22:01
Леся Карнаух: Знаходимо оптимальні рішення у відкритому спілкуванні з бізнесом
28.11.2025 10:26
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Актуальним питанням бізнесу та новим рішенням у сфері адміністрування податків була присвячена традиційна зустріч команди Державної податкової служби України на чолі з в. о. Голови ДПС Лесею Карнаух з представниками бізнес-асоціацій та громадських об’єднань.
«Всі питання та проблеми проговорюємо чесно та відкрито. Саме такий формат дозволяє нам знаходити спільні рішення, щоб оперативно долати усі виклики, особливо в умовах війни», – наголосила Леся Карнаух.
Вона подякувала бізнесу, який сьогодні працює та сплачує податки, та звернулась з проханням активізувати всі можливі ресурси. Бо кожна гривня, яка надходить до бюджету, – це питання обороноздатності та існування країни.
«Постійні атаки росіян впливають на всіх без виключення. Ворог систематично знищує нашу енергетику, виробництва, логістичні лінії. Бізнесу в таких умовах все важче виконувати свої податкові зобовʼязання, відповідно це має наслідок і на надходження до бюджету податків та зборів в запланованих обсягах», – зазначила Леся Карнаух.
Загалом, за її словами, за січень – жовтень 2025 року ДПС забезпечила 1,54 трлн грн надходжень до зведеного бюджету. Виконання плану – 107,7 %.
Під час зустрічі обговорювалися питання:
Блокування податкових накладних
З початку року ДПС вчетверо скоротила кількість заблокованих податкових накладних. Наразі показник становить 0,2 %. Це результат комплексних заходів, як на рівні ДПС, так і завдяки ухваленню урядом змін до нормативних актів.
Сервіс TAX Control
Запроваджено новий цифровий сервіс, який дозволяє кожному долучитися до боротьби з тінню в сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування.
За тиждень роботи віджета вже надійшло майже 100 звернень. Найбільша кількість скарг – щодо невидачі фіскальних чеків та відмови приймати картку.
Е-аудит
ДПС докладає максимум зусиль, щоб вчасно впровадити е-аудит. Великі платники податків активно залучаються до експериментального запровадження е-аудиту. ДПС уклала 38 меморандумів про участь в експерименті. 73 субʼєкти вже подали 732 файли SAF-T UA.
Стягнення податкового боргу
Впроваджено систему автоматичного стягнення податкового боргу з юридичних осіб з використанням електронних платіжних інструкцій.
За два місяці:
- сформовано 1,4 млн електронних платіжних інструкцій;
- стягнуто 197 млн грн;
- борги погасили 3440 платників.
Судові рішення
Позиція ДПС: рішення судів, що набрали законної сили, мають виконуються. Скарг на невиконання рішення судів стало значно менше.
CRM
Триває робота з впровадження CRM – системи, що допомагає податковій виявляти платників, у яких можуть бути податкові порушення. Це світова практика.
ДПС вже розробила і затвердила кілька документів:
- загальний план з удосконалення роботи з податковими ризиками,
- оперативний план,
- плани для окремих секторів економіки.
Результати вже відчутні. Наприклад, у сфері продажу електроніки та побутової техніки:
- за 9 місяців сума нарахованого ПДВ зросла у 1,3 раза, а податкове навантаження – до 1,6 %;
- податок на прибуток за 6 місяців зріс у 1,2 раза, а податкове навантаження – до 0,5 %.
«Економічна стійкість – наша спільна мета з бізнесом. І постійний діалог одне з одним – дієвий інструмент», – зазначила Леся Карнаух.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/957664.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
За порушення правил сплати (перерахування) військового збору до платників єдиного податку третьої групи застосовуються штрафні
27.11.2025 13:59
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є платники єдиного податку третьої групи – фізичні особи – підприємці та юридичні особи.
Абзацом другим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал.
За порушення правил сплати (перерахування) сум військового збору платники військового збору, зазначені у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, притягаються до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених ст.124 ПКУ (абзац другий п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.
Діяння, передбачені, зокрема, п. 124.1 ст. 124 ПКУ вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ст. 124 ПКУ).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Про подання в електронному вигляді податкової декларації про майновий стан і доходи з додатками ЄСВ 1, ЄСВ 2, ЄСВ 3
27.11.2025 13:59
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п.п. 1 п. 1 розд. ІІІ Інструкції Декларація типу «Звітна» або «Звітна нова» із одночасним зазначенням додаткової позначки «Довідкова» – це Декларація, що подається:
платниками єдиного внеску, визначеними пп. 4 (фізичні особи – підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), 5 прим. 1 (члени фермерського господарства) частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) за себе за період до дати формування заяви на призначення пенсії або до дати настання страхового випадку;
особами, які беруть участь у добровільному страхуванні;
платниками єдиного внеску, визначеними пп. 4, 5, 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 за себе, якщо за результатами проведеної документальної перевірки збільшено або зменшено зобов’язання з єдиного внеску таким платникам.
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів розміщені електронна форма Декларації (довідкова), за ідентифікатором форми F0100414, у складі якої формуються додатки:
додаток ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» – за ідентифікатором форми F0141914 (подається у разі призначення пенсії/призначення матеріального забезпечення, страхових виплат);
додаток ЄСВ 2 «Розрахунок сум добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті» – за ідентифікатором форми F0142014 (подається особами, які беруть участь у добровільному страхуванні);
додаток ЄСВ 3 «Розрахунок збільшення або зменшення сум зобов’язань з єдиного внеску за результатами проведеної документальної перевірки» – за ідентифікатором форми F0142114 (подається, якщо за результатами проведеної документальної перевірки збільшено або зменшено зобов’язання з єдиного внеску).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відчуження об’єкта оподаткування відбувається протягом 10 робочих днів після його придбання: чи подавати повідомленням за ф. № 2
27.11.2025 13:59
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Оскільки обов’язок повідомляти про наявність (реєстрацію) об’єкта оподаткування, встановлений п. 63.3 ст. 63 ПКУ, не містить винятків або обмежень, такий обов’язок має бути виконаний платником податків незалежно від строку, протягом якого платник володів або користувався відповідним об’єктом.
Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням (п. 8.4 Порядку № 1588).
Якщо платник податків придбав об’єкт оподаткування, він подає Повідомлення за ф. № 20-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків протягом 10 робочих днів після його придбання. При цьому у графу 2 «Код ознаки надання інформації» Повідомлення за ф. № 20-ОПП вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування». Графи 3-17 Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюються згідно з Пам’яткою для заповнення розд. 3 Повідомлення за ф. № 20-ОПП, передбаченою у додатку до Повідомлення за ф. № 20-ОПП. У графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» у такому випадку зазначається відповідний стан, наприклад: «2 – експлуатується» або «3 – тимчасово не експлуатується».
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування (п. 8.5 Порядку № 1588).
Так після відчуження об’єкта у графу 2 «Код ознаки надання інформації» Повідомлення за ф. № 20-ОПП вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування», у графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається стан «6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику».
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи необхідно повідомляти контролюючий орган про зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної устан
27.11.2025 13:58
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 24 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) встановлено, що на період дії воєнного стану в Україні, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
1) суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі – Декларація), яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Оскільки, облік пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового здійснюється автоматично, суб’єкти господарювання, що зберігають пальне для електрогенераторних установок повинні бути внесені в електронний реєстр суб’єктів господарювання, які мають право зберігати таке пальне без наявності відповідної ліцензії.
Суб’єкти господарювання, у яких об’єм складів для зберігання пального більше 2000 літрів обліковуються за Деклараціями, а суб’єктам господарювання, у яких об’єм складів не перевищує 2000 літрів необхідно повідомити ДПС про зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів будь-яким засобом зв’язку.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
ФОПам – власникам об’єктів нежитлової нерухомості
27.11.2025 13:58
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
Згідно з п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018-2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД Національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530 та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Відповідно до п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов’язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій, надає відомості у строки та в порядку, встановлені п.п. 70.16.7 прим. 1 п. 70.16 ст. 70 ПКУ.
У разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем Державної податкової служби України (далі – ДПС), сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Визначення належності будівель до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості, згідно з Класифікатором.
Враховуючи зазначене, фізичною особою – підприємцем не надаються до контролюючого органу правовстановлюючі документи, які підтверджують належність об’єктів нежитлової нерухомості до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018-2023 Класифікатора, якщо така особа є їх власником.
Такі документи надаються у разі відсутності у базі даних інформаційних систем ДПС відомостей про класифікаційні ознаки та функціональне призначення об’єктів нерухомості.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Протягом календарного року платником ПДВ здійснювалися оподатковані операції, а в одному із звітних періодів були лише неоподатк
27.11.2025 13:57
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 199.1 ст. 191 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку на додану вартість (податок, ПДВ) зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Згідно з п. 199.2 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
Відповідно до п. 199.3 ст. 199 ПКУ платники ПДВ, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
Згідно з п. 199.4 ст. 199 ПКУ платник ПДВ за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Відповідно до п. 199.5 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пп. 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
Правила ст. 199 ПКУ не застосовуються в разі:
проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ;
проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1, пп. 197.11 та 197.24 ст. 197 ПКУ (п. 199.6 ст. 199 ПКУ).
Отже, платник ПДВ здійснює перерахунок згідно ст. 199 ПКУ за підсумками календарного року, у якому здійснювалися неоподатковувані операції (у тому числі якщо протягом такого року неоподатковані операції було здійснено лише в одному звітному періоді).
У такому перерахунку враховуються обсяги усіх операцій (оподатковуваних та неоподатковуваних), що були здійснені протягом усіх звітних (податкових) періодів року, за який проводиться перерахунок (у тому числі тих звітних періодів, в яких були відсутні неоподатковані операції).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи потрібно повідомляти контролюючі органи про зміну засновників юридичної особи?
27.11.2025 13:57
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:
інформація органів державної реєстрації;
документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).
У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 ПКУ, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (п. 66.5 ст. 66 ПКУ).
Згідно з п. 8 частини другої ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755) в ЄДР містяться дані, зокрема, про перелік засновників (учасників) (крім акціонерних товариств, громадських формувань, товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, частки яких обліковуються в обліковій системі часток) юридичної особи: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія (за наявності) та номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або паспортного документа іноземця чи документа, що посвідчує особу без громадянства, якщо засновник – фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) у країні реєстрації, якщо засновник – юридична особа; інформація для здійснення зв’язку із засновником (учасником) юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти).
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Згідно з п. 9.2 розд. IX Порядку № 1588 у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова заява за формою № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни», за формою № 1-ОПП – з позначкою «Інші зміни», за формою № 1-ОПН – з позначкою «Інші зміни/перереєстрація».
Отже, стосовно платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР інформація про зміну засновників оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку визначеному Законом № 755.
Стосовно платників податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, інформація про зміну засновників оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Інші зміни» або за формою № 1-ОПН – з позначкою «Інші зміни/перереєстрація».
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
При виплаті доходу фізичній особі податковий агент не нараховував і не утримував ПДФО: хто відповідальний?
27.11.2025 13:56
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
Згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ.
Враховуючи викладене, відповідальним за сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
До уваги платників єдиного внеску!
27.11.2025 13:56
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (далі – Порядок № 148).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку № 148, зокрема, визначено, що під час сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на небюджетні рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису»;
у полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата, зокрема, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), платником на небюджетні рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією (п. 3 розд. ІІ Порядку № 148).
У разі коли платником при сплаті, зокрема, єдиного внеску на небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Порядку № 148, вважається, що платник сплатив єдиний внесок за кодом виду сплати 101 (п. 4 розд. ІІ Порядку № 148).
У разі сплати, зокрема, єдиного внеску готівкою платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, заповнює відповідну інформацію, яку надавач платіжних послуг використовує в повному обсязі при виконанні платіжної операції на переказ коштів готівкою (п. 8 розд. ІІ Порядку № 148).
Пунктом 9 розд. ІІ Порядку № 148 визначено, що сплата, зокрема, єдиного внеску здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника.
Відповідно до п. 11 додатка «Указівки щодо особливостей заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі» до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163, при заповненні реквізиту «Отримувач», зокрема, зазначається:
повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;
прізвище, власне ім’я, по батькові отримувача (за наявності), що відповідає прізвищу, власному імені, по батькові отримувача, які містяться в паспорті (або іншому документі, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);
під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, території та код бюджетної класифікації.
Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.
При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами і доповненнями) для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному контролюючому органу. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.
Таким чином, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжної інструкції (розрахункового документа) зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
