Блог

Федоренко

Як пов’язуються між собою ПРРО, господарські одиниці та касири?

14.02.2022 08:34

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).
Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО (J/F1391802). Форма розміщена в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо розміру плати за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в

14.02.2022 08:33

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30.11.2021№ 1914-IX частину тридцять четверту статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) було викладено в такій редакції: «Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (крім ліцензії на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібну торгівлю пальним, зберігання пального з метою подальшої його реалізації іншим споживачам)». Зазначені зміни набрали чинності з 01.01.2022 року.
Водночас частиною двадцять дев’ятою статті 15 Закону № 481 передбачено особливі умови внесення річної плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а саме: плата за такі ліцензії, справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.
Отже, суб’єкт господарювання має право як вносити повну вартість ліцензії за рік, так і вносити щоквартальні платежі в рахунок погашення річної плати за ліцензію.
Враховуючи викладене, для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, суб’єкт господарювання до заяви про видачу ліцензії на такий вид господарської діяльності має право подати документ, що підтверджує внесення частини річної плати (квартального платежу) за ліцензію.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податковий календар на 15 лютого 2022 року

14.02.2022 08:32

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що

15.02.2022, вівторок, останній день подання:

● звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) за січень 2022;
● довідки про використані розрахункові книжки за січень 2022 року.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ДПС продовжує практику відкритого діалогу з бізнесом для оперативного розгляду проблемних питань

14.02.2022 08:32

У січні 2022 року відбулась робоча зустріч виконуючої обов’язки Голови Державної податкової служби України Тетяни Кірієнко з представниками Групи компаній Home Group ТОВ «Морган Феніче» Лоррейн МакМахон за участю директора ДУ «Офіс із залучення та підтримки інвестицій» Сергія Цівкача.
Тетяна Кірієнко акцентувала увагу на тому, що діяльність Державної податкової служби України націлена на сприяння прозорому та чесному веденню бізнесу, запобігання недобросовісної поведінки податківців, на дотримання принципу «нульової толерантності до корупції».
ТОВ «Морган Феніче» є провідною меблевою компанією.
Під час зустрічі обговорено низку питань, які виникають в процесах ведення господарської діяльності та сплати податків. Так, першочерговими для обговорення були питання проведення контрольно-перевірочних заходів ТОВ «Морган Феніче».
При обговоренні питань, які виникли у підприємства за результатами проведеної документальної планової перевірки, а також розгляді наданих товариством додаткових доказів та аргументів до скарги керівництвом ДПС було прийнято рішення про проведення документальної позапланової перевірки
Тетяна Кірієнко запевнила представників бізнесу, що Державна податкова служба України завжди готова до співпраці, взаємодії та відкритого діалогу, натомість від бізнесу очікується сумлінне виконання обов’язку щодо сплати податків та обов’язкових платежів до бюджету.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Робота в напрямі детінізації ринку праці та доходів населення удосконалюється

14.02.2022 08:31

10 лютого 2022 року в о. Голови Державної податкової служби України Тетяна Кірієнко та в. о. Голови Державної служби України з питань праці Ігор Дегнера підписали Меморандум про співробітництво та партнерство.
Підписання Меморандуму є черговим кроком у напрямі організації та проведення спільних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин з найманими працівниками.
Реалізація Меморандуму забезпечить обмін відомостями та інформацією, необхідною для проведення заходів контролю, забезпечення повноти сплати податків.
Державна податкова служба України відкрита до співробітництва з платниками податків, органами державної влади та місцевого самоврядування, іншими установами та організаціями.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

В якому випадку довідка про взяття на облік платника податків за ф. № 34-ОПП підлягає заміні?

11.02.2022 08:18

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП (далі – довідка за ф. № 34-ОПП) (найменування (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності)), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника, контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків тощо) державна податкова інспекція, яка є структурним підрозділом контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (далі – ДПІ обслуговування) видає платнику податків нову довідку про взяття на облік у порядку, визначеному пунктами 3.11 і 3.12 розділу III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Норми встановлені п. 9.4 розділу ІХ Порядку № 1588.
У разі потреби платник податків може отримати дублікат або копію довідки за ф. № 34-ОПП, подавши запит:
► за формою № 34-ОПН (додаток 11 до Порядку № 1588);
► до будь-якого контролюючого органу або державної податкової інспекції;
► в один із таких способів: особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою; поштою; через Електронний кабінет в електронній формі з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851-ІV) та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155-VIII).
У запиті про надання довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – запит за ф. № 34-ОПН) зазначається один із зазначених способів отримання довідки за ф. № 34-ОПП. Якщо обрано спосіб отримання довідки платником податків особисто або представником, уповноваженою на це особою, у запиті за ф. № 34-ОПН зазначається контролюючий орган / державна податкова інспекція, в якому/якій платник бажає отримати довідку. Якщо контролюючий орган або державна податкова інспекція не зазначена, то такою вважається ДПІ обслуговування.
До Центрального контролюючого органу запит за ф. № 34-ОПН може бути поданий виключно в електронній формі.
Якщо платник податків із зазначеними у запиті за ф. № 34-ОПН даними, не перебуває на обліку в контролюючому органі (за основним місцем обліку), дані про платника податків, його представника, контролюючі органи/ДПІ обслуговування, зазначені у запиті за ф. № 34-ОПН, не відповідають даним Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб, запит за ф. № 34-ОПН залишається без розгляду. В інших випадках запит за ф. № 34-ОПН контролюючий орган/державна податкова інспекція, до якого/якої надійшов запит за ф. № 34-ОПН, за допомогою програмних засобів ведення обліку платників податків реєструє запит за ф. № 34-ОПН у день його отримання та направляє інформацію про запит за ф. № 34-ОПН до ДПІ обслуговування.
ДПІ обслуговування протягом двох робочих днів після надходження запиту за ф. № 34-ОПН формує довідку за ф. № 34-ОПП в електронній формі та залежно від вказаного у запиті за ф. № 34-ОПН способу отримання такої довідки:
► за допомогою програмних засобів ведення обліку платників податків направляє довідку за ф. № 34-ОПП до контролюючого органу/державної податкової інспекції, в якому/якій платник бажає отримати довідку за ф. № 34-ОПП згідно із запитом за ф. № 34-ОПН, крім випадку, коли у такому запиті зазначено, що платник бажає отримати довідку за ф. № 34-ОПП в ДПІ обслуговування;
► надсилає довідку за ф. № 34-ОПП поштою за місцезнаходженням/місцем проживання платника податків, за яким він обліковується в контролюючому органі згідно з Порядком № 1588;
► направляє довідку за ф. № 34-ОПП до Електронного кабінету в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851-ІV та Закону № 2155-VIII.
Якщо у запиті за ф. № 34-ОПН було обрано спосіб отримання довідки за ф. № 34-ОПП особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою, то контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків/ДПІ обслуговування видають дублікат такої довідки, інші контролюючі органи та державні податкові інспекції видають засвідчену копію довідки за ф. № 34-ОПП.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги фізичних осіб – власників земельних ділянок!

11.02.2022 08:17

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку (далі – податок) або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Норми передбачені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 36. 1 ст. 36 ПКУ визначено, що податковим обов’язком є обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені, зокрема, ПКУ.
Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3 ст. 36 ПКУ).
Податковий обов’язок відповідно до п. 37.2 ст. 37 ПКУ виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ пов’язує сплату ним податку.
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Статтею 102 ПКУ визначено строки давності та особливості їх застосування.
Абзацом першим п. 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ (абзац четвертий п. 102.1 ст. 102 ПКУ).
Частиною першою ст. 257 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст. 253 – 255 ЦКУ (частина перша ст. 260 ЦКУ).
Враховуючи зазначене, фізичній особі, якій не надсилалися (не вручалися) податкові повідомлення-рішення (контролюючим органом не здійснювалося нарахування плати за землю), податкове зобов’язання з плати за землю нараховується за останні три роки.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо бази нарахування єдиного внеску у разі виплати юрособою орендної плати за договором оренди рухомого майна фізособі

11.02.2022 08:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичними особами – підприємцями (ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізособі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Згідно з частиною першою 1 ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.
Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізособі згідно договору найму (оренди) рухомого майна.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи повинен бути наявним QR-код у фіскальному касовому чеку?

11.02.2022 08:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) та п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (далі – Положення № 13), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 (далі – Наказ № 306) та від 08.06.2021 № 329 (далі – Наказ № 329)), фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний касовий чек) має містити реквізити, зокрема, QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО)/фіскальний номер програмного РРО (рядок 26).
Згідно з приміткою 8 до форми № ФКЧ-1 «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)», наведеній у додатку 1 до Положення № 13, QR-код зазначається у разі наявності.
При цьому, п. 3 Наказу № 306, який набрав чинності 01.08.2020, визначено, що до 01 серпня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині, зокрема, відображення QR-коду не поширюються на розрахункові документи, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності Наказом № 306.
До 01 серпня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності Наказу № 306, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до ст. 12 Закону № 265 з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до Наказу № 306.
Враховуючи викладене, QR-код у фіскальному касовому чеку зазначається у разі наявності в РРО відповідного програмного забезпечення.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Закон № 1946: особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особ

11.02.2022 08:15

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 14 грудня 2021 року № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946) ст. 137 доповнено п. 137.10 «Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах».
Так, резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за кожною окремою операцією відповідно до п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ, зменшується на суму податку на доходи нерезидента, нарахованого (сплаченого) резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за відповідною операцією згідно з п. 141.4 ст. 141 ПКУ. При цьому сума зменшення не може перевищувати суму податку, розраховану відповідно до п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ.
У разі здійснення оподатковуваної операції у відмінній від грошової формі резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах зобов’язаний самостійно перевірити відповідність ціни договору звичайній ціні та визначити базу оподаткування на рівні не нижче звичайної ціни. Якщо резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах не визначив базу оподаткування на рівні не нижче звичайної ціни, контролюючий орган самостійно визначає різницю між звичайною ціною та договірною (контрактною) вартістю операції, що підлягає оподаткуванню, а також податкові зобов’язання платника податку.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Для зареєстрованого у встановленому законом порядку резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, в якому:
► такий платник податку набув статусу резидента Дія Сіті, якщо заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах подана до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті згідно з абзацом першим п. 141.10.2 п. 141.10 ст. 141 ПКУ;
► такий платник податку подав заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах згідно з абзацом другим п. п. 141.10.2 п. 141.10 ст. 141 ПКУ;
► стосовно такого платника податку до реєстру Дія Сіті внесено запис на підставі рішення суду, що набрало законної сили, про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженого органу про втрату статусу резидента Дія Сіті в порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (якщо до прийняття уповноваженим органом рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті, що визнано протиправним та скасовано судом, такий резидент підлягав оподаткуванню як резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах);
► стосовно такого платника податку до реєстру Дія Сіті внесено запис на підставі рішення суду, що набрало законної сили, про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженого органу про повернення заяви про набуття статусу резидента Дія Сіті або про відмову в набутті статусу резидента Дія Сіті (якщо разом із заявою про набуття статусу резидента Дія Сіті подано заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах).
Податкові зобов’язання визначаються у податковій декларації, що подається за результатами податкового (звітного) року, протягом якого за операціями, що є об’єктом оподаткування відповідно до п. п. 141.9 прим.1.2 п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ, відбулася одна з таких подій:
► сплачено кошти готівкою або з рахунків в українських банках (у тому числі у зв’язку з наданням фінансової допомоги, яка не підлягає поверненню, переказом коштів на рахунки платника податку за кордоном) та/або надано (передано ризики, пов’язані з правом власності, або результати виконання робіт, надання послуг) майно (у тому числі товари), роботи, послуги;
► зарахування зустрічних вимог, відступлення права вимоги чи переведення боргу, внаслідок чого припиняються зобов’язання платника податку за операціями, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 141.9 прим.1.2 п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ;
► сплив 12-місячний строк починаючи з місяця, наступного за календарним місяцем, в якому видано поворотну фінансову допомогу, яка залишилася неповернутою на кінець такого 12-місячного строку, або до закінчення 12-місячного строку заборгованість за такою фінансовою допомогою визнано безнадійною згідно з п. п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, або припинено внаслідок прощення боргу;
► сплив 365-денний строк (або строк, визначений у висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, на перевищення строків розрахунків, визначених законодавством) з дня виплати коштів та/або передачі майна (у тому числі за кордон), якщо такі кошти чи майно залишаються неповернутими або платник податку не отримав у рахунок сплачених коштів майно чи результати виконаних робіт (наданих послуг), або в оплату наданих майна, робіт, послуг кошти (не провів залік зустрічних вимог, внаслідок якого припиняється зобов’язання платника податку із сплати коштів або вивезення майна за кордон);
► припинено трудові відносини або розірвано гіг-контракт з фізичною особою, яка отримала фінансову допомогу від платника податку відповідно до положень колективного договору або за рішенням вищого органу управління платника податку, якщо на дату припинення трудових відносин чи розірвання гіг-контракту сума коштів, отримана як фінансова допомога, залишається неповернутою (повністю або частково);
► проведено інвентаризацію, за результатами якої виявлено нестачу товарів;
► сплачено лізингові платежі за договором фінансового лізингу з нерезидентом (у частині суми, що відшкодовує вартість об’єкта фінансового лізингу), якщо об’єкт лізингу, що знаходиться за кордоном, не ввезено в Україну протягом 365 календарних днів з дня здійснення першого лізингового платежу;
► за операціями, що підлягають оподаткуванню відповідно до п. п 141.9 прим.1.2.15 п. п. 141.9 прим.1.2 п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ, здійснено перехід права власності на майно або складено акт чи інший документ відповідно до вимог законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.
► При визначенні податкових зобов’язань за операціями, що підлягають оподаткуванню відповідно до п. п. 135.2.1.7 п. п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 та п. п. 141.9 прим. 1.2.6 п. п. 141.9 прим.1.2 п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ, відлік 12-місячного строку зупиняється, якщо заборгованість за виданою платником податку фінансовою допомогою не погашено у зв’язку з:
а) невиконанням боржником своїх зобов’язань і зверненням резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах до суду з вимогою про стягнення такої заборгованості до закінчення спливу 12-місячного строку. У такому разі податкові зобов’язання визначаються за результатами податкового (звітного) періоду, протягом якого сплив тримісячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду;
б) дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), наявність яких підтверджено документами, виданими компетентним органом відповідної держави. У такому разі відлік 12-місячного строку зупиняється на період дії таких обставин.
При визначенні податкових зобов’язань за операціями, що підлягають оподаткуванню відповідно до підпунктів 135.2.1.9.3, 135.2.1.9.4 і 135.2.1.10 п. п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 та підпунктів 141.9 прим. 1.2.7 і 141.9 прим. 1.2.8 п. п. 141.9 прим. 1.2 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ, відлік 365-денного строку (строку, визначеного у висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, на перевищення строків розрахунків, визначених законодавством) зупиняється, якщо заборгованість, що виникла внаслідок сплати резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах коштів (надання майна, виконання робіт, надання послуг) не погашається у зв’язку з:
а) невиконанням боржником своїх зобов’язань і зверненням резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до суду з вимогою про стягнення такої заборгованості до закінчення спливу 365-денного строку (строку, визначеного у висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, на перевищення строків розрахунків, визначених законодавством). У такому разі податкові зобов’язання визначаються за результатами податкового (звітного) періоду, протягом якого сплив тримісячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду;
б) дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), наявність яких підтверджено документами, виданими компетентним органом відповідної держави. У такому разі відлік 365-денного строку (строку, визначеного у висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, на перевищення строків розрахунків, визначених законодавством) зупиняється на період дії таких обставин.
Якщо резиденту Дія Сіті – платнику податку на особливих умовах повністю або частково повернуті (у тому числі після завершення 12-місячного строку або 365-денного строку (строку, визначеного у висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, на перевищення строків розрахунків, визначених законодавством) кошти або майно, раніше надані платником податку за результатами здійснення операції, за якою резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах визначив суму податкових зобов’язань та сплатив відповідну суму до бюджету, сплачений податок у відповідній сумі відображається резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах як зменшення податкових зобов’язань у податковій декларації за податковий (звітний) період, в якому резиденту Дія Сіті – платнику податку на особливих умовах повернуто кошти або майно.
Для цілей п. п. 137.10.5 п. 137.10 ст. 137 ПКУ повернення резиденту Дія Сіті – платнику податку на особливих умовах коштів або майна включає також:
а) погашення заборгованості, що виникла за операціями із сплати резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах коштів (надання майна, виконання робіт, надання послуг) особам, які не є резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, за якими резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах визначив суму податкових зобов’язань та сплатив відповідну суму до бюджету;
б) повернення коштів (майна), що були сплачені (передане) у зв’язку із вкладенням в об’єкти інвестицій, розташовані за межами території України, а також одержання коштів (майна) від продажу (іншого відчуження) таких об’єктів інвестицій або як компенсації (відшкодування) їх вартості, за умови що під час здійснення операцій з вкладення коштів (майна) в такі об’єкти інвестицій резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах визначив суму податкових зобов’язань та сплатив відповідну суму до бюджету.
Кошти та/або майно вважаються повернутими резиденту Дія Сіті, якщо кошти зараховані на відкриті в українських банках рахунки резидента Дія Сіті, а майно передане резиденту Дія Сіті на митній території України або ввезене на митну територію України.
У разі якщо суми коштів та/або вартість майна, що повертаються резиденту Дія Сіті – платнику податку на особливих умовах, виражені в іноземній валюті, вони перераховуються у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, за яким розраховувалася база оподаткування під час визначення резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах податкових зобов’язань.
Якщо договір фінансового лізингу з нерезидентом не передбачає ввезення предмета лізингу, що знаходиться за кордоном, на митну територію України протягом 365 календарних днів з дня здійснення першого лізингового платежу, виплата лізингових платежів (у частині суми, що відшкодовує вартість об’єкта фінансового лізингу) прирівнюється до операції із здійснення інвестицій в об’єкти інвестицій, розташовані за межами території України.
Якщо резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах здійснює зарахування зустрічних вимог, відступлення права вимоги чи переведення боргу, внаслідок чого припиняються його зобов’язання, за операціями, що є об’єктом оподаткування відповідно до п. п. 141.9 прим.1.2 п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ, здійснення такого зарахування зустрічних вимог, відступлення права вимоги чи переведення боргу прирівнюється до об’єкта оподаткування.
Платник податку, який був резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, зобов’язаний перейти до сплати податку на прибуток підприємств на загальних підставах починаючи з:
а) першого числа року, наступного за податковим (звітним) роком, в якому резидент Дія Сіті не відповідав вимогам п. 4 частини першої ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», незалежно від дати внесення до реєстру Дія Сіті запису про втрату платником податку статусу резидента Дія Сіті;
б) першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому до реєстру Дія Сіті внесено запис про втрату платником податку статусу резидента Дія Сіті з інших підстав, передбачених Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». При цьому такий платник податку подає річну декларацію з податку на прибуток резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах за податковий (звітний) період, що закінчується останнім днем кварталу, в якому до реєстру Дія Сіті внесено запис про втрату ним статусу резидента Дія Сіті.
У разі якщо запис про втрату платником податку, що був резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, статусу резидента Дія Сіті було здійснено за результатами судового оскарження платником податку рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті, що не було скасовано, такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податку на прибуток підприємств на загальних підставах з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому уповноваженим органом прийнято рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті.
При цьому такий платник податку зобов’язаний у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, подати уточнюючу (уточнюючі) податкову декларацію (декларації) з податку на прибуток підприємств за відповідні звітні періоди, нарахувати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств на загальних підставах без застосування штрафних санкцій та сплатити його у строки, визначені статтею 57 ПКУ

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19938. Попередня cторінка | Сторінка 1674 з 1994 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua