Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Згідно з п. 14 Порядку у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 10 календарних днів з моменту виникнення зазначених у п. 14 Порядку обставин.
Пунктом 6 Порядку встановлено, що для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.
Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів:
► особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;
► поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;
► засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону;
► державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему оподаткування неприбуткової організації. Така заява передається в електронній формі в установленому порядку технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу згідно із Законом.
Розгляд реєстраційної заяви з позначкою «зміни» здійснюється контролюючим органом у порядку, визначеному, зокрема, п. 8 Порядку (п. 15 Порядку).
Відповідно до п. 8 Порядку за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, або на підставі відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення, зокрема, про включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру.
У разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, або з дня отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості.
У разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, а другий залишається в контролюючому органі.
Після отримання рішення про відмову у включенні (повторному включенні) до Реєстру неприбуткова організація може усунути недоліки та повторно подати документи до контролюючого органу відповідно до п. 6 Порядку, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких контролюючим органом не висловлено зауважень. Повторно надіслана реєстраційна заява розглядається в строки, зазначені в абзаці першому п. 8 Порядку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п. п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.
Норми встановлені п. п. 183.3 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.
У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п. п. «б» п. п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (п. 183.4 ст. 183 ПКУ).
Згідно з п. 183.5 ст. 183 ПКУ особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних.
Реєстрація осіб, зазначених в абзаці другому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, діє з першого числа календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.
У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (п. 183.6 ст. 183 ПКУ).
Відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заява про реєстрацію особи як платника ПДВ подається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
Суб’єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник ПДВ під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.
Щодо таких заяв або відомостей перебіг триденного строку їх розгляду контролюючими органами розпочинається з дати їх надходження до контролюючого органу, правила, порядок та строки розгляду є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих згідно з абзацом першим п. 183.7 ст. 183 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальний рахунок) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.
Так, постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83 затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Постанова № 83).
Відповідно до п. 7 Постанови № 83 банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 492), у порядку, установленому п. 62 розд. V Інструкції № 492 для фізичних осіб, та з обов’язковим дотриманням вимог п. 16 розд. I Інструкції № 492.
Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету та заяву.
Згідно з п. 8 Постанови № 83 договір, що укладається в письмовій формі між банком і декларантом, має передбачати особливості відкриття, функціонування та закриття спеціального рахунку, які повинні відповідати вимогам Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».
При цьому порядок надання виписки зі спеціального рахунку/довідки про відкриття спеціального рахунку та залишку коштів на ньому (у паперовій/електронній формі) обумовлюється договором, що укладається між банком і декларантом під час відкриття спеціального рахунку (п. 12 Постанови № 83).
Таким чином, фізична особа, яка розмістила кошти у національній валюті на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання у банку України, при поданні Декларації повинна надати документ, який підтверджує таке розміщення: виписку зі спеціального рахунку/довідку про відкриття спеціального рахунку та залишку коштів на ньому (у паперовій/електронній формі).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 22 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання зобов’язані в разі отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених банкнот/монет не видавати такі банкноти/монети на здачу та надалі здати їх разом із готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків. Суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність у касі банкнот, обігової та/або розмінної монети для видачі здачі (за винятком тих номіналів монет (банкнот), карбування та випуск в обіг/додатковий випуск в обіг яких припинено Національним банком України (далі – НБУ)) з урахуванням бонусних програм лояльності та/або наявності пристроїв для приймання монет. Суб’єкти господарювання в разі прийняття НБУ рішення щодо припинення карбування та випуску в обіг/додаткового випуску в обіг певних номіналів монет зобов’язані здійснювати заокруглення загальної суми покупки в порядку, передбаченому нормативно-правовим актом НБУ з питань, що регулюють обіг монет дрібних номіналів.
Згідно з п. 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій, зокрема, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».
Тобто, розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка зберігається на місці проведення розрахунків РРО та/або ПРРО з попереднього дня, має проводитися через РРО та/або ПРРО за допомогою формування чеку «Службове внесення».
Підтвердженням внесення відповідної суми до РРО та/або ПРРО, як розмінної монети, – є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відповідно до затвердженого графіку роботи мобільного ЦОПу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) 26.01.2022 послугами мобільного ЦОПу скористалися мешканці, фізичні особи – підприємці Брагинівської сільської ради, які були запрошені до Брагинівської сільської ради за адресою: с. Богинівка, вул. Шкільна, буд. 7.
Роботу мобільного ЦОПу забезпечено за участі фахівців Петропавлівської ДПІ ГУ ДПС: начальника Віктора Ковальчука, заступника начальника Людмили Білєвічус, старшого державного інспектора Лариси Трубіциної, а також старшого державного інспектора Павлоградського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС Інни Жмуренко та за підтримки голови Брагинівської сільської ради Василя Сінгура.
Під час зустрічі висвітлювалися питання щодо впровадження реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) та простоти їх використання, деклараційної кампанії – 2022, стану розрахунків з бюджетом платників територіальної громади, електронних сервісів ДПС України, надання звітності в електронному вигляді.
У ході зустрічі начальник Петропавлівської ДПІ ГУ ДПС надав фізичним особам – підприємцям інформацію щодо обов’язку здійснення розрахункових операцій із застосуванням РРО або ПРРО платниками єдиного податку другої – четвертої груп з 01.01.2022.
Віктор Ковальчук розповів про те, що суб’єкти господарювання мають можливість користуватися РРО та ПРРО та зазначив, що ПРРО – це додаток, який можна встановити на смартфоні, планшеті, комп’ютері, який дозволяє з будь-якого пристрою сформувати розрахунковий документ, таке програмне забезпечення надається ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно.
Лариса Трубіцина надала роз’яснення та інформацію щодо інструкції для встановлення та налаштування ПРРО, запитань суб’єктів господарювання та відповідей на них, які розміщено на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України у спеціальному банері «Програмні РРО».
Під час зустрічі усі присутні отримали брошури – «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує щодо використання РРО/ПРРО», «Вісім легких кроків роботи з ПРРО» та «Про відповідальність за незастосування РРО/ програмних РРО».
Для підвищення рівня подання звітності в електронному вигляді, популяризації електронних сервісів ДПС України, переваг подання звітності засобами телекомунікаційного зв’язку платникам надані роз’яснення, а також практична допомога щодо отримання кваліфікованого електронного підпису, зокрема у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС та у банківських установах. Також платникам надано брошура «Електронний кабінет» – зручний електронний сервіс Державної податкової служби».
Під час роботи мобільного ЦОПу, зокрема:
- проведено роз’яснювальну роботу щодо обов’язку використання РРО/ПРРО та вручено пам’ятки 11 фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку другої – третьої груп та юридичним особам четвертої групи. По Брагинівській сільській раді зареєстровано 3 Книги обліку розрахункових операцій;
- проведено інформаційно-роз’яснювальну роботу стосовно деклараційної кампанії – 2022, у тому числі з фізичними особами – громадянами, які самостійно обробляють частки (паї) щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік в електронному вигляді; надано листівки «З 1 січня 2022 вводиться в дію нова форма декларації про майновий стан і доходи»;
- проінформовано платників податків про зміну рахунків, які почали діяти з 01.01.2022, відкритих Державною казначейською службою для зарахування надходжень до Державного бюджету по Дніпропетровській області.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що днями у режимах онлайн та офлайн відбулося перше засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада), в якому крім членів Громадської ради прийняли участь і представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС): в. о. начальника ГУ ДПС Валерій Леонов, начальник управління інформаційної взаємодії Манушак Осипова та заступник начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Роман Дудник.
Валерій Леонов привітав з початком роботи Громадську раду у новому складі, побажав плідної роботи та тісної співпраці.
Під час засідання обрано Голову Громадської ради, його заступників та секретаря. Ухвалено проєкт Положення про Громадську раду, структуру Громадської ради та склад її комітетів.
Також, представник ГУ ДПС Роман Дудник розповів членам Громадської ради про зміни у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій з 01.01.2022.
У ході засідання вирішено низку інших питань стосовно діяльності Громадської ради.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З метою належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку та врахування у податковій звітності норм Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914), до внесення відповідних змін до форми декларації акцизного податку і Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 (далі – декларація акцизного податку) (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841), й набрання ними чинності ДПС України листом від 02.02.2022 № 209/99-00-21-03-03-07 «Щодо належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку» (далі – Лист № 209) повідомила таке.
Законом № 1914 до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) внесено зміни, зокрема, в частині адміністрування акцизного податку, а саме:
- з 01 січня 2022 року набрали чинності норми щодо:
● встановлення, що зіпсовані, знищені товари або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання і відповідно підлягають оподаткуванню акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 5 відсотків. Дія цієї норми розповсюджується на платників акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, визначених п. п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, а також розповсюджуватиметься на платників, визначених п. п. 212.1.17 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, з дня набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу України, згідно з абзацом сьомим п. 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 1914;
● удосконалення механізму припинення накопичення залишків тютюнових виробів оподаткованих за нижчими (попередніми) ставками акцизного податку, шляхом впровадження оподаткування протягом трьох звітних місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, з обсягів реалізації на внутрішньому ринку та/або ввезення на митну територію України імпортерами, що перевищує 115 відсотків середньомісячного обсягу реалізації на внутрішньому ринку такої продукції або її ввезення таким підприємством –виробником та/або імпортером за попередні дев’ять місяців, що передують трьом звітним місяцям поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, акцизним податком із застосуванням коефіцієнта 1,5;
● запровадження тимчасово на 2022 рік касового методу визначення податкових зобов’язань для виробників електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії»;
- з 01 березня 2022 року:
● ставки акцизного податку на алкогольні напої збільшуватимуться на 5 відс. з урахуванням індексу споживчих цін за 2020 рік;
зміниться ставка акцизного податку на пиво з 2,78 гривні за 1 літр на 59,82 гривні за 1 літр 100-відсоткового спирту (з урахуванням індексу споживчих цін за 2020 рік – 5 відс.);
- з дня набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу України в частині запровадження механізму зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до місцевих бюджетів:
● переноситиметься на виробників та імпортерів тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нарахування та сплата акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, який сьогодні сплачується суб’єктами роздрібної торгівлі.
У зв’язку з цим Державна податкова служба України повідомляє.
Згідно з абзацом другим п. 46.6 ст. 46 Кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Кодексу податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання. Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.
Статтею 223 Кодексу встановлено, що базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю.
Нагадуємо, що відповідно до п. 49.21 ст. 49 Кодексу платники, визначені п. п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, а також платники, які мають чинні (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
До внесення змін до форми декларації акцизного податку та набрання ними чинності пропонуємо платникам акцизного податку здійснювати декларування податкових зобов’язань таким чином.
Акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (розділ Д декларації акцизного податку, додаток 6)
Відповідно до абзацу дев’ятнадцятого п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зіпсовані, знищені товари або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі (у тому числі на вимогу контролюючого органу, надану згідно з п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 Кодексу під час перевірки контролюючим органом), вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання. Ця норма не застосовується до випадків, передбачених п. 216.3 ст. 216 Кодексу (товар втрачено за форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим, або з причини, пов’язаної з природним результатом).
Податкові зобов’язання з акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у разі виявлення платником втрат (нестач), зазначених у абзаці дев’ятнадцятому п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, виникають у такого платника податку з дати складення відповідного документа, що засвідчує такі факти (п. 216.9 ст. 216 Кодексу).
Розрахунок податкових зобов’язань здійснюється платником податку у додатку 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарі» до декларації акцизного податку.
При складанні додатка 6 до декларації акцизного податку за звітний період, у якому складено документ, що засвідчує факт зіпсування, знищення товарів або непідтвердження наявності чи місцезнаходження товарів (нестача), з метою оподаткування вартість такого товару (товару за яким виявлено нестачу) додається до вартості відповідного підакцизного товару, який реалізовано у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування. Наприклад, за результатами інвентаризації у магазині виявлено нестачу 10 пляшок пива на суму 225 гривень. Відповідні документи за результатами інвентаризації складено у січні місяці. Отже, зазначена нестача товару (пива) відображається у декларації, яка складається платником податку за січень місяць. Вартість пива 2250 грн, нестача якого виявлена, додається у додатку 6 до вартості (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані у звітному періоді у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування (гр. 3) по рядку 1.3 «Пиво».
Згідно з п. 46.4 ст. 46 Кодексу платник податків може подати у разі необхідності доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
Зазначене доповнення до декларації акцизного податку подається у додатку 10 до декларації акцизного податку.
Отже, пропонуємо платникам акцизного податку у разі наявності зіпсованих, знищених товарів або товарів, наявність чи місцезнаходження яких непідтверджено (нестач), зазначених у абзаці дев’ятнадцятому п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, подавати додаток 10 до декларації акцизного податку з наведенням вартості втраченого товару або товару, нестача якого виявлена, у розрізі видів підакцизних товарів.
Зазначаємо, що з набуттям чинності змін до Бюджетного кодексу України згідно з абзацом сьомим п. 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 1914 суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у роздрібній мережі, акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не сплачуватимуть і норма, встановлена абзацом дев’ятнадцятим п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, на них не розповсюджуватиметься. Отже, місяць набуття чинності (крім випадку, якщо зміни набуватимуть чинності з першого числа звітного місяця) змінами до Бюджетного кодексу України буде останнім звітним періодом, за який у платника акцизного податку, визначеного п. п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, виникатиме обов’язок щодо звітування та сплати акцизного податку з реалізації тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
При цьому, починаючи зі звітного періоду з якого набиратимуть чинності зміни до Бюджетного кодексу України, згідно з абзацом сьомим п. 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 1914, обов’язок щодо оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зіпсованих, знищених товарів або товарів, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної у роздрібній торгівлі, виникатиме у виробників/імпортерів тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, визначених п.п. 212.1.17 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.
Акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) – до набирання чинності змінами до Бюджетного кодексу України
Законом № 1914 вносяться зміни до п. 212.1 ст. 212 Кодексу, якими передбачається обов’язок зі сплати акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, перенести з суб’єктів роздрібної торгівлі на виробників та імпортерів.
Звертаємо увагу, що згідно з абзацом сьомим п. 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 1914 зміни до підпунктів 212.1.11, 212.1.17 п. 212.1 ст. 212, підпунктів 213.1.9, 213.1.14 п. 213.1 ст. 213, п. п. 214.1.5 п. 214.1 ст. 214, п. п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215, п. 216.14 ст. 216, п. 221.7 ст. 221 Кодексу набирають чинності з дня набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу України в частині запровадження механізму зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до місцевих бюджетів.
Отже, до прийняття відповідних змін до Бюджетного кодексу України платниками акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, є суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів у роздрібній торгівлі.
Акцизний податок з електричної енергії (розділ Е декларації акцизного податку, додаток 7)
Пунктом 38 підрозділу 5 розділу XX Кодексу для платників податку, визначених у п. п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, що є виробниками електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі – виробники електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов’язки), датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії визначено:
тимчасово з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно – дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію;
з 01 січня 2023 року – дата підписання акта приймання-передачі електроенергії згідно з п. 216.10 ст. 216 Кодексу (для електричної енергії, реалізованої починаючи з 01 січня 2023 року) та дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсації (для електричної енергії, реалізованої у період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно).
Відповідно до додатка 1 до Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року № 483 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2021 року № 859), до виробників електричної енергії, на яких покладено спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать:
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (виробник електричної енергії на атомних електростанціях);
ПрАТ «Укргідроенерго» (виробник електричної енергії на гідроелектростанціях).
Зазначені платники податку у порядку, встановленому п. 49.21 ст. 49, ст. 223 Кодексу, у складі декларації акцизного податку подають до контролюючих органів розділ Е «Податкові зобов’язання з реалізації електричної енергії», додаток 7 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії» та додаток 4 «Обороти, що звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою або за зниженою ставкою» (за необхідності).
У додатку 7 виробники електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов’язки, відображають оподатковувані операції окремими рядками відповідно до періоду виникнення податкових зобов’язань:
● оподатковувані операції з реалізації електричної енергії, виробленої виробником електричної енергії, за якою податкові зобов’язання виникають відповідно до п. 216.10 ст. 216 розділу VI Кодексу;
● оподатковувані операції з реалізації електричної енергії, виробленої у 2022 році виробником електричної енергії, в частині виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, за якою податкові зобов’язання виникають відповідно до п. 38 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу.
З метою забезпечення повноти декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з реалізації електричної енергії пропонуємо виробникам електричної енергії, на яких покладено спеціальні обов’язки, до внесення відповідних змін до чинної форми декларації акцизного податку подавати додаток 10 до декларації акцизного податку за формою, наведеною у додатку 1 до цього листа.
Запропонована форма містить два розділи:
● у розділі І відображаються операції з реалізації електричної енергії, виробленої виробником електричної енергії, за якою датою виникнення податкових зобов’язань є дата підписання акта прийому-передачі електроенергії (п. 216.10 ст. 216 розділу VI Кодексу);
● у розділі ІІ відображаються операції з реалізації електричної енергії, виробленої виробником електричної енергії, в частині виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, за якою датою виникнення податкових зобов’язань є дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію. У графі 5 цього розділу зазначаються суми попередньої оплати (аванс), інших видів компенсації, що одержані у звітних періодах до 01 січня 2022 року та за якою на останній день відповідного звітного періоду не виконанні зобов’язання з постачання електроенергії.
Також пропонуємо платникам акцизного податку з реалізації електричної енергії, у яких податкові зобов’язання виникають відповідно до п. 216.10 ст. 216 розділу VI Кодексу, починаючи із звітного періоду за січень 2022 року, подавати інформацію у вигляді додатка 10 за запропонованою формою (додаток 1 до листа).
Для формування показників додатка 7 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії» у складі декларації акцизного податку доцільним є використання інформації із рекомендованого додатка 10, а саме:
● показники графи 4 додатка 7 повинні відповідати даним графи 7 розділу І та графи 9 розділу ІІ додатка 10;
● показники графи 6 додатка 7 повинні відповідати даним графи 9 розділу І та графи 11 розділу ІІ додатка 10.
Акцизний податок з пива (розділ А декларації акцизного податку, додаток 1)
Згідно із змінами до п. п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 розділу VI Кодексу ставка акцизного податку на пиво змінюється з 2,78 гривні за 1 літр на 59,82 гривні за 1 літр 100-відсоткового спирту (з урахуванням індексу споживчих цін за 2020 рік – 5 відс.). Відповідно до абзацу шостого п. 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 1914 зміни до п. п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Кодексу щодо ставок акцизного податку на алкогольні напої набирають чинності з першого числа третього місяця з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 01 березня 2022 року.
Платники акцизного податку – виробники (імпортери) пива у складі декларації акцизного податку подають до контролюючих органів розділ А «Податкові зобов’язання із спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива та продуктів із вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше», додаток 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції) (крім транспортних засобів), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.11, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу)» та додаток 4 «Обороти, що звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою або за зниженою ставкою» (за необхідності).
За звітні періоди січень – лютий 2022 року оподаткування виробленого/ввезеного на митну територію України пива здійснюється за чинною ставкою акцизного податку 2,78 гривні за 1 літр.
Починаючи із звітного періоду за березень 2022 року виробники/імпортери здійснюють оподаткування пива за ставкою акцизного податку 59,82 гривні за 1 літр 100-відсоткового спирту. Зразок заповнення додатка 1 до декларації за новим порядком оподаткування наводиться у додатку 2 до листа.
Нагадуємо, що згідно з п. 120.1 ст. 120 Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірах, передбачених цією статтею, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Лист № 209 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/77174.html
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України повідомляє, що середня митна вартість імпортного природного газу, що склалась у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України з 01.01.2022 по 31.01.2022 включно, становить 32808,28 грн/тис. куб. м, або 1161,52 дол. США/тис. куб. метрів.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/565632.html
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.
Пунктом 1.4 глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, із змінами і доповненнями визначено, що безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Згідно з ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція це, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зокрема, в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій (ст. 3 Закону № 265).
Використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.
Пунктами 1 та 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, в тому числі позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати.
Отже суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю пальним, може здійснювати продаж пального в безготівковій формі (у т.ч. якщо розрахунки здійснюються через установи банку), за умови обов’язкової видачі у паперовій формі фіскального касового чека, в якому зазначає форму оплати – безготівкова.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що базою оподаткування платою за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми передбачені п. п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПКУ.
Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (далі – Кадастр) (п. п. «а» п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Пунктом 289.1 ст. 289 ПКУ встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Статтею 2 Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 3613) передбачено, що Кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, зокрема, при справлянні плати за землю.
Ведення та адміністрування Кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина перша ст. 6 Закону № 3613).
Частиною п’ятою ст. 201 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 (далі – Методика № 1147).
Коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Кадастру (далі – Кцп) є складовою формули визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до п. 3 Методики № 1147.
Кцп приймається відповідно до додатка 8 (п. 11 Методики № 1147).
Згідно з абзацами першим і тринадцятим п. 19 Методики № 1147 за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Датою нормативної грошової оцінки земельної ділянки є дата, зазначена в технічній документації.
Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок включає, зокрема, таблицю із зазначенням Кцп.
Частиною третьою ст. 18 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378), нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» зі змінами та доповненнями.
Відповідно до частини другої ст. 20 Закону № 1378 дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Кадастру (частина третя ст. 23 Закону № 1378).
Адміністратором Кадастру є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин відповідно до частини третьої ст. 6 Закону № 3613.
Пунктом 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 зі змінами та доповненнями, визначено, що ведення Кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.
Таким чином, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ. При цьому при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
З питань визначення нормативної грошової оцінки та цільового призначення земельних ділянок (в тому числі наданих в оренду) суб’єкту господарювання необхідно звернутися до відповідного територіального органу Держгеокадастру.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар