10:52
Визначення у роздрібній торгівлі ціни продажу тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах
20.07.2022 10:14
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що максимальні роздрібні ціни (далі – МРЦ) – це ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до МРЦ.
Норми встановлені п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
МРЦ на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому ПКУ.
До 01.01.2022 МРЦ встановлювалися лише на тютюнові вироби, на які була встановлена адвалорна ставка акцизного податку – сигарети з фільтром, сигарети без фільтра (цигарки) та сигарили, з 01.01.2022 – на всі види тютюнових виробів, тютюн, промислові замінники тютюну, рідини, що використовуються в електронних сигаретах.
Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ, не може здійснюватися за цінами, вищими за МРЦ, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Згідно з п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ базою оподаткування у разі обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних ставок є, зокрема, вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.
Акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах вироблених з 01 травня 2022 року сплачується виробниками та імпортерами при їх реалізації.
Для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, для виробників та імпортерів тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах базою оподаткування акцизним податком є, зокрема, вартість за максимальними роздрібними цінами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку(п.п. 214.1.5 п. 214.1 ст. 214 ПКУ).
Відповідно до п. 221.3 ст. 221 ПКУ за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні МРЦ, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.
Отже, при визначенні ціни, за якою суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі здійснюється продаж тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, необхідно враховувати 5-відсотковий акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Продаж тютюнових виробів суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі здійснюється за цінами, не вищими за МРЦ, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Для вироблених до 01.01.2022 інших тютюнових виробів (крім сигарет з фільтром, сигарет без фільтра (цигарок), сигарил), тютюну, промислових замінників тютюну – за цінами, встановленими суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі (з податком на додану вартість та 5-відсотковим акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів).
Продаж рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених починаючи з 01.01.2022, суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі здійснюється за цінами, не вищими за МРЦ,збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, та за цінами, встановленими суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі (з податком на додану вартість) – вироблених до 01.01.2022.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи має право суб’єкт господарювання здійснювати виробництво спирту у період воєнного стану без наявності ліцензії?
20.07.2022 10:13
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок видачі, анулювання ліцензій на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального встановлено ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).
Нормами ст. 2 Закону № 481 визначено, що виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту, біоетанолу здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію.
Ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені та безперервно функціонуючі цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення, припинення функціонування або невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії.
Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються визначені Законом № 481 документи.
Статтею 3 Закону № 481 передбачено, що на виробництво, зокрема, спирту етилового неденатурованого, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, спирту етилового денатурованого видаються окремі ліцензії на кожен вид діяльності.
Згідно зі ст. 17 Закону № 481 у разі виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії – 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менш 85 000 гривень.
При цьому, вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (ст. 18 Закону № 481).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Переведення резидентом-позичальником боргових кредитних зобов’язань в іноземній валюті перед нерезидентом на іншого резидента
20.07.2022 10:13
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначені Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» із змінами (далі – Закон № 2473).
Одним із принципів валютного регулювання відповідно до ст. 2 Закону № 2473 є свобода здійснення валютних операцій, що передбачає:
► право фізичних та юридичних осіб-резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн;
► право фізичних та юридичних осіб-резидентів придбавати валютні цінності, активи за кордоном, переміщувати через митний кордон України валютні цінності;
► недопущення неправомірного і необґрунтованого втручання держави у валютні операції.
При цьому Законом № 2473 не передбачено обмежень щодо можливості переведення резидентом-позичальником боргових кредитних зобов’язань в іноземній валюті перед нерезидентом на іншого резидента.
Водночас зазначаємо, що заходами захисту, запровадженими Національним банком України (далі – НБУ) відповідно до ст. 12 Закону № 2473 та затвердженими постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 (далі – Положення № 5), встановлено особливості здійснення окремих валютних операцій клієнтів за кредитними договорами (договорами позики/поворотної фінансової допомоги) та за аграрними розписками (розділ VІІ Положення № 5).
Крім того порядок надання банками НБУ інформації щодо договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками, визначено постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 6.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Як заповнюється графа «Порядковий номер за рік за видом декларації» податкової декларації з плати за землю?
20.07.2022 10:13
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (далі – Наказ № 560) із змінами.
Зокрема, в графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» декларації, зазначається номер, який дорівнює послідовно наростаючому числу залежно від кількості поданих відповідних декларацій.
Декларації з позначкою «земельний податок» нумеруються окремо від декларацій з позначкою «орендна плата».
При цьому нумерація проводиться окремо по типу декларацій («Звітна», «Нова звітна», «Уточнююча»).
Наприклад, якщо платник плати за землю подає до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки першу уточнюючу податкову декларацію, в якій уточнюється податкове зобов’язання із земельного податку, то у графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» проставляється «1». При поданні протягом року другої уточнюючої декларації щодо земельного податку, у графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» проставляється «2».
В аналогічному порядку здійснюється нумерація нових звітних декларацій.
Нова звітна декларація приймається тільки до граничного строку подання та при наявності звітної декларації. Отже, звітна декларація подається один раз, в графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» декларації за типом «Звітна» проставляється «1».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників ПДВ!
20.07.2022 10:12
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у випадку відсутності у платника ПДВ можливості своєчасно здійснити реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) за операціями з постачання товарів/послуг, здійснених в період, починаючи з лютого 2022 року, така реєстрація має бути здійснена протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості, або протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Норми встановлені п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Право на податковий кредит (далі – ПК) зберігається за умови, якщо такий ПК, сформований за звітні періоди лютий – травень 2022 року на підставі первинних (розрахункових) документів, отриманих платником податку за операціями з придбання товарів/послуг від платника ПДВ, у якого відсутня можливість своєчасно здійснити реєстрацію ПН/РК, та якщо за такими операціями будуть складені ПН/РК та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості, або протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі відсутності факту реєстрації в ЄРПН ПН/РК по закінченню 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості, або шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні ПК, сформований за первинними (розрахунковими) документами, має бути виключений з декларації відповідного періоду шляхом подання уточнюючого розрахунку до такої декларації.
Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/590192.html.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Законодавством запроваджено додаткові умови працевлаштування
20.07.2022 10:12
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 19.07.2022 набрав чинності Закон України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі – Закон № 2352).
Законом № 2352, зокрема ст. 23 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) доповнено частиною третьою, відповідно до якої роботодавець зобов’язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечити рівні можливості таких працівників для його укладення.
Крім того ст. 29 КЗпП викладено у новій редакції.
Так, згідно з змінами до ст. 29 КЗпП, до початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:
1) місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;
2) визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;
3) права та обов’язки, умови праці;
4) наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору – під підпис;
5) правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);
6) проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;
7) організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);
8) тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;
9) процедуру та встановлені КЗпП строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.
При укладенні трудового договору про дистанційну роботу роботодавець забезпечує виконання пунктів 1, 3, 5 і 7 – 9 частини першої ст. 29 КЗпП та у разі потреби надає працівникові необхідні для виконання роботи обладнання та засоби, а також рекомендації щодо роботи з ними. Інформування може здійснюватися у формі дистанційного інструктажу або шляхом проведення навчання безпечним методам роботи на конкретному технічному засобі. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися додаткові умови щодо безпеки праці.
Ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронних комунікаційних мереж з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися альтернативні способи ознайомлення працівника, крім інформації, визначеної п. 4 частини першої ст. 29 КЗпП, що доводиться до відома працівників у порядку, встановленому ст. 29 КЗпП.
Також частину четверту ст. 119 КЗпП викладено у такій редакції: за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Тобто роботодавця звільнено від обов’язку збереження середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу, із залишенням для цих працівників місця роботи (посади). При цьому таким працівникам залишається виплата грошового забезпечення за рахунок коштів державного бюджету.
Закон № 2352 опубліковано у офіційному виданні «Голос України» від 18.07.2022 № 147 (7897).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Юрособи – «спрощенці» Дніпропетровщини сумлінно сплачують єдиний податок
20.07.2022 10:11
З початку 2022 року юридичними особами – платниками єдиного податку поповнено місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 290 млн гривень. Сума надходжень у порівнянні з 2021 роком збільшилась на понад 61,4 млн грн, або майже на 27 відсотків.
Звертаємо увагу, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими п. 9 підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. При цьому до заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу з наступного робочого дня після подання заяви – у разі подання заяви починаючи з 01 квітня 2022 року.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу, вважаються платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Екологічний податок: надходження від платників Дніпропетровщини за викиди двоокису вуглецю до держбюджету значно зросли
20.07.2022 10:11
Платниками екологічного податку Дніпропетровської області у січні – червні 2022 року поповнено державний бюджет на понад 213,3 млн гривень. Надходження збільшились у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року на суму майже 110,6 млн грн, або на 107,6 відсотків.
Нагадуємо, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.)
При цьому п. 240.7 ст. 240 Податкового кодексу України (ПКУ) встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про подання декларації суб’єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами
20.07.2022 10:10
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
При цьому платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 прим.1 ст. 49 ПКУ).
З 01 травня 2022 року набули чинності норми Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» стосовно перенесення на виробників та імпортерів обов’язку сплачувати (у розмірі 5 відсотків) акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання (далі – СГ) роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Відповідно до пункту 40 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2023 року, сплата акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну), вироблених до 01 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізованих кінцевим споживачам до 01 квітня 2022 року, здійснюється у порядку та на умовах, що діяли до 01 квітня 2022 року.
Згідно з чинним до 01 травня 2022 року пунктом 212.1 статті 212 ПКУ платниками акцизного податку, зокрема, є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
Враховуючи зазначене, акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі:
► з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, які вироблені з 01 квітня 2022 року, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які вироблені з 01 січня 2022 року – сплачується виробниками та імпортерами при їх реалізації, починаючи з 01 травня 2022 року тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, вироблених до 01 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізованих кінцевим споживачам до 01 квітня2022 року, тимчасово, до 01 січня 2023 року, здійснюється у порядку та на умовах, що діяли до 01 квітня 2022 року та сплачується суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі з обсягів реалізованих підакцизних товарів. При цьому останній звітний період за який сплачується податок – грудень 2022 року.
Форму декларації акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14).
Згідно з вимогами Порядку № 14 розрахунок акцизного податку по операціях з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів здійснюється в додатку 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6) до Декларації.
При цьому, суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі при складанні Додатку 6 до Декларації мають дотримуватися визначення бази оподаткування – лише вартість реалізованих тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, які вироблені до 01 квітня 2022 року.
Слід вказати, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Отже, суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, в порядку та на умовах, що діяли до 01 травня 2022 року зобов’язаний подавати декларацію акцизного податку щодо оподаткування 5 відс. акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизних товарів за звітні місячні періоди:
► по квітень 2022 року включно – з усього обсягу реалізованих тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну;
► травень-грудень 2022 року – лише за ті місячні звітні періоди у яких здійснено ним роздрібну торгівлю тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну, які вироблені до 01 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізовані кінцевим споживачам до 01 квітня 2022 року, з яких відповідно має бути обчислено податкове зобов’язання.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/597462.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Суд підтвердив правомірність висновків перевірки з питань трансфертного ціноутворення
20.07.2022 10:10
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/597464.html повідомила наступне.
Верховний Суд України прийняв рішення, яким схвалив позицію контролюючого органу щодо здійснення платником протягом 2015 року експортних операцій з окатками залізорудними за цінами, що не відповідають принципу «витягнутої руки».
Судом підтверджено, що платником податків під час ціноутворення в контрольованих операціях (далі – КО) не враховані фактичні фізико-хімічні властивості продукції, зазначені в Сертифікатах якості, а саме: вміст домішок (двоокису кремнію) та рівень вологи.
Платник під час ціноутворення в КО для котунів вищої якості використав показники Platts з меншим вмістом заліза.
Також платником завищено вартість фрахту – при реальному перевезенні окатків кораблями різного класу («Panamax», «Capesize») коригування умов поставки здійснювалось лише за максимальним показником.
Зазвичай премія за обробку руди обчислюється відповідно до якісних характеристик окатків, зокрема, в залежності від їх призначення, однак платник керувався істотністю впливу ринків збуту, що, в свою чергу, критично оцінив суд при дослідженні справи.
Суд підтвердив, що постійне коливання цін на ринку залізорудних окатків не є підставою для порівняння цін в КО із середнім показником у співставних операціях за певний період (місяць) без побудови діапазону цін.
Разом з тим, як встановлено статтею 39 Податкового кодексу, обсяг оподатковуваного прибутку в КО платник податку повинен визначити відповідно до принципу «витягнутої руки». Водночас експортер цього принципу не дотримався, оскільки коригував ціни не на підставі показників S&P Global Platts, правове значення яких визначено як база, яка використовується для ціноутворення, зокрема, у галузі добувної промисловості.
Відтак, ВСУ підтверджено обґрунтованість висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки, та правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення щодо зменшення від’ємного значення об’єкту оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 1,3 млрд гривень. Визнавши помилки, платник вже сплатив до бюджету майже 246 млн гривень.
Варто зауважити, що для кожної із сторін судового процесу доведення дотримання чи недотримання принципу «витягнутої руки» під час здійснення КО є доволі складним та комплексним процесом. Труднощі та спірні питання виникають як у платників податків, так і у податкових органів. Найчастіше такий податковий спір вникає не через навмисне порушення платниками податкового законодавства з питань трансфертного ціноутворення, а внаслідок різниці в підходах до методології, розрахунків бізнесу і представників контролюючих органів.
Для законодавчого врегулювання оскаржуваного питання 18.01.2022 Міністерством фінансів України затверджено Порядок встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки». Цей порядок дозволить платникам, які беруть участь у КО із сировинними товарами, правильно визначати обсяг оподаткованого прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки». Водночас згаданий порядок надасть можливість контролюючому органу здійснювати якісний податковий контроль за встановленням відповідності умов КО принципу «витягнутої руки», що в подальшому забезпечить взаємопорозуміння та ефективну співпрацю з платниками податків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
