Блог

Федоренко

Яким чином у Додатку 1 до Розрахунку після закінчення строку його подання провести коригування сум єдиного внеску?

23.08.2022 09:47

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
Проведення коригувань Розрахунку здійснюється відповідно до розд. V Порядку.
Згідно з п. 5 розд. V Порядку після закінчення строку подання Розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий» подається Розрахунок з типом «Уточнюючий». Уточнюючий Розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.
Відповідно до п.п. 5 п. 9 розд. V Порядку у разі виявлення платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) або його правонаступником в додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) до Розрахунку помилки лише в реквізитах, що стосуються застрахованої особи та не стосуються сум нарахованого єдиного внеску, у відповідному додатку з типом «Уточнюючий» проводиться коригування лише за рядками, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку (для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення).
Для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» – на виключення рядка (абзац третій п. 6 розд. V Порядку).
Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати «0» – на введення рядка (абзац четвертий п. 6 розд. V Порядку).
Відповідно до абзацу шостого п. 6 розд. V Порядку заповнення «Уточнюючого» Розрахунку при коригуванні сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, передбачених п. 1 розд. IV Порядку, при цьому положення зазначені в абзацах третьому – п’ятому п. 6 розд. V Порядку для коригування сум єдиного внеску (тобто ознака «0» – якщо потрібно ввести рядок чи ознака «1» – якщо потрібно вивести рядок) не застосовуються.
Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду при поданні включив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб, які не були вчасно внесені або збільшив їх, то таке збільшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 2.
Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду під час подання виключив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб або зменшив їх, то таке зменшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 3.
Згідно з п.п. 7 п. 9 Порядку якщо платнику єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у Додатку 1 до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», формується та подається до контролюючого органу Розрахунок з типом «Уточнюючий».
Спочатку у Розрахунку з типом «Уточнюючий» платником єдиного внеску проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку, а саме: для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.
Потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розд. V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.
Для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Уточнюючий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються (п. 8 розд. V Порядку).
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/608123.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

На зустрічі з аграрним бізнесом про зупинення податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН

23.08.2022 09:46

Днями, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) за зверненням фермерського господарства на Комунікаційну податкову платформу ГУ ДПС у форматі онлайн проведено зустріч з питань, які стосуються блокування реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
У заході від ГУ ДПС прийняли участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій, начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипова Манушак, заступник начальника управління – начальник відділу моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС Дядченко Юлія, ГДІ відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Глуха Тетяна.
На онлайн-зустічі розглядались актуальні питання щодо блокування реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК) в ЄРПН.
Фахівці ГУ ДПС нагадали про положення постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та алгоритм дій платника ПДВ у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. А також проінформували про механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Особливу увагу приділено питанням віднесення платника податків до «ризикового», зупинення реєстрації ПН/РК платників податків в ЄРПН, виходячи з показників по області; а також прийняття Таблиці даних платника ПДВ, виходячи з показників по області.
Бізнес активно долучився до комунікацій з податковою службою області за допомогою Комунікаційної податкової платформи.
Оперативне реагування на звернення бізнесу, змістовний і конструктивний діалог з платниками податків щодо нагальних питань, які виникають у роботі суб’єктів господарювання, зокрема при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування – ці заходи направлені на те, щоб процес реєстрації ПН/РК в ЄРПН був комфортним і не відволікав бізнесменів від їх діяльності. Оскільки стабільна робота бізнесу запорука ефективної роботи економіки сьогодні.
Отже, безпосереднє фахове обговорення причин зупинення ПН/РК в ЄРПН і вирішення проблемних питань налаштовує бізнес продовжувати активно працювати.
Представники бізнес-спільноти отримали фахові відповіді на питання, які їх особливо турбували.
По завершенню заходу представники агробізнесу подякували за змістовну інформацію і висловили сподівання на співпрацю і у подальшому.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Рентна плата за видобування залізних руд: майже 3,9 млрд грн направлено до держбюджету платниками Дніпропетровщини

23.08.2022 09:46

Платниками Дніпропетровщини з початку 2022 року до держбюджету за видобування залізних руд спрямовано майже 3,9 млрд грн рентної плати. Надходження виросли у порівнянні з 2021 роком на суму майже 2,2 млрд грн або на 130,4 відсотки.
Нагадуємо, фактична ціна реалізації для руд заліза визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за податковий (звітний) період, як середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62 % FE CFR China, перерахована у гривні за тонну за курсом Національного банку України станом на 01 число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, за інформацією, що офіційно зазначена світовим інформаційним агентством Platts.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, до 10 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, розміщує визначену фактичну ціну реалізації руд заліза на своєму офіційному вебсайті у спеціальному розділі та повідомляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформація щодо фактичної ціни реалізації руд заліза розміщується на офіційному вебсайті Міністерства економіки України (http://www.me.gov.ua) за посиланням: Головна/Діяльність/Промислова політика/Фактична ціна реалізації руд заліза.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

В ІА «Мост-Днепр» відбулась Інтернет-конференція заступника начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області Леонова Валерія

23.08.2022 09:45

В ІА «Мост-Днепр» на Інтернет-конференції заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій надав відповіді на запитання щодо особливостей оподаткування учасників правового режиму Дія Сіті
Законом України від 14 грудня 2021 року № 1946 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946) запроваджено особливості дії та оподаткування учасників правового режиму для ІТ-індустрії Дія Сіті. Закон № 1946 набрав чинності з 01.01.2022 року.
До вашої уваги актуальні питання, які пов’язані із запровадженням новацій в оподаткуванні резидентів Дія Сіті.
Питання 1. Вітаю. У мене запитання: що таке правовий режим Дія Сіті?
Відповідь. Добрий день! Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні (далі – Закон № 1667) визначено, що правовий режим Дія Сіті – це сукупність правових норм, якими визначаються права та обов’язки особи, що виникають, змінюються та припиняються у зв’язку із зверненням про набуття, набуттям та втратою статусу резидента Дія Сіті, а також особливості регулювання відносин за участю резидента Дія Сіті і щодо участі у його статутному капіталі. Тобто, Дія Сіті — це унікальний правовий та податковий простір для IT-компаній в Україні.
Для цього режиму особливостями є: низькі податкові ставки (податок на прибуток 9 відсотків або 18 відсотків залежно від обраного режиму та податків на оплату праці (податок на доходи фізичних осіб – 5 відсотків, єдиний внесок – 22 відсотки від мінімальної зарплати,1,5 відсотка військовий збір).
Правовий режим Дія Сіті встановлюється на необмежений строк, але не менш як на 25 років з дня внесення до реєстру Дія Сіті запису про першого резидента Дія Сіті.
Питання 2. Доброго дня! Хочу запитати хто може бути резидентом Дія Сіті?
Відповідь. Вітаю! Резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, яка відповідно до Закону № 1667 набула статусу резидента Дія Сіті та згідно з інформацією, що міститься у реєстрі Дія Сіті, перебуває у зазначеному статусі.
До резидента Дія Сіті застосовуються такі вимоги:
► це юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, незалежно від її місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності;
► така юрособа здійснює один або кілька видів діяльності, здійснення яких стимулюється шляхом створення правового режиму Дія Сіті, що вказано у її статуті та/або відомостях про неї, що містяться у Єдиному державному реєстрі;
► розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-фахівцям становить не менше, ніж еквівалент 1200 євро;
► середньооблікова кількість працівників та гіг-фахівців юридичної особи (у разі залучення) становить не менше 9 осіб;
► сума кваліфікованого доходу юридичної особи становить не менш як 90 % суми її загального доходу (за його наявності);
► щодо юридичної особи відсутні обставини, за яких вона не може бути резидентом Дія Сіті. Резидент Дія Сіті зобов’язаний забезпечити безперервну та повну відповідність усім переліченим вимогам протягом усього строку резидентства.
Питання 3. Добрий день! Мене цікавить, які види діяльності є виключними для резидента Дія Сіті?
Відповідь. Добрий день! Перелік видів діяльності, здійснення яких стимулюється шляхом створення правового режиму Дія Сіті встановлено частиною 4 статті 5 Закону № 1667.
Так, до них, зокрема належить:
► комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, діяльність із керування комп’ютерним устаткуванням; видання комп’ютерних ігор, а також іншого програмного забезпечення;
► надання програмних продуктів, у тому числі комп’ютерних ігор, у режимі «онлайн» та надання веб-послуг із доставки програмних додатків;
► освітня діяльність у галузі інформаційних технологій, у тому числі надання вищої, фахової передвищої та професійно-технічної освіти за такими спеціальностями як комп’ютерні науки, інформаційні системи та технології, комп’ютерна інженерія, кібербезпека, наука про дані, а також надання інших видів освіти;
► оброблення даних і пов’язана із цим діяльність, крім надання інфраструктури для оброблення даних та розміщення (хостингу) і послуг з розміщення (хостингу), та діяльність вебпорталів;
► дослідження та експериментальні розробки у сфері природничих і технічних наук щодо інформаційних та інформаційно-комунікаційних технологій;
► проведення маркетингових кампаній та надання рекламних послуг з використанням програмного забезпечення, розробленого за участю резидента Дія Сіті, у мережі Інтернет та/або на пристроях користувачів;
► діяльність організаторів кіберспортивних змагань, кіберспортивних команд, спеціалізованих комп’ютерних центрів та/або клубів, призначених для проведення кіберспортивних змагань, а також студій трансляцій кіберспортивних змагань;
► діяльність постачальника послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів; забезпечення кібербезпеки інформаційно-комунікаційних систем, програмних продуктів та інформації, що в них обробляється;
► розроблення та впровадження організаційних заходів, програмних та апаратно-програмних продуктів, призначених для запобігання кіберінцидентам, виявлення та захисту від кібератак, ліквідації їх наслідків, відновлення сталості функціонування комунікаційних та технологічних систем (мереж);
► оброблення та аналіз даних про обставини кіберінциденту та його наслідки, встановлення передумов, що призвели до нього, надання відповідних рекомендацій; планування та проектування інтегрованих комп’ютерних систем, що поєднують апаратні засоби, програмне забезпечення та комунікаційні технології, призначені для захищеної обробки інформації (даних);
► надання консультацій з питань забезпечення кібербезпеки (кіберзахисту) комунікаційних систем та програмного забезпечення (продуктів), що забезпечують функціонування IT-систем клієнта;
► надання послуг з експлуатації та технічного обслуговування комунікаційного обладнання, програмного забезпечення, призначеного для забезпечення кібербезпеки комунікаційних та технологічних систем (мереж) та ін.
Питання 4. Вітаю! Який порядок переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування?
Відповідь Вітаю! Для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.
Форма заяви, порядок її подання та розгляду контролюючим органом встановлені наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2022 року № 99 «Про затвердження форми Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмову від такого оподаткування та Порядку подання та розгляду такої Заяви», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.03.2022 за № 364/37700, який набрав чинності 31.03.2022 року.
Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.
Питання 5. Доброго дня! Хочу визначитися, з якого періоду юридична особа, яка подала заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах вважаються резидентами Дія Сіті?
Відповідь. Вітаю. Юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.
Для набуття статусу резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу було внесено до реєстру Дія Сіті платнику податку необхідно подати відповідну заяву з дотриманням термінів її подання.
Питання 6. Вітаю! У мене запитання: що є базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах?
Відповідь. Добрий день! Нормами пункту 135.2 статті 135 ПКУ встановлено, що базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними цим пунктом та підпунктом 141.9 прим. 1.3 пункту 141.9 прим. 1 статті 141 ПКУ.
У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни. Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.
Питання 7. Вітаю! За якими ставками резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах сплачує податок на прибуток підприємств?
Відповідь. Вітаю. Резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах сплачує податок на прибуток підприємств за ставками, визначеними відповідно до пунктів 136.1 та 136.8 статті 136 ПКУ.
Пунктом 136.1 статті 136 ПКУ встановлена базова (основна) ставка податку – 18 відсотків.
Нормами пункту 136.8 статті 136 ПКУ визначено, що під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону № 1667 ставка податку встановлюється у розмірі 9 відсотків бази оподаткування, визначеної відповідно до положень пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.9 прим. 1 статті 141 ПКУ (крім підпунктів 141.9 прим. 1.3 та 141.9 прим. 1.4 статті 141 ПКУ).
Питання 8. Добрий день! У мене питання: яким чином визначається сума податку, що підлягає сплаті до бюджету резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах?
Відповідь. Вітаю! Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених пунктом 135.2 статті 135, пунктом 137.10 статті 137 та пунктом 141.9 прим. 1 статті 141 ПКУ.
Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ. Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за кожною окремою операцією відповідно до пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.9 прим. 1 статті 141 ПКУ, зменшується на суму податку на доходи нерезидента, нарахованого (сплаченого) резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за відповідною операцією згідно з пунктом 141.4 статті 141 ПКУ. При цьому сума зменшення не може перевищувати суму податку, розраховану відповідно до пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.9 прим. 1 статті 141 ПКУ.
Питання 9. Доброго дня! Чи можу отримати відповідь на таке запитання: що є окремим об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств якщо резидент дія сіті – платник податку на особливих умовах є контролюючою особою?
Відповідь. Добрий день! Якщо резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах є контролюючою особою, окремим об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою – 18 відсотків, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 39 прим. 2 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За результатами фактичних перевірок зростають надходження до місцевих бюджетів

23.08.2022 09:44

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державна податкова служба України запровадила виключно ризикоорієнтовані механізми організації та проведення фактичних перевірок.
Так, для актуального розподілу між територіальними громадами акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах територіальними підрозділами податкового аудиту зосереджено контрольно-перевірочну роботу на суб’єктах господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами і при цьому декларують незначні обсяги проведених розрахункових операцій через РРО.
Як наслідок послідовної роботи кількість територіальних громад та населених пунктів, які отримують надходження сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів до відповідних бюджетів, у травні – липні 2022 року зросла з 6,9 тис. до 7,9 тисячі.
Крім того, обсяги реалізованих тютюнових виробів з урахуванням даних РРО в цілому по Україні у травні – липні 2022 року зросла майже удвічі з 3,6 млрд грн до 6,7 млрд гривень.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/608071.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Правомірність донарахування 11,24 млн грн за порушення податкового законодавства підтверджено судом

23.08.2022 09:43

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду підтримано висновок судів попередніх інстанцій та позицію контролюючого органу про те, що відсутність у платника податку (покупця та його контрагента) необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу фактичної відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, може свідчити на користь неможливості поставити відповідний товар та фактичного нездійснення операцій, за умови підтвердження таких обставин відповідними доказами.
Як наслідок, недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця – права на формування цієї податкової вигоди, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та, незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.
Окрім того, суди зазначили, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має діяти з належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема, формування податкового кредиту з ПДВ.
Більш того, досліджуючи критерії відбору та інші обставини, якими позивач керувався при виборі своїх контрагентів, судами було з`ясовано, що укладення договорів з контрагентами мало разовий характер. До цього часу жодних господарських стосунків із вказаними особами позивач не мав, переговори та домовленості щодо укладання договорів поставки проводились в телефонному режимі, а примірники договорів направлялися засобами поштового зв`язку. Такі дії позивача, на думку судів, не можуть свідчити про його належну обачність у виборі відповідних контрагентів.
Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, зробленим в цій справі, про те що, формальна наявність договорів, актів, податкових накладних та інших документів сама по собі не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин.
Первинні документи не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість обміну такими послугами між суб`єктами господарювання.
Проаналізувавши надані позивачем первинні документи у їх сукупному взаємозв`язку, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що такі не можуть свідчити про безумовне підтвердження реального здійснення спірних господарських операцій між контрагентами, щодо яких здійснювалась перевірка.
Касаційний адміністративний суд резюмує, що за встановленими у цій справі обставинами позивачем не підтверджено реальності здійснення господарських операцій з поставки продукції за наслідками взаємовідносин із контрагентами, а тому вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у позивача права на отримання податкових вигод за формально задекларованими операціями.
Відтак, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу платника податків залишено без задоволення, рішення судів попередніх інстанції, якими відмовлено в задоволені позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 11,24 млн гривень, залишено без змін.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/608172.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Комунікаційні податкові платформи – мобільно, швидко, зручно!

23.08.2022 09:43

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/607970.html проінформувала.
У час викликів та ризиків для кожного українця та держави Державна податкова служба України прагне використати всі потенційні можливості для підтримки бізнесів, громадян, а відтак і держави.
Комунікаційні податкові платформи – новий формат спілкування. Вони діють у кожному територіальному органі ДПС.
Це – майданчик для діалогу податківців та платників.
Як працюють комунікаційні податкові платформи дивіться далі у відео: https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/8971.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

У місті Буча розпочав роботу Центр обслуговування платників

23.08.2022 09:42

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/607992.html повідомила, що платники податків міста Буча та регіону відтепер зможуть отримувати податкові послуги швидко та зручно. Центр обслуговування платників сьогодні відкрили очільниця Державної податкової служби України Тетяна Кірієнко, Голова Київської облдержадміністрації Олексій Кулеба, його перший заступник Дмитро Назаренко та міський голова м. Буча Анатолій Федорук.
«Ми не забудемо ті втрати, яких зазнали Буча, Ірпінь, Гостомель, Бородянка і багато інших міст. Сьогодні Буча відроджується. Повертаються люди, відновлюють своє житло, роботу, бізнес. На мою думку, коли ми відбудовуємо будинок, школу, дитячий садок, відкриваємо заклади – це є символом нашої непереможності та незламності», – наголосила Тетяна Кірієнко.
Вона подякувала платникам, які, як віддані патріоти нашої країни, сумлінно сплачують податки, та запевнила, що податкова служба завжди буде підтримкою для громадян, платників податків та органів місцевого самоврядування. Для цього податківці постійно працюють над розширенням спектру актуальних на сьогодні податкових онлайн послуг.
Тетяна Кірієнко, зокрема, зазначила, що злагоджена робота податкової служби – запорука економічної стабільності. Вона подякувала Голові Київської облдержадміністрації Олексію Кулебі та міському голові міста Буча Анатолію Федоруку за допомогу у відкритті ЦОП та ефективну взаємодію з податківцями. Також очільниця ДПС відзначила важливість роботи працівників ЦОП, які фахово виконують свої обовʼязки.
У Центрі обслуговування платники зможуть отримати адміністративні, консультаційні та інформаційні послуги, кваліфікований електронний підпис, подати звітність тощо.
В. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко також відвідала вже працюючий Центр обслуговування платників в м. Ірпінь, де поспілкувалася з відвідувачами та працівниками ЦОП.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Тетяна Кірієнко та членкині КРАІЛ обговорили питання функціонування сфери грального бізнесу

23.08.2022 09:42

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Питання організації спільних заходів щодо діяльності суб’єктів господарювання сфери грального бізнесу обговорили сьогодні в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко, фахівці ДПС та членкині Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Олена Водолажко та Христина Дутка.
Під час зустрічі розглядалися питання повноти сплати податків діючими учасниками ринку грального бізнесу в Україні та стан дотримання ними вимог як податкового, так й іншого законодавства.
Сторони визначили пріоритети подальшої взаємодії у напрямі детінізації грального бізнесу в Україні.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/608316.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги гірничих підприємств!

22.08.2022 10:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що при обчисленні розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у порядку, визначеному п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), застосовуються, зокрема, витрати, обчислені згідно з пп. 252.11 – 252.15 ст. 252 ПКУ.
Так, п. 252.11 ст. 252 ПКУ визначено, що у разі обчислення вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період включаються:
► матеріальні витрати, у тому числі витрати, пов’язані з виконанням господарських договорів із давальницькою сировиною, за винятком матеріальних витрат, пов’язаних із:
● зберіганням;
● транспортуванням;
● пакуванням, у тому числі фасуванням (бутелюванням);
● проведенням іншого виду підготовки (включаючи передпродажну підготовку), крім операцій, що віднесені до операцій первинної переробки (збагачення) у значенні, наведеному у розд. I ПКУ, для реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
● виробництвом і реалізацією інших видів продукції, товарів (робіт, послуг) (п.п. 252.11.1 п. 252.11 ст. 252 ПКУ);
► витрати з оплати праці, крім витрат з оплати праці працівників, які не зайняті в господарській діяльності з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (п.п. 252.11.2 п. 252.11 ст. 252 ПКУ);
► витрати з ремонту основних засобів, крім витрат на ремонт основних засобів, не пов’язаних технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (п.п. 252.11.3 п. 252.11 ст. 252 ПКУ);
► інші витрати, що належать до складу витрат, у тому числі витрати, розподілені згідно з принципами облікової політики платника рентної плати, понесені ним в періоди, коли господарська діяльність з видобування корисних копалин не провадилася у зв’язку із сезонними умовами проведення видобувних робіт, крім витрат, не пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), у тому числі:
● які виникають в результаті формування фінансових резервів;
● на сплату процентів боргових зобов’язань платника рентної плати;
● на внесення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
● на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду (п.п. 252.11.4 п. 252.11 ст. 252 ПКУ).
Пунктом 252.12 ст. 252 ПКУ встановлено, що під час обчислення розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) також враховуються:
● сума нарахованої амортизації, крім суми нарахованої амортизації на основні засоби і нематеріальні активи, що підлягають амортизації, але не пов’язані технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
● сума амортизації витрат, пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).
У разі якщо мають місце державні субвенції для гірничих підприємств, визначення вартості видобутої мінеральної сировини (корисної копалини) здійснюється без урахування субвенції, розміри якої для кожної ділянки надр обчислюються на підставі калькулювання собівартості видобутої корисної копалини за матеріалами бухгалтерського обліку провадження господарської діяльності в межах такої ділянки надр (п. 252.13 ст. 252 ПКУ).
Згідно з п. 252.14 ст. 252 ПКУ сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, повністю включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за відповідний податковий (звітний) період.
У разі якщо після виникнення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) платник рентної плати у будь-якому наступному податковому (звітному) періоді прийняв рішення про застосування до неї (відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини) інших операцій первинної переробки, в результаті чого виник новий вид товарної продукції гірничого підприємства, що відрізняється від продукції, за якою платником рентної плати визнані та виконані відповідні зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник рентної плати у такому податковому (звітному) періоді визначає розмір податкових зобов’язань з рентної плати для нового відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) з урахуванням виконаних податкових зобов’язань за обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що був використаний на створення нової товарної продукції гірничого підприємства, за вирахуванням сум податкових зобов’язань, які виникали за попередніми операціями з даним видом корисної копалини.
Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді не завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, включається до розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, в якому завершується такий комплекс технологічних операцій (процесів) (п. 252.15 ст. 252 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19904. Попередня cторінка | Сторінка 1541 з 1991 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua