Блог

Федоренко

Особливості врахування у фінзвітності показників платниками податку на прибуток при зміні системи оподаткування

24.08.2022 12:06

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.
Норми встановлені п. 137.4 ст. 137 ПКУ.
Платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу, у разі відновлення ним у цьому ж році сплати податку на прибуток підприємств складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну (абзац шостий п.п. 9.12 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи положення п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Декларації та її невід’ємною частиною.
Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) визначаються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
Частиною першою ст. 13 Закону № 996 встановлено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців.
Поряд з цим, п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 (зі змінами та доповненнями) визначено, що платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають податковим органам у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.
У разі, якщо платник податку з 01.05.2022 перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу та відновив сплату податку на прибуток підприємств з 01.06.2022, разом з Декларацією за звітний період півріччя 2022 року подає фінансову звітність, яка складається наростаючим підсумком за звітний період півріччя 2022 року, починаючи з 01.01.2022 по 30.06.2022.
При цьому результати діяльності за період його перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу (з 01.05.2022 до 01.06.2022) не враховуються в Декларації при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.
Водночас варто відмітити, що платник податку може подати доповнення до такої Декларації, передбачене п. 46.4 ст. 46 ПКУ, із поданням пояснень щодо обрахованих показників податкової та фінансової звітності за відповідні періоди у довільній формі, із зазначенням про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації. Таке доповнення вважатиметься невід’ємною частиною Декларації. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Визначення бази оподаткування акцизним податком деяких алкогольних напоїв

24.08.2022 12:06

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.
Норми передбачені п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для пива, алкогольних напоїв, реалізованих відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, ставка податку становить 5 відсотків (п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ).
Базою оподаткування акцизним податком у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок є, зокрема, вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ (п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ).
У разі обчислення акцизного податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, зокрема, визначена в одиницях об’єму (п. 214.4 ст. 214 ПКУ).
Згідно з п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об’єктами оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), для безготівкових розрахунків – дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар, для підакцизних товарів, наявність або місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі таких товарів, недостача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі на вимогу контролюючого органу при проведенні перевірки такого органу, – дата складення відповідного документа, що засвідчує зазначені факти (п. 216.9 ст. 216 ПКУ).
При цьому абзацом шостим ст. 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Таким чином, базою оподаткування акцизним податком для пива, алкогольних напоїв, є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) таких підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.
У разі повернення громадянами та іншими кінцевими споживачами пива, алкогольних напоїв, які реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі база оподаткування акцизним податком зменшується на вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) повернутих товарів, якщо вартість таких товарів включалась до такої бази оподаткування акцизним податком.
При цьому, дата проведення розрахункової операції з видачі готівкових коштів за повернутий покупцем товар або оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк такого покупця відповідає податковому періоду, коли відбувається таке зменшення бази оподаткування акцизним податком.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про порядок, підстави, терміни продовження строків проведення перевірок/зупинення розпочатої перевірки контролюючими органами

24.08.2022 12:05

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 77 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.
Норми передбачені п. 82.1 ст. 82 ПКУ.
Згідно з абзацом другим п. 82.2 ст. 82 ПКУ продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.
Пунктом 82.3 ст. 82 ПКУ, визначено, що тривалість перевірок, визначених ст. 80 ПКУ, не повинна перевищувати 10 діб.
Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.
Підставами для подовження строку перевірки є:
– заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
– змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів.
Нормами п. 82.4. ст. 82 ПКУ встановлено, що проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, крім платника податків – суб’єкта малого підприємництва, може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
Зупинення документальної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику в порядку, визначеному абзацом першим п. 82.4 ст. 82 ПКУ, наказу про зупинення такої перевірки.
При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.
Загальний термін проведення перевірок, визначених у пп. 200.10 та 200.11 ст. 200 ПКУ, з урахуванням установлених п. 82.4 ст. 82 ПКУ строків зупинення не може перевищувати 60 календарних днів.
Отже, продовження строків проведення перевірок та зупинення розпочатої перевірки працівниками контролюючих органів здійснюється за рішенням керівника податкового органу.
Терміни продовження перевірки залежать від виду перевірки та категорії платника податків, встановлених ст. 82 ПКУ.
Водночас, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України особливості проведення податкових перевірок передбачено п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Порядок подання заяви про включення до реєстру волонтерів

24.08.2022 12:05

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 2 прим. 1 розд. VII «Прикінцеві положення» Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5073) визначено, що реєстр волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – Реєстр волонтерів) формується і ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та оприлюднюється на його офіційному вебсайті. Порядок формування та ведення Реєстру волонтерів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Для включення до Реєстру волонтерів благодійник – фізична особа подає заяву, копію документа про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті) та довідку з банку (довідки з банків) із зазначенням реквізитів рахунків, відкритих на ім’я такого волонтера, що призначені для здійснення благодійної діяльності. Включення до Реєстру здійснюється за заявницьким принципом протягом одного робочого дня.
Витребування інших відомостей та документів, не передбачених п. 2 прим. 1 розд. VII «Прикінцеві положення» Закону № 5073, забороняється.
Механізм включення волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – волонтери) до Реєстру волонтерів, та структура цього реєстру, встановлюються Порядком формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, затвердженим наказом міністерства фінансів України від 30.10.2014 № 1089 із змінами та доповненнями (далі – Порядок 1089).
Згідно з п. 1.3 розд. І Порядку № 1089 Державна податкова служба (далі – ДПС) створює та адмініструє Реєстр волонтерів в електронній формі та щодекади оприлюднює на вебпорталі ДПС (www.tax.gov.ua) відомості з Реєстру волонтерів.
Пунктом 2.1 розд. ІІ Порядку № 1089 передбачено, що для включення до Реєстру волонтерів фізична особа – благодійник подає до органу ДПС Заяву про включення/внесення змін до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), за формою № 1-РВ (додаток 3 до Порядку № 1089) (далі – Заява за ф. № 1-РВ) з позначкою «Включення до реєстру» та документи, визначені п. 2.2 розд. ІІ Порядку № 1089, пред’являє паспортний документ, що посвідчує особу, а у разі подання документів поштою – надає його копію. Іноземці та особи без громадянства додатково пред’являють документ, що підтверджує законність перебування на території України.
Зазначені документи можуть бути подані особисто, поштою або через уповноважену особу (далі – представник) за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої нотаріально, на проведення відповідних дій (після пред’явлення повертається) та її копії.
Фізична особа – благодійник особисто подає документи до будь-якого органу ДПС, поштою або через представника документи подаються до органу ДПС за основним місцем обліку фізичної особи – благодійника.
У разі подання документів поштою підпис фізичної особи – благодійника на Заяві за ф. № 1-РВ та копія довідки про відкриття/закриття рахунка фізичною особою, що призначений для здійснення благодійної діяльності, мають бути завірені нотаріально.
Дані заяви мають відповідати даним Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), паспортного документа та доданим до заяви документам.
Відповідно до п. 2.2 розд. ІІ Порядку № 1089 фізична особа – благодійник разом із заявою подає:
► оригінал та копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, або сторінки паспорта у формі книжечки/зворотного боку паспорта у формі картки, до якої внесені дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, або сторінки паспорта у формі книжечки, до якої внесена відмітка про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта або паспорта у формі картки, в якому проставлене слово «відмова», відповідно до яких фізична особа – благодійник обліковується в Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків/серією та номером паспорта у формі книжечки або номером паспорта у формі картки (далі – реєстраційний номер облікової картки/серія (за наявності) та номер паспорта);
► довідки (довідку) про відкриття/закриття рахунка фізичною особою за формою № 4-РВ (додаток 4 до Порядку № 1089), що призначений для здійснення благодійної діяльності (крім рахунків, що були закриті до 21 листопада 2013 року).
Пунктом 2.4 розд. ІІ Порядку № 1089 передбачено, що у разі відсутності підстав для повернення документів на доопрацювання орган ДПС зобов’язаний протягом одного робочого дня з дня отримання заяви включити таку фізичну особу – благодійника до Реєстру волонтерів.
Датою включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів є дата внесення відповідного запису до Реєстру волонтерів.
Протягом одного робочого дня, що настає за днем отримання Заяви за ф. № 1-РВ, орган ДПС повідомляє фізичну особу – благодійника про результати розгляду заяви у порядку, визначеному ст. 42 глави 1 розд. II Податкового кодексу України (п. 2.5. розд. ІІ Порядку № 1089).
Водночас, в період дії воєнного стану обмежено доступ до публічних електронних реєстрів, розміщених на вебпорталі ДПС, відповідно до п.п. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Як заповнити реквізити «Призначення платежу» та «Отримувач» розрахункового документа на сплату податків та зборів (крім ЄВ)?

24.08.2022 12:03

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що у разі сплати, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки платник податків заповнює реквізит «Призначення платежу» розрахункового документа з урахуванням вимог розділу І Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 666).
Пунктом 1 розд. І Порядку № 666 передбачено, що реквізит «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюються таким чином:
► поле № 1:
▪ друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);
► поле № 2:
друкується розділовий знак «;»;
друкується код виду сплати (формат ссс – тризначне число);
► поле № 3:
▪ друкується розділовий знак «;»;
▪ друкується податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії);
► поле № 4:
▪ друкується розділовий знак «;»;
▪ друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається.
У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов’язково вказується код класифікації доходів бюджету.
У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ) за деклараціями, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за електронними висновками територіальних органів Державної податкової служби України (далі – територіальні органи ДПС), поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином:
► поле № 5:
▪ друкується розділовий знак «;»;
▪ друкується дата декларації, на підставі якої здійснюється відшкодування ПДВ, або дата електронного висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється;
► поле № 6:
▪ друкується розділовий знак «;»;
▪ друкується номер декларації, на підставі якої здійснюється відшкодування ПДВ, або номер електронного висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені. Платником податків поле № 6 не заповнюється;
► поле № 7:
▪ друкується розділовий знак «;».
Резервне поле. Заповнюється платниками податків та/або органами Державної казначейської служби України у разі здійснення розрахунків згідно з окремими рішеннями Кабінету Міністрів України тощо. Зазвичай не заповнюється.
Під час заповнення полів не допускаються пропуски (пробіли) між цифрами та службовими знаками, між словами та службовими знаками (п. 2 розд. І Порядку № 666).
Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ (п. 6 розд. І Порядку № 666).
Пунктом 7 розд. І Порядку № 666 встановлено, що у разі заповнення реквізиту «Призначення платежу» з порушенням вимог, визначених у Порядку № 666, документ на переказ приймається до виконання. При цьому вважається, що, зокрема, платник податків сплачує грошове зобов’язання (код виду сплати 101).
Пунктом 8 розд. І Порядку № 666 передбачено, що у разі наявності, зокрема, у платника податків податкового боргу розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, а такому виду сплати територіальними органами ДПС присвоюється код виду сплати 140.
У разі виникнення будь-яких питань за довідками слід звертатися до територіального органу ДПС за місцем реєстрації (п. 9 розд. І Порядку № 666).
Перелік кодів видів сплати (які вказуються в реквізиті «Призначення платежу») розрахункового документа наведено в додатку 1 Порядку № 666 (п. 10 розд. І Порядку № 666).
Відповідно до п. 11 додатка «Указівки щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі» до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі – Інструкція № 163), у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, території та код бюджетної класифікації.
При цьому платіжна інструкція – це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (п.п 15 п. 6 розд. І Інструкції № 163).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Внесено зміни до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам

24.08.2022 12:03

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Кабінетом Міністрів України постановою від 19 серпня 2022 року № 923 (далі – Постанова № 923) внесено зміни до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі – Порядок).
Постановою № 923 у Порядку, зокрема, уточнено, що:
► допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року, крім осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та осіб, які повторно перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) після 24 лютого 2022 року.
► У разі включення територіальної громади до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), допомога надається з 1 числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідну громаду включено до такого переліку;
► допомога призначається органом соціального захисту населення протягом десяти робочих днів з дати надходження заяви про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
У разі коли внутрішньо переміщена особа змінювала своє місце обліку та не отримала допомогу, на яку вона мала право, допомога призначається за останнім місцем обліку.
Для отримання допомоги внутрішньо переміщена особа додатково подає інформацію, збережену на носіях, що підтверджує факт подання через Портал Дія заяви у строк, визначений абзацом п’ятим пункту 3 Порядку. Заяву за формою згідно з додатком 1 до Порядку із підтвердженою інформацією особа може подати до 1 жовтня 2022 року.
Перелік, сформований Мінцифри, має містити прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) заявника; реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); серію та/або номер паспорта громадянина України; відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа; реквізити свідоцтва про народження (за наявності); інші відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою (за наявності); номер телефону (за наявності) та електронну адресу (за наявності).
► За технічної можливості централізоване нарахування допомоги внутрішньо переміщеним особам здійснюється на підставі сформованого Мінцифри переліку, сформованого органами соціального захисту населення списку внутрішньо переміщених осіб, які звернулися щодо виплати допомоги на проживання, та заяв, поданих через Портал Дія.
Постанова № 923 розміщена на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-poriadku-nad-a923

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Продовжено пільгове кредитування для аграріїв

24.08.2022 12:02

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 916 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 і від 14 липня 2021 р. № 723» (далі – Постанова № 916) пролонговано пільгові кредити для аграріїв.
Постанова № 916 розміщена на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-postanov-kabinetu-ministriv-ukrainy-vid-24-sichnia-2020-r-28-i-vid-14-lypnia-2021-r-723-916-290722
Аграрії зможуть на вигідних умовах отримувати нові кредити для забезпечення збору врожаю у межах програми «Доступні кредити 5-7-9». Максимальна сума кредиту – 90 млн гривень. Термін дії – до 31 жовтня.
Крім того, кредити за ставкою 0 % річних, які навесні надавалися під посівну кампанію, пролонговано з 6 місяців на рік.
Так, до 31 жовтня уповноважені банки прийматимуть заявки від с/г товаровиробників на отримання кредиту в розмірі до 90 млн грн. Фінансування відбуватиметься в межах програми «Доступні кредити 5-7-9». Відсотки і надалі сягатимуть від 0 % до 9 %, залежно від категорії кредиту та суб’єкта підприємництва.
Кредит надаватиметься максимум на 5 років, якщо с/г виробник бере його на реалізацію інвестиційного проекту та на рефінансування заборгованості, а також максимум на 3 роки – для фінансування оборотного капіталу.
Таке фінансування с/г виробники зможуть залучити для того, щоб успішно завершити збиральні роботи та підготуватися до посівної кампанії–2023.
Крім того, ті позичальники, які протягом березня – травня залучали пільгове кредитування під 0 %, і які мали здійснити виплати за цими кредитами уже в серпні 2022 року, тепер можуть це зробити до лютого 2023 року.
Більш детальніше – на офіційному сайті Міністерство аграрної політики та продовольства України за посиланням

https://minagro.gov.ua/news/uryad-prolonguvav-pilgovi-krediti-dlya-agrariyiv-na-piv-roku

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Виправлення помилки в додатку 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ

24.08.2022 12:01

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 1 розд. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
При цьому згідно з п. 3 розд. IV Порядку № 21 у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Отже з метою виправлення помилки у додатку до декларації платнику потрібно подати уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ і до нього додати «уточнюючий» додаток.
При виправленні помилок у додатках до декларації у заголовній частині додатків проставляється позначка «Х» навпроти поля 013 «Уточнюючий»; у полі 02 вказується поточний звітний період, в якому виправляється помилка та подається уточнюючий розрахунок; у полі 03 проставляється період, в якому допущена помилка.
При виправленні помилок у додатку 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового періоду наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (далі – Додаток 2), якщо такі помилки вплинули на показники декларації, в уточнюючому додатку 2 якщо потрібно збільшити/зменшити числові дані за рядком, який раніше вже був у додатку, зі знаком «+» або «-» уточнюємо значення цього рядка; якщо необхідно додати новий або видалити існуючий рядок додатка, то такий рядок повторюється на повну суму зі знаком «+» або «-».
При цьому, під час заповнення уточнюючого розрахунку необхідно до графи 4 перенести показники податкової декларації з ПДВ, додаток 2 до якої уточнюється; до графи 5 перенести всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок; у графі 6 відобразити різницю.
Якщо помилки в додатку не пов’язані з вартісними показниками додатка (наприклад, неправильно вказані ІПН, звітний податковий період, дата/номер документу (акту чи довідки), то помилка виправляється наступним чином: повторюється помилковий запис, вартісні показники сторнуються (показуються зі знаком «-»), далі наводиться правильний запис щодо операції з виправленими показниками (у тому числі і вартісні дані); підсумковий рядок «Усього» не заповнюється.
При цьому під час заповнення уточнюючого розрахунку необхідно до графи 4 перенести показники податкової декларації з ПДВ, додаток 2 до якої уточнюється; до графи 5 перенести всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок (у даному випадку вони відповідають показникам з графи 4); графа 6 не заповнюється.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо забезпечення стабільного функціонування ринку природного газу

24.08.2022 12:01

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 19.08.2022 набрав чинності Закон України від 29 липня 2022 року № 2480-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо забезпечення стабільного функціонування ринку природного газу протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення» (далі – Закон № 2480).
Законом № 2480 підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема новими пунктами 83 і 84.
Так, тимчасово, за звітні періоди 2022 року, учасники процедури врегулювання заборгованості, які беруть участь у взаєморозрахунках, що проводяться в цілях реалізації заходів, передбачених статтею 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», які є платниками податку на додану вартість відповідно до розділу V ПКУ, не коригують податок на додану вартість, попередньо віднесений до складу податкового кредиту та/або податкових зобов’язань, і не змінюють склад податкових зобов’язань та/або податкового кредиту на суму проведених взаєморозрахунків (п. 83 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).
До 31 грудня 2022 року звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» природного газу, що класифікуються за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України протягом 2014-2015 років трубопровідним транспортом під зобов’язання про подання додаткової декларації, щодо якого на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо забезпечення стабільного функціонування ринку природного газу протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення» митними органами не було оформлено додаткових декларацій (п. 84 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).
Закон № 2480 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 18.08.2022 № 170.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля надійшло майже 42 млн грн рентної плати

24.08.2022 12:00

З початку 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровської області за видобування кам’яного вугілля отримали майже 42 млн грн рентної плати. Порівняно з 2021 роком надходження збільшились на понад 20,4 млн грн, або на 94,8 відсотків.
Нагадуємо, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за винятком рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану (далі – рентна плата за користування надрами для видобування вуглеводної сировини)) дорівнює календарному кварталу.
Платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає до контролюючого органу декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:
● за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
● за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини), визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Слід зазначити, що у разі якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19904. Попередня cторінка | Сторінка 1539 з 1991 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua