Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що нормами п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (ПКУ) встановлено: фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.
При цьому, великі платники податків зменшують фінансовий результат до оподаткування на частину суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років до повного його погашення у такому порядку.
Великі платники податків мають право зменшувати фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не погашена позитивним значенням об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, зменшує фінансовий результат до оподаткування (прибуток, збиток або нульове значення) майбутніх податкових (звітних) періодів у розмірі не більше 50 відсотків такої непогашеної суми до її повного погашення.
Якщо непогашена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років становить не більше 10 відсотків позитивного значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, обрахованого відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, така сума від’ємного значення зменшує фінансовий результат до оподаткування цього податкового (звітного) періоду в повному обсязі.
Положення п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням пунктів 3 та 42 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Для цілей п.п. 40.4.4 п. 140.4 ст. 140 погашеними вважаються суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:
а) ці суми були включені до розрахунку об’єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;
б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об’єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно зі статтями 180 – 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником ПДВ може зареєструватися особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ (у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування ПДВ), крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи), або особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, прийняла рішення про добровільну реєстрацію платником ПДВ.
Порядок реєстрації платником ПДВ визначено ст.183 ПКУ та розділу ІІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, із змінами (далі – Положення № 1130).
Згідно із п. 183.1 ст.183 ПКУ та п. 3.5 розділу ІІІ Положення № 1130 будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення) (далі – заява).
У заяві, зокрема зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ, які заповнюються згідно з додатком до реєстраційної заяви. Додаток до реєстраційної заяви до контролюючого органу не подається.
Особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 розд. V ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних.
Форма заяви (аркуш 2) передбачає заповнення загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахованої (сплаченої) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно та дата досягнення загальної суми оподатковуваних операцій, визначеної п. 181.1 ст. 181 розд. V ПКУ.
Аркуш 2 заяви заповнюється особами, які підлягають обов’язковій реєстрації, а також інвесторами (операторами) за угодою про розподіл продукції, учасниками договору про спільну діяльність, управителями майна.
Нормами ПКУ та Положення № 1130 не визначено особливостей заповнення реєстраційної заяви для новостворених осіб, які зареєстровані як суб’єкти господарської діяльності менше ніж 12 місяців від дати держаної реєстрації.
Якщо особи, які реєструються платником ПДВ, зареєстровані як суб’єкти господарювання менше ніж 12 місяців від дати держаної реєстрації, то у заяві зазначаються дані за період від дати державної реєстрації.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/585251.html повідомила.
Відповідно до п.п. 213.1.6 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування акцизним податком є обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених п. 216.3 ст. 216 ПКУ.
Згідно з п. 216.3 ст. 216 ПКУ податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:
а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;
б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
в) підакцизний товар (продукцію):
► примусово відчужено або вилучено для потреб держави відповідно до Закону України від 17 травня 2012 року № 4765-V «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужений підакцизний товар (продукцію);
► передано Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;
► надано як гуманітарну допомогу.
У випадку повного або часткового повернення покупцем підакцизних товарів (продукції), вироблених (виготовлених) на митній території України, продавцю для усунення недоліків товару (продукції) або його знищення (переробки) у зв’язку з неможливістю усунення таких недоліків, платник податку - продавець проводить коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку у звітному періоді, у якому відбулося таке повернення. (п. 217.5 ст. 217 ПКУ).
Сума коригування обчислюється платником податку із застосуванням максимальних роздрібних цін, ставок акцизного податку з урахуванням мінімального податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку, які діяли на дату виникнення податкового зобов’язання щодо таких товарів (продукції).
Сума коригування зазначається в декларації з акцизного податку за звітний період, у якому відбулось таке повернення.
При цьому, у разі повного або часткового повернення покупцем підакцизної продукції, маркованої марками акцизного податку (алкогольних напоїв, тютюнових виробів) їх виробнику для усунення недоліків або знищення, коригування податкових зобов’язань проводиться з врахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» щодо дотримання порядку повернення марок їх продавцю.
Коригування проводиться незалежно від того, в якому періоді були нараховані податкові зобов’язання за операціями з реалізації таких підакцизних товарів (продукції).
У разі повернення покупцем підакцизних товарів (продукції) з інших причин коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку не проводиться.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що
30 травня 2022 року, понеділок, останній день сплати за квітень 2022 року:
► акцизного податку;
► єдиного податку платниками, віднесеними до третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України
► єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами;
► земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян);
► ПДВ;
► рентної плати:
● за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
● за користування радіочастотним ресурсом України;
● за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
● за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
► військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за квітень 2022 року;
► ПДФО:
● із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за квітень 2022 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;
● з нарахованого, але не виплаченого доходу за квітень 2022 року.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 27.05.2022 набрав чинності Закон України від 12.05.2022 № 2253-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників» (далі – Закон № 2253).
Законом № 2253, зокрема у Кодексі законів про працю України змінено назву ст. 21 на «Рівність трудових прав громадян України, недопущення дискримінації у сфері праці» і цю статтю викладено у новій редакції.
Так, відповідно до внесених змін до ст. 21, забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, тендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому громадському об’єднанні, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про. запобігання корупції», а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.
Не вважаються дискримінацією у сфері праці встановлені цим Кодексом та іншими законами дії, а також обмеження прав працівників, що залежать від властивих певному виду робіт вимог (щодо віку, освіти, стану здоров’я, статі) чи обумовлені необхідністю посиленого соціального та правового захисту деяких категорій осіб.
Законами і статутами господарських товариств (крім акціонерних), сільськогосподарських кооперативів, фермерських господарств, громадських об’єднань, релігійних організацій та заснованих релігійними організаціями юридичних осіб можуть встановлюватися переваги для їхніх засновників (учасників) і членів при наданні роботи, переведенні на іншу роботу та залишенні на роботі в разі звільнення.
Особи, які вважають, що вони зазнали дискримінації у сфері праці, мають право звернутися із скаргою до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду.
Закон № 2253 опубліковано в офіційному виданні «Голосі України» № 111.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що з 27.05.2022 набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2260).
Зокрема, Законом № 2260 п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено у новій редакції.
Так, з урахуванням змін, внесених Законом № 2260, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються; крім:
а) камеральних перевірок;
б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених п.п. 78.1.7 та 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
в) фактичних перевірок.
Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:
► лютий, березень, квітень, травень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року;
► червень, липень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.
Подані уточнюючі-розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений цим пунктом для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку.
Документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності під час проведення перевірок безпечного:
► доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування такими платниками податків;
► доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;
► проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
Документальні позапланові перевірки за зверненням платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, поновлюються та закінчуються протягом 60 днів з, дня, наступного за днем набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану». Такі перевірки поновлюються на невикористаний строк.
Документальні позапланові перевірки, які були розпочаті на звернення платника податків та/або з підстав, визначених п.п. 78.1.7 ст. 78 ПКУ, та/або за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, але не можуть бути завершені у зв’язку з виникненням обставин, наведених у цьому підпункті, можуть бути зупинені до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо їх проведення за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Таке зупинення перериває перебіг строку проведення перевірки.
Документальні позапланові перевірки, що будуть розпочаті після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», з підстав, визначених п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, проводяться протягом 60 календарних днів, що настають після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.
Документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), не застосовуються.
Закон № 2260 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 26.05.2022 № 111.
При цьому, зміни до підпунктів 69.2 та 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, наберуть чинності з 02 червня 2022 року.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Кабінет Міністрів України постановою від 10 травня 2022 року № 567 (далі – Постанова № 567) затверджено Порядок надання органами місцевого самоврядування контролюючим органам в електронному вигляді інформації про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування (далі – Порядок).
Порядок затверджено відповідно до п.п. 12.4.5 п. 12.4 ст. 12 і п. 284.5 ст. 284 Податкового кодексу України.
Так, згідно з Порядком:
1. Сільські, селищні, міські ради (далі – органи місцевого самоврядування) надають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок інформацію в електронному вигляді про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування, прийнятих у попередньому році, до 1 лютого поточного року за формою згідно з додатком до Порядку.
2. У 2022 році інформація про рішення органу місцевого самоврядування, які приймалися до 01 січня 2022 року, про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням таких земельних ділянок до 01 липня 2022 року.
3. Інформація про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування надається з копіями таких документів:
► документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (паспорта громадянина);
► реєстраційного номера облікової картки платника податків;
► кадастрового плану земельної ділянки з проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
► сертифіката на право на земельну частку (пай) (за наявності).
4. У разі прийняття рішення та/або внесення змін органами місцевого самоврядування до раніше прийнятих рішень органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) інформація про такі зміни надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок протягом 30 календарних днів з дня їх внесення та/або прийняття.
У разі прийняття або внесення змін до таких рішень органи місцевого самоврядування надають такі рішення відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 січня 2025 року.
5. Інформація, зазначена в пунктах 1-4 Порядку, подається засобами електронного зв’язку через Електронний кабінет в електронному вигляді з урахуванням вимог, установлених розділом II Податкового кодексу України.
Постанову № 567 опубліковано в офіційному виданні Урядовий кур'єр від 17.05.2022 № 110.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
З початку 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровського регіону від платників рентної плати за видобування залізних руд отримали понад 1 млрд гривень. Порівняно з 2021 роком сума збільшилась більш ніж на 657 млн грн або на 191,4 відсотки.
Звертаємо увагу, що сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини), визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Слід зазначити, що у разі якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Фізичні особи – платники єдиного податку у січні – квітні 2022 року спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 1,05 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились більш ніж на 147 млн грн або на 16,2 відсотків.
Нагадуємо, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, фізичні особи – підприємці можуть бути платниками єдиного податку третьої групи відповідно до вимог, визначених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Зокрема, до таких осіб не застосовується обмеження щодо обсягу доходу та кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Взаємодія з платниками податків – важливий напрямок роботи податківців, особливо сьогодні.
Під час дії воєнного стану для адаптації бізнесу Урядом внесено значні зміни до податкового законодавства, які направлені на те, щоб економіка нашої держави також працювала.
З метою інформування платників податків про деякі новації податкового законодавства, запроваджені на період дії воєнного стану, сьогодні, 25.05.2022, у форматі он-лайн відбулась зустріч фахівців податкової служби області з представниками Спілки українських підприємців (далі – СУП) та бізнес-спільнотою Дніпропетровщини.
У заході прийняли участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Валерій Леонов; начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипова; заступник начальника відділу адміністрування податку на прибуток, неприбуткових установ і організацій та спрощеної системи оподаткування управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС Ірина Жуковіна; головний державний інспектор відділу адміністрування ПДВ управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС Світлана Плоха та представники бізнесу.
Тема зустрічі «Податкові реалії у період війни».
«Сьогодні ми всі, як ніколи, тримаємо стрій на різних фронтах. Економічний фронт не менш важливий для нашої країни і тому держава підтримує бізнес, запроваджуючи умови, за яких підприємництво може продовжувати функціонувати. Бізнес Дніпропетровщини розуміє наскільки важливо для наближення Перемоги над ворогом та відновлення нашої країни, щоб економіка продовжувала працювати», – зазначив Валерій Леонов.
Заступник начальника ГУ ДПС ознайомив присутніх з динамікою надходжень у 2022 році.
«Незважаючи на складну економічну ситуацію, платники Дніпропетровщини продовжують тримати економічний та фінансовий фронт. Вони не тільки сплачують податки до державного та місцевих бюджетів регіону, а і забезпечують стабільне їх зростання у порівнянні з аналогічним періодом минулого року», – зауважив Валерій Леонов.
Заступник начальника ГУ ДПС подякував усім платникам, хто сумлінно ставиться до своїх податкових обов’язків і ще раз наголосив на важливості і необхідності своєчасної і в повному обсязі сплати податків і зборів сьогодні.
На зустрічі розглядались особливості оподаткування ПДВ під час дії воєнного стану; питання реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, відповідальності за неподання звітності та несвоєчасну сплату податків.
Крім того, також обговорювались особливості оподаткування «спрощенців» 3-ї групи зі ставкою єдиного податку 2 % доходу, а саме: основні моменти, на які необхідно звернути увагу платникам, які перейшли на 2 % доходу, у т. ч. юридичним особам, які до цього знаходились на загальній системі оподаткування.
Зворотний зв'язок з платниками податків – це важливий чинник комунікацій, який, як ніколи, необхідний у сьогоднішніх реаліях.
Під час зустрічі у форматі конструктивного діалогу обговорювались нагальні для суб’єктів господарювання питання.
Адже саме конструктивний діалог з актуальних питань, активне обговорення важливих тем – це та робота, яка сприяє зміцненню партнерських відносин між бізнес-спільнотою і податковою службою, підвищує рівень співпраці з платниками.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий