15:50
Граничний термін сплати юрособою податку на нерухомість
05.09.2022 09:45
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний рік сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Норми встановлені 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Статтею 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Тобто, граничний термін сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – 29 число місяця, що наступає за звітним кварталом.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Підтвердження витрат ФОП – «загальносистемника»
05.09.2022 09:45
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб фізичної особи – підприємця (ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Норми передбачені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
Частиною другою ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) встановлені, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:
► назву документа (форми);
► дату складання;
► назву підприємства, від імені якого складено документ;
► зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
► посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
► особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі – Положення № 88), первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Відповідно до зазначених Закону № 996 та Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов’язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код суб’єкта господарювання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава, для здійснення операцій, дані про документ що засвідчує особу – одержувача тощо (п. 2.4 Положення № 88).
При цьому, відповідно до п. 2.11 Положення № 88, вільні рядки в первинних документах підлягають обов’язковому прокреслюванню.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи підлягає оподаткуванню ПДФО дохід, який одержаний фізособою як відшкодування моральної шкоди?
05.09.2022 09:44
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), крім:
а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом;
б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов’язання;
в) пені, що сплачується на користь платника ПДФО за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або інших сум бюджетного відшкодування;
г) суми втрат, заподіяних платнику ПДФО актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом;
ґ) виплати з державного бюджету, пов’язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України.
Норми визначені п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Дія п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування.
Крім того, відповідно до п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються такі доходи:
► кошти, отримані платником ПДФО в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (нематеріальних активів), примусово відчуженого державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у негрошовій формі;
► доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником ПДФО своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).
Ставка ПДФО визначена у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Як у податковому обліку платника податку на прибуток відображаються витрати на розробку вебсайту?
05.09.2022 09:44
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 1.3 Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного вебпорталу органів виконавчої влади, затвердженого наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25.11.2002 № 327/225 зі змінами та доповненнями, вебсайт – це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб’єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет.
З урахуванням положень частини 1 ст. 433 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями та ст. 8 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» зі змінами та доповненнями вебсайт відноситься до об’єктів права інтелектуальної власності (авторського права).
Розміщення вебсайту в мережі Інтернет передбачає реєстрацію доменного імені та власне розміщення вебсайту (хостинг).
Статтею 1 Закону України від 15 грудня 1993 року № 3689-XII «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» із змінами визначено, що доменне ім’я – це ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті.
Згідно з Порядком підключення до глобальних мереж передачі даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 року № 522, абоненти підключаються лише через операторів (суб’єктів господарювання, які надають послуги з доступу до глобальних мереж передачі даних).
Відповідно до п. 8 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи» та п. 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями, нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має фізичної субстанції, матеріальної форми та може бути ідентифікований.
Підпунктом 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено 6 груп нематеріальних активів, щодо яких нараховується амортизація Зокрема, у податковому обліку до групи 6 включаються інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).
З урахуванням викладеного, витрати платника податку на прибуток підприємств, пов’язані з розробкою вебсайту та його розміщенням в мережі Інтернет (реєстрація доменного імені та хостинг), відносяться до 6 групи – інші нематеріальні активи. При цьому розрахунок амортизації здійснюється відповідно до норм п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Заповнення заяви за формою № 1-ПДВ особами, які проводять господарську діяльність менше ніж 12 місяців
05.09.2022 09:44
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до статей 180 – 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником ПДВ може зареєструватися особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ (у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування ПДВ), крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи), або особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, прийняла рішення про добровільну реєстрацію платником ПДВ.
Порядок реєстрації платником ПДВ визначено ст.183 ПКУ та розд. ІІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, із змінами (далі – Положення № 1130).
Згідно із п. 183.1 ст.183 ПКУ та п. 3.5 розд. ІІІ Положення № 1130 будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення) (далі – заява).
У заяві, зокрема зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ, які заповнюються згідно з додатком до реєстраційної заяви. Додаток до реєстраційної заяви до контролюючого органу не подається.
Особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних.
Форма заяви (аркуш 2) передбачає заповнення загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахованої (сплаченої) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно та дата досягнення загальної суми оподатковуваних операцій, визначеної п. 181.1 ст. 181 розд. V ПКУ.
Аркуш 2 заяви заповнюється особами, які підлягають обов’язковій реєстрації, а також інвесторами (операторами) за угодою про розподіл продукції, учасниками договору про спільну діяльність, управителями майна.
Нормами ПКУ та Положення № 1130 не визначено особливостей заповнення реєстраційної заяви для новостворених осіб, які зареєстровані як суб’єкти господарської діяльності менше ніж 12 місяців від дати держаної реєстрації.
Якщо особи, які реєструються платником ПДВ, зареєстровані як суб’єкти господарювання менше ніж 12 місяців від дати держаної реєстрації, то у заяві зазначаються дані за період від дати державної реєстрації.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
ПН складена і зареєстрована в ЄРПН без здійснення господарської операції: заповнення РК
05.09.2022 09:43
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Норми встановлені п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Пунктом 6 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями визначено, що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну (далі – ПН) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти ПН, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).
Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ встановлена можливість складання РК до ПН у разі допущення платником ПДВ помилок при її складанні, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Отже, у разі складання ПН без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник ПДВ з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування (далі – РК) до неї.
У такому РК:
► у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;
► у заголовній частині РК – дані із заголовної частини ПН з індивідуальним податковим номером покупця на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну;
► у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків ПН, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).
При цьому у графі 2.1 «код причини» РК зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).
Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Термін, в який подається заява про відмову від використання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 %
05.09.2022 09:42
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року № 308.
Підпунктом 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що платник єдиного податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. Таким чином, заява про відмову повинна бути подана до першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Затверджено зміни до інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску
05.09.2022 09:42
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Міністерство фінансів України наказом від 28.07.2022 № 216 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 15.08.2022 р. за № 914/38250) (далі – Наказ № 216) затверджено зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Інструкція).
Зміни внесено відповідно до законів України від 30 березня 2021 року № 1357-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку», від 14 грудня 2021 року № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» і статей 4, 8 та пункту 9 прим. 18 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Крім того, наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2022 № 249 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 липня 2022 року № 216» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22 серпня 2022 року № 953/38289) внесено зміни до Наказу № 216.
Зміни внесено у частині: нарахування та сплати єдиного внеску платниками, які призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, на весь строк їх військової служби та передбачення для зазначених платників подання заяви після звільнення з військової служби; відображення особливостей визначення бази нарахування єдиного внеску для платників єдиного внеску резидентів Дія Сіті.
Наказ № 216 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 02.09.2022 і він набрав чинності із зазначеної дати.
Наказ № 216 і Наказ № 249 розміщено на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням
https://mof.gov.ua/uk/decrees_2022-560
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Термін одноразового (спеціального) добровільного декларування продовжено!
05.09.2022 09:41
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 15 серпня 2022 року № 2516-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпеченні національної безпеки України» (далі – Закон № 2516) внесено зміни, зокрема, до підрозділу 9 прим.4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до змін, одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 березня 2023 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в порядку, строки і розмірах, встановлених ПКУ, та виконання інших умов, визначених підрозділ 9 прим.4 розділу XX ПКУ.
Крім того, у разі вибору декларантом, який подав одноразову (спеціальну) добровільну декларацію після 31 серпня 2022 року, у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом у такому порядку:
► першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
► другого платежу – до 01 травня 2024 року;
► третього платежу – до 01 травня 2025 року.
Закон № 2516 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 01.09.2022 № 180 і він набрав чинності 02.09.2022, крім змін до п. 12 підрозділу 9 прим.4 розділу XX ПКУ, які набрали чинності з 01 вересня 2022 року.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Підприємці – головна рушійна сила будь-якої економіки
05.09.2022 09:40
Економічний фронт держави під час дії воєнного стану є одним із питань, забезпечення якого сприяє поповненню бюджетів та збереженню платоспроможності населення. Сьогодні економіка України поступово відновлюється. Бізнес повертається до роботи і адаптується до нових умов.
З урахуванням великої ролі підприємництва у здійсненні економічних реформ, вирішенні соціально-економічних питань і визнанням його впливу на формування, становлення і розвиток національної економіки в Україні та з нагоди відзначення Дня підприємця 02.09.2022 у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) відбулась зустріч з представниками малого та середнього бізнесу.
Захід відбувся під головуванням в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марини.
З нагоди Дня підприємця очільницею ГУ ДПС нагороджені фізичні особи – підприємці, які і сьогодні сумлінно сплачують податки та приймають активну участь у житті Дніпропетровщини.
Звертаючись до представників бізнесу в. о. начальника ГУ ДПС зазначила: «Сумлінно сплачуючи податки, Ви проявляєте справжній патріотизм. Займатися власною справою – це велика праця. Тому вона варта поваги і підтримки. Мета податкової служби – стати для Вас надійним помічником та партнером. Ми відкриті до постійного діалогу з Вами. Саме Ви створюєте нові робочі місця та наповнюєте бюджети!»
Підприємці, обираючи свій складний і ризикований шлях, що потребує енергії, цілеспрямованості та волі, і зараз, у непростих для України умовах, опановують та розвивають нові напрямки бізнесу, інноваційні технології та визначають майбутнє нашої країни!Отже, підприємці – це головна рушійна сила економіки! Ділова ініціатива і наполегливість кожного представника підприємництва сьогодні сприяє створенню принципово нової партнерської моделі співпраці влади та бізнесу, адже в єдності наша сила!
На сучасному етапі представники малого та середнього бізнесу не тільки тримають економічний фронт, а й проявляють особисту соціальну зрілість – активно приймають участь у волонтерській діяльності та допомагають нашим воїнам.
Щира вдячність усім, хто у нелегкий для України час підтримує нашу Батьківщину на різних фронтах!
«Ви – сміливі, рішучі та ініціативні люди. Дякуємо за Ваш труд, за патріотизм! Нехай Ваша справа буде успішною та стабільною! Щиро бажаю Вам та Вашим родинам миру, міцного здоров’я, щедрої світлої долі, добробуту та злагоди», – підсумувала Твердохлєб Марина.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
