02:56
Перетворення юридичної особи: які податкові обов’язки платника і чи чекати на перевірки
27.11.2025 13:51
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/956792.html повідомила.
Державна податкова служба України підготувала відповіді на актуальні питання платників щодо перевірок, ПДВ, декларацій, реєстраційних дій та перенесення показників у випадку реорганізації юридичних осіб шляхом перетворення (зміни організаційно-правової форми підприємства).
Передусім сам факт перетворення не є підставою для проведення документальної позапланової перевірки за пп. 78.1.7 ст. 78 Податкового кодексу України. Позапланові перевірки у випадку реорганізації проводяться, коли юридична особа припиняється, розпочато процедуру реорганізації (крім перетворення), закривається відокремлений підрозділ, порушено справу про банкрутство або подано заяву про зняття з обліку. Рішення про такі перевірки приймається лише за наявності податкових ризиків у діяльності платника.
Водночас реорганізація може враховуватися при включенні підприємства до плану-графіка планових перевірок, але не як окрема підстава, а з урахуванням рівня податкових ризиків. До плану-графіка потрапляють платники з високим, середнім або незначним ступенем ризику несплати податків. Пріоритет мають суб’єкти з найбільшими ризиками.
При перетворенні підприємства податковий номер не змінюється, а всі дані про реорганізацію контролюючі органи отримують з Єдиного державного реєстру. Тому додатково повідомляти ДПС про перетворення не потрібно, якщо відповідні реєстраційні дії вже внесені до реєстру.
Підприємство, створене внаслідок перетворення, вважається новоствореним платником податку на прибуток і звітує за річний період, який починається з дати перетворення і триває до кінця звітного року. Правонаступник має право зменшити фінрезультат на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалося у підприємства, яке припиняється, з урахуванням вимог Податкового кодексу України.
Щодо ПДВ: реорганізація шляхом перетворення потребує перереєстрації платника ПДВ. Платник має подати заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів після завершення перетворення. За результатами перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ та індивідуальний номер платника ПДВ не змінюються. Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється за самостійним рішенням контролюючого органу відповідно до статті 184 Податкового кодексу України.
Операція з реорганізації шляхом перетворення не є об’єктом оподаткування ПДВ, а сума від’ємного значення ПДВ може бути перенесена до податкового кредиту правонаступника за заявою платника та після підтвердження документальною перевіркою контролюючого органу. При цьому питання віднесення підприємства, утвореного внаслідок перетворення, до категорії «ризикових» платників ПДВ розглядається комісією регіонального рівня на загальних підставах – за критеріями ризиковості та наявною податковою інформацією.
Детальніше про окремі аспекти перетворення платників податків – за посиланням: https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/956751.html.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
«Податки захищають»: про оподаткування додаткового доходу від здачі квартири в оренду
27.11.2025 13:50
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Міністерство фінансів України спільно з Державною податковою службою продовжують інформувати громадян про важливість сумлінної сплати податків на прикладах щоденних життєвих ситуаціях у межах комунікаційної кампанії «Податки захищають».
Представляємо шосту історію кампанії – цього разу про вчительку, яка отримує додатковий дохід від здачі квартири в оренду. На її прикладі пояснюємо, які саме податки необхідно сплачувати з такого доходу, як вони розподіляються та які суспільні послуги забезпечують.
Отже, 39-річна Інна працює вчителькою старших класів у Луцьку. Квартиру своєї бабусі в Івано-Франківську вона здає в оренду за 12 тис. грн на місяць (36 тис. грн/квартал; 144 тис. грн/рік). З метою отримання офіційно додаткового доходу Інна зареєструвала свою діяльність як ФОП (фізична особа – підприємець) 2 групи. Це дозволяє їй офіційно надавати послуги з оренди громадянам України та платникам єдиного податку (тобто іншим ФОПам).
Раз на рік Інна подає податкову декларацію через Електронний кабінет платника податків на вебпорталі ДПС. Також щомісяця вона сплачує військовий збір та єдиний податок. Єдиний соціальний внесок з доходу від здачі квартири в оренду Інна не сплачує, бо цей податок вираховується з її офіційної зарплати вчительки роботодавцем.
Детальніше – на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/956889.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
«TAX Control»: у ДПС розповіли, на які порушення найчастіше скаржаться українці
27.11.2025 13:50
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/957208.html повідомила.
Тиждень тому Державна податкова служба України запустила новий цифровий сервіс «TAX Control». З моменту його старту вже надійшло майже 100 повідомлень про можливі порушення у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування. Про це повідомила на своїй сторінці у Facebook в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.
«Це дуже зручний інструмент, який дозволяє абсолютно кожному долучитися до боротьби з тінню», – підкреслила очільниця ДПС.
На що найчастіше скаржаться:
- 45 % – невидача фіскального чека, незастосування РРО/ПРРО;
- 19,5 % – відмова у розрахунку банківською карткою;
- 35,5 % – інші порушення, у тому числі робота без реєстрації чи неоформлені працівники.
Леся Карнаух наголосила, що цей сервіс не про тиск податкової. Бо для перевірки мають бути реальні підстави і це наша послідовна позиція.
«TAX Control» – це про спільну відповідальність. Бо коли кожен з нас буде долучатися до боротьби з тінню і не замовчувати про порушення, то цій тіні ми просто не залишимо шансів на процвітання», – додала в. о. Голови ДПС.
Віджет «ТAX Control» розміщено на вебпорталі ДПС у правому верхньому куті.
Повідомляйте:
- про невидачу фіскального чека,
- торгівлю без ліцензії чи з порушенням реалізації підакцизної продукції,
- відмову прийняти картку,
- роботу без державної реєстрації,
- неоформлених працівників.
Доступ цілодобовий і з будь-якого пристрою.
Інструмент дієвий!
Чесність нині в тренді!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Управління податковими ризиками – важливий напрямок роботи новітньої ДПС
26.11.2025 12:37
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України продовжує роботу над створенням сучасної системи управління податковими ризиками у межах реалізації експериментального проєкту. Це одна з ключових складових реформування податкової системи України, визначених Національною стратегією доходів.
ДПС переформатувала свою роботу, активно застосовуючи ризик-орієнтований підхід при виборі платників до перевірок. Зосереджено увагу на суб’єктах з високим рівнем ризику порушень податкового законодавства, удосконалено механізми ідентифікації та оцінки податкових ризиків для визначення доцільності перевірок. Такий підхід дозволяє податковій службі раціональніше використовувати свої ресурси.
Також оновлено методики ризик-орінтованого підходу. Удосконалено методологію відбору платників із найвищими податковими ризиками – залежно від виду операцій, обраної платником податків системи оподаткування. Формується єдиний цифровий простір для сучасного податкового адміністрування.
Застосування податкового комплаєнсу є сучасною практикою країн Європейського Союзу у сфері податкового адміністрування. І ДПС України активно працює над модернізацією та реінжинірингом усіх процесів. Цей напрям є ключовим для побудови сучасної, клієнтоорієнтованої та цифрової податкової служби, яка працює ефективно, прозоро і в партнерстві з платниками податків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Як завантажити власний кваліфікований сертифікат відкритого ключа?
26.11.2025 12:36
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що клієнти (користувачі) мають можливість завантажити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма).
Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» (https://ca.tax.gov.ua/korustyvach_csk).
Детальну інформацію щодо роботи Програми та покрокову інструкцію стосовно можливості завантаження власних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, наведено у п.п. 5.2 п. 5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» на вебсайті Надавача за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».
Крім того, самостійно завантажити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів, у т. ч. списки відкликаних сертифікатів, можна у розділі «Пошук сертифікатів та СВС» вебсайту Надавача за посиланням: Головна/«Пошук сертифікатів та СВС» (https://ca.tax.gov.ua/certs-crls).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Порядок та підстави відмови в реєстрації РРО
26.11.2025 12:36
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 8 глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок) протягом двох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) (додаток 1 до Порядку) за ідентифікатором форми J/F1311406 контролюючий орган відмовляє в реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО), якщо:
▪ РРО вже зареєстрований;
▪ модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;
▪ РРО не відповідає сфері застосування зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО;
▪ центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;
▪ щодо господарської одиниці, вказаної у реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання (заява за ф. № 20-ОПП);
▪ суб’єкта господарювання (далі – СГ) не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
▪ СГ не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;
▪ СГ або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
▪ щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;
▪ у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений;
▪ екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;
▪ СГ є пов’язаною особою з ЦСО.
За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) СГ повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови або про таку відмову повідомляє у другій квитанції у разі подання реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО в електронній формі (п. 9 глави 2 розд. II Порядку).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо порядку оформлення документальних перевірок дотримання платниками податкового, валютного та іншого законодавства
26.11.2025 12:36
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України № 151 від 14.03.2025 (далі – Наказ № 151) (набрав чинності 25.04.2025) затверджено зміни до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків.
Враховуючи норми Наказу № 151:
- контролюючий орган зобов’язаний повідомити платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції;
- інформація (повідомлення) про розгляд податковим органом матеріалів перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет;
- визначено процедуру ідентифікації платника податків або його представника, в тому числі у разі розгляду заперечень у режимі відеоконференції, необхідність фіксування відеоконференції за допомогою технічних засобів відеозапису;
- передбачено, що платник податків повідомляє про участь у розгляді матеріалів перевірки (особисто або через свого представника), у тому числі в режимі відеоконференції, у поданих запереченнях;
- під час розгляду матеріалів перевірки в режимі відеоконференції платник податків може надавати тільки усні пояснення з приводу предмета розгляду.
Довідково: наказом Міністерства фінансів України № 151 від 14.03.2025 «Про затвердження Змін до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.03.2025 за № 484/43890, внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745 (зі змінами).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Порушення норм щодо внесення місць зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання: відповідальність
26.11.2025 12:35
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 35 частини другої ст. 73 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) за порушення норм Закону № 3817 до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, а саме:
- за зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, – 100 відсотків вартості товарів (продукції), наявних у такому місці зберігання, але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
У разі виявлення факту зберігання суб'єктом господарювання тютюнової сировини без внесення у передбачених цим Законом випадках місць зберігання до Реєстру податковий орган не пізніше трьох робочих днів з дня виявлення такого факту накладає арешт на таку тютюнову сировину і звертається до суду для винесення рішення про її конфіскацію та знищення (частина сьома статті 73 Закону № 3817).
Довідково:
Наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2025 № 159 «Про затвердження форми заяви про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання та про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі місць зберігання, порядку її заповнення, форми витягу з Єдиного реєстру місць зберігання та Кодів і видів товару (продукції)», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2025 р. за № 604/44010.
Наказ Державної податкової адміністрації України від 28 травня 2002 року № 251 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 серпня 2002 року за № 670/6958.
Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2025 року № 68 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру місць зберігання».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про особливості заповнення податкової звітності у разі здійснення платником звільнених від ПДВ деяких операцій
26.11.2025 12:34
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У разі здійснення платниками податків операцій, звільнених від оподаткування ПДВ, наприклад, визначених у підпунктах 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, до яких положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються, порядок визначення розрахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях, передбаченого пунктом 199.2 статті 199 розділу V Кодексу, застосовується таким чином.
Порядок формування податкового кредиту, у разі якщо придбані товари/послуги використовуються одночасно в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, встановлено статтею 199 розділу V Кодексу.
Зокрема, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (пункт 199.1 статті 199 розділу V Кодексу).
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках, як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (пункт 199.2 статті 199 розділу V Кодексу).
Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (пункт 199.4 статті 199 розділу V Кодексу).
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 статті 199 розділу V Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у пункті 199.1 статті 199 розділу V Кодексу. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року (пункт 199.5 статті 199 розділу V Кодексу).
Водночас, Кодекс містить низку положень, відповідно до яких правила статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються. Так, відповідно до пункту 199.6 статті 199 розділу V Кодексу правила статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються у разі:
- проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу;
- проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1, пунктами 197.11 та 197.24 статті 197 розділу V Кодексу.
Також, окремими нормами Кодексу визначено інші операції, у разі здійснення яких положення статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються, зокрема, звільнені від оподаткування податком на додану вартість операції, що визначені підпунктами 4, 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Механізм звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій, до яких правила статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються, є аналогічним тому порядку, який використовується при застосуванні нульової ставки податку на додану вартість. Тобто звільнені від оподаткування податком на додану вартість операції здійснюються без нарахування податку на додану вартість з правом на податковий кредит, сформованим при придбанні товарів/послуг, які використовуються у таких звільнених від оподаткування податком на додану вартість операціях, без подальшого нарахування податкових зобов’язань.
Форма та Порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21).
Згідно з підпунктом 6 пункту 3 розділу V Порядку № 21 у рядку 5 декларації вказуються обсяги операцій з:
- постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування;
- постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу;
- постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування та коригування за такими операціями.
Для платників податку, які заповнюють рядок 5 декларації, обов’язковим є подання додатку 5 (Д5).
Додаток 5 (Д5) заповнюється в розрізі операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, операцій з постачання послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.
Розрахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях здійснюється у таблиці 1 додатку 5 до декларації.
Відповідно до встановленої Порядком № 21 форми, у графі 4 таблиці 1 додатка 5 зазначається загальний обсяг постачання (сума значень рядків 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 3, 5, 7.1, 7.2.1, 7.2.2 та 7.2.3 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків).
Отже, відповідно до чинних норм Кодексу та Порядку № 21 при визначені частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях до:
- оподатковуваних операцій (графа 5 таблиці 1 додатка 5 (Д5)) включаються обсяги операцій, оподатковані за ставками 0 %, 7 %, 14 %, 20 %;
- загального обсягу постачання товарів/послуг (графа 4 таблиці 1 додатка 5 (Д5)) включаються всі оподатковувані та неоподатковувані операції з постачання товарів/послуг, у тому числі ті операції, при здійсненні яких не застосовуються норми пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V Кодексу. Частка неоподатковуваних операцій в загальному обсязі постачання товарів/послуг обраховується наступним чином: 100 – частка використання товарів/послуг в оподатковуваних податком на додану вартість операціях.
Зауважуємо, що в Кодексі та, відповідно, в Порядку № 21 не передбачено винятків щодо врахування/неврахування тих чи інших операцій при здійсненні такого розрахунку частки.
Отже, попри те, що за товарами/послугами, придбаними для використання частково в оподатковуваних операціях та частково в операціях, визначених, зокрема, пунктом 199.6 статті 199 розділу V Кодексу та іншими нормами Кодексу (зокрема, підпункти 4, 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу), податкові зобов’язання з податку на додану вартість, передбачені статтею 199 розділу V Кодексу, не нараховуються, однак обсяги таких операцій враховуються при здійсненні розрахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних податком на додану вартість операціях.
У разі якщо платник ПДВ здійснює із пільгових операцій лише ті, до яких норми статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються (зокрема, але не виключно, які визначено у підпунктах 4 та 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу), то такий платник може не визначати частку використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях, оскільки у нього відсутній обов’язок для нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість з урахування такої частки.
В іншому випадку, якщо платник податку здійснює пільгові операції, як ті, до яких положення статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються, так і ті, до яких такі положення застосовуються, то такий платник зобов’язаний визначити частку використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях в загальному порядку, та застосувати її виключно для нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість за тими операціями, за якими положення статті 199 розділу V Кодексу застосовуються.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги суб’єктів ЗЕД!
26.11.2025 12:34
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність (ЗЕД) зобов’язані дотримуватись правил валютного законодавства.
У разі:
- експорту – валютна виручка має бути зарахована на рахунок в українському банку у строк, встановлений Національним банком України;
- імпорту – товари (роботи, послуги) мають бути своєчасно отриманими.
За порушення строків розрахунків нараховується пеня у розмірі 0,3 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 100 % заборгованості.
Законодавчі механізми захисту для бізнесу:
- своєчасно та в повному обсязі надавайте документи про здійснені зовнішньоекономічні операції до уповноважених банківських установ;
- отримайте висновок Мінекономіки про подовження строку розрахунків;
- звертайтеся до суду (арбітражу) з позовом щодо стягнення заборгованості з нерезидента;
- засвідчуйте наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили своєчасно завершити розрахунки в відповідних уповноважених органах.
Акцентуємо увагу, що перевірки здійснюються лише за наявності інформації про порушення валютного законодавства, отриманої від банків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
