з податковою декларацією з рентної плати за рік.
Довідково: згідно з абзацом другим п. 1.3 розд. І Порядку ведення державного обліку водокористування, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.03.2015 № 78 (зі змінами), державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою звітності № 2ТП-водгосп (річна).




Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Понад 83 тисячі РРО/ПРРО зареєстровано на Дніпропетровщині

18.03.2026 12:23

Станом на 01.03.2026 у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на обліку знаходилось 83 789 реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО (ПРРО), з яких 13 217 – РРО і 70 572 ПРРО.
Нагадуємо, що відповідно до п. 1 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли, зокрема, суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням ПРРО вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.
Законодавством не передбачено обмежень на використання поряд з РРО також і ПРРО. Суб’єкт господарювання може самостійно обрати для використання РРО або ПРРО.
Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення замість РРО використовувати ПРРО, то при переході на ПРРО скасовується реєстрація РРО.



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Всего 18425. Предыдущая cтраница | Страница 151 из 1843 | Следующая cтраница
Мой gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте