Блог

Федоренко

За який період вперше подається декларація акцизного податку за формою зі змінами, внесеними наказом МФУ від 31.05.2022 № 151?

29.07.2022 09:39

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2022 № 151 «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку і Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.07.2022 за № 763/38099 (далі – Наказ № 151), внесено зміни до форми податкової декларації акцизного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841).
Згідно з частиною другою п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Наказ № 151 набрав чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 22.07.2022 (опубліковано в Офіційному віснику України № 56).
Враховуючи викладене, платники акцизного податку вперше подають декларацію акцизного податку з урахуванням змін, внесених Наказом № 151, не пізніше 20 вересня 2022 року за звітний період – серпень 2022 року.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/600821.html

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Визначення об’єкта оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України

28.07.2022 09:47

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.
Норми встановлені п. 254.3 ст. 254 Податкового кодексу України.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Які граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено у період воєнного стану?

28.07.2022 09:46

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що робота банківської системи України в період запровадження воєнного стану регулюється, зокрема, постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18).
Так, відповідно до п. 14 прим. 2 Постанови № 18 на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Водночас, п. 14 прим. 3 Постанови № 18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в п. 14 прим. 2 Постанови № 18:
1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України (далі – НБУ) на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
2) застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.
Згідно з п. 14 прим. 4 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в п. 14 прим. 2 Постанови № 18, з урахуванням вимог п. 14 прим. 3 Постанови № 18 в повному обсязі, з урахуванням вимог п. 14 прим. 3 Постанови № 18 стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

За який період здійснюється доплата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, у разі збільшення кількості РРО у мі

28.07.2022 09:46

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Норми встановлені положеннями ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями справляється за кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.
Отже, у разі збільшення кількості реєстраторів розрахункових операцій у місці торгівлі доплата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями здійснюється за квартали, які залишились до закінчення дії ліцензії. Плата за квартал, у якому відбулось таке збільшення здійснюється у повному обсязі за весь квартал.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Протягом звітного року термін використання легкового автомобіля досягне 5 років: сплата транспортного податку юрособою

28.07.2022 09:45

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктами оподаткування.
Норми передбачені п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ.
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).
Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Враховуючи викладене вище, юридична особа, яка має зареєстрований в Україні згідно з чинним законодавством власний легковий автомобіль, обчислює суму транспортного податку за період, який починається з 1 січня звітного року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги ФОП, які обирають спрощену систему оподаткування!

28.07.2022 09:45

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява) (абзац перший п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Пунктом 298.3 ст. 298 ПКУ визначено, що у заяві зазначаються такі обов’язкові відомості:
► найменування суб’єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);
► податкова адреса суб’єкта господарювання;
► місце провадження господарської діяльності;
► обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010;
► обрані суб’єктом господарювання група та ставка єдиного податку або зміна групи та ставки єдиного податку;
► кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою – підприємцем у трудових відносинах, та середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи;
► дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
Згідно з підпунктами 1 та 3 п. 299.6 ст. 299 ПКУ підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання, зокрема, фізичної особи – підприємця як платника єдиного податку є виключно:
► невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ;
► недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Водночас, реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
Пунктом 299.7 ст. 299 ПКУ встановлено, що до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:
► прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);
► податкова адреса суб’єкта господарювання;
► місце провадження господарської діяльності;
► ставка єдиного податку та група платника податку;
► дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
► дата реєстрації;
► види господарської діяльності;
► дата анулювання реєстрації.
Враховуючи вищевикладене, оскільки на підставі поданої ФОП заяви, із зазначеними відомостями про неї, здійснюється реєстрація ФОП як платника єдиного податку шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку, то контролюючий орган не може здійснити реєстрацію ФОП як платника єдиного податку у разі подання нею, в термін визначений ПКУ, заяви в якій відсутня одна з обов’язкових відомостей, яка необхідна для занесення до реєстру платників єдиного податку.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Юрособу включено до Реєстру ВПП: декларування податку на нерухомість

28.07.2022 09:44

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 64.7 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) після включення платника податків до Реєстру великих платників податків (далі – Реєстр) та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр, та за неосновним місцем обліку в такому територіальному органі центрального органу виконавчої влади або його структурних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або через які провадиться діяльність такого великого платника податків.
При цьому, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику закріплює великих платників податків за міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків за основним місцем обліку.
Взяття на облік за неосновним місцем обліку великих платників податків здійснюється в Головних управліннях ДПС в областях, місті Києві.
З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
Взяття на облік у контролюючих органах, у тому числі й в частині місця розташування (населеного пункту) нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, регулюється Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Зокрема, п. 1.4 розд. І Порядку № 1588 визначено, що об’єкти, які розташовані у різних населених пунктах, підлягають взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб або рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Підпунктом 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ встановлено, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Таким чином, після включення платника податків до Реєстру та взяття його на облік у відповідному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків за основним місцем обліку, об’єкти нерухомості, які розташовані поза межами адміністративно-територіальних одиниць, що обслуговуються міжрегіональним управлінням ДПС, обліковуються відповідно до вимог п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ за їх місцезнаходженням, і таке місцезнаходження згідно з Порядком № 1588 вважається неосновним. Декларація за такі об’єкти нерухомості подається до відповідних Головних управлінь ДПС в областях, м. Києві за їх місцезнаходженням.
Декларація за об’єкти нерухомості, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, що обслуговуються міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, подається до такого міжрегіонального управління.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Як оподатковується дохід, отриманий ФОП – «загальносистемником» від видів діяльності, не зазначених в реєстраційних даних?

28.07.2022 09:44

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі якщо фізична особа – підприємець (ФОП) отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку на доходи фізичних осіб.
Норми встановлені п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Під час нарахування (виплати) ФОП доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п.п. 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 177.8 ст. 177 ПКУ).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Особливості подання фінансової звітності юрособою у разі набуття такою особою неприбутковості в середині кварталу звітного року

28.07.2022 09:43

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Норми передбачені абзацами першим – другим п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Пунктом 137.4 ст. 137 ПКУ встановлено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік, окрім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ. При цьому Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового звітного періоду.
Підпунктом «в» п. 137.5 ст. 137 ПКУ встановлюється річний податковий (звітний) період для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Для неприбуткових, підприємств, установ та організацій (далі – неприбуткові організації), які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ (п.п. 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
Неприбуткові організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність (абзац дев’ятий п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Слід зазначити, що фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком, зокрема, до Декларації (Звіту) та її невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Законом № 996 визначаються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
Статтею 13 Закону № 996 встановлено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Зокрема, проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 зі змінами та доповненнями затверджено Порядок подання фінансової звітності (далі – Порядок).
Згідно з п. 2 Порядку платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають податковим органам у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.
З огляду на викладене, у разі включення неприбуткової організації до Реєстру в середині кварталу звітного (податкового) року, така організація повинна подати до контролюючого органу за місцем обліку:
► за період перебування на загальній системі оподаткування – Декларацію за звітний (податковий) період: квартал, півріччя, три квартали або рік (в залежності від базового звітного (податкового) періоду, який використовується платником податку на прибуток підприємств) із показниками діяльності, обрахованими за період з першого календарного дня податкового (звітного) періоду до дати включення до Реєстру та квартальну фінансову звітність за відповідний звітний період;
► за період перебування у Реєстрі – Звіт за звітний (податковий) період рік із показниками діяльності, обрахованими за період з дати включення до Реєстру по останній календарний день податкового (звітного) року та річну фінансову звітність.
Водночас варто відмітити, що платник податку/неприбуткова організація може подати доповнення до такої Декларації/Звіту, передбачене п. 46.4 ст. 46 ПКУ, із поданням пояснень щодо обрахованих показників податкової та фінансової звітності за відповідні періоди у довільній формі, із зазначенням про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації/Звіті. Таке доповнення вважатиметься невід’ємною частиною Декларації/Звіту. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Випадки, в яких при складанні ПН/РК зазначається код ознаки джерела податкового номера «3»

28.07.2022 09:42

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (із змінами і доповненнями) (далі – Порядок № 1307), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» податкової накладної, передбачений для заповнення даних щодо отримувача (покупця), заповнюється у разі постачання товарів/послуг платнику ПДВ та у разі складання податкової накладної відповідно до п. 10 Порядку № 1307.
Порядок складання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307 (п. 21 Порядку № 1307).
У разі заповнення рядка «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» податкової накладної заповнюється рядок «код».
У рядку «код» податкової накладної зазначається ознака джерела податкового номера відповідно до реєстру, якому належить податковий номер особи, зокрема, 3 – реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (для платників податків, які не включені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі – ЄДРПОУ).
Відповідно до п. 2.2 розділу II Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (із змінами) (далі – Порядок № 1588), реєстраційний (обліковий) номер присвоюється платникам податків, які не включені до ЄДРПОУ, та які визначені у п. 2.4 розділу II Порядку № 1588. За структурою реєстраційний (обліковий) номер платника податків є 9-ти значним.
Реєстраційний (обліковий) номер платника податків надається контролюючими органами:
1) уповноваженими особами договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи при взятті на облік договору згідно з Порядком № 1588;
2) управителями майна при взятті на облік договорів управління майном згідно з Порядком № 1588;
3) інвесторами (операторами) за угодами про розподіл продукції;
4) виконавцями (юридичними особами – нерезидентами) проектів (програм) міжнародної технічної допомоги та представництвами донорських установ в Україні;
5) іноземними дипломатичними представництвами та консульськими установами, представництвами міжнародних організацій в Україні (далі – дипломатична місія) у разі взяття їх на облік згідно з п. 4.9 розд. IV Порядку № 1588 або як платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
6) іноземними компаніями, організаціями, утвореними відповідно до законодавства інших держав, у разі взяття їх на облік згідно з п. 3.4 розд. III та/або розд. V Порядку № 1588.
Отже, код ознаки джерела податкового номера «3» зазначається у випадках, коли складання податкової накладної або розрахунку коригування здійснюється платниками/платникам податків, які не включені до ЄДРПОУ та які визначені у п. 2.4 розд. II Порядку № 1588.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 19904. Предыдущая cтраница | Страница 1566 из 1991 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua