Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.
При цьому, податкова декларація за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подається самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 3 Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 261 (далі – Порядок № 261) підготовка осіб в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі здійснюється за рахунок видатків державного бюджету у державних закладах вищої освіти чи наукових установах (державне замовлення) та за рахунок видатків місцевих бюджетів у державних та комунальних закладах вищої освіти чи наукових установах (регіональне замовлення).
До докторантури приймаються особи, які мають ступінь доктора філософії, наукові здобутки та опубліковані праці з обраної спеціальності (зокрема, публікації в міжнародних реферованих журналах, індексованих в наукометричних базах, згідно з вимогами до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають наукові ступені) і які мають наукові результати, що потребують завершення або оформлення у вигляді дисертації, монографії чи наукової доповіді за сукупністю статей (п. 39 Порядок № 261).
До аспірантури (ад’юнктури) на конкурсній основі приймаються особи, які здобули вищу освіту ступеня магістра на конкурсній основі приймаються особи, які мають вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста або магістра (п. 19 Порядок № 261).
Згідно з п. 17 Порядку № 261 аспіранти (ад’юнкти) і докторанти мають право брати участь у конкурсах на отримання грантової підтримки наукових досліджень та стипендій, заснованих на честь видатних діячів науки, освіти, культури, громадських діячів, а також заснованих Президентом України, Кабінетом Міністрів України, державними чи недержавними органами, підприємствами, установами чи організаціями.
Підпунктом 165.1.26 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.
Разом з тим, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 164.2 ст. 164 ПКУ).
Враховуючи викладене, стипендія, яка виплачується докторантам, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлено, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:
► вартість гудвілу;
► витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
► витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Відображення основних засобів та нематеріальних активів у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 7), Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 8), Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби» та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи».
Згідно з п. 7 НП(С)БО 7 та п. 10 НП(С)БО 8 придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Відповідно до п. 15 МСБО 16, п. 24 МСБО 38 об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, та нематеріальний актив слід оцінювати за собівартістю.
Отже, у разі переведення невиробничого основного засобу (нематеріального активу) до виробничого з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ балансова вартість такого основного засобу (нематеріального активу) визначається на дату такого переведення за правилами бухгалтерського обліку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника ПДВ розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника ПДВ хоча б одному з критеріїв ризиковості платника ПДВ комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ.
Включення платника ПДВ до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника ПДВ, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ.
Інформація та копії документів подаються платником ПДВ до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
► договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
► договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
► первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
► розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
► документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
► інші документи, що підтверджують невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ.
Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом січня – серпня 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юросіб надійшло понад 458 млн грн єдиного податку. Порівняно з січнем – серпнем 2021 року сума надходжень виросла майже на 127 млн грн, або на 38,3 відсотки.
Звертаємо увагу, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України (ПКУ), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених глави 1 розділу XIV ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
З початку 2022 року платниками Дніпропетровської області до держбюджету направлено понад 7,1 млрд грн ПДВ. Надходження збільшились у порівнянні з 2021 роком на понад 64 млн гривень.
Нагадуємо, що згідно з п. 182.1 ст. 182 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої ст. 181 ПКУ суми (1000000 гривень), вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник ПДВ, така реєстрація здійснюється за її заявою.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 03.08.2022 набрав чинності Закон України від 08 липня 2022 року № 2381-IX «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2381).
Законом № 2381 для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та прирівняних до них осіб, зокрема скасовуються обмеження щодо відповідності подарунків загальновизнаним уявленням про гостинність та обмеження щодо вартості подарунків, встановленої ч. 2 ст. 32 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» із змінами. Під час дії воєнного стану такі особи можуть приймати подарунки без обмеження їх вартості, якщо використовують кошти за них або самі подарунки на потреби ЗСУ чи гуманітарну допомогу постраждалим від агресії російської федерації проти України.
У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відомості про такі подарунки не потрібно зазначати, повідомлення про суттєві зміни у майновому стані подавати не потрібно.
Також Законом № 2381 скасовано антикорупційні обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності для державних службовців (крім державних службовців категорії «А»), посадових осіб місцевого самоврядування (крім посадових осіб, посади яких віднесені до першої – третьої категорії), які знаходяться у відпустці без збереження заробітної плати або у простої. Основна умова – такі особи зобов’язані укладати трудові угоди або контракти, цивільно-правові договори про надання послуг або правочини у сфері підприємницької діяльності з юридичними особами приватного права або фізичними особами – підприємцями, стосовно яких вони не здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо їх діяльності протягом останнього року.
Такі особи зобов’язані припинити займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) чи підприємницькою діяльністю протягом 15 робочих днів з дня, як припинять простій або закінчать відпустку.
Довідково: Закон № 2381 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 02.08.2022 № 157.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2022 № 243 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 31.08.2022 за № 993/38329) (далі – Наказ № 243) внесено зміни до порядків застосування реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО).
Так, абзац десятий пункту 4 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 після слів «та обліку їх кількості» доповнено словами «, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями».
Крім того, абзац одинадцятий пункту 1 розділу IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 червня 2020 року № 317 після слів «та обліку їх кількості» доповнено словами «, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями».
Отже, з урахуванням змін, суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО/ПРРО із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Наказ № 243 розміщено на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням
https://mof.gov.ua/uk/decrees_2022-560 (https://mof.gov.ua/storage/files/Наказ_243_removed.pdf)
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Органи ДПС на постійній основі здійснюють контроль за діяльністю суб’єктів господарювання сфери роздрібної торгівлі лікарськими засобами.
На сьогодні всі суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, зобов’язані використовувати РРО/ програмні РРО при продажу таких товарів та видавати фіскальні чеки покупцям.
Водночас деякі платники податків ігнорують виконання вимог законодавства.
Так, на Дніпропетровщині виявлено аптеку, де здійснювався продаж лікарських засобів невідомого походження без застосування РРО/програмного РРО та відображення операцій з продажу в бухгалтерському та податковому обліку. Такі ліки потенційно можуть нести загрозу життю та здоров’ю громадян.
За результатами перевірки до порушника порядку проведення розрахунків будуть застосовані штрафні (фінансові) санкції.
Також ДПС звертає увагу громадян на те, що отриманий від продавця в аптеці фіскальний чек є належним розрахунковим документом, що підтверджує факт продажу, зокрема, товарів (ліків).
ДПС просить громадян повідомляти про факти продажу лікарських засобів без застосування РРО/програмного РРО або без видачі відповідних фіскальних чеків через чат-бот «StopViolationBot» в месенджері Telegram або за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «6».
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/614664.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/614631.html повідомила.
Офіс технічної допомоги (ОТД) Департаменту казначейства США продовжує підтримку розвитку Державної податкової служби України.
Представники Державної податкової служби України спільно з радниками ОТД Департаменту казначейства США провели сесії з питань стратегічного планування. Під час сесій учасники зосередилися на питаннях важливості внутрішніх надходжень для фінансування відновлення України, відновлення пошкодженої інфраструктури податкового адміністрування, планування та проведення заходів, необхідних для відновлення роботи у сфері управління боргом та аудиту, а також відповідних заходів щодо забезпечення дотримання платниками податків законодавства.
Під час заходів були напрацьовані стратегічно важливі ініціативи подальшого партнерства, пов’язані, зокрема, з ґрунтовною перебудовою роботи у межах післявоєнного відновлення країни.
За результатами проведених сесій також відкориговано Робочий план двосторонньої співпраці до 2024 року відповідно до потреб та стратегічних цілей ДПС, а також нових викликів у період воєнного стану.
Разом до перемоги!
Коментарі: 0
| Залишити коментар