Блог

Федоренко

Деякі особливості виправлення помилки ФОП – «спрощенцем» зі ставкою 2 відсотки доходу у декларації

19.07.2022 09:42

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 9.4 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відс. доходу, визначеного у відповідності до ст. 292 глави 1 розд. XIV ПКУ.
Податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дорівнює календарному місяцю (абзац перший п.п. 9.6 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні затверджена наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124 (далі – Декларація).
Згідно з приміткою 3 до Декларації рядок 04 розд. ІІ підлягає обов’язковому заповненню у Декларації за грудень відповідного року.
Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (зі ставкою 2 відс. доходу) у разі помилкового відображення у рядку 04 розд. ІІ Декларації за місяць (крім грудня) поточного року значення показника рядка 02 розд. І, при заповненні уточнюючої Декларації переносить до рядків 05 і 06 розд. ІІІ значення рядка 02 Декларації, що уточнюється.
В рядках 07 і 08 розд. ІІІ уточнюючої Декларації на паперових носіях проставляє прочерк, в електронній формі – рядки не заповнює.
При цьому в уточнюючій Декларації заповнюється розд. І, в якому повторно відображаються показники рядків 01 і 02 зазначені у Декларації, яка уточняється.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС отримали 207,4 тис. клієнтів

19.07.2022 09:41

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Протягом січня-червня поточного року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались 207,4 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано 504,8 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Понад 120,7 тис. фізичних осіб протягом січня – червня 2022 року отримали 253,1 тис. кваліфікованих сертифікатів.
Також протягом вказаного періоду 86,7 тис. юридичних осіб отримали 251,7 тис. кваліфікованих сертифікатів.
Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 73,6 тис. клієнтів, з яких майже 36,4 тис. – юридичних та 37,2 тис. – фізичних осіб.
Також здійснено автоматичний перезапуск на 1 рік 112,9 тис. сертифікатів для 42,3 тис. клієнтів, з яких 16,8 тис. – юридичні особи, 25,5 тис. – фізичні особи.
За електронними запитами сформовано понад 180,7 тис. сертифікатів.
Всього з початку діяльності надавача видано понад 10,8 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.
Таким чином клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/596988.html

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги ФОП – платників єдиного податку, які припиняють підприємницьку діяльність!

19.07.2022 09:41

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/596933.html повідомила.
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.
Внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі, зокрема, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (п.п. 65.10.1 п. 65.10 ст. 65 ПКУ).
Абзацами другим та третім п.п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
У разі якщо після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як т. зайнятої особи.
Згідно з п.п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.
У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (абзац перший п. 295.8 ст. 295 ПКУ).
У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).
Слід зазначити, що з 01.04.2021 податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація), у складі якої передбачено подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до органу ДПС за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Таким чином, фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають Декларації востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року, у строки, визначені підпунктами 49.18.2 та 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.
У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка « ».
Відповідно до п. 42.6 ст. 42 ПКУ електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється, зокрема, у випадку наявності в Державному реєстрі інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи.
Тому, остання Декларація подається особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
При цьому фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Умови застосування коригуючих коефіцієнтів до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин

18.07.2022 10:53

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) застосовуються коригуючі коефіцієнти, що визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування.
Норми встановлені п. 252.22 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
На підставі спеціального дозволу на користування надрами, в якому зазначається вид корисної копалини (мінеральної сировини) та умови її видобування, платником самостійно вибирається відповідний коригуючий коефіцієнт, що відповідає таким критеріям:
► видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ – 0,5;
► видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов’язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок) – 2,0;
► видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами – 0,85;
► видобування запасів з родовищ, які в установленому законодавством порядку визнані як дотаційні запаси – 0,01;
► видобування руд заліза – 0,90.
У разі видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником Рентної плати за рахунок власних коштів не раніше ніж за 5 років до звітного податкового періоду, крім вуглеводневої сировини, до ставок Рентної плати застосовується коригуючий коефіцієнт – 0,95.
Крім того, контролюючі органи для забезпечення контролю за правильністю обчислення платником Рентної плати в частині визначення коригуючих коефіцієнтів у встановленому законодавством порядку відповідно до п.п. 258.2.2 п. 258.2 ст. 258 ПКУ можуть залучати центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державного гірничого нагляду, а також у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Визначення періоду, за який вперше контролюючий орган може надіслати запит про подання глобальної документації (майстер-файлу)

18.07.2022 10:53

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 млн євро.
Запит на подання глобальної документації (майстер-файла) може бути направлений не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік - не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року.
Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту.
Якщо в Україні зареєстровані два та більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї ж міжнародної групи компаній, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, направляє запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) лише одному з таких платників податків за своїм вибором.
Вперше запити контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році (п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Податковий борг: інформація про наявність/відсутність для громадян

18.07.2022 10:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ст. 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР зі змінами та доповненнями визначено обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (ПКУ) встановлено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані ІКП).
Інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу платник може отримати, скориставшись Електронним кабінетом, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua або за допомогою мобільного застосунку «ДІЯ».
У приватній частині Електронного кабінету режим «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані ІКП).
Даний режим надає можливість переглянути зведену інформацію по кожному виду платежу, зокрема: орган ДПС, назва податку (платежу), платіж (код), бюджетний рахунок. При цьому, червоним кольором позначено суми заборгованості перед бюджетом.
Також, даний режим надає можливість переглянути інформацію по кожному виду податку (платежу) про нарахування за податковими зобов’язаннями, сплату та повернення з бюджету, пеню, переплату та залишок несплаченої пені, а також вивантажити її в форматі ХLS.
Крім цього, згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до абзацу першого п. 59.3 ст. 59 ПКУ податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Абзацами першим і четвертим п. 6 розд. IV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 610) визначено, що податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) – місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в Електронний кабінет засобами інформаційно-телекомунікаційної системи з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» «Про електронні довірчі послуги».
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Дозвіл на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води відсутній: справляння рентної плати

18.07.2022 10:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.
Норми передбачені п.п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
За понадлімітне використання води рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками рентної плати та коефіцієнтами (п.п. 255.11.14 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Про виправлення помилок, допущених у податковій декларації екологічного податку

18.07.2022 10:51

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Норми передбачені п. 50.1 ст. 50 ПКУ.
Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами. Невід’ємною частиною декларації є додатки (розрахунки). Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.
За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до декларації не додається.
Враховуючи викладене, якщо платник екологічного податку здійснює виправлення самостійно виявлених помилок, за період, що минув, шляхом подання уточнюючого розрахунку, то такому платнику необхідно подати декларацію з позначкою «уточнююча» та Додаток (и) до неї з позначкою «уточнюючий».
За кожний податковий період, в якому виявлені помилки, подаються окремі уточнюючі декларації разом з Додатками(ом) в яких виявлені помилки. За відсутності помилок в інших додатках (за іншими видами об’єктів оподаткування), що подавалися разом із декларацією, яка уточнюється, такі типи додатків до уточнюючої декларації не додаються.
У декларації та Додатку (ах) до неї заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення рядка через відсутність значення – він прокреслюється (у разі подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами електронного зв’язку). Податкове зобов’язання зазначається у гривнях з копійками.
Зокрема, в уточнюючій декларації та Додатку (ах) до неї у рядках 1.1 та 1.2 звітний (податковий) період та звітний (податковий) період, що уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється: квартал – І, ІІ, ІІІ, ІV та рік.
Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7, 8 Додатка (ів) 1 переносяться до рядків 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3 декларації відповідно.
Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7, 8 Додатка (ів) 2 переносяться до рядків 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 декларації відповідно.
Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7, 8 Додатка (ів) 3 переносяться до рядків 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3 декларації відповідно.
Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7, 8 Додатка (ів) 4,5,6 переносяться до рядків 4.4.1, 4.4.2, 4.4.3 декларації відповідно.
До картки особового рахунку платника податків із Додатка (ів) переносяться наступні грошові зобов’язання, зазначені у:
► рядку 5.1 – податкове зобов’язання, що збільшується, якщо (р. 4 > р. 5), то (р. 4 – р. 5);
► рядку 5.2 – податкове зобов’язання, що зменшується, якщо (р. 5 > р. 4), то (р. 5 – р. 4);
► рядку 7 – сума штрафу (р. 5.1 x р. 6);
► рядку 8 – сума пені, самостійно нарахована платником відповідно до ст. 129 ПКУ.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Які фінансові рахунки вважаються підзвітними та які строки і особливості подання звітності за такими рахунками?

18.07.2022 10:51

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що нормами п.п. 14.1.146 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що підзвітний рахунок – фінансовий рахунок, що відповідає одному з таких критеріїв:
► власником фінансового рахунка є фізична особа – нерезидент;
► власником фінансового рахунка є юридична особа – нерезидент або представництво нерезидента – юридичної особи;
► власником фінансового рахунка є юридична особа, яка не є фінансовим агентом та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є фізична особа – нерезидент.
Фінансовий агент – банк або небанківська фінансова установа, які відповідно до вимог ПКУ та інших актів законодавства зобов’язані подавати звіт про підзвітні рахунки центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та нести відповідальність за порушення покладених на них обов’язків у порядку, встановленому законодавством. Регулятори ринків фінансових послуг у межах повноважень, визначених ст. 21 Закону України від 12 січня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами та доповненнями, встановлюють переліки небанківських фінансових установ, які зобов’язані виконувати обов’язки фінансових агентів відповідно до вимог міжнародних договорів, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів. Не є фінансовими агентами особи, звільнені від надання інформації про підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA), а також іншого міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеного на його підставі міжвідомчого договору (п.п. 14.1.257 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 69.8.1 п. 69.8 ст. 69 ПКУ якщо власником фінансового рахунка є фізична особа – нерезидент, такий рахунок вважається підзвітним для такої особи.
Якщо власником фінансового рахунка є юридична особа – резидент, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є нерезидент, такий рахунок вважається підзвітним для такого нерезидента.
Фінансові агенти встановлюють підзвітність фінансового рахунка за результатами проведення процедури комплексної перевірки.
Підпунктом 69.8.2 п. 69.8 ст. 69 ПКУ визначено, що на вимогу фінансового агента власники фінансових рахунків зобов’язані надавати йому інформацію та документи про власний статус податкового резидентства та статус податкового резидентства своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а також іншу інформацію і документи, необхідні для звітності за підзвітними рахунками на виконання вимог міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеного на його підставі міжвідомчого договору. Власники фінансових рахунків зобов’язані протягом 10 робочих днів повідомити фінансовому агенту про зміну відповідного статусу.
За наявності у фінансового агента обґрунтованої, документально підтвердженої підозри, що рахунок належить до підзвітних, фінансовий агент зобов’язаний надіслати на адресу власника рахунка запит з вимогою про надання пояснень та інформації, що стосуються підозри.
Ненадання власником рахунка протягом 15 календарних днів з дня отримання запиту фінансового агента запитуваної інформації та/або документів або надання інформації та/або документів, що не спростовують обґрунтованої підозри фінансового агента, є підставою для відмови в подальшому наданні послуг, у тому числі для розірвання договірних відносин з ним. У разі розірвання договірних відносин з власником фінансового рахунка фінансовий агент повертає залишок коштів власнику такого рахунка та не несе відповідальності за спричинені власнику фінансового рахунка збитки, пов’язані з розірванням договірних відносин.
Відповідно до п.п. 69.8.3 п. 69.8 ст. 69 ПКУ фінансові агенти зобов’язані щороку, до 1 вересня, подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звіт про підзвітні рахунки.
Звітним періодом вважається попередній календарний рік, якщо міжнародним договором, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеним на його підставі міжвідомчим договором не встановлені інші правила.
Форма звіту про підзвітні рахунки, порядок її заповнення і подання фінансовими агентами до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 12.08.2020 № 496, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.08.2020 за № 810/35093.
Звіт про підзвітні рахунки подається виключно в електронній формі у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (п.п. 69.8.5 п. 69.8 ст. 69 ПКУ).
Згідно з п.п. 69.8.4 п. 69.8 ст. 69 ПКУ якщо фінансовий агент виявив факт надання власником фінансового рахунка недостовірної інформації для встановлення підзвітності такого рахунка, він зобов’язаний відмовити власнику такого фінансового рахунка в подальшому наданні послуг, а також має право розірвати договірні відносини з ним.
У разі розірвання договірних відносин з власником фінансового рахунка фінансовий агент повертає залишок коштів власнику такого рахунка та не несе відповідальності за спричинені власнику фінансового рахунка збитки, пов’язані з розірванням договірних відносин.
Якщо факт надання власником фінансового рахунка недостовірної інформації виявлено після подання звіту про підзвітні рахунки, фінансовий агент протягом трьох робочих днів з дня виявлення такого факту повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Випадки, в яких декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію

18.07.2022 10:50

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 6.3 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 19914. Предыдущая cтраница | Страница 1579 из 1992 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua