Блог

Федоренко

ФОП – «загальносистемник» сплатив несвоєчасно авансові платежі з ПДФО: чи є відповідальність?

11.08.2022 09:32

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
Норми передбачені п. 177.5 ст. 177 ПКУ.
Підпунктом 177.5.1 п. 177.5 ст. 175 ПКУ встановлено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.
Водночас п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Однак, якщо ФОП несвоєчасно сплачується сума самостійно визначеного зобов’язання з ПДФО, то до платника податку застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій відповідно до ст. 124 ПКУ.
Крім того, при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Враховуючи викладене, до фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування за не сплату, або несвоєчасну сплату суми грошового зобов’язання, визначеного ним в річній податковій декларації, застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій та пені.
При цьому враховуючи, що остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати, штрафні санкції за несвоєчасну сплату авансових платежів не застосовуються.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яким чином оподатковуються ПДФО подарункові сертифікати, подаровані юрособою фізособі?

11.08.2022 09:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені абзацом першим п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (абзац другий п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 – Сп),
де К – коефіцієнт;
Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Водночас не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Враховуючи викладене, якщо юридична особа надає подарункові сертифікати фізичним особам, то вартість таких сертифікатів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 відсотків у джерела виплати з урахуванням вимог п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Поліпшення орендованих основних засобів: що з амортизацією?

11.08.2022 09:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені абзацом першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, здійснюється відповідно до пп. 138.1 та 138.2 ст. 138 ПКУ.
Підпунктом 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлено, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі – НП(С)БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені НП(С)БО.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Згідно з абзацом другим п. 8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 № 181 зі змінами та доповненнями, та п. 21 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 (далі – Методичні рекомендації № 561) затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій № 561.
Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду (п. 32 Методичних рекомендацій № 561).
Згідно з п.п. «а» п. 7 Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби» (далі – МСБО 16) собівартість об’єкта основних засобів слід визнавати активом, якщо і тільки якщо є ймовірність, що майбутні економічні вигоди, пов’язані з об’єктом, надійдуть до суб’єкта господарювання.
Під час визнання об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, слід оцінювати за його собівартістю (п. 15 МСБО 16).
МСБО 16 не визначає одиницю оцінки для визнання, тобто з чого складається об’єкт основних засобів. Отже, потрібне судження при застосуванні критеріїв визнання до конкретних обставин суб’єкта господарювання. Можливо, буде доцільним об’єднати окремо незначущі об’єкти (наприклад, ливарні форми, інструменти і фарби) та застосовувати критерії до сукупної вартості (п. 9 МСБО 16).
Згідно з принципом визнання в п. 7 МСБО 16, суб’єкт господарювання не визнає в балансовій вартості об’єкта основних засобів витрати на щоденне обслуговування об’єкта. Навпаки, ці витрати визнаються в прибутку чи збитку, коли вони понесені. Витрати на щоденне обслуговування об’єкта, як правило, – це витрати на заробітну плату та витратні матеріали, а також це можуть бути витрати на незначні деталі. Призначення цих видатків часто визначають як «ремонти та технічне обслуговування» об’єкта основних засобів (п. 12 МСБО 16).
Таким чином, витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів, що збільшують майбутні економічні вигоди, які спочатку очікувалися від їх використання, у податковому обліку відображаються як окремий об’єкт групи 9 «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.
Водночас при визначенні об’єкта оподаткування платники податку – орендарі на підставі положень абзацу другого п. 138.1 та абзацу другого п. 138.2 ст. 138 ПКУ мають збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ та зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників ПДВ!

11.08.2022 09:30

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, визначено п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).
Пунктом 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-УІІІ «Про електронні довірчі послуги» із змінами (далі – Закон № 2155) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від № 557, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 959/30827 (далі – Порядок № 557).
Надання інформації та копій документів необхідних для розгляду питання щодо виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку передбачено п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів № 851, № 2155 та Порядку № 557.
Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення 1).
Інформація та копії документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку подаються у вигляді Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (далі – Повідомлення 2).
Повідомлення 1 та Повідомлення 2 подаються за формами, ідентифікатори яких розміщено на офіційному вебпорталі ДПС, та відповідно до яких заповнюється, зокрема поле «Контролюючий орган до якого подається документ».
Пунктом 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України встановлено, що у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі – адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.
Порядок переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) регламентується нормами розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Пунктом 10.5 розд. X Порядку № 1588 визначено, що у разі отримання з Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР) даних про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків, пов’язану зі зміною адміністративного району, контролюючий орган, в якому платник податків перебуває за основним місцем обліку, вносить зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб та передає до ЄДР відомості про внесення відповідних відомостей до реєстрів Центрального контролюючого орган із зазначенням: дати внесення таких даних до відомчого реєстру, дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платник податків перебуває на обліку, та терміну, до якого платник податків перебуває на обліку у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання), що відповідає даті спливу одного місяця після отримання зазначеним контролюючим органом даних про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків.
Контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків здійснює взяття його на облік (основне місце обліку).
Таким чином у разі зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району в полі «Контролюючий орган до якого подається документ» Повідомлення 1 та Повідомлення 2 необхідно зазначати код та найменування контролюючого органу за основним місцем обліку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Своєчасна сплата єдиного внеску забезпечує нарахування страхового стажу

11.08.2022 09:30

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що у зв’язку з запровадженням воєнного стану в Україні, нормами Податкового кодексу України фізичним особам – підприємцям, особам, які займаються незалежною професійною діяльністю, а також членам фермерських господарств надане право тимчасово, у період з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та впродовж дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, не нараховувати та не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок).
Такі преференції застосовані задля зменшення фінансового навантаження на представників бізнесу та стимулювання їх до продовження проведення діяльності, адже це необхідно для того, щоб економіка працювала і в цих непростих умовах.
Водночас, звертаємо увагу на те, що використовуючи надані державою можливості і не сплачуючи єдиний внесок впродовж встановленого законодавством терміну, відповідні періоди роботи таких платників податків не будуть зараховані до страхового стажу для призначення пенсії у майбутньому.
Нагадуємо, що відповідно до вимог чинного законодавства, до страхового стажу зараховуються тільки ті періоди діяльності, за які повністю сплачені страхові внески. Розмір щомісячного внеску не має бути меншим за встановлений законом мінімальний (з 01.01.2022 – 1430 гривень).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Запроваджено нову форму трудового договору – з нефіксованим робочим часом

11.08.2022 09:29

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 10.08.2022 набрав чинності Закон України від 18 липня 2022 року № 2421-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості» (далі – Закон № 2421), яким запроваджено особлива форма трудового договору – з нефіксованим робочим часом.
Так, зокрема, Законом № 2121 Кодекс законів про працю України (КЗпП) доповнено новою статтею 21 прим. 1, відповідно до якої запроваджено трудовий договір з нефіксованим робочим часом – особливий вид трудового договору, умовами якого заздалегідь не встановлено конкретний час виконання роботи, а обов’язок працівника виконувати таку роботу, яка виникає виключно у разі надання власником або уповноваженим ним органом передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно.
Типова форма трудового договору з нефіксованим робочим часом затверджується Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань праці.
При цьому, роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи.
Кількість укладених трудових договорів з нефіксованим робочим часом не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів.
Юридичні особи та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю менше ніж 10 працівників, мають можливість укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.
Мінімальна тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, протягом календарного місяця становить 32 години. Якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше 32 годин, йому повинна бути виплачена заробітна плата не менше ніж за 32 години робочого часу відповідно до умов оплати праці, визначених трудовим договором.
У трудовому договорі з нефіксованим робочим часом можуть встановлюватися додаткові підстави для його припинення.
За змінами до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», при нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, встановлена ч. 5 ст. 8 вищезазначеного закону, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Закон № 2421 опубліковано в офіційному виданні «Голосі України» від 09.08.2022 № 162.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Оновлено форму єдиної звітності з ПДФО, військового збору та єдиного внеску

11.08.2022 09:29

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Міністерством фінансів України наказом від 04.07.2022 № 189 (далі – Наказ № 189) внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, яким затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і порядку його заповнення та подання податковими агентами. Наказ № 189 набрав чинності 09.08.2022.
Так, змінами запроваджено відображення середнього заробітку працівників, яких було мобілізовано з 24 лютого 2022 року та які не отримували доходи у вигляді грошового забезпечення.
Зокрема, в табличній частині «єдиної» звітності з’явилися нові рядки:
► в новому рядку 1.6 зазначається сума нарахованої заробітної плати за працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, які не отримували доходи у вигляді грошового забезпечення у період мобілізації;
► у новому рядку 3.7 відображається сума єдиного внеску, нарахованого фізичними особами – підприємцями – «спрощенцями» другої – третьої груп та юридичними особами – «спрощенцями» третьої групи на суми зарплати працівникам, яких було призвано під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, які не отримували доходів у вигляді грошового забезпечення у період мобілізації.
Також до розділу ІІ додатку 4 ДФ додано рядки для відображення доходів від продажу сільськогосподарської продукції.
Наказ № 189 опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 09.08.2022 № 61.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Внесено зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

11.08.2022 09:28

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 10.08.2022 набрав чинності Закон України від 19 липня 2022 року № 2435-IX «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»» (далі – Закон № 2435), яким зокрема, уточнено норми щодо формування електронних первинних документів та подання консолідованої фінансової звітності.
Законом № 2435, зокрема:
► запроваджено категорії груп материнського підприємства та його дочірніх підприємств;
► звільнено малі та середні групи від обов’язкового складання і подання консолідованої фінансової звітності;
► удосконалено окремі норми щодо подання фінансової звітності, складеної за Міжнародні стандарти фінансової звітності (далі – МСФЗ) на основі таксономії фінансової звітності в єдиному електронному форматі;
► уточнено перелік підприємств, які складають фінансову звітність за МСФЗ, оприлюднюють консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом та вимоги до обов’язкових реквізитів первинних документів;
► уточнено норми щодо формування електронних первинних документів: зокрема, залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити. Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного на електронний документ електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Закон № 2435 опубліковано в офіційному виданні «Голосі України» від 09.08.2022 №162.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку року отримали майже 1,9 млрд грн рентних платежів

11.08.2022 09:28

У січні – липні 2022 року платниками рентної плати Дніпропетровщини спрямовано до місцевих бюджетів майже 1,9 млрд гривень. Порівняно з 2021 роком надходження збільшились на понад 984 млн грн, або на 112,4 відсотків.
Висловлюємо подяку сумлінним платникам за своєчасну сплату рентних платежів, які є запорукою наповнення місцевих бюджетів.
Сьогодні, у складних умовах для країни, добросовісно працюючи і підтримуючи економіку України, відповідально ставлячись до виконання своїх фінансових зобов’язань, ми наближуємо нашу перемогу!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До загального фонду дербюджету платники Дніпропетровської області спрямували понад 4,6 млрд грн ПДФО

11.08.2022 09:27

З початку 2022 року платниками Дніпропетровської області до загального фону держбюджету спрямовано понад 4,6 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з сьома місяцями 2021 року сума надходжень виросла на понад 251 млн грн, або на 5,7 відсотків.
Завертаємо увагу, що податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету ПДФО за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (ПКУ), з викупної суми у разі дострокового розірвання страхувальником договору довгострокового страхування життя.
Згідно з п. 167.1 ст.167 ПКУ ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19904. Попередня cторінка | Сторінка 1553 з 1991 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua