Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/956188.html повідомила.
Міністерство фінансів України та Державна податкова служба продовжують комунікаційну кампанію «Податки захищають». У попередніх матеріалах ми вже розповідали, які податки сплачують ТікТок-блогерка, найманий працівник та сімейне подружжя, що вирощує й продає городину.
Тепер переходимо до ще однієї актуальної ситуації. У фокусі – Юрій, який заробляє на купівлі та продажу криптовалюти. Які податки він має сплачувати з отриманого прибутку? Як правильно відображати такі доходи? Пояснюємо детально.
20-річний Юрій розібрався з криптовалютою, зареєструвався на біржі та слідкує за коливаннями на ринку. Щомісяця від операцій із купівлі-продажу крипти він отримує близько 8 тис. грн (24 тис. грн/квартал; 96 тис. грн/рік).
Для легалізації доходу Юрій щороку до 1 травня через Електронний кабінет платника податків на вебпорталі ДПС подає податкову декларацію фізособи про доходи, отримані у попередньому році, та сплачує податки.
Детальніше – за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/956188.html.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України запровадила додаткові номери телефону Контакт-центру у мережах Vodafone, Київстар та lifecell. Тепер отримати консультаційні послуги стало ще швидше та зручніше:
0 500 501 007 – для абонентів Vodafone;
0 770 501 007 – для абонентів Київстар;
0 730 501 007 – для абонентів lifecell.
Абоненти можуть телефонувати без додаткових витрат, використовуючи внутрішньомережеві пакети своїх операторів. Особливо це зручно у віддалених громадах, де фіксовані телефони майже не використовуються.
Нагадуємо: як і раніше працює:
0 800 501 007 – безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку.
Застосування нових телефонних ліній дозволяє рівномірно розподіляти потоки дзвінків, що зменшує кількість «зайнято» та забезпечує стабільну роботу черги.
Обирайте оптимальний спосіб. Наші фахівці готові допомогти. У Контакт-центрі ви можете:
- отримати роз’яснення щодо застосування податкового законодавства;
- дізнатися, як користуватися електронними сервісами ДПС;
- записатися до Електронної черги для відвідування ЦОП;
- подати звернення або пропозиції.
ДПС продовжує розвивати сучасні канали комунікації, щоб зробити спілкування з податковою доступним, оперативним і комфортним для кожного.
Цінуємо вашу довіру. Після звернення ви можете залишити фідбек щодо якості отриманої допомоги – це допомагає нам ставати кращими.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/956138.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/956069.html повідомила.
Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду підтримав позицію ДПС щодо збільшення податкових зобов’язань з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 22 млн грн.
Йдеться про платника податку, який намагався застосувати норми міжнародної угоди про уникнення подвійного оподаткування між Україною та російською федерацією – угоди, що втратила чинність на тлі повномасштабної війни та розриву економічних зв’язків з державою-агресором.
Відповідно до Податкового кодексу України, якщо в контрольованих операціях нерезиденту продаються товари, роботи або послуги за ціною нижчою від рівня, що відповідає принципу «витягнутої руки», різниця для цілей оподаткування прирівнюється до дивідендів.
Платник податків зобов’язаний самостійно аналізувати такі операції на відповідність принципу «витягнутої руки» та коригувати фінансовий результат.
Саме розмір такого коригування фінансового результату є базою оподаткування прибутку іноземних юридичних осіб.
У цьому випадку підприємство провело коригування за 2021 та 2022 роки лише у 2023 році, подавши уточнюючі декларації:
- за 2021 рік – 1 грудня 2023 року,
- за 2022 рік – 29 вересня 2023 року.
Саме ці дати подання уточнюючих декларацій є фактичними датами нарахування доходу, прирівняного до дивідендів.
Платник наполягав, що доходи були отримані нерезидентами у 2021 – 2022 роках, коли діяла міжнародна угода між Україною та росією про уникнення подвійного оподаткування, а отже можна було застосувати нульову ставку.
Суд із цим не погодився. Він підтвердив, що для цілей оподаткування важливо не коли здійснена сама операція, а коли платник податку визначив та задекларував відповідний дохід. Тобто – дата подання уточнюючих декларацій у 2023 році.
Угода між Україною та російською федерацією про уникнення подвійного оподаткування втратила чинність 1 січня 2023 року.
Отже, на момент, коли платник податку коригував фінансовий результат і декларував податкові зобов’язання (вересень та грудень 2023 року), положення міжнародного договору вже не діяли, а застосування нульової ставки було неможливим.
Верховний Суд підтвердив правомірність позиції ДПС: база для нарахування та сплати податку на доходи нерезидента виникає в момент нарахування (визначення) доходу, прирівняного до дивідендів, а не під час фактичного здійснення самих контрольованих операцій.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Про виклики, які поставила війна перед українською податковою системою, і унікальні рішення, які вдалось згенерувати для забезпечення виконання ключових функцій Служби, розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух під час онлайн-лекції в Нью-Йоркському університеті.
«Виступати перед слухачами Нью-Йоркського університету – це велика честь і відповідальність. Це один із найстаріших та топових навчальних закладів США. Тому, коли отримала пропозицію провести лекцію онлайн, не вагалася. Бо кожне таке спілкування – можливість розповісти, що переживають сьогодні українці. І це збільшує кількість наших прихильників в світі у боротьбі проти російського ворога», – сказала Леся Карнаух.
Вона поділилась досвідом адаптації української податкової системи до воєнних умов, забезпечення безперервності податкових надходжень, поінформувала про роботу цифрових сервісів, нові формати комунікації з платниками, збереження людського ресурсу в надскладних умовах.
«Тема «Keeping the Wheels Turning Under Pressure» (Залишатися в строю, перебуваючи під тиском) для України – це не метафора, це – реальність. Уже майже чотири роки наша держава функціонує в умовах повномасштабної війни. І попри постійні атаки, обстріли, енергетичний терор і спроби зруйнувати основи правової системи, державні інституції продовжують працювати», – додала Леся Карнаух.
За її словами, з перших годин вторгнення стало зрозуміло – податкова система має залишатися функціональною, адже саме вона забезпечує фінансову стійкість держави. ДПС зіткнулась з безпрецедентними викликами – але змогла втримати стабільність.
Завдяки злагодженій роботі вдалося:
- забезпечити безперервне надходження доходів до бюджету;
- зберегти цілісність даних і процесів;
- гарантувати обслуговування платників 24/7 – навіть у найскладніших умовах;
- впровадити екстериторіальний принцип роботи Центрів обслуговування платників.
Наразі понад 267 центрів і 358 точок доступу по всій країні обслуговують 3,5 млн бізнесів і 32 млн громадян. До речі, впродовж 2022 – 2025 років кількість платників податків зросла на 263 тисячі осіб. Це – підприємці, компанії та організації, що формують основу української економіки.
«А ми формуємо нову філософію комунікації з кожним платником. У 20 регіонах сформували Офіси податкових консультантів – якісна допомога кожному. Бо довіра до держави – запорука фінансової стабільності країни та нашої перемоги», – додала в. о. Голови ДПС.
Говорили і про плани ДПС.
Зокрема, наразі триває реформа податкової системи відповідно до Національної стратегії доходів. У центрі змін – чотири ключові напрями:
- посилення доброчесності;
- підвищення рівня податкового законодавства;
- цифровізація та дані;
- організаційні та кадрові трансформації в ДПС.
Вагома у реформах роль партнерів – МВФ, Світового банку, податкових інституцій країн ЄС.
«Сподіваюся, наш досвід буде корисним для аналізу слухачів. Водночас побажала, щоб ніколи нікому не доводилося застосовувати його на практиці. Нагадала також, що будь-якого агресора можуть зупинити лише спільні дії цивілізованого світу», – наголосила Леся Карнаух.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/956239.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/955841.html повідомила.
Протягом січня – жовтня 2025 року до місцевих бюджетів сплачено 200,4 млн грн транспортного податку. Це на 2,6 % (або +5,1 млн грн) більше відповідного періоду минулого року.
Фізичні особи перерахували 97,8 млн грн, юридичні – 102,6 млн грн.
Найбільші суми отримали бюджети:
Києва – 60,2 млн грн,
Дніпропетровщини – 18,9 млн грн,
Одещини – 15,8 млн грн,
Київщини – 14,6 млн гривень.
Транспортний податок – це річний податок, який сплачують власники окремих категорій легкових автомобілів. Його надходження спрямовуються до місцевих бюджетів і використовуються громадами для фінансування місцевих потреб: ремонт доріг, освітлення вулиць, благоустрій, громадська інфраструктура.
Платниками є власники легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років, та середньоринкова вартість яких перевищує 375 мінімальних зарплат (у 2025 році – це 3 млн грн).
Перелік автомобілів щороку формує Мінекономіки та публікує на своєму офіційному сайті. Наразі до нього включено 1362 моделі легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню у 2025 році.
Це такі марки автомобілів: AstonMartin, Audi, Bentley, BMW, GMC, Hymer-Mercedes, Ineos, Jaguar, Lamborghini, LandRover, Lexus, Lotus, Lincoln, McLaren, Maserati, Mercedes-AMG, Mercedes-Benz, Mercedes-Maybach, Porsche, Rolls-Royce, Toyota та інші.
Річна ставка податку фіксована – 25 000 грн за кожен автомобіль.
Фізичні особи отримують податкове повідомлення-рішення від ДПС та повинні сплатити податок протягом 60 днів з дня його отримання.
Юридичні особи самостійно обчислюють податок і сплачують його щокварталу рівними частинами.
Сплатити податок можна:
- через Електронний кабінет платника (розділ «Стан розрахунків з бюджетом»);
- у мобільному застосунку ДПС «Моя податкова»;
- через інтернет-банкінг або у будь-якому банку за реквізитами, зазначеними в повідомленні-рішенні.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про набрання чинності наказу Міністерства фінансів України від 25.09.2025 № 494 «Про затвердження Змін до Порядку формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації», зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 08.10.2025 № 1460/44866(далі – наказ № 494).
Наказом № 494 внесено зміни до Поряду формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації,затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.10.20214 № 1089, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.11.2014 за № 1471/26248 (далі – Порядок). Основними з яких є:
1.У тексті Порядку та його додатках відповідно виключено посилання на категорії фізичних осіб, визначених у підпунктах «а» та «в» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та залишено посилання на підпункт 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу.
2. Порядок доповнено новими положеннями, відповідно до яких фізична особа – благодійник,яка включена до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації(далі – Реєстр), може отримувати про себе дані з Реєстру в електронній формі у вигляді витягу на надісланий нею запит про отримання витягу (далі-запит).
Пунктами 2.2. та 2.5 розділу ІІ Порядку зі змінами внесеними наказом № 494 передбачено,що фізична особа-благодійник має право в електронній формі через Електронний кабінет або за допомогою електронних комунікацій надіслати до ДПС запит (електронна форма F1320601). Витяг формується засобами Інформаційно-комунікаційних систем ДПС і надсилається фізичній особа-благодійнику автоматично за допомогою електронних комунікацій в електронній формі та розміщується в Електронному кабінеті.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу.
Фізичні особи - платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки за ф. № 1ДР, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається) (п. 70.7 ст. 70 ПКУ та п. 1 розділу IX Положення № 822).
Облікова картка за ф. № 1ДР / Заява за ф. № 5ДР може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації фізичної особи у ДРФО / внесення змін до ДРФО (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 3 розд. VII / п. 1 розд. IX Положення № 822).
За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 9 розд. VII Положення № 822).
Стосовно посадових і службових осіб, які мають право посвідчувати довіреності, що прирівнюються до нотаріально посвідчених.
Згідно з п. 1 Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419 (зі змінами), (далі – Порядок № 419), посвідчувати заповіти і довіреності, що прирівнюються до нотаріально посвідчених (далі – заповіти і довіреності), відповідно до ст.ст. 245 і 1252 Цивільного кодексу України та ст. 40 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (зі змінами та доповненнями), мають право такі посадові, службові особи:
уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування – довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами;
начальники госпіталів, санаторіїв, інших військово-лікувальних закладів, їх заступники з медичної частини, старші або чергові лікарі – довіреності військовослужбовців або інших осіб, що перебувають на лікуванні в таких закладах;
командири (начальники) військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів – заповіти і довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадової особи органу місцевого самоврядування, що вчиняють нотаріальні дії, – заповіти і довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців;
начальники установ виконання покарань та слідчих ізоляторів – заповіти і довіреності осіб, що тримаються в таких установах.
Посадові, службові особи, які посвідчують заповіти і довіреності, керуються Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України, а також Порядком № 419.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. «а» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи – сільськогосподарські товаровиробники, належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
При цьому Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050), який набрав чинності 06.05.2023, підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 10, який визначає окремі особливості застосування положень п.п. «а» п.п. 4 п. 291.4, п.п. 291.5 прим. 1.3 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ (щодо наявності податкового боргу станом на 01 січня базового (звітного) року), п.п. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 ПКУ (щодо частки сільськогосподарського товаровиробництва у податковому (звітному) році, яка становить менш як 75 відс.) та п.п. 4 п. 299.10 ст. 299 ПКУ (щодо виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків).
Пунктом 10 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що на період з 01 березня 2022 року до першого числа місяця, що настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території, для платників єдиного податку четвертої групи, у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди яких перебувають земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, положення п.п. 291.5 прим. 1.3 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ застосовуються виключно під час реєстрації суб’єкта господарювання платником єдиного податку.
Для цілей, визначених п.п. «а» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291, п.п. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 та п.п. 4 п. 299.10 ст. 299 ПКУ, частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік платників єдиного податку четвертої групи, у яких не менше 30 відс. загальної площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у їхній власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, у попередньому податковому (звітному) році розташовувалися не менше шести місяців на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, має дорівнювати або перевищувати 50 відсотків (п.п. 10.1 п. 10 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Підпунктом 10.2 п. 10 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (далі – Наказ № 376), який набрав чинності 20.03.2025, затверджено оновлений Перелік територій, та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».
Відповідно до інформації, розміщеної на вебпорталі ДПС 23.05.2023 за посиланням: Головна/Прес-центр/Новини/До уваги платників єдиного податку четвертої групи (юридичні особи)! (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/678890.html) Законом № 3050-IX визначено умови, які дають право набути / підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи у разі, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва є меншою 75 відс., але дорівнює або перевищує 50 відсотків.
Так, набути або підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи мають право суб’єкти господарювання, в яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік складає не менше 50 відс. (включно), за умови, якщо у таких платників не менше 30 відс. загальної площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у попередньому податковому (звітному) році розташовувалися не менше шести місяців на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), – юридичні особи, які є власниками нерухомого майна, самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Податкове зобов’язання за звітний рік з Податку сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ).
Платник податків, крім випадків, передбачених податковим законодавством, самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПКУ).
Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.
Підпунктами 14.1.175, 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Чи нараховуються штрафні санкції та пеня за порушення строків сплати податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо платник не сплатив суми податку, задекларовані в податковій декларації, а погашення податкового боргу відбулося внаслідок подання уточнюючої декларації щодо зменшення раніше нарахованих сум згідно з нормами п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ?
Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон), внесені зміни до ПКУ, зокрема в частині адміністрування Податку.
Відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується Податок за об’єкти нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України.
Починаючи з 01 січня 2023 року, за об’єкти нерухомості, які розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, юридичними особами-власниками об’єктів нерухомості Податок не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеному наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (далі – Перелік).
Для цілей справляння Податку відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовується тільки: території активних бойових дій (п. 2 розд. І Переліку), території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (п. 3 розд. І Переліку), та тимчасово окуповані Російською федерацією території України (розд. ІІ Переліку).
При цьому для об’єктів оподаткування, розташованих на території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, поширення дії п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ починається з першого числа місяця, в якому набрала чинність постанова Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2024 року № 485 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364» (далі – Постанова № 485).
З огляду на вищевикладене платникам Податку:
які до дати набрання чинності Законом (06.05.2023) відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з Податку за об’єкти нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій, визначених п. 2 розд. І Переліку, або територіях тимчасово окупованих російською федерацією, визначених розд. ІІ Переліку, які до дати набрання чинності Постановою № 485 (03.05.2024) задекларували за 2024 рік податкові зобов’язання з Податку за об’єкти нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, визначених п. 3 розд. І Переліку, надано право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з Податку за період, починаючи з 01.05.2024, шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих податкових декларацій.
Відповідно до норм ПКУ пеня та штрафи не нараховуються з огляду на положення п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та зміни, внесені до п. 129.9 ст. 129 ПКУ (згідно з п.п. 129.9.7 п. 129.9 ст. 129 ПКУ, пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану).
Отже, до платників Податку, які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за об’єкти нерухомості за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, з метою зменшення відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ податкових зобов’язань з Податку, не застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій (п. 124.1 ст. 124 ПКУ) та пені (п. 129.9 ст. 129 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про ставку єдиного податку для ФОПа – платника ЄП першої/другої груп, якщо діяльність здійснюється на території однієї сільської, селищної або міської ради (не за місцем податкової адреси)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Частиною першою ст. 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, зокрема, що комерційною господарською діяльністю (підприємництвом) є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється юридичними особами та фізичними особами – підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Спрощена система оподаткування для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку регулюється главою 1 розд. ХІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 291.4 ст. 291 ПКУ встановлені умови перебування фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку, зокрема:
1) перша група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року;
2) друга група – фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі – прожитковий мінімум), другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата), третьої групи – у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п. 293.1 ст. 293 ПКУ).
Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відс. розміру прожиткового мінімуму;
2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відс. розміру мінімальної заробітної плати.
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності (п. 293.6 ст. 293 ПКУ).
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений ст. 293 ПКУ для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).
Отже, фізична особа – підприємець до контролюючого органу за своєю податковою адресою подає заяви, звітність, отримує довідки, сплачує податки, тобто, податкова адреса безпосередньо пов’язана з діяльністю підприємця. При цьому господарську діяльність така особа може здійснювати на свій вибір за межами сільської, селищної, місцевої ради, в якій розташована її податкова адреса.
Тобто, фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку першої або другої груп, у разі здійснення діяльності на території однієї сільської, селищної або міської ради (не за місцем податкової адреси) застосовується максимальна ставка єдиного податку на календарний місяць:
10 відс. розміру прожиткового мінімуму – платником єдиного податку першої групи;
20 відс. розміру мінімальної заробітної плати – платником єдиного податку другої групи.
Коментарі: 0
| Залишити коментар