12:36
Туристичний збір: громади отримали 112 млн гривень за 4 місяці
26.05.2026 12:14
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1013781.html повідомила.
За перші чотири місяці 2026 року місцеві бюджети отримали 112 млн грн туристичного збору. Це на 13,1 % більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Регіональні лідери за обсягами сплати:
- Львівська область та місто Київ – по 22,5 млн грн;
- Івано-Франківська область – 18,8 млн грн;
- Закарпатська область – 10,3 млн грн.
Надходження від туристичного збору повністю залишаються у розпорядженні місцевих громад, що дозволяє їм самостійно фінансувати ключові проєкти розвитку. Отриманий ресурс спрямовується на модернізацію інфраструктури, облаштування рекреаційних зон, фінансування інформаційних центрів для мандрівників та реставрацію історичних пам'яток.
Туристичний збір не сплачують:
- місцеві жителі громади або особи, що орендують там житло на тривалий термін;
- особи, які приїхали у відрядження (за наявності наказу чи посвідчення);
- особи з інвалідністю, ветерани війни та учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;
- діти віком до 18 років;
- особи, які прибули за путівками на лікування до санаторіїв;
- взяті на облік як внутрішньо переміщені особи відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
У сучасних умовах кожна сплачена гривня туристичного збору допомагає регіонам підтримувати економічну стійкість, створювати нові робочі місця у сфері послуг та підвищувати конкурентоспроможність вітчизняного туризму.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Зафіксовано масову фішингову розсилку нібито від імені ДПС – не відкривайте шахрайські листи
26.05.2026 12:13
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Зафіксовано масову фішингову розсилку, що здійснюється з використанням імені ДПС. Зловмисники надсилають електронні листи з повідомленнями про нібито наявний податковий борг та вимогою терміново його сплатити за вказаним посиланням.
Такі повідомлення не мають жодного відношення до Державної податкової служби України та є спробою шахрайства.
У листах зазвичай міститься:
- повідомлення про «несплачений податковий борг»;
- заклик терміново перейти за посиланням для «перевірки деталей» або «сплати заборгованості»;
- використання логотипів або візуального стилю, схожого на офіційну символіку ДПС;
- підроблені адреси відправника, які імітують офіційні домени.
Перехід за такими посиланнями може призвести до завантаження шкідливого програмного забезпечення або викрадення конфіденційних даних.
Наголошуємо: податкова служба не надсилає вимог про сплату податкового боргу через сторонні посилання в електронних листах.
Закликаємо громадян та бізнес бути особливо уважними та дотримуватися базових правил кібергігієни:
- не відкривати листи від невідомих або підозрілих відправників;
- не переходити за посиланнями у сумнівних повідомленнях;
- не завантажувати вкладення з таких листів;
- перевіряти інформацію виключно через офіційні ресурси ДПС;
- у разі сумнівів – звертатися до офіційних каналів служби.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1014183.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
SAF-T UA: ДПС провела відкритий вебінар для понад 1000 представників великого бізнесу
26.05.2026 12:12
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1013918.html повідомила.
Особливості використання файлу SAF-T UA в роботі великих платників податків розглядались під час практичного вебінару «SAF-T UA без помилок», організованого ДПС для бізнес-спільноти.
До заходу долучились експерти проєкту EU4PFM та понад 1 тис. представників великих платників податків.
Фахівці ДПС представили практичні підходи до формування файлу SAF-T UA, особливості його тестування та подання на запит контролюючого органу, а також функціональні можливості електронного аудиту.
Значна увага була приділена структурі файлу SAF-T UA та його складовим, питанням забезпечення якості даних, інтеграції інформаційних систем і коректності формування файлу.
Також розглядались аспекти використання SAF-T UA не лише як інструменту податкового контролю, а і як механізму підвищення якості бухгалтерського обліку та вдосконалення внутрішніх процесів підприємств.
Під час вебінару було презентовано довідник технічних помилок SAF-T UA, який допоможе уникати типових помилок під час формування та подання файлу, підвищити якість даних і забезпечити коректне проходження автоматизованих перевірок.
Окремий блок був присвячений ризик-орієнтованому аналізу даних SAF-T UA та практичним відповідям на ТОП – 20 запитань платників щодо підготовки та подання файлу.
У ДПС наголосили, що впровадження SAF-T UA є важливим елементом розвитку сучасної цифрової податкової адміністрації та реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року. Використання цього інструменту сприяє автоматизації аналізу облікових даних, підвищенню ефективності контрольно-перевірочної роботи та розвитку ризик-орієнтованих підходів у податковому контролі.
ДПС і надалі забезпечуватиме методологічну підтримку платників податків та розвиток цифрової взаємодії для практичного впровадження SAF-T UA.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Прозорість контролю, боротьба з тінню та міжнародне оподаткування: фокуси розмови із Німецько-Українською промислово-торговельно
26.05.2026 12:11
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Про взаємодію податкової та бізнесу, якісні податкові сервіси, зрозумілий контроль і податкову культуру як основу партнерства говорили під час зустрічі в. о. Голови ДПС Леся Карнаух з компаніями-членами Німецько-Української промислово-торговельної палати.
Сторони детально розбирали процедури податкових перевірок та адміністративного оскарження їх результатів.
Як зазначила Леся Карнаух, бізнес хоче більш глибокого врахування специфіки діяльності та уважного розгляду заперечень до актів.
«ДПС працює над навчанням персоналу єдиним підходам оцінки фактів порушень та контролем за якістю документів, що їх підтверджують. Звісно ж, перебудовуємо систему із контролю заради контролю на ризик-орієнтовану. А ще розвиваємо процедуру податкової медіації як альтернативу вирішення спорів. Від бізнесу ж також очікуємо більшої відкритості та співпраці під час податкових перевірок», – підкреслила очільниця ДПС.
За словами Лесі Карнаух, часте питання на зустрічах із бізнес-спільнотами – боротьба із тінню. Підприємства прагнуть рівних умов на ринку. Тому ДПС активно виявляє та протидіє схемам, тісно співпрацює у цьому напрямі із БЕБ. Поняття дроблення бізнесу потребує уніфікації підходів. І ДПС уже подала свої пропозиції для законодавчого врегулювання.
Значну увагу під час розмови приділили міжнародному оподаткуванню та трансфертному ціноутворенню, зокрема автоматичному обміну податковою інформацією.
Леся Карнаух висловила слова вдячності бізнесу із іноземним капіталом за віру в Україну та наповнення бюджету.
«Інвестиції і підтримка економічної стійкості нашої держави під час війни – надзвичайно важливі», – зазначила очільниця ДПС.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1013959.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
До уваги фізичних осіб – волонтерів!
25.05.2026 10:32
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з частиною першою ст. 7 Закону України від 19 квітня 2011 року № 3236-VI «Про волонтерську діяльність» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3236) волонтер – це фізична особа, яка добровільно здійснює соціально спрямовану неприбуткову діяльність шляхом надання волонтерської допомоги.
Відповідно до частини другої ст. 7 Закону № 3236 волонтери надають волонтерську допомогу на базі організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів, на підставі договору про провадження волонтерської діяльності, укладеного з такою організацією чи установою, або без такого договору.
Волонтери можуть надавати волонтерську допомогу індивідуально, при цьому вони зобов’язані повідомляти отримувачів волонтерської допомоги про те, що вони не співпрацюють з організаціями та установами, що залучають до своєї діяльності волонтерів. Волонтери не можуть надавати волонтерську допомогу індивідуально за напрямами, визначеними абзацами сьомим і восьмим частини третьої ст. 1 Закону № 3236.
Чи включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу кошти зібрані фізичною особою – волонтером на свій поточний рахунок та надалі перераховані благодійному фонду для їх використання на цілі, визначені п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)?
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється згідно з розділом IV ПКУ.
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є, зокрема:
загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ);
іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, визначено згідно зі ст. 165 ПКУ.
Підпунктом «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається, зокрема, сума (вартість) благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (далі – Реєстр волонтерів) в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (із змінами та доповненнями), для надання благодійної допомоги на користь осіб, визначених у підпунктах «а» та «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (безпосередньо таким особам або через Міністерство оборони України, Головне управління Національної гвардії України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Міністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України, Управління державної охорони України, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, через органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), у розмірі, фактично використаному на такі цілі, та на відшкодування документально підтверджених витрат таких благодійників, пов’язаних із наданням зазначеної благодійної допомоги.
Зазначені у п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку до 31 грудня включно року, наступного за роком, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан в Україні, та/або завершено здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (абзац п’ятнадцятий п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Отже, кошти зібрані фізичною особою – волонтером на свій поточний рахунок і виплачені (надані, використані) надалі на користь осіб, зазначених у підпунктах «а» та «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, безпосередньо таким особам або через установи або організації, визначені у п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків.
У разі якщо фізична особа – волонтер здійснює збір коштів на свій поточний рахунок і перераховує їх надалі на користь благодійного фонду (тобто використовує не на користь осіб, зазначених у підпунктах «а» та «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ), то положення п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ не застосовуються до такої фізичної особи – волонтера, а отже, сума такої допомоги включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу волонтера та оподатковується на загальних підставах, як інший дохід.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Як в контролюючих органах обліковується договір про спільну діяльність?
25.05.2026 10:31
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Взяття на облік договору про спільну діяльність здійснюється шляхом додаткового взяття на облік учасника договору про спільну діяльність як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору (далі – уповноважена особа).
Для взяття на облік договору про спільну діяльність уповноважена особа подає одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ (форма № 1-ПДВ) до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку заяву за формою № 1-ОПП, копію договору (контракту) про спільну діяльність, інші документи чи копії документів (залежно від складу учасників договору, типу власності нерухомого майна, яке передбачене для використання договором).
У разі взяття на облік як платників податків і зборів у контролюючих органах договорів про спільну діяльність, контролюючий орган за основним місцем обліку/ДПІ обслуговування формує довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру, за формою № 34-ОПП.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44407
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи обов’язково отримувати РНОКПП фізичній особі (у т. ч. малолітній особі), яка не отримує доходів та не має обов’язку щодо спл
25.05.2026 10:31
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО).
До ДРФО вноситься інформація про осіб, які є:
громадянами України;
іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;
іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов’язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.
Облік фізичних осіб – платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі ДРФО за прізвищем, ім’ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ (п. 15.1 ст. 15 ПКУ).
Згідно з п. 2 розд. I Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), ДРФО створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються ПКУ та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Отже, якщо фізична особа (в т.ч. малолітня особа) не має обов’язків щодо сплати податків, не отримує доходів, що підлягають оподаткуванню, та не підпадає під визначення платника податків, то підстав для включення відомостей про неї до ДРФО немає. ПКУ не передбачена обов’язкова реєстрація громадян у ДРФО ні з моменту їх народження, ні з настанням певного віку.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Квитанція про надходження звітності з податку на прибуток надійшла раніше ніж була подана фінансова звітність: чи буде вважатися
25.05.2026 10:30
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Абзацами першим – третім п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком, зокрема, до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) (далі – Декларація (Звіт)) та її невід’ємною частиною.
Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року (абзац сьомий п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Порядок подання фінансової звітності затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 (далі – Порядок № 419).
Відповідно до абзацу чотирнадцятого п. 2 Порядку № 419 платники податку на прибуток підприємств у визначених законом випадках подають податковим органам у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.
Проміжна (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) або річна фінансова звітність подається підприємствами податковим органам у строки, передбачені ПКУ (абзац шостий п. 5 Порядку № 419).
Декларація (Звіт) вважаються прийнятими за умови наявності та достовірності всіх обов’язкових реквізитів (пункти 49.3, 49.8 ст. 49 ПКУ) у разі подання фінансової звітності, яка є додатком до Декларації (Звіту), в електронному вигляді до органів ДПС раніше, ніж така Декларація (Звіт), оскільки контроль наявності поданих форм фінансової звітності до Декларації (Звіту) здійснюється серед поданих раніше та зареєстрованих в центральній базі даних діючих форм фінансової звітності за відповідний звітний період (періоди).
При виявленні невірного заповнення позначок щодо подання додатків-форм фінансової звітності за алгоритмом Декларація (Звіт) не приймається і для користувача підсистеми «Обробка ПЗ та платежів» або Електронного кабінету платника, або у квитанції № 2 повідомляється про помилку: «Документ не відповідає всім вимогам електронного документа, оскільки виявлено недостовірність обов’язкового реквізиту інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною, а саме, не заповнено позначки щодо подання додатків-форм фінансової звітності або не подано відповідних додатків-форм фінансової звітності (перевірено на підставі п.п. 49.3, 49.8 ст. 49, п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України)».
Враховуючи зазначене, квитанція, що надійшла при поданні Декларації (Звіту) раніше ніж була подана фінансова звітність, свідчать про те, що Декларація (Звіт) вважаються не прийнятими, оскільки квитанція № 2 приходить після здійснення автоматичного контролю заповнення відміток щодо подання до Декларації (Звіту) додатків – форм фінансової звітності та наявності поданих до Декларації (Звіту) додатків – форм фінансової звітності відповідно до заповнених відміток в такій звітності, передбаченого алгоритмами заповнення зазначеної звітності, та містить інформацію про остаточне підтвердження прийняття/не прийняття Декларації (Звіту).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
У разі надання знижки у розмірі повної вартості окремого товару (у зв’язку з браком), такий товар розглядається як безплатно над
25.05.2026 10:30
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи може експортований товар нерезиденту розглядатися як безплатно наданий товар у разі надання резидентом нерезиденту кредит-ноти у вигляді знижки у розмірі повної вартості окремого товару (у зв’язку з браком), повідомляє.
Чинним законодавством України не передбачено поняття «кредит-нота» та не визначено його правовий статус.
При цьому згідно з вимогами частини третьої ст. 31 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2709) зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено міжнародним договором України. Правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми зовнішньоекономічного договору визначаються правом, що застосовується до змісту правочину.
Згідно з частиною першою ст. 32 Закону № 2709 зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.
Тобто, якщо у зовнішньоекономічному договорі вказано обране сторонами право (право України, країни нерезидента або третьої країни), угода регулюється саме ним.
Статтею 632 Цивільного кодексу України встановлено, що:
ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін;
зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом;
зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Отже, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств формується виходячи з показників фінансової звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Відповідно до п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 134 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Отже, у разі надання знижки у розмірі повної вартості окремого товару (у зв’язку з браком) такий товар розглядається як безплатно наданий товар.
При цьому безоплатне надання товару нерезиденту оподатковується податком на доходи нерезидента з джерелом походження з України як інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України відповідно до п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44413.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
До уваги платників ПДВ!
25.05.2026 10:29
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку на додану вартість (податок, ПДВ) зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Чи має платник податку право віднести суму ПДВ до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку на підставі податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено та яку зареєстровано після спливу граничного строку подання податкової декларації?
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).
Відповідно до п. 3 Порядку № 520 комісії контролюючого органу приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, та надсилають його платнику податку засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246). Відповідно до п. 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з подій, зокрема, прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Згідно з п. 25 Порядку № 1246 платник податку через електронний кабінет платника податку шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи, ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.
Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ перебіг строків, зазначених у п. 198.6 ст. 198 ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (абзац сьомий п. 198.6 ст. 198 ПКУ).
Враховуючи лист Міністерства фінансів України, реєстрація податкової накладної вважається зупиненою з дати оформлення квитанції про зупинення реєстрації до, зокрема, дати прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у податковій накладній, реєстрацію якої було зупинено та яку зареєстровано в ЄРПН, зокрема, на підставі рішення комісії контролюючого органу:
у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної – у декларації того звітного (податкового) періоду, в якому її складено, або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної (з урахуванням переривання термінів відповідно до абзацу сьомого п. 198.6 ст. 198 ПКУ);
у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН податкової накладної – у декларації того звітного (податкового) періоду, в якому її зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати її складання (з урахуванням переривання термінів відповідно до абзацу сьомого п. 198.6 ст. 198 ПКУ).
Крім того, суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були зареєстровані в ЄРПН та які не було включено до складу податкового кредиту протягом термінів, визначених п. 198.6 ст. 198 ПКУ, платник податку може включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за той звітний період, у якому таку податкову накладну було складено – якщо вона була вчасно зареєстрована в ЄРПН, або за звітний період, у якому таку податкову накладну було зареєстровано в ЄРПН – якщо реєстрація відбулася з порушенням терміну (тобто за той звітний період, у якому платник податку отримав право на включення сум ПДВ за такою податковою накладною до податкового кредиту). При цьому необхідно враховувати строки давності, встановлені ПКУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
