Блог

Федоренко

Доходи, які з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких не були сплачені податки

19.05.2022 10:09

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Доходи в момент їх нарахування (отримання) підлягають оподаткуванню.
Дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями) у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні; доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів; доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; доходів страховиків – резидентів від страхування ризиків страхувальників – резидентів за межами України; інших доходів від діяльності; спадщини, подарунків, виграшів, призів; заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю; прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи) (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ ).
Дохід, отриманий з джерел за межами України, – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Разом з тим, податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).
При цьому виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк, яка здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (п.п. 38.1 та 38.2 ст. 38 ПКУ).
Враховуючи викладене, доходами, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, вважаються доходи, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, однак згідно з даними контролюючих органів повнота сплати податків і зборів з них не підтверджена.
Такими доходами можуть бути, але не виключно, заробітна плата (винагорода), отримана працівниками в «конвертах», іноземні доходи, доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності без державної реєстрації її як фізичної особи – підприємця, без взяття на податковий облік, або без одержання ліцензії, дозволу чи іншого дозвільного документа для провадження певних видів господарської діяльності, незадекларовані доходи у вигляді спадщини, подарунків, отримані не від фізичних осіб першого, другого ступеня споріднення, орендної плати, доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав тощо.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи має право на ПСП фізособа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії з ПФУ отримує доходи у вигляді зарплати

19.05.2022 10:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Платники податків, які мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (ПСП), та розміри ПСП визначені у п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
ПСП застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
Разом з цим, згідно з п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ ПСП не може бути застосована до:
▪ доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
▪ заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
▪ доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
З урахуванням зазначеного, фізична особа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП за умови дотримання вимог п.п. 169.1 ст. 169 ПКУ та подання роботодавцю заяви про застосування пільги.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Термін та порядок отримання автором електронного документа першої та другої квитанцій при надсиланні електронних документів

19.05.2022 10:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що абзацами першим та третім п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком № 557.
Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).
Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).
У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).
Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).
Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає:
► перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої ст. 18 Закону № 2155;
► перевірку обов’язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;
► перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);
► перевірку наявності обов’язкових реквізитів;
► перевірку права підпису електронного документа підписувачем.
Пунктом 8 розд. ІІ Порядку № 557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).
На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).
Якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття (п. 12 розд. ІІ Порядку № 557).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Які операції не вважаються реалізацією пального на період дії правового режиму воєнного стану чи надзвичайного стану?

19.05.2022 10:07

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що на період дії правового режиму воєнного стану чи надзвичайного стану не вважаються реалізацією пального:
► операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з примусовим відчуженням або вилученням такого пального для потреб держави у відповідності до Закону України від 17 травня 2012 року № 4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужене або вилучене пальне;
► операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з його передачею Збройним силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;
► операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України як гуманітарної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Норми встановлені п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Податковий календар на 20 травня 2022 року

19.05.2022 10:06

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що

20 травня 2022 року, п’ятниця,

останній день подання за квітень 2022 року:

► податкової декларації платника єдиного податку 3-ї групи за ставкою 2 % (фізичні особи – підприємці та юридичні особи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
► податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) у разі неподання податкової декларації на 2022 рік;
► податкової декларації з податку на додану вартість;
► податкової декларації з рентної плати з розрахунком:
- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
► декларації акцизного податку *;

* Увага! Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм ПКУ, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом 15 робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації. Суми податку з рідин, що використовуються в електронних сигаретах, сплачуються виробниками таких рідин до бюджету протягом 15 робочих днів з дня отримання марок акцизного податку. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробникам рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки (п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ);

останній день сплати:

► екологічного податку за І квартал 2022 року;
► авансового внеску з єдиного податку на травень 2022 року платниками єдиного податку – фізичними особами – підприємцями 1-ї та 2-ї груп;
► єдиного податку за I квартал 2022 року платниками – юридичними та фізичними особами, віднесеними до третьої групи за ставкою 3 % або 5 %;
► єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого роботодавцями за найманих працівників (крім гірничих підприємств) за квітень 2022 року;
► збору за місця для паркування транспортних засобів за I квартал 2022 року;
► податку на прибуток підприємств за І квартал 2022 року;
► податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції за І квартал 2022 року;
► частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за І квартал 2022 року;
► рентної плати за I квартал 2022 року:
● за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;
● за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за I квартал 2022 року;
● за спеціальне використання води;
● за спеціальне використання лісових ресурсів;
► туристичного збору за I квартал 2022 року.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Рентна плата: з початку поточного року держбюджет отримав майже 3 млрд грн рентних платежів від платників Дніпропетровщини

19.05.2022 10:04

З початку поточного року платниками рентної плати Дніпропетровщини держбюджет поповнився на суму майже 3 млрд грн, що на понад 1,8 млрд грн, або на 165,3 %, більше ніж минулоріч.
Доводимо до відома, що податкова декларація з рентної плати (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) подається суб’єктом господарювання, що отримав спеціальний дозвіл на користування надрами (в тому числі дозвіл на спеціальне водокористування для здійснення видобування підземних вод), вперше за календарний квартал, в якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).
У разі отримання спеціального дозволу на користування надрами щодо видобування вуглеводної сировини податкова декларація з рентної плати подається суб’єктом господарювання, який отримав такий дозвіл вперше за календарний місяць, у якому отримано такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).
Під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи, за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл, податкова декларація з рентної плати подається уповноваженою особою, на яку згідно з умовами договору покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, вперше за календарний квартал у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Підстави для відмови у реєстрації платником єдиного податку 3-ї групи за ставкою 2 %, якщо заборонено проведення камеральних пер

18.05.2022 10:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Реєстрація платником єдиного податку 3-ї групи за ставкою 2 % доходу здійснюється за результатами обробки заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.
Опрацювання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідно до норм статті 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не є предметом камеральної перевірки.
При цьому, підставами для відмови у реєстрації платниками єдиного податку 3-ї групи за ставкою 2 % доходу є здійснення суб’єктами господарювання діяльності, визначеної п.п. 9.3 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 9.3 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ платниками єдиного податку 3-ї групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, без урахування обмежень, визначених п. 291.5 ст. 291 ПКУ, не можуть бути:
1) суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють:
- обмін іноземної валюти;
- виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, імпорту автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів та роздрібної торгівлі підакцизними товарами);
- видобуток, реалізацію корисних копалин (крім видобування підземних та поверхневих вод підприємствами, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення);
2) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
3) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
4) фізичні та юридичні особи – нерезиденти.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Закон України № 1946: деякі особливості збільшення фінансового результату до оподаткування у разі взаємовідносин з резидентами Д

18.05.2022 10:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 14 грудня 2021 року № 1946-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946) пункт 140.5 статті 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п.п. 140.5.17.
Так, відповідно до вищезазначеного підпункту фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема на суму вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаного (придбаних) резидентом Дія Сіті – платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року, в розмірі, що перевищує 20 відсотків суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов’язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.
Резиденти Дія Сіті – платники податку на прибуток підприємств на загальних підставах, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), у поточному календарному році розрахунок частки вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, передбаченої абзацом першим п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.
У разі якщо на дату отримання майна, робіт, послуг постачальник не є платником єдиного податку, такі майно, роботи, послуги вважаються придбаними у платника єдиного податку, за умови що на дату здійснення попередньої оплати постачальник був платником єдиного податку.
При цьому, Законом № 1946 підрозділ 4 розділу XX ПКУ доповнено п. 62, відповідно до якого положення п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2024 року.
Встановлено, що у 2024 році розміри придбання майна, робіт, послуг (крім роялті) у платника єдиного податку протягом податкового (звітного) року, передбачені п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, визначаються в розмірі, що перевищує 50 відсотків суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов’язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.
Резиденти Дія Сіті – платники податку на прибуток підприємств на загальних підставах, які зареєстровані протягом 2024 року (новостворені), у цьому календарному році розрахунок частки вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи накладається податковими органами адміністративний штраф у розмірі 8 500 грн у разі відмови у проведенні розрахунків банківсь

18.05.2022 10:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до п. 1 частини першої ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП).
Так, п. 1 частини першої ст. 255 КУпАП встановлено, що уповноважені особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та його територіальних органів мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення вчинені, зокрема за ст. 163 прим. 15 КУпАП.
Статтею 163 прим 15 КУпАП визначено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів –
тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дія, передбачена частиною першою ст. 163 прим 15 КУпАП, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, –
тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Закон України № 1914: зміни в обліку витрат на сплату роялті при визначенні об'єкту оподаткування

18.05.2022 10:10

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) уточнив норму, яка передбачає збільшення фінансового результат до оподаткування податкового (звітного) періоду на повну суму витрат по нарахуванню роялті, якщо роялті нараховані на користь юридичної особи, яка відповідно до Податкового кодексу України звільнена від сплати податку на прибуток підприємств чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж базова (основна) ставка податку.
Передбачено, що така різниця не застосовується у випадках нарахування платниками податку на прибуток підприємств роялті на користь правовласників як винагороди на підставі договорів, укладених такими платниками з організаціями колективного управління (абзац другий п.п. 6 п.п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 розділу ІІІ ПКУ).
Тобто починаючи з податкового (звітного) періоду, першим днем якого є 01 січня 2022 року, за такими операціями платники податку на прибуток підприємств не формують зазначену різницю і не збільшують фінансовий результат до оподаткування на суму сплачених роялті.
Нагадаємо, що організація колективного управління – це неприбуткова організація, єдиним видом діяльності якої є виконання завдань і функцій, визначених Законом України від 15 травня 2018 року № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 19926. Предыдущая cтраница | Страница 1637 из 1993 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua