16:27
ДПС бере участь у навчальній програмі ОЕСР щодо нарощування стратегічного потенціалу з питань трансфертного ціноутворення
01.09.2022 09:44
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Команда Департаменту трансфертного ціноутворення разом з колегами територіальних органів ДПС, щотижнево впродовж 2022 року, братиме участь в інтенсивній програмі нарощування потенціалу з питань трансфертного ціноутворення. Організатором навчальних тренінгів є Організація економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР) за сприянням Міністерства фінансів України.
Метою навчальної програми є підвищення кваліфікації працівників, які здійснюють оцінку ризиків та перевірки відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки». Тренінгами планується охопити як концептуальні презентації, так і практичні кейси.
ОЕСР є безперечним лідером у розробці міжнародних податкових стандартів, таких, як модельна Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та Керівні принципи з питань трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній і податкових служб.
Для ДПС є вкрай важливою співпраця з ОЕСР, оскільки її діяльність у сфері оподаткування зосереджена, в тому числі, і навколо таких напрямів, як розробка рекомендацій з трансфертного ціноутворення. Особливо це стосується оподаткування фінансових операцій та застосування підходів до нематеріальних активів, покращення обміну податковою інформацією тощо.
Участь у такій унікальній навчальній програмі дозволить зміцнити кадровий потенціал та забезпечить ефективну імплементацію належної світової практики, яка є перевіреним і доведеним досвідом, при напрацюванні практичних кейсів.
Департамент трансфертного ціноутворення виважено підходить до формування доказової бази та документування порушень принципу «витягнутої руки», зокрема, до початку перевірок глобальні кейси проходять оцінку міжнародних експертів.
Завдяки таким заходам ДПС удосконалює та нарощує свої можливості для боротьби з розмиванням податкової бази та практиками переміщення прибутку у сфері трансфертного ціноутворення.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/610865.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про джерела інформації, які використовуються для встановлення умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»
31.08.2022 10:03
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Джерела інформації, що використовуються для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», визначені п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 39.5.3.1 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, зокрема:
а) інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента - сторони контрольованої операції з непов’язаними особами;
б) будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб;
в) інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб, за умови що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;
г) інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.
Якщо платник податків з метою встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» за методами, визначеними п. 39.3 ст. 39 ПКУ, використав джерела інформації, передбачені п.п. 39.5.3.1 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ, контролюючий орган використовує ті самі джерела інформації, якщо не доведено, що інші джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій (п.п. 39.5.3.2 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).
Підпунктом 39.5.3.3 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ визначено, що для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною (зокрема інформацію, доступ до якої наявний тільки у органів державної влади).
Вимоги п.п. 39.5.3.3 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ не стосуються податкової інформації, отриманої контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» відповідно до п.п 39.5.2.13 п.п 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Яким чином громадянин України може зареєструватись в ДРФО?
31.08.2022 10:02
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі –ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).
Для заповнення Облікової картки за ф. № 1ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення даних про місце проживання на території України використовуються дані довідки про реєстрацію місця проживання або документи, до яких вносяться відомості про місце проживання. Також можуть використовуватися дані, що містяться у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або у довідці про внесення інформації до Реєстру та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру (п. 2розд. VII Положення № 822).
Облікова картка за ф. № 1ДР може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації фізичної особи у ДРФО (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 3 розд. VII Положення № 822).
Облікові картки за ф. № 1ДР фізичних осіб, які визнані недієздатними або обмежено дієздатними, подаються особами, які призначені опікунами (піклувальниками), за наявності документа, що посвідчує особу, яка визнана недієздатною, та документа, який посвідчує особу опікуна (піклувальника), та рішення про встановлення опіки (піклування) (п. 4 розд. VII Положення № 822).
Згідно з п. 8 розд. VII Положення № 822 документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО (картка платника податків) (додаток 3 до Положення № 822), надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи.
Громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, до будь-якого контролюючого органу.
У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до п’яти робочих днів.
Пунктом 9 розд. VII Положення № 822 встановлено, що для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, фізична особа пред’являє документ, що посвідчує особу.
Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:
● довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;
● довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;
● довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів) (п.п 3 п. 1 розд. ІII Положення № 822).
Працівник контролюючого органу перед тим, як видати фізичній особі документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, зобов’язаний пересвідчитися, що в паспорті у формі книжечки відсутня відмітка про наявність у цієї особи права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта або таку відмітку скасовано (анульовано) та у паспорті у формі картки відсутній запис про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків. Якщо фізична особа має у своєму паспорті відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, вважається недійсним.
За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії.
Крім того, слід зазначити, що громадяни України, які проживають або перебувають за кордоном та не можуть прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, у разі необхідності реєстрації у ДРФО та отримання документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у ДРФО, можуть надіслати поштою на адресу Державної податкової служби України Облікову картку за ф. № 1ДР та ксерокопію з чітким зображенням документа, що посвідчує особу (п. 7 розд. ІII Положення № 822).
Якщо документи надсилаються до контролюючого органу рекомендованим листом, підпис фізичної особи на Обліковій картці за ф. № 1ДР повинен бути засвідчений у нотаріальному порядку (п. 3 розд. ІII Положення № 822).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про сплату транспортного податку юридичними особами
31.08.2022 10:02
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Норми визначені п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Юрособам – «єдинникам» четвертої групи про звільнення від сплати податків і зборів
31.08.2022 10:01
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
► податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим і третім п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
► податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується, зокрема, платниками єдиного податку четвертої групи;
► податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються, зокрема, платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
► рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.
Норми передбачені підпунктами 1, 3, 4 та 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ.
Поряд з цим, абзацом другим та третім п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ визначено, що суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ. При цьому платники єдиного податку четвертої групи не є платниками податку при виплаті доходів, визначених абзацами четвертим – шостим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Суб’єкти господарювання юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.
Пунктом 297.2 ст. 297 ПКУ встановлено, що нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.
У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.
Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
За яким ідентифікатором форми в електронному вигляді подається податкова декларація ФОП – «спрощенця»четвертої групи?
31.08.2022 10:01
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами (далі – Декларація).
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщена Декларації за ідентифікатором форми F0103804.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Спільна сумісна власність не поділена в натурі: як повідомити про визначеного платника податку на нерухомість?
31.08.2022 10:01
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з ст. 355 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ст. 368 ЦКУ).
Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном (ст. 369 ЦКУ).
Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування, зокрема, об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, зокрема:
► якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб – власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно з п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
► об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
► розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
► права на користування пільгою із сплати податку;
► розміру ставки податку;
► нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Таким чином, фізичні особи – співвласники житлової нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, можуть повідомити контролюючий орган про визначеного за їх згодою платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, звернувшись з письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги ФОП!
31.08.2022 10:00
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи – підприємці (ФОП), які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.
Норми встановлені п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому Декларація подається за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – підприємців, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Перерахунок сум доходів та сум наданих ПСП найманим працівникам
31.08.2022 10:00
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг (далі – ПСП) встановлений п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ якщо платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання ПСП, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.
Перерахунок полягає в уточненні виплачуваних протягом року місячних доходів з урахуванням сум, які були нараховані безпосередньо за відповідні звітні місяці (відпускні, лікарняні тощо). Уточнені місячні оподатковувані доходи розраховуються кожний окремо як об’єкти оподаткування.
Підпунктом 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що роботодавець платника ПДФО зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування ПСП, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП:
► за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
► під час проведення розрахунку за останній місяць застосування ПСП у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника ПДФО або у випадках, визначених п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ (обмеження щодо застосування ПСП);
► під час проведення остаточного розрахунку з платником ПДФО, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
Підпунктом 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ передбачено, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого ПДФО за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник ПДФО право на застосування ПСП.
Згідно з п.п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.
Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником ПДФО, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника ПДФО за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов’язання платника ПДФО за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Особливості відображення дивідендів у додатку АВ до декларації з податку на прибуток
31.08.2022 09:59
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток підприємств – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми передбачені п.п. 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.
Підпунктом 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ встановлено, що крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Зокрема, авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів фізичним особам (абзац четвертий п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).
Оподаткування доходів фізичної особи у вигляді дивідендів податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) регламентуються п. 170.5 ст. 170 ПКУ.
Доходи фізичної особи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1, 167.5.2 і 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).
Крім того, п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (далі – збір).
Тобто, доходи у вигляді дивідендів, нараховані на користь фізичних осіб – резидентів (нерезидентів) включаються до загального місячного оподатковуваного доходу таких фізичних осіб, та підлягають оподаткуванню військовим збором.
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 ПКУ.
Відображення сум дивідендів, виплачених фізичним особам, здійснюється у Додатку АВ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Додаток АВ).
У рядках 1 «Сума виплачених у звітному (податковому) періоді дивідендів (прирівняних до них платежів), у тому числі:» та 1.1 «сума дивідендів, виплачена фізичним особам» Додатка АВ відображаються виплачені дивіденди в нарахованій сумі без вирахування утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
