Блог

Федоренко

Дохід ФОП – «загальносистемник», який надає в оренду нерухомість визначається з урахуванням методики

10.06.2022 09:54

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що договірні відносини, які виникають між орендарем та орендодавцем, регулюються Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ).
Статтею 283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ст. 284 ГКУ).
Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 286 ГКУ).
Нормами п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади (абзац другий п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (ФОП), які знаходяться на загальній системі оподаткування визначений ст. 177 ПКУ.
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.
Враховуючи викладене, дохід ФОП на загальній системі оподаткування від надання в оренду нерухомого майна визначається виходячи з розміру орендної плати, встановленої за погодженням сторін у договорі оренди, з врахуванням розміру мінімальної суми орендного платежу, встановлений згідно з Методикою визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1253.
При цьому, для визначення чистого оподатковуваного доходу враховуються понесені документально підтверджені витрати від такої господарської діяльності, визначені п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про оподаткування ПДФО сум комунальних платежів, які відшкодовуються податковим агентом фізособі – орендодавцю

10.06.2022 09:53

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні.
Норми встановлені п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з нормою глави 58 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина перша ст. 762 глави 58 ЦКУ).
Згідно з підпунктами 170.1.1 та 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – орендодавця щодо доходу, отриманого від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм), є орендар.
Особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника ПДФО та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок (п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Враховуючи викладене, податковий агент при виплаті доходу фізичній особі – орендодавцю, у вигляді сум комунальних платежів, зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити (перераховувати) ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Які ставки податку на прибуток встановлені ПКУ?

10.06.2022 09:53

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що базова (основна) ставка податку на прибуток становить 18 відсотків.
Норми передбачені п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 136.2 ст. 136 ПКУ визначено, що під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
● 3 відсотки за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ;
● 0 відсотків за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим. 1, 14.1.52 прим. 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Ставки 0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 і 20 відсотків застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п. 136.3 ст. 136 ПКУ).
Пунктом 136.4 ст. 136 ПКУ передбачено, що під час провадження букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:
● 10 відсотків від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів;
● 18 відсотків від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.
Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, та на операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, визначені як об’єкт оподаткування у п.п. 134.1.8 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, є частиною податку на прибуток (п. 136.5 ст. 136 ПКУ).
Під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід від суми доходів, визначених п.п. 134.1.4 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, у розмірі 30 відсотків з урахуванням положень п. 48 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п. 136.6 ст. 136 ПКУ).
До об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, застосовується базова (основна) ставка податку (п. 136.7 ст. 136 ПКУ).
При цьому п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до ст. 39 прим. 2 ПКУ.
Пунктом 136.8 ст. 136 ПКУ встановлено, що під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» ставка податку встановлюється у розмірі 9 відсотків бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 (крім підпунктів 141.9 прим. 1.3 і 141.9 прим. 1.4) ст. 141 ПКУ.
Зокрема, норми, визначені п.п. 135.2.1.15 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135, п.п. 141.9 прим. 1.2.12 п.п. 141.9 прим. 1.2 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2024 року (п. 59 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дії платника, якщо протягом операційного дня не отримано квитанції про прийняття/неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК

10.06.2022 09:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну (ПН), зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Норми передбачені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підтвердженням продавцю про прийняття його ПН та/або розрахунку коригування (РК) до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання ПН та/або РК в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК, така ПН вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246), ПН та/або РК приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, п.п. 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 200 прим.1 та п.п. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ.
Відповідно до п. 12 Порядку № 1246 після надходження ПН та/або РК до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема:
► відповідності ПН та/або РК затвердженому формату (стандарту);
► чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких ПН та/або РК;
► дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ;
► наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ;
► наявності суми ПДВ відповідно до пп. 200 прим.1.3 і 200 прим. 1.9 ст. 200 прим.1 ПКУ (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року);
► факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації ПН та/або РК з такими ж реквізитами;
► наявності підстав для зупинення реєстрації РН та/або РК.
З метою отримання зареєстрованих ПН та/або РК платник ПДВ складає запит в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилає його за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого – третього п. 10 Порядку № 1246 (п.п. 21 та 22 Порядку № 1246).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1246, операційний день триває в робочі дні з 08 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.
Пунктом 25 Порядку № 1246 визначено, що платник ПДВ через Електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами ПН та/або РК.
Враховуючи усі складові реєстрації ПН та/або РК, з метою з’ясування обставин, за якими протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК, платнику необхідно звернутись до контролюючих органів з детальним описом ситуації.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями збільшені до 120 днів

10.06.2022 09:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Національний банк України збільшив граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями з 90 до 120 календарних днів. Відповідне рішення спрямоване розширити можливості експорту та імпорту товарів українським бізнесом в умовах порушення ланцюгів постачання через війну.
Нові вимоги застосовуватимуться до операцій резидентів з експорту та імпорту товарів, здійснених із 05 квітня 2022 року. Для операцій, що проводилися до відповідної дати, граничні строки розрахунків становлять 365 днів.
Відповідні зміни внесені постановою Правління Національного банку України від 07 червня 2022 року № 113 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18», яка набирала чинності з 08 червня 2022 року.

Інформацію розміщено на офіційній сторінці вебсайту НБУ за посиланням

https://bank.gov.ua/ua/news/all/granichni-stroki-rozrahunkiv-za-eksportno-importnimi-operatsiyami-zbilsheni-do-120-dniv

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Доступ до публічної інформації

10.06.2022 09:51

Протягом січня – травня 2022 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 100 запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року кількість запитів зменшилось на 27 одиниць, або на 21,3 % (за січень – травень 2021 року – 127 письмових запитів).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
► 78 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації;
► 1– надіслано за належністю;
► 21 – не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами, про що запитувачам надані відповідні роз’яснення.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.public@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, ГУ ДПС для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному webпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України засобами сервісів «Пульс» та ін.

10.06.2022 09:51

Організація якісного та своєчасного розгляду інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт-центру ДПС важливий вектор роботи податкової служби Дніпропетровщини.
Так, у січні – травні 2022 року до сервісу «Пульс» на розгляд до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 70 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року загальна кількість звернень платників податків на «Пульс» у 2022 році зменшилась на 313 одиниць (січень – травень 2021 року – 383 картки).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
► щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 33 звернення (47,14%);
► щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 18 звернень (25,7%);
► щодо якості надання адміністративних послуг – 7 звернень (10%);
► щодо роботи центрів обслуговування платників – 6 звернень (8,58%).
Всі інформаційні картки, які перебували на розгляді в ГУ ДПС, своєчасно опрацьовані та розглянуті відповідно до вимог норм діючого законодавства.
Впродовж січня – травня 2022 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 91 звернення, які надійшли на розгляд від державного спеціалізованого сервісу «Урядова гаряча лінія 1545» і 4 звернень, що надійшли від сервісу «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА».
При цьому, за відповідний період 2021 року на «Урядову гарячу лінію 1545» надійшло 271 звернення, а на сервіс «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» – 18 звернень.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про розгляд звернень громадян

10.06.2022 09:50

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.
На виконання вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.
ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvern436@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державних спеціалізованих сервісів «Урядова гаряча лінія 1545», «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» та «Пульс».
Так, продовж січня – травня 2022 року до ГУ ДПС надійшло 170 звернень громадян, з них 170 заяв, у тому числі 1 колективне звернення від 2 громадян.
Загальна тематика письмових звернень:
► контрольно-перевірочна робота – 38 звернень (22,35%);
► консультації з питань податкового законодавства – 66 звернень (38,82%);
► облік в Державному реєстрі – 22 звернення (12,94%).
За відповідний період 2021 року надійшло 261 звернення.

На виконання статей 22, 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС. Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.
На виконання вимог Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» із змінами ГУ ДПС на період дії карантину скасовано проведення особистих прийомів.4
Отже, у січні – травні 2022 року особистих прийомів не проводилось.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Нікопольський регіон: проведено зустрічі з керівниками територіальних громад та працівниками податкової служби Дніпропетровщини

10.06.2022 09:50

Податкова служба Дніпропетровщини працює у штатному режимі та забезпечує адміністрування податків і зборів.
Наповнення місцевих бюджетів є одним з основних завдань, які стоять перед фахівцями податкової служби області, особливо сьогодні. Від його виконання залежить і функціонування громад, і підтримка обороноздатності нашої країни.
Днями начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна відвідала Нікопольський регіон Дніпропетровської області з метою обговорення нагальних питань на місцях щодо особливостей роботи податкових органів в умовах дії воєнного стану.
Під час виїзду до регіону проводились зустрічі, в яких від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) також прийняли участь начальник управління кадрового забезпечення та розвитку персоналу Лучиніна Лариса, начальник управління з питань запобігання та виявлення корупції Орлов Ігор, начальник управління інформаційної взаємодії Осипова Манушак, начальник управління електронних сервісів Свірська Алла, керівники структурних підрозділів податкової служби Нікопольського регіону Дніпропетровщини та міські голови міст Марганця, Нікополя і Покрова.
Начальником ГУ ДПС проведено зустрічі з міськими головами м. Нікополя Саюком Олександром, м. Покрова Шаповалом Олександром та м. Марганця Боровиком Геннадієм.
«В умовах воєнного стану надзвичайно важливо забезпечити оперативне, належне та безперервне наповнення місцевих бюджетів. На сьогоднішній день пріоритетом є вжиття заходів щодо збереження надходжень ПДФО та збільшення їх у майбутньому», – зазначила Чуб Ганна під час комунікацій.
Очільниця ГУ ДПС повідомила про динаміку надходжень у 2022 році з плати за землю, податку на прибуток підприємств та ПДВ.
Зворотний зв’язок і системний діалог з очільниками громад дає змогу виявляти актуальні питання, які хвилюють платників, та своєчасно на них реагувати.
Також податківці завітали до Нікопольської ДПІ ГУ ДПС, ДПІ у м. Покрові ГУ ДПС та Марганецької ДПІ ГУ ДПС. Під час спілкування фахівців податкової служби області обговорювались питання проходження державної служби в умовах воєнного стану; особливостей подання державними службовцями декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави, в умовах воєнного стану; особливостей обслуговування платників податків в умовах воєнного стану.
Представники ГУ ДПС відвідали центри обслуговування платників ДПІ у м. Покрові ГУ ДПС, Нікопольської ДПІ ГУ ДПС і Марганецької ДПІ ГУ ДПС та ознайомились з їх роботою під час дії воєнного стану.
Чуб Ганною визначені основні завдання щодо посилення роботи з платниками податків, зокрема, у частині своєчасної сплати податку на прибуток підприємств та ПДВ; погашення податкового боргу з ПДВ та податку на прибуток підприємств.
Особливу увагу Чуб Ганна під час комунікацій приділила питанням податкового боргу, а саме – неухильному дотриманню вимог законодавства у частині обмежень у застосуванні заходів стягнення до боржників, які мають несплачені грошові зобов’язання, що виникли з 24.02.2022.
Якісне обслуговування платників, новації податкового законодавства на період дії воєнного стану в Україні, умови для ефективної роботи бізнесу – все це направлене на те, щоб у цей нелегкий для країни час податки сплачувались своєчасно і економіка нашої держави працювала.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Інформація для платників податку на прибуток підприємств

10.06.2022 09:49

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 103.2 ст. 103 Податкового кодексу (далі – ПКУ) особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. У разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропорційно до його частки у межах кредитного договору, за умови що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, незалежно від того, виплата здійснюється через агента чи напряму.
Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 ПКУ.
Податкові вигоди у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, передбачені міжнародним договором, не надаються стосовно відповідного виду доходу або прибутку, якщо головною або переважною метою здійснення відповідної господарської операції нерезидента з резидентом України було безпосереднє або опосередковане отримання переваг, які надаються міжнародним договором у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку. Ця норма не застосовується, якщо буде встановлено, що отримання таких переваг відповідає об’єкту та цілям міжнародного договору України. У разі якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж передбачені цим пунктом, застосовуються відповідні правила міжнародного договору.
У разі якщо отримувач доходу є нерезидентом, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, дозволяється застосування міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу, в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, за умови надання особі (податковому агенту) таких документів:
а) від отримувача доходу – заяви у довільній формі про відсутність у нього статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, а також про наявність такого статусу у нерезидента, який надав документи, зазначені у п.п. «б» п. 103.2 ст. 103 ПКУ;
б) від бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу – заяви у довільній формі про наявність у такого нерезидента статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу та документів, які підтверджують такий статус (зокрема, але не виключно, ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів), а також документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 ПКУ.
Згідно з п. 103.3 ст. 103 ПКУ бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором), вважається особа, що має право на отримання таких доходів та є вигодоотримувачем щодо них (має право фактично розпоряджатися таким доходом).
При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не є юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або виконує лише посередницькі функції щодо такого доходу, про що, зокрема, можуть свідчити такі ознаки:
зазначена особа не має достатньо повноважень або у випадку, підтвердженому фактами та обставинами, не має права користуватися та розпоряджатися таким доходом, та/або зазначена особа передає отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи незалежно від способу оформлення такої передачі та зазначена особа не виконує суттєвих функцій, не використовує значні активи та не несе суттєві ризики в операції з такої передачі, та/або зазначена особа не має відповідних ресурсів (кваліфікованого персоналу, основних засобів у володінні або користуванні, достатнього власного капіталу тощо), необхідних для фактичного виконання функцій, використання активів та управління ризиками, пов’язаних з отриманням відповідного виду доходу, які лише формально покладаються (використовуються, приймаються) на зазначену особу у зв’язку із здійсненням операції з такої передачі.
Якщо нерезидент – безпосередній отримувач доходу з джерелом походження з України не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу, під час виплати такого доходу застосовуються положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу. У випадку, передбаченому цим абзацом, обов’язок доведення того, що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу покладається на такого нерезидента або на нерезидента, який звертається із заявою до контролюючого органу про повернення зайво утриманого податку.
Для цілей застосування п. 103.3 ст. 103 ПКУ у випадках, коли резиденти – суб’єкти кінематографії України сплачують роялті нерезидентам за субліцензійними договорами за використання або за надання права на використання аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), а також об’єктів авторського права та/або суміжних прав, що використовуються при виробництві (створенні) аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), такі нерезиденти вважаються бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) щодо таких роялті.
Відповідно до п. 103.4 ст. 103 ПКУ підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 ПКУ).
При здійсненні юридичними особами – резидентами України операцій з іноземними банками, пов’язаних з виплатою процентів, підтвердження факту, що такий іноземний банк є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, не вимагається, якщо це підтверджується витягом з міжнародного каталогу «International Bank Identifier Code» (видання S.W.I.F.T., Belgium International Organization for Standardization, Switzerland) (п. 103.7 ст. 103 ПКУ).
Пунктом 103.9 ст. 103 ПКУ визначено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов’язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), відповідно до якої Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, відображається у таблиці 1 додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації (далі – додаток ПН).
Додаток ПН заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи.
Зокрема, у графах 5 та 6 додатка ПН зазначається ставка податку згідно з міжнародним договором та відповідно сума податку, який утримується при виплаті доходу (прибутку) нерезиденту, нарахованого за звітний (податковий) період.
При цьому формою додатка ПН передбачено надання інформації про нерезидента, який є бенефіціаром (фактичним) отримувачем (власником) доходу із джерелом походження з України, у разі застосування відповідно до ст. 103 ПКУ положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу (прим. 4 до додатка ПН).
Отже, якщо під час виплати доходу нерезиденту із джерелом його походження з України застосовуються відповідні правила міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, то незалежно від того є чи ні такий нерезидент бенефіціаром (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу, у полях заголовної частини додатка ПН зазначається інформація щодо повного найменування нерезидента, який є бенефіціаром (фактичним) отримувачем (власником) доходу, назви країни резиденції нерезидента, який є бенефіціаром (фактичним) отримувачем (власником) доходу, його місцезнаходження, коду в країні резиденції, коду країни резиденції, відмітки про відсутність статусу юридичної особи, яка зазначається на підставі контракту (договору), реєстраційних даних нерезидента та відмітки про наявність офшорного статусу.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/587762.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19926. Попередня cторінка | Сторінка 1617 з 1993 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua