Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 15 березня 2022 року№ 2139-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження диференційованої рентної плати за видобування газу природного» підрозділ 5 роздвлу ХХ Податкового кодексу України доповнено п. 40.
Нормами вищезазначеного пункту передбачено, що тимчасово, до 01 січня 2023 року, сплата акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну), вироблених до 01 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізованих кінцевим споживачам до 01 квітня 2022 року, здійснюється у порядку та на умовах, що діяли до 01 квітня 2022 року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку третьої групи відповідно до п. 9 підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), здійснюється з урахуванням таких особливостей.
Надміру сплачена сума грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що існує на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, може бути зарахована у погашення грошових зобов’язань з цього податку, що виникатимуть після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.
Авансові внески з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, що залишилися неврахованими у зменшення нарахованої суми податкового зобов’язання з цього податку на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, можуть бути враховані у зменшення такої суми після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.
Від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що існувало на дату переходу на сплату єдиного податку, може бути зараховане у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що виникатиме після відновлення сплати цього податку, у порядку, визначеному пунктом 140.4 статті 140 ПКУ.
Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного пунктом 140.2 статті 140 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, зменшують фінансовий результат до оподаткування з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 140.2 статті 140 ПКУ, після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.
Платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, у разі відновлення ним у цьому ж році сплати податку на прибуток підприємств складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у підпункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.
Обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) платника податку на прибуток підприємств для цілей застосування підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 та пункту 137.5 статті 137 ПКУ обчислюється за весь звітний рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди такого року, в яких такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки.
Норми встановлені п.п. 9.12 п. 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що
10 червня 2022 року, пʹятниця, останній день подання:
● річної фінансової звітності за 2021 рік, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, платниками податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом;
● уточнюючої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) 2021 рік, якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін та вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/587184.html повідомила.
Порядок проведення розрахунків регламентовано Розділом ІІ Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон про РРО).
Статтею 3 Закону про РРО визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зобов’язані їх проводити на повну суму покупки (надання послуги) через реєстратори розрахункових операцій, а у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Положеннями статті 5 Закону про РРО суб’єктам господарювання надано можливість на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проводити розрахункові операції із використанням належним чином зареєстрованих книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на офіційному вебпорталі станом на 01.06.2022 опублікувано нові:
► Довідник податкових пільг № 108/1, що є втратами доходів бюджету,
► Довідник інших податкових пільг № 108/2.
У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.
З довідниками можливо ознайомитись за посиланням
https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено, що починаючи з 01.01.2021 платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п.п. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливий порядок оподаткування, подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для місячного податкового (звітного) періоду, крім випадків передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) подаються протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Фізичні особі – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливий порядок оподаткування, у випадку визначення єдиного внеску, подають звітність за звітний період – грудень як Декларацію за IV квартал податкового (звітного) року, де розраховують зобов’язання платників єдиного податку наростаючим підсумком та визначають відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному Законом № 2464 для даної категорії (абзац другий п.п. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до абзацу п’ятого частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 періодом, за який платники єдиного внеску, зокрема, фізичні особи – підприємці подають звітність до контролюючого органу (звітним періодом), є календарний рік.
Наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124, який набрав чинності 06.05.2022, затверджено форму податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 2).
Згідно з примітою 4 до Декларації Додаток 2 подається та заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи з ставкою 2 відс. доходу, з урахуванням особливостей встановлених п.п. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (далі – особливий порядок оподаткування).
Приміткою 3 до Додатка 2 визначено, що у разі якщо Додаток 2 подається за підсумками року у рядку 4 «Податковий (звітний період)» вказується арабська цифра «12». Якщо Додаток 2 подається поза межами звітного (податкового) періоду (до закінчення звітного (податкового) року) у зв’язку з проведенням державної реєстрації припинення підприємницької діяльності або призначення пенсії, матеріального забезпечення, страхових виплат, платником вказуються арабськими цифрами від «1» до «11»: номер календарного місяця, в якому подається декларація – у разі припинення діяльності або призначення пенсії; номер календарного місяця, в якому настав страховий випадок – у разі призначення матеріального забезпечення, страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
Враховуючи зазначене, фізичні особі – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливий порядок оподаткування, у випадку визначення єдиного внеску, подають у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, Додаток 2 за підсумками звітного (податкового) року у складі Декларації за грудень 2022 року.
Водночас, такі платники подають Додаток 2 у складі Декларації протягом року (поза межами звітного (податкового) періоду) – у разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності або призначення пенсії, матеріального забезпечення, страхових виплат.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/587371.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що нормами ст. 98 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) визначено порядок погашення грошових зобов’язань або податкового боргу у разі реорганізації платника податків.
Так, відповідно до п. 98.2 ст. 98 ПКУ у разі якщо власник платника податків або уповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платника податків, грошові зобов’язання чи податковий борг підлягає врегулюванню в такому порядку:
► якщо реорганізація здійснюється шляхом зміни найменування, організаційно-правового статусу або місця реєстрації платника податків, після реорганізації він набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу, які виникли до його реорганізації (п.п. 98.2.1 п. 98.2 ст. 98 ПКУ);
► якщо реорганізація здійснюється шляхом об’єднання двох або більше платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об’єдналися, об’єднаний платник податків набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу всіх платників податків, що об’єдналися (п.п. 98.2.2 п. 98.2 ст. 98 ПКУ);
► якщо реорганізація здійснюється шляхом поділу платника податків на дві або більше особи з ліквідацією такого платника податків, що розподіляється, усі платники податків, які виникнуть після такої реорганізації, набувають усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу, який виник до такої реорганізації (п.п. 98.2.3 п. 98.2 ст. 98 ПКУ);
► у разі передачі в оренду чи концесію цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства платник податків – орендар чи концесіонер після прийняття цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства в оренду чи концесію набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу, які виникли у державного або комунального підприємства до передачі цілісного майнового комплексу в оренду чи концесію (п.п. 98.2.4 п. 98.2 ст. 98 ПКУ).
Зазначені зобов’язання чи борг розподіляються між новоутвореними платниками податків пропорційно часткам балансової вартості майна, отриманого ними у процесі реорганізації згідно з розподільним балансом.
У разі якщо одна чи більше новоутворених осіб не є платниками податків, щодо яких виникли грошові зобов’язання або борг платника податків, який був реорганізований, зазначені грошові зобов’язання чи податковий борг повністю розподіляються між особами, що є платниками таких податків, пропорційно часткам отриманого ними майна, без урахування майна, наданого особам, що не є платниками таких податків.
Крім того, відповідно до п. 5.3 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 (далі - Порядок), при реорганізації платника податків, пов’язаній з утворенням нової юридичної особи, за платником, що реорганізується, зберігається право на отримане ним до такої реорганізації розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), у разі якщо до новоствореної юридичної особи переходять відповідні права та обов’язки платника, що реорганізується.
При реорганізації платника, пов’язаній з утворенням нової юридичної особи, для відображення залишку розстрочення (відстрочення) в інформаційній системі новоствореної юридичної особи у чинних договорах за заявою платника змінюється сторона договору (вноситься нове найменування та інші реквізити) (п. 5.5 Порядку).
Реорганізація платника податків не змінює строків погашення грошових зобов’язань або податкового боргу платниками податків, утвореними у результаті такої реорганізації (п. 98.7 ст. 98 ПКУ).
Отже, виходячи з вимог п. 98.7 ст. 98 ПКУ, підстави для зупинення або відстрочення стягнення податкового боргу платника податків, який реорганізується, відсутні.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 3.4 розд. ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до ст. 6 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах:
1) взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента документів, визначених п. 4.4 розд. IV Порядку № 1588, які він зобов’язаний подати:
► у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;
► до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
► до відкриття рахунку в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок;
2) у порядку, встановленому розд. V Порядку № 1588, стає на облік та/або реєструється платником податку на прибуток юридична особа, що утворена відповідно до законодавства іншої країни (іноземна компанія), у випадках, визначених нормами ПКУ:
► п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 розд. III Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок на прибуток);
► п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 розд. III ПКУ (нерезиденти, які здійснюють виплату доходів та утримують податки);
► п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 розд. III ПКУ (юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України).
Нерезидент, який не став на облік у визначені п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588 строки, не звільняється від постановки на облік та має подати документи для взяття на облік згідно з п.п. 1 та/або п.п. 2 п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588.
Взяття на облік відокремлених підрозділів нерезидента, у тому числі постійних представництв, не звільняє нерезидента від обов’язку постановки на облік в контролюючому органі.
Основним місцем обліку нерезидента є контролюючий орган, в якому нерезидент зареєстрований платником податку на прибуток, а у разі відсутності такої реєстрації – контролюючий орган, в якому нерезидента взято на облік за правилом першої події відповідно до абзацу першого п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588.
Нерезиденти (іноземні компанії, організації) не підлягають реєстрації в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та не включається до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а обліковуються в контролюючих органах за податковим номером, який присвоюється нерезиденту відповідно до вимог Порядку № 1588.
Податковий номер (реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючим органом нерезиденту) є 9-ти значним.
Для іноземних компаній взятих на облік з грудня 2019 року 9-ти значний податковий номер перші дві цифри має значення «88» (п. 2.3 розд. ІІ Порядку № 1588).
Інформація щодо нерезидентів включається до облікових та реєстраційних даних Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб та до реєстру платників податків-нерезидентів.
Документом, що підтверджує взяття на облік в контролюючих органах юридичної особи – нерезидента є довідка про взяття на облік за формою № 34-ОПП.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Норми визначені п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Також платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ).
Отже, якщо платник не є особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, або здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (в т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не з’явились показники, що підлягають декларуванню, то платник у такому звітному періоді не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Норми встановлені п. 281.3 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі переходу суб’єктом господарювання – платником єдиного податку четвертої групи на третю групу єдиного податку з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, фізичні особи, які передали в оренду земельні ділянки, земельні частки (паї) такому платнику, втрачають право користування пільгою зі сплати земельного податку, передбаченою п. 281.3 ст. 281 ПКУ.
Слід зазначити, що відповідно до п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ спеціальний режим оподаткування єдиним податком запроваджено тимчасово з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України. При цьому згідно п.п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ.
Водночас, якщо право на пільгу по земельному податку у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).
Враховуючи викладене вище, нарахування контролюючими органами сум земельного податку фізичним особам проводиться пропорційно періоду, протягом якого такі фізичні особи не користувались пільгами, встановленими ст. 281 ПКУ.
Разом з цим, платники плати за землю мають право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою зі сплати податку.
Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.
Коментарі: 0
| Залишити коментар