Блог

Федоренко

Віднесення фізосіб до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об’єкта оподаткування податком на нерухомість

26.08.2022 10:23

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Норми встановлені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор ДК 018-2000), затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
Абзацом одинадцятим ст. 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2238-III «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001–2004 років» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2238) визначено, що сільськогосподарський товаровиробник – фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Крім того, згідно з ст. 1 Закону України від 23 вересня 2008 року № 575-VI «Про сільськогосподарський перепис» із змінами та доповненнями до виробників сільськогосподарської продукції відносять юридичних осіб, фізичних осіб (фізичні особи – підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності (далі – КВЕД), мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.
Продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) – це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг (абзац восьмий ст. 1 Закону № 2238).
Коди продукції сільського господарства та пов’язані з ними послуги визначені розд. 1 секції А «Продукція сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства» Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – Класифікатор ДК 016:2010), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями.
Отже, фізичні особи, які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою КВЕД з урахуванням Класифікатора ДК 016-2010, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, володіють та використовують будівлі, споруди, віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора ДК 018-2000, відносяться до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об’єкта оподаткування згідно з п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Приватний нотаріус не включає до витрат сплачені страхові внески за працівників за дог. недержавного пенсійного забезпечення

26.08.2022 10:22

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).
ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність.
Однак, при визначенні сукупного чистого доходу приватного нотаріуса враховуються витрати наведені в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженій наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 (далі – Наказ № 1185), та в Узагальнюючій податковій консультації щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженій наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 884.
Так, Наказом № 1185 визначено, що до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема, сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Страхові внески, сплачені приватним нотаріусом на користь найманих працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення у вказаному переліку витрат відсутні.
Отже, приватний нотаріус не має права включити до складу витрат сплату за свій рахунок страхових внесків на користь найманих працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення.
Слід зазначити, що суми страхових внесків за договорами недержавного пенсійного забезпечення, сплачені роботодавцем, оподатковуються відповідно до п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи нараховується авансовий внесок з податку на прибуток та чи оподатковуються доходи нерезидента при реінвестиції дивідендів?

26.08.2022 10:22

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно є інвестиціями. Одним з видів інвестицій є реінвестиції – господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій (п.п. «в» п.п. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку є дивідендом (абзац перший п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Враховуючи визначення зазначених термінів, реінвестицією дивідендів, які належать нерезиденту – власнику корпоративних прав, є господарська операція, яка передбачає здійснення інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.
Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.
У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ (п.п. 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).
Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Крім того, відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи з джерелом походження з України, отримані нерезидентом від провадження господарської діяльності, зокрема у вигляді дивідендів, що сплачуються резидентом, оподатковуються за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Отже, у разі здійснення реінвестиції дивідендів шляхом їх внесення до статутного капіталу емітент нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток у порядку, визначеному п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ. Поряд з цим, доходи нерезидента – юридичної особи із джерелом їх походження з України у вигляді дивідендів оподатковуються згідно з положеннями п. 141.4 ст. 141 ПКУ незалежно від способу використання такого доходу, у тому числі такого як реінвестиція.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Перерахування коштів з поточного рахунка платника на електронний рахунок у СЕА ПДВ: заповнення платіжного доручення

26.08.2022 10:21

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) – це рахунок, відкритий платнику ПДВ в Державній казначейській службі України, на який перераховуються кошти відповідно до п. 200 прим. 1.4 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України.
Норми передбачені п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 зі змінами та доповненнями.
При цьому, при заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з поточного рахунка платника на його електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ:
► у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;
► у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;
► у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
► у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер електронного рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ за стандартом IBAN.
Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі – Постанова № 22).
Пунктом 3.7 Постанови № 22 передбачено реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
У разі перерахування коштів з поточного рахунка платника на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ у полі «Призначення платежу» друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».
Важливо: норми діють до 01.12.2022.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Який алгоритм дій у разі зміни даних, що вносяться до облікової картки фізособи – платника податків (заява за ф. № 5ДР)?

26.08.2022 10:21

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).
Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.
При цьому, у разі подання Заяви за ф. № 5ДР через представника, необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (ункти 2 та 3 розд. IХ Положення № 822).
Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:
► довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;
► довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;
► довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів) (пп. 3 п. 3 розд. ІІІ Положення № 822).
Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за ф. № 5ДР до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого податкового органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів (п. 4 розд. IХ Положення № 822).
Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податкова декларація з плати за землю: особливості заповнення деяких граф

26.08.2022 10:20

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерств фінансів України від 18.02.2022 № 83 внесено зміни до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація), які набрали чинності з 22.03.2022.
Зміни до Декларації внесено, зокрема відповідно до пункту 86 розділу I Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
Звертаємо увагу, що відповідно до приміток, зазначених у Декларації:
► у разі наявності об’єктів оподаткування, що знаходяться на території адміністративно-територіальних одиниць, які входять до складу різних територіальних громад (відповідають різним кодам за КАТОТТГ адміністративно-територіальних одиниць), але ці адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним відповідним контролюючим органом, кількість податкових Декларацій відповідає кількості адміністративно-територіальних одиниць. КАТОТТГ – Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України (далі – Мінрегіон) від 26 листопада 2020 року № 290 (у редакції наказу Мінрегіону від 12 січня 2021 року № 3), який впроваджено на заміну Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) (примітка 1 до Декларації).
► відповідно до пункту 286.2 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України а в умовах адміністративної реформи платник плати за землю подає Декларацію до контролюючого органу за місцезнаходженням адміністративного центру територіальної громади, на території якої знаходяться земельні ділянки, в якому суб’єкт господарювання перебуває на обліку платником такого податку (за основним та/або неосновним місцем обліку) (примітка 8 до Декларації).
► у графі 7 зазначається код за КАТОТТГ території територіальної громади, повноваження якої розповсюджуються на адміністративно-територіальні одиниці, на території яких розташовано(і) земельна(і) ділянка(и). За кожним таким кодом за КАТОТТГ складається окрема Декларація (примітка 9 до Декларації).
► у колонці «Категорія земельних ділянок» розділу І «Розрахунок суми земельного податку» Декларації зазначається інформація щодо категорії / цільового призначення земельних ділянок має відповідати інформації, зазначеній в документах, що засвідчують/підтверджують право власності/користування земельними ділянками. Проставляється номер арабськими цифрами (формат XX. XX) згідно з Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року № 821 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» (примітка 10 до Декларації).
► у колонці «Нормативна грошова оцінка» розділу І «Розрахунок суми земельного податку» та розділу ІІ «Розрахунок суми орендної плати» Декларації зазначається нормативна грошова оцінка з урахуванням кумулятивної величини коефіцієнта індексації, що застосовується з дати останньої затвердженої нормативної грошової оцінки: у разі проведення оцінки земельної ділянки зазначається оцінка одиниці площі земельної ділянки, якщо оцінку не проведено, то зазначається оцінка одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області. Одночасне заповнення у одному рядку колонок 14 та 15 у розділі I «Розрахунок суми земельного податку» Декларації, 15 та 16 у розділі II «Розрахунок суми орендної плати» Декларації не допускається (примітка 16 до Декларації).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Внесено зміни до форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи

26.08.2022 10:20

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 25.08.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2022 № 174 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.07.2022 за № 731/38067) (далі – Наказ № 174), яким внесено зміни до форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань) (далі – Довідка) та Порядку оформлення і видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань)форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань) (далі – Порядок), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 568 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 10.07.2017 за № 839/30707).
Наказом № 174 у Порядку, зокрема уточнено, що
► Заява та податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подаються платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за місцем податкового обліку, а тими платниками податків – фізичними особами (крім самозайнятих осіб), які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання (тимчасово переміщені особи), – до будь-якого контролюючого органу.
► У разі неподання платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) Декларації та/або за наявності невиконаних зобов'язань зі сплати ПДФО, військового збору (для платників ПДФО – резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання) контролюючий орган надає заявнику вмотивовану відповідь щодо відмови в наданні Довідки у терміни, зазначені у пункті 7 Порядку, а саме:
● платникам податків, які звернулися відповідно до п. 179.12 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) – протягом 10 календарних днів з дати отримання заяви;
● платникам ПДФО – резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до п. 179.3 ст. 179 ПКУ, – протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації та сплати належної суми податку.
► Довідку у паперовій формі отримує безпосередньо платник податків (уповноважений представник) за місцем податкового обліку, а тим платникам податків – фізичним особам (крім самозайнятих осіб), які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання (тимчасово переміщені особи), – контролюючим органом, до якого подано Заяву, за умови підтвердження задекларованих у декларації сум.
Крім того, підпункт 2 пункту 8 Порядку викладено у новій редакції, відповідно до якої у рядку 01 зазначається сума доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, але не виключно: заробітна плата, дохід відповідно до умов договору цивільно-правового характеру, іноземні доходи, доходи від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого та/або рухомого майна, дохід від надання майна в лізинг тощо, інвестиційний прибуток, вартість успадкованого чи отриманого у дарунок майна, інші доходи, доходи фізичних осіб – підприємців та доходи, отримані фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Наказ № 174 опубліковано в виданні «Офіційний вісник України» від 26.07.2022 № 57 і він набрав чинності через 30 днів з дня його офіційного опублікування.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платники Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля спрямували до держбюджету майже 98 млн грн рентної плати

26.08.2022 10:19

У січні – липні 2022 року платниками Дніпропетровської області до загального фонду держбюджету за видобування кам’яного вугілля спрямовано майже 998 млн грн рентної плати. Порівняно з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились на понад 47,6 млн грн, або майже на 95 відсотків.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобуті корисні копалини (мінеральну сировину), види товарної продукції гірничого підприємства якої затверджені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, установлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства у таких розмірах:
Так, ставки, зокрема енергетичної корисної копалини – вугілля становлять: коксівне – 1,5; енергетичне 0,75; антрацит – 1,00; буре – 1,00; торф – 1,00.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини прийняла участь у вшануванні пам’яті загиблих Героїв України

26.08.2022 10:19

Кожний народ має свою історію, свої історичні святині – герб, прапор, гімн. А також своїх Героїв.
У самий головний день нашої Батьківщини – 31-й День незалежності України на Алеї пам’яті у м. Дніпрі біля Дніпропетровської ОВА підняли в небо Державний Прапор України.
У заході прийняли участь голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Валентин Резніченко, голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук, міський голова м. Дніпра Борис Філатов, в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб, представники правоохоронних органів, військові та рятувальники.
Згадали тих, хто віддав життя за Україну.
Наша боротьба за Україну, сміливість і незламність нашого народу, про яку знає весь світ – це гідна справа волелюбної нації. Бути українцем – це гордість! Ми пишаємося і з гідністю несемо наш історичний дух!
Слава Україні! Героям нашим Слава!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Суд підтвердив правомірність донарахування 114,6 млн грн при виплаті доходів нерезиденту

26.08.2022 10:18

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/608969.html повідомила наступне.
Шостим апеляційним адміністративним судом підтверджено правомірність винесеного Центральним МУ ДПС по роботі з ВПП податкового повідомлення-рішення на загальну суму 114,6 млн грн за результатами проведеної планової перевірки за 2016-2019 роки, в межах якої встановлено порушення в частині правомірності застосування норм міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування.
Судом підтверджено, що платником податків під час виплат процентів за позиками на користь нерезидента не враховані норми Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі – Конвенція) та вимоги Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині застосування зменшеної ставки податку у зв’язку з виплатою доходу не на користь бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу.
Колегія суддів погодилася з доводами контролюючого органу про те, що зменшена ставка оподаткування доходів нерезидента, який отримує дохід, не повинна застосовуватись, оскільки нерезидент не є їх фактичним власником і, як наслідок, підлягає оподаткуванню за ставкою 15 % (п.п. 141.4.2 статті 141 Кодексу).
Право на застосування зменшеної ставки податку виникає, зокрема, але не виключно, за умови одночасного виконання таких вимог: нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір; нерезидентом надано довідку про підтвердження резидентства; нерезидент є бенефіціарним власником доходу.
Судом зроблено акцент, що контролюючий орган вказав не лише на юридичні документи учасників групи компаній, фінансову звітність, у яких при спільному розгляді прослідковується одна спільна мета щодо передачі по ланцюгу доходу з джерелом походження з України, а й навів факти та обставини, які доводили, що отримувач доходу явно не має використовувати і отримувати вигоду без обмежень договірними або законними/юридичними зобов’язаннями щодо передачі такого доходу іншій особі.
Також зазначено, що контролюючий орган у матеріалах перевірки правомірно дійшов висновку, що нерезидент не відповідає параметрам бенефіціарного власника доходу, діяльність компанії здійснюється тільки у вигляді інвестування і фінансування компаній групи (холдингу) та взаємозалежних (афілійованих) компаній, що не свідчить про здійснення самостійної підприємницької діяльності. Тобто нерезидент визнається «технічною» компанією, адже у діяльності компанії відсутні ознаки окремої частини бізнесу, платежі мають транзитний характер, діяльність компанії не пов`язана з фінансовими та іншими ризиками, які характерні для підприємницької діяльності, компанія не розпоряджається отриманим доходом, а співробітники не здійснюють функцію контролю і управління компанією.
Суд також сконцентрував увагу на тому, що посилання позивача на факт понесених нерезидентом ризиків, пов’язаних з підприємницькою діяльністю, здійснення управління компанією у межах самостійної підприємницької діяльності та визначення компанією подальшої економічної долі отриманого доходу не спростовують вищевказаних висновків суду.
Судом зроблено посилання на постанову Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі № 640/8578/19, якою зазначено ознаки, які можуть вказувати на те, що особа-нерезидент не є кінцевим бенефіціарним власником доходу у вигляді процентів.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зробила висновок, що походження коштів для надання кредиту за Кредитним договором нерезидентом українському платнику податків фактично є кредитними коштами з Британських Віргінських Островів.
Щодо посилання позивача на те, що в перевіряємому періоді нерезиденти по ланцюгу отримання процентів за позиками є резидентами Кіпру, суд зазначив, що вказана обставина не змінює факту, що під час отримання кредитних коштів компанія-нерезидент належала до податкової юрисдикції Британських Віргінських Островів.
Отже, суд наголосив на тому, що важливим фактом дослідження бенефіціарного власника доходу є також аналіз обставин отримання позик, за якими здійснюється виплата процентів.
Позиція контролюючого органу була посилена отриманими матеріалами від іноземних компетентних органів, що вкотре доводить, що обмін податковою інформацією з іноземними державами є важливим інструментом доказування встановлених порушень, у тому числі в судовому порядку.
Відтак, Шостим апеляційним судом підтверджено обґрунтованість висновку про порушення українським платником вимог податкового законодавства та правомірність винесення податкового повідомлення-рішення з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 114,6 млн гривень.
Посилання на Постанову суду: https://reyestr.court.gov.ua/Review/105665340.
Довідково інформуємо: У разі якщо отримувач доходу є нерезидентом, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, дозволяється застосування міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу, в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, за умови надання особі (податковому агенту) визначених у статті 103 Кодексу документів.
Формою додатка ПН до податкової декларації з податку на прибуток передбачено надання інформації про нерезидента, який є бенефіціаром (фактичним) отримувачем (власником) доходу із джерелом походження з України, у разі застосування відповідно до статті 103 Кодексу положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу (прим. 4 до додатка ПН).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19904. Попередня cторінка | Сторінка 1537 з 1991 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua