13:54
Чи мають право платники при переході на єдиний податок за ставкою 2 відсотки здійснювати залік зустрічних однорідних вимог?
01.07.2022 09:44
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку, який визначений ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розповсюджується на суб’єктів господарювання, які зареєструються платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотків доходу.
Так, доходом платників єдиного податку (фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
При цьому, відповідно до п. 291.6 ст. 291 ПКУ платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Враховуючи зазначене, платники єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотків доходу не мають права здійснювати розрахунки у негрошовій формі, у тому числі залік зустрічних однорідних вимог, бартерні операції, тощо.
Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Особливості декларування доходів ФОП – «спрощенцем», яка одночасно є «незалежником»
01.07.2022 09:43
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Норм встановлені п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Пунктом 65.9 ст. 65 ПКУ визначено, що якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець (ФОП) з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Пунктом 291.3 ст. 291 ПКУ передбачено, що обрати спрощену систему оподаткування може юридична особа чи ФОП.
Тобто, чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.
Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, відображаються у податковій декларації платника єдиного податку ФОП за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752).
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, тобто до 1 травня, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 178.4 ст. 178 ПКУ).
Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783).
Так, згідно з п. 2 розд. ІІІ Інструкції у розд. II податкової декларації відображаються доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу.
Водночас, у розд. III податкової декларації відображаються доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, у рядку 11.1 вказується загальний обсяг доходу ФОП – платника єдиного податку, отриманого в результаті провадження господарської діяльності за спрощеною системою оподаткування згідно з розділом XIV ПКУ, станом на кінець звітного (податкового) року (п.п. 1 п. 3 розд. ІІІ Інструкції).
Враховуючи викладене, ФОП – платнику єдиного податку, яка одночасно є особою, що здійснює незалежну професійну діяльність, необхідно подавати річну податкову декларацію.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи включаються до доходу ФОП доходи у вигляді процентів, нарахованих на залишок коштів поточного банківського рахунку?
01.07.2022 09:43
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) у фізичної особи – підприємця (ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Норми передбачені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що пасивні доходи – це доходи, отримані у вигляді, зокрема, процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів).
До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:
► виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків;
► виручка в натуральній (негрошовій формі);
► суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Тобто, дохід у вигляді процентів, нарахований на залишок коштів поточного банківського рахунку, відкритого для провадження підприємницької діяльності, не включається до доходу фізичної особи – підприємця, оскільки отриманий не від його підприємницької діяльності.
Однак, такий дохід підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими ПКУ для фізичних осіб.
Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ), доходи у вигляді виграшів, призів.
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ).
Податкові агенти (банки, кредитні спілки), які нараховують доходи у вигляді процентів, зазначених у п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ, у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді доходів та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у Розрахунку не зазначається інформація про суми окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного рахунку, ощадного (депозитного) сертифіката, вкладу (депозиту) члена кредитної спілки у кредитній спілці, суми нарахованих процентів, а також відомості про фізичну особу – платника ПДФО якій нараховані такі доходи (п.п. 170.4.2 п. 170.4 ст. 170 ПКУ).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Щодо повернення сум помилково утриманого та сплаченого ПДФО податковим агентом при нарахуванні доходів, які не є об’єктом оподат
01.07.2022 09:42
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з інших доходів ніж заробітна плата з джерелом їх походження з України, є податковий агент, поняття якого визначено п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Норми передбачені п.п. «а» п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Крім того, відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену в статті 167 ПКУ.
Водночас, згідно із п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.
Отже, оскільки податковий агент є відповідальною особою, зокрема за утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО, то з питання повернення помилково утриманого податку фізична особа, яка не перебуває з ним у трудових відносинах, має звернутися до такого податкового агента.
При цьому, взаємовідносини між юридичною та фізичною особою регламентуються Цивільним кодексом України та Цивільно-процесуальним кодексом України.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Виплата доходу члену неприбуткової організації за ЦПД: що з неприбутковістю?
01.07.2022 09:42
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
► утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
► установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;
► установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення абзацу четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;
► внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
Тобто, доходи (прибутки), отримані неприбутковою організацією, мають використовуватись виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.
Враховуючи зазначене, не вважаються порушенням вимог п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ та розподілом доходу (прибутків) виплати неприбуткової організації засновнику (учаснику), працівнику або члену такої організації за виконані роботи (надані послуги) на підставі цивільно-правового договору, якщо такі витрати є фінансуванням видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами такої неприбуткової організації.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
До уваги платників ПДВ!
01.07.2022 09:31
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) є операції платників податку з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Норми встановлені п.п. «е» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом «а» п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ визначено, що операції з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.
Для цілей п.п. «а» п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
Пунктом 2 ст. 2 Конвенції про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу від 09.10.1997 передбачено, що державні компетентні органи в галузі автомобільного транспорту розробляють єдині форми квитка, багажної квитанції та формуляру, що затверджуються державними компетентними органами в галузі транспорту держав, територіями яких здійснюється перевезення.
Згідно зі ст. 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу (КАПП) від 01.03.1973 при перевезенні пасажирів перевізник зобов’язаний видати індивідуальний чи колективний квиток.
Тобто під єдиним міжнародним перевізним документом мається на увазі те, що такий документ є взаємно визнаний договірними сторонами. При перевезенні автомобільним транспортом пасажирів таким документом може бути квиток на міжнародне перевезення.
Разом з тим, оскільки компетентним органом при здійсненні операцій з перевезення є Міністерство інфраструктури України, то з метою визначення єдиного міжнародного перевізного документа при перевезенні пасажирів автомобільним транспортом слід звернутися до зазначеного міністерства.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Оновлено «Єдине вікно подання електронної звітності»
01.07.2022 09:30
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України станом на 29.06.2022 оприлюднила оновлення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.30.9.0
Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2021 року по 29.06.2022 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.30.*
При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.30.9.0) станом на 29.06.2022)
Додано нові версії документів:
1. На виконання вимог наказу Міністерства фінансів від 15.02.2022 № 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.03.2022 за № 276/37612:
• F/J0800107 – Податкова декларація з рентної плати (квартальна)
• F/J0810107 – Додаток 1 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
• F/J0810207 – Додаток 2-2 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати для видобування вуглеводневої сировини під час виконання угоди про розподіл продукції;
• F/J0810307 – Додаток 3 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
• F/J0810507 – Додаток 5 до Податкової декларації з рентної плати Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води;
• F/J0810607 – Додаток 6 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту;
• F/J0810707 – Додаток 7 до Податкової декларації з рентної плати . Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики;
• F/J0810807 – Додаток 8 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування;
• F/J0810907 – Додаток 9 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування).
• F/J0800206 – Податкова декларація з рентної плати (місячна)
• F/J0820206 – Додаток 2-1 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини;
• F/J0820406 – Додаток 4-1 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
• F/J0821006 – Додаток 10-1 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
• F/J0821106 – Додаток 11-1 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
2. У відповідності до форм, які опцбліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії докмуентів:
S2703011 – № 37-сг (місячна). Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур (Наказ Держстату 25.06.2021 № 161).
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ЖДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи може ЮО, яка внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій обрати третю групу платника ЄП, який використовує особли
01.07.2022 09:30
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/592084.html повідомила наступне.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, доповнено новим п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Платниками єдиного податку третьої групи можуть бути, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми (п.п. 9.2 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Підпунктом 1 п.п. 9.3 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено види діяльності, які не дозволяють юридичним особам бути платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації – неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає вимогам, визначеним п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
Отже, юридична особа, яка внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), може обрати третю групу платника єдиного податку, який використовує особливості оподаткування на період дії воєнного стану в Україні, за умови виключення її з Реєстру та у разі дотримання вимог, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
У звітному році платник податку на прибуток операцій, які визнаються контрольованими, не здійснював: чи подається звітність?
30.06.2022 10:04
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).
Норми встановлені п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Звіт подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Заповнення Додатка 3 до податкової декларації екологічного податку
30.06.2022 10:04
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що згідно розпоряджень Кабінету Міністрів України про визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад областей від 12 червня 2020 року №№ 707 – 730 (далі – Розпорядження КМУ) створено 1469 територіальних громад.
Оновлений довідник місцевих бюджетів на базі змінених кодів Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 10.12.2020 № 756 «Про внесення змін до довідника місцевих бюджетів» (далі – Наказ № 756).
Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 зі змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Податкової декларації є додатки (розрахунки).
Зокрема, розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах здійснюється у Додатку 3 до Податкової декларації. Додаток 3 складається окремо щодо кожного місця чи об’єкта для розміщення відходів.
У відповідності до приміток, зазначених у Додатку 3:
► у графі «порядковий № Податкової декларації» зазначається номер Податкової декларації, до якої додається цей розрахунок;
► у графі «Розрахунок №» – арабськими цифрами порядковий номер розрахунку, починаючи з 1 (одиниці) послідовно в порядку зростання;
► у рядку 1.1 рядка 1 – звітний (податковий) період, за який подається Податкова декларація: квартал – І, ІІ, ІІІ, ІV та рік;
► у рядку 1.2 рядка 1 – при уточненні показників раніше поданої Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період зазначається податковий період, що уточнюється: квартал - І, ІІ, ІІІ, ІV та рік;
► у рядку 2 – код за ЄДРПОУ платника податку або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи. Серія та номер паспорта зазначаються фізичними особами, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта;
► у рядку 3.1 рядка 3 – код КОАТТУ територіальної громади, визначений у Розпорядженнях КМУ та Наказі № 756, у якій платник перебуває на обліку як платник екологічного податку;
► у рядку 3.2 рядка 3 – код КОАТУУ за місцем розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах;
► у рядку 4 – загальна сума податкового зобов’язання по місцю чи об’єкту для розміщення відходів за звітний (податковий) період;
► у рядках 4.1, 4.2, 4.3 – податкове зобов’язання щодо кожного окремого коду відходів за місцем чи об’єктом для розміщення відходів. За потреби кількість таких рядків може бути збільшена;
► у колонці 2 «код відходів» рядків 4.1, 4.2, 4.3 – код відходів, рівень небезпечності та клас небезпеки відходів відповідно до додатка 9 «Кодифікатор відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах» до Податкової декларації;
► у колонці 3 «об’єкт оподаткування» рядків 4.1, 4.2, 4.3 – фактичний обсяг розміщення відходів в тоннах (заокруглення значення цього показника здійснюється до трьох десяткових знаків за загальновстановленими правилами), для обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, люмінесцентних ламп – в одиницях. Платникам екологічного податку, які обліковують фактичні обсяги розміщення відходів в інших одиницях виміру (куб. метрах тощо), з приводу визначення фактичних обсягів розміщення відходів в тоннах для заповнення колонки 3 поля 4 Додатка 3 слід звертатися до спеціальних підрозділів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Правильність визначення платниками екологічного податку в тоннах фактичних обсягів розміщення відходів, які обліковуються в інших одиницях виміру (куб. метрах тощо), не належить до компетенції органів ДПС;
► у колонці 4 «ставка податку» рядків 4.1, 4.2, 4.3 – ставки податку згідно зі ст. 246 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з відповідним заокругленням до двох десяткових знаків за загальновстановленими правилами;
► у колонці 5 і 6 «коефіцієнти» рядків 4.1, 4.2, 4.3 – коефіцієнти до ставок податку, які встановлюються залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі. При цьому, коефіцієнти стовпчика 5 визначені відповідно до п. 246.4 ст. 246 ПКУ, а стовпчика 6 – відповідно до п. 246.5 ст. 246 ПКУ;
► у колонці 7 «величина (к. 3 х к. 4 х к. 5 х к. 6)» рядків 4.1, 4.2, 4.3 – розмір грошового зобов’язання у гривнях з копійками;
► рядок 5 «податкове зобов’язання, що уточнюється» заповнюється у разі уточнення показників раніше поданої Податкової декларації у складі звітної, звітної нової Податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені платником податку, або у разі подання уточнюючої Податкової декларації;
► у рядку 6 «розмір штрафу» – розмір штрафної санкції (десятковим дробом – 0,03 або 0,05), що застосовується у разі заниження у раніше поданій Податковій декларації суми податкових зобов’язань, що самостійно узгоджується платником, визначеної згідно з нормами підпункту «а» або «б» абзацу четвертого п. 50.1 ст. 50 ПКУ;
► у рядку 7 «сума штрафу» – сума штрафу у гривнях з копійками;
► у рядку 8 «сума пені» – сума пені у гривнях з копійками, самостійно нарахована платником відповідно до ст. 129 ПКУ.
Сумарне значення показників Додатків 3 переноситься до відповідних рядків Податкової декларації.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
