18:37
Особливості оподаткування інститутів спільного інвестування та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення
20.09.2022 09:37
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що особливості оподаткування податком на прибуток підприємств інститутів спільного інвестування та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення встановлені у п. 141.6 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо) (п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 ПКУ).
Звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств суми коштів у вигляді внесків, які надходять до платників такого податку, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону, від вкладників пенсійних фондів, вкладників пенсійних депозитних рахунків та осіб, які уклали договори страхування відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року 1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» із змінами, а також осіб, які уклали договори страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника недержавного пенсійного фонду відповідно до зазначеного Закону (п.п. 141.6.2 п. 141.6 ст. 141 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Як визначається база оподаткування ПДВ у разі здійснення операцій з постачання вживаних товарів?
20.09.2022 09:36
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 189.3 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі, якщо платник ПДВ провадить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що прийняті за договором комісії в осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника ПДВ.
У випадках, коли платник ПДВ здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V ПКУ.
При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:
► для осіб, не зареєстрованих як платники податку, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче ринкової вартості такого засобу, розрахованої суб’єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону;
► для платників податку виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.
Для цілей розділу V ПКУ:
► вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.
Новими транспортними засобами вважаються:
а) наземний транспортний засіб – той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів;
б) судно – те, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не було зареєстровано в інших державах та при цьому пройшло не більше 100 годин після першого введення його в експлуатацію;
в) літальний апарат – той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому його налітаний час до такої реєстрації не перевищує 40 годин після першого введення в експлуатацію. Налітаним вважається час, який розраховується від блок-часу зльоту літального апарата до блок-часу його приземлення.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Новації оприлюднення фінансової звітності
20.09.2022 09:36
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 10.08.2022 набрав чинності Закон України від 19 липня 2022 року № 2435-IX «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»» (далі – Закон № 2435).
Законом № 2435 у статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» частину 3 викладено у новій редакції.
Так, підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, зобов’язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави, консолідованим звітом про платежі на користь держави на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі).
Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави, консолідованим звітом про платежі на користь держави на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі).
Інші фінансові установи та недержавні пенсійні фонди, що належать до мікропідприємств та малих підприємств, зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі).
Малі підприємства, що є суб’єктами господарювання державного сектору економіки, зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з відповідним аудиторським звітом (якщо обов’язковий аудит фінансової звітності проводився на вимогу законодавства) на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі).
Малі та середні групи (крім груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес) звільняються від обов’язкового складання та подання консолідованої фінансової звітності та консолідованого звіту про управління.
Материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств (крім суб’єктів інвестиційної діяльності, які не складають консолідовану фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів), зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну консолідовану фінансову звітність, складену за міжнародними стандартами, разом з аудиторським звітом, консолідованим звітом про управління, консолідованим звітом про платежі на користь держави на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі).
Материнські підприємства, які одночасно є дочірніми підприємствами та відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів не подають консолідовану фінансову звітність, зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі) річну консолідовану фінансову звітність свого материнського підприємства разом з аудиторським звітом та консолідованим звітом про управління.
Підприємство зобов’язане забезпечувати доступність фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності для ознайомлення юридичних та фізичних осіб за своїм місцезнаходженням.
Крім того, ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» доповнено частиною сьомою, відповідно до якої Оприлюднена річна фінансова звітність та річна консолідована фінансова звітність (у повному обсязі разом з аудиторськими звітами) повинні зберігатися на вебсайтах підприємств, головних розпорядників бюджетних коштів та офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, не менше шести років, якщо більший строк не встановлено законом.
Довідково: Закон № 2435 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 09.08.2022 № 162.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників акцизного податку!
20.09.2022 09:35
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Кабінет Міністрів України постановою від 10 вересня 2022 року № 1020 (далі – Постанова № 1020) вніс зміни у додаток 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану».
Змінами передбачено, що діяльність у сфері виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, зберігання пального, що здійснюється відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального здійснюється за наявності ліцензії.
Також установлено, що подані до дня набрання чинності Постановою № 1020 суб’єктами господарювання декларації про провадження видів господарської діяльності, що включені Постановою № 1020 у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану», є дійсними протягом одного місяця з дня набрання чинності цією постановою. Протягом зазначеного строку суб’єкти господарювання для подальшого провадження такої діяльності повинні отримати відповідні ліцензії у порядку, строки та на умовах, що передбачені законодавством.
Постанову № 1020 розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zminy-u-dodatok-2-do-1020
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Значні надходження отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини від фізосіб – «єдинників»
20.09.2022 09:35
У січні – серпні 2022 року платниками Дніпропетровської області до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб – платників єдиного податку надійшло понад 1,9 млрд грн, що у порівнянні з відповідним періодом 2021 року на понад 30,2 млн грн більше.
Нагадуємо, що у разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Майже 66 млн грн рентної плати за спеціальне водокористування спрямовано до держбюджету платниками Дніпропетровської області
20.09.2022 09:35
З початку 2022 року до державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло майже 66 млн грн рентної плати за спеціальне використання води.
Порівняно з 2021 роком надходження збільшились на понад 5,3 млн грн, або на 8,8 відсотків.
Звертаємо увагу, що за обсяги води, які вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування та безпосередньо використані ними, рентна плата не справляється, а об’єкт оподаткування рентною платою (використаний обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).
За обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування, та передані (реалізовані) іншим категоріям споживачів, які використовують таку воду в підприємницькій діяльності, рентна плата справляється, а об’єкт оподаткування (використаний (переданий/реалізований) обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води податкової декларації з рентної плати коефіцієнта у розмірі 1 (один).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
На Дніпропетровщині виявлено порушення на суму понад 1 млн грн при реалізації тютюнових виробів
20.09.2022 09:34
Державна податкова служба України для упередження порушень вимог чинного законодавства при організації господарської діяльності, а також з метою припинення незаконної діяльності у сфері роздрібної торгівлі на постійній основі здійснює контроль щодо суб’єктів господарювання даної сфери.
Працівниками управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено заходи, спрямовані на протидію незаконному обігу підакцизних товарів.
Так, у ході проведення фактичної перевірки податківцями ГУ ДПС у Дніпропетровській області виявлено порушення на загальну суму 1,08 млн грн за реалізацію тютюнових виробів без застосування РРО та без марок акцизного податку.
За вчинені порушення на винних осіб складено протоколи за статтями 155¹, 156 Кодексу України про адміністративні порушення.
Поряд з цим, за результатами контрольно-перевірочних заходів працівниками податкового аудиту разом з територіальним підрозділом Національної поліції ініційовано вилучення немаркованої марками акцизного податку тютюнової продукції на загальну суму близько 1 млн гривень.
Так, завдяки дієвому контролю та злагодженій роботі податкового аудиту ДПС та Нацполіції на постійній основі здійснюються заходи по виведенню бізнесу з тіньового сектору, що сприяє додатковим надходженням до бюджету держави та захисту прав споживачів у отриманні ними якісних товарів та послуг.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Порядок обчислення екоподатку за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення
19.09.2022 10:02
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Норми встановлені п. п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ визначено, що не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська міська державні адміністрації до 01 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано, зокрема дозволи на викиди, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).
Підпунктом 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ визначено, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242. 4 ст. 242 ПКУ).
Суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за наведеною формулою (незалежно від того чи отримано платником дозвіл на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення) (п. 249.3 ст. 249 ПКУ).
Статтею 243 ПКУ встановлені ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.
Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.
Слід зазначити, що контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників, зокрема центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи необхідно ФОП, яка має електронний підпис, генерувати електронну печатку для ПРРО?
19.09.2022 10:02
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що генерувати електронну печатку фізичній особі – підприємцю (ФОП), яка має електронний підпис, потрібно лише для програмно-технічних комплексів самообслуговування, в яких відсутній касир.
Разом з тим, за бажанням ФОП можна використовувати електронну печатку для програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
За результатами камеральної перевірки виявлено недоплату збору з одноразового добровільного декларування: термін сплати
19.09.2022 10:02
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями у разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну Декларацію, зобов’язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою контролюючого органу та подати уточнюючу відповідну Декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
