16:45
Які платники податків подають фінансову звітність до органів ДПС?
30.08.2022 11:20
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми передбачені п. 46.2 ст. 46 ПКУ.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).
Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік.
При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ.
Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.
Платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» зі змінами та доповненнями, подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників ПДВ!
30.08.2022 11:20
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до складу податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення платником ПДВ операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Норми встановлені п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту.
Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у п. 201.11 ст. 201 ПКУ, а саме:
а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого ПДВ (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);
в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 розділу XX ПКУ;
г) податкова накладна, складена платником ПДВ відповідно до п. 208.2 ст. 208 ПКУ та зареєстрована в ЄРПН.
Таким чином, підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до складу податкового кредиту, без отримання податкової накладної може бути зокрема, рахунок, який виставляється платнику ПДВ за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, та містить загальну суму платежу, суму податку і податковий номер продавця.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Видобування залізних руд: з початку поточного року понад 1,6 млрд грн рентної плати надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщи
30.08.2022 11:20
Платниками Дніпропетровської області у січні – липні 2022 року до місцевих бюджетів спрямовано понад 1,6 млрд грн рентної плати за видобування залізних руд. Надходження мають позитивну динаміку у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року: сума збільшилась на 942,5 млн грн, або на 130,4 відсотків.
Нагадуємо, що відповідно до абзаців шістнадцятого і сімнадцятого п. 252.8 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фактична ціна реалізації для руд заліза визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за податковий (звітний) період, як середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62 % FE CFR China, перерахована у гривні за тонну за курсом Національного банку України станом на 01 число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, за інформацією, що офіційно зазначена світовим інформаційним агентством Platts.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, до 10 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, розміщує визначену фактичну ціну реалізації руд заліза на своєму офіційному вебсайті у спеціальному розділі та повідомляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформація щодо фактичної ціни реалізації руд заліза розміщується на офіційному вебсайті Міністерства економіки України (http://www.me.gov.ua) за посиланням: Головна/Діяльність/Промислова політика/Фактична ціна реалізації руд заліза.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відповіді на запитання щодо новацій податкового законодавства під час дії воєнного, надзвичайного стану
30.08.2022 10:03
В ІА «Мост-Днепр» на Інтернет-конференції в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина надала відповіді на запитання щодо новацій законодавства, запроваджених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022.
Питання 1. Доброго дня! Я не маю зараз можливості сплатити своєчасно податки, хочу запитати: як мені здійснити свої податкові обов’язки?
Відповідь. Вітаю! Податковим кодексом України (далі – ПКУ) передбачено наступне. Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей.
Так, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної ПКУ, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Питання 2. Доброго дня! Хочу визначитися, які перевірки мають право проводити контролюючі органи під час дії воєнного стану в Україні?
Відповідь. Вітаю! Нормами ПКУ встановлено, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:
а) камеральних перевірок;
б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПКУ, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
в) фактичних перевірок.
При цьому, камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:
► лютий, березень, квітень, травень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року;
► червень, липень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.
Подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений ПКУ для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку.
Документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності під час проведення перевірок безпечного:
► доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування такими платниками податків;
► доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;
► проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
Документальні позапланові перевірки за зверненням платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПКУ, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, поновлюються та закінчуються протягом 60 днів з дня, наступного за днем набрання чинності Законом № 2260. Такі перевірки поновлюються на невикористаний строк.
Документальні позапланові перевірки, які були розпочаті на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктом 78.1.7 статті 78 ПКУ, та/або за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, але не можуть бути завершені у зв’язку з виникненням обставин, наведених у п.п. 69.2 п. 62 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, можуть бути зупинені до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо їх проведення за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Таке зупинення перериває перебіг строку проведення перевірки.
Документальні позапланові перевірки, що будуть розпочаті після набрання чинності Законом № 2260, з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПКУ, декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, проводяться протягом 60 календарних днів, що настають після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.
Документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПКУ, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Питання 3. Вітаю! Чи зупиняється перебіг строків проведення документальних позапланових перевірок на період дії воєнного стану в Україні?
Відповідь. Добрий день! Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.
Питання 4. Вітаю. У мене запитання: юридичною особою не зареєстровано податкові накладні у квітні 2022 року, чиє має право постачальник включити до податкового кредиту сплачені суми ПДВ?
Відповідь. Добрий день! Законом № 2260 встановлено, що тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники ПДВ:
► включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми ПДВ, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником ПДВ за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
► отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг ПДВ у складі податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники ПДВ мають право на віднесення таких сум ПДВ до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Обрання/перехід на спрощену систему оподаткування
29.08.2022 09:54
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми передбачені п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;
4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.
Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ.
При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Надомна робота: місце працівника є фіксованим та не може бути змінено без погодження з роботодавцем
29.08.2022 09:53
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що така форма трудових відносин як надомна робота регулюється ст. 60 прим. 1 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП).
Надомна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця.
Типова форма трудового договору про надомну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин (наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 05.05.2021 № 913-21 «Про затвердження типових форм трудових договорів про надомну та дистанційну роботу», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2021 за № 886/36508).
У разі запровадження надомної роботи робоче місце працівника є фіксованим та не може бути змінено з ініціативи працівника без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення роботодавця про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.
Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої цієї статті не застосовуються.
При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи, організації, якщо інше не передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 КЗпП.
Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами, необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається на роботодавця, якщо інше не передбачено трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень статті 125 КЗпП.
На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру надомна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про надомну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження надомної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 КЗпП не застосовуються.
Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.
Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу, та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Які терміни подання податкової декларації з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України?
29.08.2022 09:53
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю.
Норми встановлені 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
З урахуванням норм п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.3 п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, податкову декларацію, яка містить, зокрема додаток з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Форма Податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами та доповненнями.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) місяць, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи є об’єктом одноразового добровільного декларування транспортний засіб, придбаний за кошти, з яких не сплачені податки?
29.08.2022 09:52
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Підпунктом «в» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема, рухоме майно, у тому числі транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми.
Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, зокрема:
► один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (п.п. 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Таким чином, положення п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Враховуючи викладене, у разі використання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, об’єктом декларування може бути транспортний засіб, придбаний за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за фізичною особою.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Яким чином в ПРРО здійснити перегляд інформації за день щодо фіскальних номерів, розрахункових документів, Z-звіту?
29.08.2022 09:52
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
В програмному реєстраторі розрахункових операцій за допомогою програмних рішень «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються ДПС України на безоплатній основі, створені журнали змін де можна переглянути всі сформовані розрахункові документи та звіти.
При цьому, перегляд Z-звітів можливо здійснити тільки після закриття зміни.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Профспілки, їх об’єднання/організації профспілок подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації
29.08.2022 09:51
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до неприбуткових, підприємств, установ та організацій (далі – неприбуткові організації), що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання.
Норми встановлені п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23.05.2020, внесено зміни до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, зокрема, з якого вилучено преференцію щодо подання професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) лише у разі порушень вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Так, абзацом дев’ятим п. 46.2 ст. 46 ПКУ визначено, що неприбуткові організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.
Форма Звіту затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 із змінами.
Підпунктом 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ визначено, що для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Отже, професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, починаючи зі звітного (податкового) періоду – 2020 рік подають Звіт та річну фінансову звітність протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
