Блог

Федоренко

Призупинення дії трудового договору

21.09.2022 09:55

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ст.13 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» із змінами (далі – Закон № 2136) визначена процедура призупинення трудового договору.
1. Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором.
Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.
2. Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.
Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності - обласні).
3. У разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов’язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.
Приписи у разі оскарження наказу (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами, зазначеними в абзаці другому частини другої ст. 13 Закону № 2136, можуть бути внесені роботодавцеві за погодженням з військовою адміністрацією.
Припис центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку.
4. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Затверджено Порядок подання звітів через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України

21.09.2022 09:55

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.
Правлінням Пенсійного фонду України постановою від 01.06.2022 № 8-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2022 року за № 781/38117) (далі – Постанова № 8-1) затверджено Порядок подання звітів через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі – Порядок)
Цей Порядок визначає механізм подання до Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) через вебпортал електронних послуг ПФУ звітів, передбачених п. 19 Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 із змінами, у вигляді електронного документа з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Постанову № 8-1 опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 29.07.2022 № 58.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків

21.09.2022 09:54

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 17.08.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894).
Відповідно до частини двадцять дев’ятої ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» Постановою № 894 встановлено:
1. Торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно:
1) з 1 січня 2023 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту);
2) з 1 січня 2024 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту);
3) з 1 січня 2025 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту);
4) з 1 січня 2026 року – торговці – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи, торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
2. Вимоги пункту 1 Постанови № 894 не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій.
3. Визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів».
4. Постанова № 894 набирає чинності з дня її опублікування, крім п. 3 цієї постанови, який набирає чинності з 1 січня 2023 року.
Постанову № 894 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 17.08.2022 № 178.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податок на нерухомість: з початку року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юросіб надійшло майже 405 млн гривень

21.09.2022 09:54

Протягом січня – серпня 2022 року юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 405 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з 2021 роком надходження збільшились майже на 53 млн грн, або на 15 відсотків.
Нагадуємо, платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дніпропетровщина спрямовує рентні платежі до держбюджету

21.09.2022 09:53

Протягом січня – вересня поточного року надходження рентної плати до державного бюджету від платників Дніпропетровської області мають позитивну динаміку. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина.
Очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зазначила, що, зокрема:
► за видобування залізних руд до держбюджету надійшло понад 4,4 млрд грн рентної плати, сума надходжень у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року збільшилась на понад 1,9 млрд грн, або на 75,8 відсотків;
► за видобування природного газу надходження склали майже 794,8 млн грн (у порівнянні з 2021 роком надходження збільшились майже на 432 млн грн, або на 119 відсотків);
► за видобування кам’яного вугілля до держбюджету з початку року надійшло майже 160 млн грн рентної плати (надходження збільшились на понад 85,2 млн грн, або на 114 відсотків порівняно з 2021 роком);
► за видобування газового конденсату до держбюджету спрямовано понад 23 млн грн, що майже на 12,5 млн грн, або на 117,8 відсотків більше минулорічного показника.
Твердохлєб Марина висловила вдячність платникам, які продовжують працювати і стабільно поповнювати бюджети, наближаючи нашу перемогу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Основні правила заповнення та контролю повноти подання Звіту про контрольовані операції

21.09.2022 09:53

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України нагадує, що відповідно до вимог ст. 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податків, які у 2021 році здійснювали контрольовані операції (далі – КО), мають подати до ДПС Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).
Звіт подається до 1 жовтня 2022 року, тож останній день подання за 2021 звітний рік – 30.09.2022.
Наголошуємо, що Звіт подається разом з Повідомленням про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення).
Форму та порядок складання Звіту затверджено наказом Мінфіну від 18.01.2016 № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції».
Звіт подається до ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Звіт складається із заголовної, основної частин, додатка (ів) та інформації до додатка (ів), які є невід’ємною частиною Звіту.
У заголовній частині Звіту зазначаються основні реквізити платника податків, який подає Звіт, а в основній частині наводяться загальні відомості про операції з нерезидентами – сторонами КО.
При цьому кількість додатків до Звіту має відповідати кількості контрагентів, що зазначені в основній частині Звіту. Суми КО в розрізі конкретних контрагентів також повинні співпадати.
Інформація до додатка про пов’язаність осіб заповнюється у випадку наявності КО з пов’язаними особами, у тому числі через компанії, визначені підпунктом 39.2.1.5 Кодексу.
Відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 Кодексу Звіт та Повідомлення є формами звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням.
Відповідальність платників податків за неподання (несвоєчасне подання) Звіту, Повідомлення, невключення до наданого Звіту усіх КО або надання недостовірної інформації в Повідомленні передбачена статтею 120 Кодексу.
Так, за неподання Звіту та Повідомлення передбачено (пункт 120.3 статті 120 Кодексу) штраф у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, що становить для звітного 2021 року 681 000 грн (300 х 2 270 грн).
За несвоєчасне подання Звіту та Повідомлення (пункт 120.6 статті 120 Кодексу) передбачено штраф – 1 розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен прострочений день (але не більше 300 прожиткових мінімумів).
Однак, військовий стан у країні вніс свої корективи. Так, нормами Кодексу (пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Кодексу) визначено, що у випадку неможливості виконання платниками податків обов’язків щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, платники подають відповідну заяву разом з підтверджуючими документами відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та перелік документів на підтвердження»1 (далі – Порядок № 225), який набув чинності 06.09.2022.
Наразі платники податків мають право подати таку заяву з відповідними документами не пізніше 30 вересня 2022 року, які на дату набрання чинності Порядком № 225 мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків.
Для платників податків, які не подали Звіти або які перевіряють вже подані Звіти, радимо переглянути презентаційні матеріали щодо алгоритму заповнення Звіту.
У разі самостійно виявлених помилок у вже поданому Звіті, зокрема, поданні інформації не у повному обсязі, наявності помилок або недоліків, такий платник податків має право подати Звіт з позначкою «звітний новий» до граничного строку його подання, тобто до 30.09.2022. Новий Звіт подається за такий самий звітний період та повинен містити повну інформацію про КО, як передбачено при складанні основного Звіту (з урахуванням виправлених помилок).
При цьому контролюючий орган при здійсненні моніторингу та організації контрольно-перевірочних заходів бере до уваги Звіт з позначкою «звітний новий» і штрафні санкції за самостійно виявлені та виправлені платниками податків порушення у даному випадку не застосовуються.
Інформацію розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/616129.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Якщо основне місце обліку юрособи – це місце проживання керівника, необхідно подати повідомлення за ф. № 20-ОПП

20.09.2022 09:39

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).
Норми встановлені п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ визначено, що платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з ЄДР, наданих згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненням, у день отримання зазначених відомостей контролюючими органами (п. 64.1 ст. 64 ПКУ).
Процедури обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, визначені розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Згідно з п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Отже будь-яка юридична особа (незалежно від того, за якою адресою вона зареєстрована) зобов’язана подати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Перехід права власності на об’єкт нерухомості протягом року: у який термін подається декларація?

20.09.2022 09:39

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Норми встановлені п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами.
Пункт 1 заголовної частини Декларації передбачає заповнення форми Декларації з типом: звітна, звітна нова, уточнююча.
Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, розрахунку (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Згідно з п.п. 1.2.3 п. 1.2 розд. 1 Регламенту комп’ютерної обробки податкової звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншої звітності в органах ДФС, затвердженого наказом ДФС України від 04.08.2017 № 515, документ звітності з типом «Звітний» подається платником податків, якщо за такий звітний (податковий) період документ звітності ще не подавався. Документ звітності з типом «звітний новий» подається платником податків до закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше подавався документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за такий самий звітний (податковий) період з урахуванням особливостей для певних форм документів звітності.
Документ звітності з типом «Уточнюючий» подається платником податків після закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше подавався документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за звітний (податковий) період, що уточнюється, зокрема у разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування, появи нових об’єктів оподаткування, для форм документів звітності, щодо яких подання передбачено за звітний рік до його закінчення.
Тобто, юридична особа, яка вперше подає Декларацію за новостворений (нововведений) об’єкт житлової нерухомості, звітує за рік та у полі, що відповідає типу декларації, зазначає «Звітна».
Якщо перехід права власності на новостворений (нововведений) об’єкт оподаткування відбувся не пізніше 20 лютого, а звітну Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків – юридичною особою Декларація подається з типом «Звітна нова».
При переході права власності на об’єкт оподаткування після закінчення граничного терміну подання Декларації (після 20 лютого звітного року) протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт подається Декларація з типом «Уточнююча».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ФОП здійснює виплати з доходів із джерелом їх походження з України юрособі – нерезиденту: оподаткування

20.09.2022 09:38

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що фізична особа – підприємець (ФОП), яка здійснює на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім Постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, здійснює нарахування та сплату податку на прибуток підприємств із доходів (прибутків) нерезидентів у порядку, розмірі та строки, встановлені розділом III Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 177.13 ст. 177 ПКУ.
Підпунктом 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ передбачено, що ФОП, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність є платниками податку на прибуток підприємств щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 розділу ІІІ ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Деякі особливості оподаткування ПДФО нерезидентів

20.09.2022 09:37

управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику ПДФО відповідно до умов цивільно-правового договору.
Норми передбачені п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів) (п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Таким чином, оподаткування доходів, одержаних нерезидентами у вигляді винагород та інших виплат, які виплачуються (надаються) за цивільно-правовими договорами, здійснюється за ставкою 18 відсотків.
При цьому базою оподаткування вважається нарахована сума такої винагороди.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19878. Попередня cторінка | Сторінка 1511 з 1988 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua