Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Реєстр програмних реєстраторів розрахункових операцій – це реєстр, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до якого вносяться програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) в момент присвоєння їм фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу, а також відомості про суб’єкта господарювання та його господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими реєстраторами.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Норми встановлені п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).
Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік.
При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ.
Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.
Платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» зі змінами та доповненнями, подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, які використані (поставлені, реалізовані) платником єдиного податку третьої групи в період застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник ПДВ зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником ПДВ, нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.
База оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до абзацу четвертого п.п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.
Такі операції повинні бути відображені у відповідних рядках рядка 4 «Нараховано податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються» податкової декларації з ПДВ.
Відповідно, платник зобов’язаний забезпечити складання не пізніше останнього дня першого звітного періоду після завершення дії воєнного, надзвичайного станів і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за такими товарами/послугами, необоротними активами.
Враховуючи передбачений п.п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ порядок автоматичного відновлення правил нарахування та сплати ПДВ після завершення воєнного стану у платника ПДВ зберігається право на використання сум ПДВ, включених до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотків, за товарами/послугами не реалізованими у період перебування на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2 відсотків, при обчисленні податкових зобов’язань з ПДВ у податковій звітності за перший звітний період після завершення дії воєнного, надзвичайного станів та подальші звітні періоди.
Дані рядка 21 податкової декларації з ПДВ за останній звітний період до переходу на спрощену систему оподаткування підлягають перенесенню до рядка 16.1 «Від’ємне значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» за перший звітний період після завершення дії воєнного, надзвичайного станів.
Якщо платник єдиного податку за ставкою 2 відсотків придбавав товари з ПДВ, які залишились не проданими після завершення військового стану/надзвичайного положення, то оскільки у такого платника відсутні підстави для формування податкового кредиту при придбанні товарів у період перебування на спрощеній системі оподаткування, відповідно, після переходу на загальну систему оподаткування та відновлення реєстрації платника ПДВ за такими придбаними товарами, які не продані в період застосування спрощеної системи оподаткування, податковий кредит не відновлюється.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ДПС України (далі – ДПС) працює в оперативному режимі (окрім центрів обслуговування платників) та продовжує забезпечувати ведення обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску з метою наповнення бюджету.
Інформаційно-довідкові послуги та консультації платники можуть отримати у Контакт-центрі ІДД ДПС за тел.: 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів).
Громадяни, які перебувають за межами України, мають можливість зателефонувати до Контакт-центру зі стаціонарного або мобільного телефону за номером: +380 44 454 16 13.
У територіальних органах ДПС працюють «гарячі лінії» для надання консультацій платникам податків https://tax.gov.ua/data/files/266745.docx
Електронні сервіси ДПС та Електронний кабінет працюють, але з певними обмеженнями, що зумовлено необхідністю захисту прав платників.
Згідно з п.п. 69.18 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 до 18 години.
Про особливості роботи електронних сервісів можна дізнатись за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/576184.html
Для зручності, комфортності платників податків в умовах дії правового режиму воєнного стану сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема, надання адміністративних послуг, виконання інших функцій сервісного обслуговування здійснюється органами ДПС незалежно від місця обліку платника податків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з метою створення сприятливих умов для подання електронних документів на офіційному вебпорталі ДПС ведеться рубрика «Електронна звітність».
Платники та розробники програмних забезпечень мають можливість отримати самостійно електронні формати документів, необхідні довідники, програмне забезпечення по формуванню документів в електронній формі та ознайомитись з актуальними новинами.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що
09 червня 2022 року, четвер, останній день подання за травень:
● звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за формою № 1-РС;
● звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС;
● звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за формою № 3-РС;
● звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за формою № 1-ОА;
● звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за формою № 1-ОТ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог ст. 138 ПКУ.
Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:
► на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
► на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:
► на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ;
► на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
► на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів та/або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.
Залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розділу III ПКУ – сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу. III ПКУ (п.п. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку (абзац другий п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ).
З урахуванням вимог п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ для цілей оподаткування амортизація основних засобів нараховується у разі їх призначення для використання в господарській діяльності платника податку.
Таким чином, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації інвестиційної нерухомості, яка обліковується у бухгалтерському обліку за первісною вартістю з урахуванням накопиченої амортизації (далі – за первісною вартістю), відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
У разі якщо інвестиційна нерухомість, яка обліковується у бухгалтерському обліку за первісною вартістю, не призначена для використання у господарській діяльності, то такі активи не підлягають амортизації для цілей оподаткування і, відповідно, фінансовий результат не зменшується на суму амортизації цих активів.
У випадку продажу інвестиційної нерухомості, яка обліковується у бухгалтерському обліку за первісною вартістю, яка призначена для використання у господарській діяльності, та підлягає амортизації у податковому обліку, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості таких активів, визначеної відповідно до правил бухгалтерського обліку, та зменшується на суму залишкової вартості цих активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.
У разі продажу інвестиційної нерухомості, яка обліковується у фінансовому обліку за первісною вартістю, яка не призначена для використання у господарській діяльності, фінансовий результат до оподаткування збільшується згідно з п. 138.1 ст. 138 ПКУ на суму залишкової вартості таких активів, визначеної згідно з бухгалтерським обліком, та зменшується згідно з п. 138.2 ст. 138 ПКУ на суму первісної вартості придбання або виготовлення та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення таких активів, визначеної згідно з бухгалтерським обліком, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.
У разі здійснення операцій щодо об’єктів інвестиційної нерухомості, які обліковується у бухгалтерському обліку за справедливою вартістю (амортизація та зменшення корисності не визнаються), у податковому обліку не виникають різниці, визначені нормами пп. 138.1 та 138.2 ст. 138 ПКУ. Результати від здійснення операцій з такими активами (продаж, переоцінка) визначаються згідно з правилами бухгалтерського обліку та відображаються у складі фінансового результату до оподаткування без коригувань.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/587078.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Станом на 01.06.2022 на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області перебуває понад 262 тис. платників податків. Це на 5 546 платників більше ніж станом на 01.06.2021.
Із загальної кількості платників майже 115 тис. суб’єктів господарювання (далі – СГ) – це юридичні особи та понад 147 тис. – фізичні особи – підприємці.
Що стосується платників податку на додану вартість, то станом на 01.06.2022 у відповідному реєстрі перебуває понад 22 тис. СГ, а саме: понад 20 тис. – це юридичні особи та майже 1,9 тис. – фізичні особи – підприємці.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п. п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464.
Частиною тринадцятою ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що вимог відносно форми заяв на отримання ліцензій на право виробництва, оптової торгівлі спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами чи роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) та іншими нормативно-правовими актами не встановлено.
Згідно з частиною 10 ст. 9 Закону України від 06 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» із змінами і доповненнями, суб’єкт надання адміністративних послуг забезпечує можливість безоплатного одержання суб’єктами звернення у достатній кількості бланків заяв та інших документів, необхідних для звернення щодо надання адміністративної послуги, в тому числі одержання бланків з вебсайтів суб’єктів надання адміністративних послуг, у центрах надання адміністративних послуг.
Таким чином, для отримання ліцензії на провадження відповідного виду діяльності суб’єкт господарювання повинен звернутися до органу ліцензування із заявою у довільній формі. У разі необхідності для зручності заповнення заяви суб’єкт господарювання може звернутись до суб’єкта надання адміністративних послуг.
При цьому перелік адміністративних послуг, що надаються контролюючими органами, розміщений на офіційному вебпорталі ДПС (Головна сторінка/Діяльність/Адміністративні послуги) за посиланням http://www.tax.gov.ua/diyalnist-/admin-poslugi.
Коментарі: 0
| Залишити коментар