Блог

Федоренко

До уваги виробників електроенергії за «зеленим» тарифом!

15.07.2022 09:45

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) внесено зміни, зокрема, до підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набрали чинності з 01 січня 2022 року.
Так, відповідно до п. 58 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2024 року, платники податку – виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом мають право визначати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті:
1) тимчасово, в період з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму нарахованого у бухгалтерському обліку і врахованого у фінансовому результаті до оподаткування доходу від продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом у періоді з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, за яким виробник електричної енергії не отримав оплату на кінець звітного періоду;
тимчасово з 01 січня 2022 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу у розмірі погашеної дебіторської заборгованості за продану електричну енергію за «зеленим» тарифом, на який в попередніх звітних періодах зменшувався фінансовий результат до оподаткування відповідно до цього пункту. Положення цього абзацу застосовується до повного погашення дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту;
2) тимчасово, у період з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму нарахованих у бухгалтерському обліку і врахованих у фінансовому результаті до оподаткування витрат, що формують собівартість реалізованої електричної енергії за «зеленим» тарифом, та витрат на збут електричної енергії за «зеленим» тарифом у періоді з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, за яку виробник не отримав оплату на кінець звітного періоду;
тимчасово з 01 січня 2022 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму витрат, що формують собівартість реалізованої електричної енергії за «зеленим» тарифом, та витрат на збут електричної енергії за «зеленим» тарифом, за яку виробник отримав оплату в такому звітному періоді, та на які в попередніх звітних періодах збільшувався фінансовий результат відповідно до цього пункту. Положення цього абзацу застосовується до повного погашення дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту;
3) платники податку – виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом не застосовують різницю, визначену абзацом третім п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ, у разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, що сформувалася за електричну енергію, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту. Положення цього абзацу застосовується також і в період після 01 січня 2024 року.
Слід зазначити, що в Інформаційному листі № 1/2022 «Нововведення Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Частина 1. Податок на прибуток підприємств», розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Листівки та брошури», надано роз’яснення щодо застосування норм п. 58 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ на прикладах умовних ситуацій.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Ремонт авто за рахунок страхових виплат, що надходять на рахунок виконавця ремонтних робіт: формування податкового кредиту

15.07.2022 09:44

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.
Підпунктом 196.1.3 п. 196 ст. 196 ПКУ визначено, що операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів, не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Статтею 9 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» із змінами та доповненнями передбачено, що страхова виплата – грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладення договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПКУ).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.
Враховуючи викладене, виплата страховою компанією страхових платежів не є об’єктом оподаткування ПДВ.
При цьому відповідно до п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ послуги з ремонту автомобіля є об’єктом оподаткування ПДВ, а тому особа, що виконує ремонт автомобіля, відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ на дату, що сталася раніше (отримання страхового платежу в рахунок оплати вартості ремонту автомобіля або фактичного надання послуг по ремонту автомобіля) визначає податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості ремонту, та зобов’язана скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.
Власник автомобіля при отриманні послуг з ремонту автомобіля, оплата за які здійснюється страховою компанією, відносить до податкового кредиту суму ПДВ за такою операцією (на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної) та в тому ж звітному періоді визначає податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ, оскільки платіж за ремонт автомобіля був сплачений не ним, а страховою компанією.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До методики НГО земельних ділянок внесено зміни

15.07.2022 09:44

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 06.07.2022 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01 липня 2022 року № 753 (далі – Постанова № 753), якою внесено зміни до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 (далі – Постанова № 1147).
Постановою № 753, зокрема п. 20 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок Постанови № 1147 викладено у новій редакції.
Так, відповідно до внесених змін, дані про нормативну грошову оцінку (НГО) окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з НГО земельних ділянок за формою згідно з додатком 17.
У разі розташування земельних ділянок у межах кількох оціночних районів та/або адміністративно-територіальних одиниць, та/або категорій лісів НГО таких земельних ділянок визначається як сума НГО їх частин, що розташовані у відповідних землеоціночних районах та/або адміністративно-територіальних одиницях, та/або категоріях лісів.
Витяг із технічної документації з НГО земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
У разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про НГО земельних ділянок, що унеможливлює автоматичну видачу витягу із технічної документації з НГО земельних ділянок із використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, такий витяг оформляється протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви із наявної технічної документації НГО земельних ділянок за підписом працівника відповідного територіального органу Держгеокадастру, до посадових обов’язків якого належить надання зазначених витягів.
У разі подання заяви в електронній формі витяг із технічної документації з НГО земельних ділянок або мотивована відмова в наданні такого витягу видається в електронній формі за допомогою технічних засобів електронних комунікацій із накладенням кваліфікованого електронного підпису, а за бажанням заявника може також надаватися в паперовій формі.
Постанова № 753 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 06.07.2022 № 147.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До методики НГО земельних ділянок внесено зміни

15.07.2022 09:43

За спецвикористання води у І півріччі місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали майже 41,2 млн грн рентної плати

15.07.2022 09:43

З початку 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровського регіону за спеціальне використання води від платників рентної плати отримали майже 41,2 млн гривень. Надходження збільшились у порівнянні з січнем – червнем 2021 року на понад 1,3 млн грн, або на 3,4 відсотки.
Нагадуємо, що у разі виправлення показників в окремих додатках до поданої звітної податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) суб’єкт господарювання подає:
► до настання граничного терміну подання Декларації – звітну нову Декларацію разом з усіма додатками, в яких обчислюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування;
► після настання граничного терміну подання Декларації – уточнюючу Декларацію разом з тими додатками, в яких виявлені помилки та у зв’язку з цим уточнюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта, із зазначенням суми штрафної санкції у розмірі визначеному п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (ПКУ) та пені відповідно до ст. 129 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платники акцизного податку Дніпропетровщини активно поповнюють держбюджет

15.07.2022 09:43

Протягом шести місяців поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 40,2 млн грн акцизного податку за ввезені товари. Порівняно з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 19,3 млн грн, або на 92,4 відсотки.
Звертаємо увагу, що тимчасово, на період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування акцизним податком операції з ввезення на митну територію України та реалізації на митній території України броньованих автомобілів, що класифікуються за кодами 8702 10 19 90, 8702 90 11 00, 8703 згідно з УКТ ЗЕД, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про оподаткування ПДФО працівників резидента Дія Сіті

15.07.2022 09:41

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, що запроваджується з метою стимулювання розвитку цифрової економки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів визначені Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667).
Відповідно до ст. 4 Закону № 1667 для провадження господарської діяльності резидент Дія Сіті має право залучати працівників на підставі трудових договорів (контрактів), гіг-спеціалістів – на підставі гіг-контрактів відповідно до Закону № 1667, а також підрядників та виконавців, у тому числі фізичних осіб – підприємців, - на підставі інших цивільно-правових чи господарсько-правових договорів у порядку, визначеному законодавством.
Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1. якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом № 1667, є резиденти Дія Сіті.
Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
При цьому спеціалісти резидента Дія Сіті – це гіг-спеціалісти , що виконують роботу (надають послуги) на замовлення та на користь (в інтересах) резидента Дія Сіті на підставі гіг-контракту, укладеному в порядку, передбаченому Законом № 1667, та/або особи, які перебувають із резидентом Дія Сіті у трудових відносинах (п.п. 14.1.283 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Крім того, відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.3 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, положення п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ застосовуються до загального (річного) оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати чи винагороди, що нараховується (виплачується, надається) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, розмір якого не перевищує еквівалент 240000 євро за календарний рік за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на 1 січня звітного податкового року. При цьому в цілях розрахунку такого розміру до нього не включається дохід спеціаліста резидента Дія Сіті, оподаткований податковим агентом – резидентом Дія Сіті у порядку, передбаченому підпунктами 170.14 прим. 1.4 та 170.14 прим. 1.5 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.). У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, до суми такого перевищення застосовується ставка, встановлена п. 167.1 ст. 167 ПКУ, при цьому платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи відповідно до ПКУ і самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з суми такого перевищення.
У разі якщо податковий агент – резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, такий податковий агент зобов’язаний у межах податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування самостійно нарахувати податок на доходи фізичних осіб за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачених у підпунктах «а» – «б» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були виплачені протягом такого календарного місяця, та сплатити його до подання податкового розрахунку.
При цьому сума такого сплаченого податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті (п.п. 170.14 прим. 1.5 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ).
Враховуючи викладене, дохід у вигляді заробітної плати, нарахований працівникам, які перебувають із резидентом Дія Сіті у трудових відносинах, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс., за умови дотримання усіх вимог, визначених п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ.
Інформація розміщена нан офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/595753.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платникам акцизного податку про деякі особливості декларування

15.07.2022 09:41

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/596255.html повідомила.
Підпунктом 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платниками акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПКУ податкова декларація, зокрема, декларація акцизного податку (далі – Декларація), подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з пп. 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання Декларації за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.
Відповідно до абзацу першого п. 2 розд. І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14), особи, визначені ст. 212 ПКУ як платники акцизного податку складають та подають Декларацію.
Пунктом 7 розд. ІV Порядку № 14 передбачено заповнення суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів Розділу Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» Декларації, в якому зазначаються податкові зобов’язання акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, розраховані окремо за кожним кодом за КОАТУУ.
Згідно з п. 10 розд. V Порядку № 14 додаток 6 «Розрахунок сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6) до Декларації заповнюється окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів, з обов’язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.
Крім того, відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 14 декларація за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, подається платником щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, до контролюючого органу за місцем обліку такого платника. Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, має перебувати на обліку та подавати Декларацію до контролюючих органів за місцезнаходженням пунктів продажу товарів.
При цьому, контролюючими органами в містах з районним поділом, райони яких обслуговуються різними ДПІ, але входять до складу однієї територіальної громади (далі – ТГ), з переліку таких ДПІ визначено «базові» ДПІ до яких, суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів подається декларація акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.
Отже, суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має пункти роздрібного продажу підакцизних товарів в різних районах міста з районним поділом, що обслуговуються різними ДПІ, але входять до складу однієї ТГ міста та податок сплачується на єдиний рахунок такої ТГ, подає Декларацію та заповнює один Додаток 6 до Декларації із зазначенням коду КОАТУУ ТГ до «базової» ДПІ, із зазначенням коду та назви такої ДПІ, де вказуються всі обсяги продажу підакцизних товарів та податкові зобов’язання, які виникли внаслідок здійснення діяльності на території ТГ. При цьому, в додатку 10 «Доповнення до декларації акцизного податку відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу» (далі – Додаток 10) до Декларації платник зазначає нарахування акцизного податку в розрізі кожного коду КОАТУУ, який був до об’єднання такої ТГ.
Разом з цим, зазначаємо, що п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, зокрема:
у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

З початку 2022 року ДПС опрацьовано 569 запитів на отримання публічної інформації

15.07.2022 09:40

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У січні – червні 2022 року Державною податковою службою України опрацьовано 569 запитів на отримання публічної інформації.
Із загальної кількості 78 запитів надійшло поштою, 474 – електронною поштою, 17 – в іншій формі (телефон, скринька ДПС).
Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 362 запити. Від юридичних осіб з початку року надійшло 182 запити на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 2, від представників засобів масової інформації – 23.
За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 337, відмовлено з причин невідповідності запитів вимогам Закону України від 13 січня 2011 року №2939-IV «Про доступ до публічної інформації» – 126, надіслано за належністю – 106.
Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПЧС України

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/595739.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Оподаткування прибутку КІК у перехідний період

14.07.2022 09:46

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що нормами п. 54 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (ПКУ) встановлено такі особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії (КІК) протягом перехідного періоду:
► першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку КІК, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються;
► підпункт «б» підпункту 39 прим.2.1.2 пункту 39 прим.2.1 ст. 39 прим.2 ПКУ для 2022 – 2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:
Зокрема, іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України: «б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або»;
► підпункти 39 прим.2.3.2.1 – 39 прим.2.3.2.4 підпункту 39 прим.2.3.2 пункту 39 прим.2.3 статті 39 прим.2 ПКУ застосовуються щодо звітних періодів, що розпочинаються з 01 січня 2023 року;
► штрафні санкції та пеня за порушення вимог статті 39-2 цього Кодексу під час визначення та обчислення прибутку контрольованої іноземної компанії не застосовуються за результатами 2022 – 2023 звітних (податкових) років;
► до платника податків, його посадових осіб не застосовується за результатами 2022 – 2023 звітних (податкових) років адміністративна та кримінальна відповідальність за будь-які порушення, пов’язані із застосуванням норм статті 39 прим.2 ПКУ. У зв’язку з цим інформація та/або документи, отримані контролюючим органом відповідно до статті 39 прим.2 ПКУ, за результатами 2022 – 2023 звітних (податкових) років:
а) є інформацією з обмеженим доступом, що не може бути витребувана та/або передана правоохоронним органам на їх запит чи в рамках процедур, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;
б) не може вважатися доказами у кримінальному провадженні у розумінні статті 84 Кримінального процесуального кодексу України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19926. Попередня cторінка | Сторінка 1583 з 1993 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua

Федоренко

До уваги виробників електроенергії за «зеленим» тарифом!

Ремонт авто за рахунок страхових виплат, що надходять на рахунок виконавця ремонтних робіт: формування податкового кредиту

До методики НГО земельних ділянок внесено зміни

До методики НГО земельних ділянок внесено зміни

За спецвикористання води у І півріччі місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали майже 41,2 млн грн рентної плати

Платники акцизного податку Дніпропетровщини активно поповнюють держбюджет

Про оподаткування ПДФО працівників резидента Дія Сіті

Платникам акцизного податку про деякі особливості декларування

З початку 2022 року ДПС опрацьовано 569 запитів на отримання публічної інформації

Оподаткування прибутку КІК у перехідний період

Про проект :: Реклама на сайті