Блог

Федоренко

Які дії СГ, якщо при роботі в «Електронній касі» в Електронному кабінеті виникає помилка «Офлайн-сесія»

27.01.2022 08:15

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що суб’єкту господарювання необхідно пересвідчитись в якому режимі працює програмний реєстратор розрахункових операцій: у режимі онлайнобміну з фіскальним сервером чи у режимі офлайн.
В залежності від наявності/відсутності зв’язку платнику слід обрати відповідний режим та сформувати чек.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яким чином скасовується помилково проведена сума розрахунків через ПРРО?

27.01.2022 08:14

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що скасування суб’єктом господарювання помилково проведеної суми через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснюється шляхом формування розрахункового документу повернення товару (фіскальний касовий чек видачі коштів) або шляхом сторнування попереднього чеку та проведення операції продажу повторно.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Юрособа–«спрощенець» 4 групи у разі помилки у раніше поданому Розрахунку, може подати уточнюючий Розрахунок тільки з декларацією

27.01.2022 08:14

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи, належать сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Норми п. п. «а» п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають не пізніше 20 лютого поточного року:
► загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
► звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
► розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
► відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Водночас, п. п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.
Формою розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 із змінами та доповненнями (далі – Розрахунок), не передбачено його подання з уточненими показниками.
Проте, електронний формат Розрахунку передбачає встановлення статусу Розрахунку: «звітний», «звітний новий» та «уточнюючий».
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – декларація).
Відповідно до затвердженої форми Декларації, Розрахунок (юридичні особи) є невід’ємною частиною податкової декларації, надається відповідно до п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ (примітка 16 до форми податкової декларації).
Отже, подання уточнюючого Розрахунку окремо від декларації не передбачено.
Таким чином, юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи при виявленні помилки, що міститься у раніше поданому Розрахунку, може заповнити та подати уточнюючий Розрахунок (у тому числі в електронному форматі) тільки у складі уточнюючої Декларації.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи існують обмеження щодо кількості видів діяльності, які зазначаються у реєстрі платників єдиного податку?

27.01.2022 08:13

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Норми встановлені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.
Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457.
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема відомості про види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, на підставі поданої фізичною особою - підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. При цьому ПКУ не передбачено обмежень для фізичних осіб - підприємців щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо оподаткування будівлі податком не нерухомість сільськогосподарського товаровиробника, частка якої здається в оренду

27.01.2022 08:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Норми визначені п .п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п. п. «ж» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Отже, сільськогосподарський товаровиробник (юридична та фізична особа) при здійсненні ним операцій з надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі, споруди, яка перебуває у його у власності та належить до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора, обчислює податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по зазначеним у відповідних договорах оренди, лізингу, позики частинам будівель, споруд.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Акцизний податок з реалізованих ФОП – «загальносистемником» в роздрібній торгівлі підакцизних товарів не включаються до доходу

27.01.2022 08:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що акцизний податок – це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених ПКУ як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Норми встановлені 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку (п. п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Підпунктом 177.3.1 п. 177.3 ст. 177 ПКУ визначено, що не включаються до доходу ФОП суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ ФОП зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Пунктом 1 розд. І Порядку № 261 визначено, що на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Не включаються до доходу ФОП суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (абзац другий пункту 2 розд. ІІ Порядку № 261).
Типова форма не передбачає відображення ФОП доходу, який не включається до загального оподатковуваного доходу такої ФОП.
Таким чином, суми акцизного податку з реалізованих ФОП на загальній системі оподаткування в роздрібній торгівлі підакцизних товарів не включаються до його доходу та витрат та не відображаються Типовій формі, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Оподаткування ПДФО іноземних доходів

27.01.2022 08:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Деклрація), та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу (далі – ПКУ) (18 відс.).
Норми встановлені п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації.
У разі відсутності в платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.
Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника ПДФО:
а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
б) поштові податки;
в) податки на реалізацію (продаж);
г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму ПДФО, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника ПДФО відповідно до законодавства України.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яким чином постачальник відображає в обліку з ПДВ операцію з повернення коштів покупцю, за якою не складений РК?

27.01.2022 08:09

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (РК), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних (ПН), та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Норми встановлені п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає РК за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
РК, складений постачальником товарів/послуг до ПН, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН:
► постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
► отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений РК отримувачу.
Складені платником ПДВ РК до ПН, складених до 01 лютого 2015 року, РК, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) – платнику ПДВ, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на РК, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов’язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 01 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 01 липня 2015 року на отримувача (покупця) – платника ПДВ, які підлягають реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг.
Відповідно до п. п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо, зокрема, внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника ПДВ – постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН РК.
Тобто, у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі РК, своєчасно зареєстрованого отримувачем в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо РК зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН.
Разом з тим слід приймати до уваги термін позовної давності, встановлений Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).
Статтею 257 ЦКУ встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Враховуючи вищезазначене, якщо за операцією з повернення коштів покупцю не складений (але мав бути складений) розрахунок коригування до податкової накладної, то постачальник, враховуючи термін позовної давності, на дату повернення коштів має скласти розрахунок коригування на зменшення податкових зобов’язань та направити його покупцю для реєстрації в ЄРПН або зареєструвати його самостійно в ЄРПН, якщо податкова накладна не підлягала наданню отримувачу (покупцю).
Зменшити суму податкових зобов’язань постачальник має право лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Отже, операція з повернення постачальником покупцю коштів за товари/послуги, за якою в ЄРПН не зареєстровано розрахунок коригування до відповідної податкової накладної, в податковій звітності з ПДВ такого постачальника не відображається.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про форми фінансової звітності, які подаються до органів ДПС платниками податку на прибуток

27.01.2022 08:05

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзаців першого – четвертого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком, зокрема, до Декларації та її невід’ємною частиною.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).
Абзацом першим частини першої ст. 13 Закону № 996 визначено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.
Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Водночас п. 137.5 ст. 137 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. грн. встановлено річний податковий (звітний) період.
Згідно з п. 2 Порядку подання фінансової звітності затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419, платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають податковим органам у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.
Згідно з частинами другою та третьою ст. 12 прим. 1 Закону № 996 підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами. Інші підприємства самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.
Загальні вимоги щодо подання фінансової звітності, настанови щодо її структури та мінімальні вимоги щодо її змісту встановлено Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансової звітності» (далі – МСБО 1).
Пунктом 4 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 34 «Проміжна фінансова звітність» (далі – МСБО 34) визначено, що проміжна фінансова звітність – це фінансовий звіт, що складається або з повного комплекту фінансової звітності, або з комплекту стислої фінансової звітності за проміжний період.
Згідно з п. 10 МСБО 1 повний комплект фінансової звітності включає: звіт про фінансовий стан на кінець періоду; звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід за період; звіт про зміни у власному капіталі за період; звіт про рух грошових коштів за період; примітки, що містять виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення; порівняльну інформацію стосовно попереднього періоду; звіт про фінансовий стан на початок найбільш раннього порівняльного попереднього періоду, коли суб’єкт господарювання застосовує облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективний перерахунок статей своєї фінансової звітності, або коли він перекласифікує статті своєї фінансової звітності.
Відповідно до п. 8 МСБО 34 проміжний фінансовий звіт має включати, як мінімум, такі компоненти: стислий звіт про фінансовий стан, стислий звіт або стислі звіти про прибуток або збиток та інший сукупний дохід, стислий звіт про зміни у власному капіталі, стислий звіт про рух грошових коштів та деякі пояснювальні примітки.
При складанні фінансової звітності відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності, використовуються форми фінансової звітності визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зі змінами та доповненнями.
Формою Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), передбачено подання форм фінансової звітності як додатка ФЗ до Декларації.
У таблиці «Наявність додатків» Декларації платниками, які складають фінансову звітність згідно з міжнародними стандартами, у графі «МСФЗ» графи «ФЗ» та у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності» проставляється позначка «+», що відповідає назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією.
Враховуючи вищезазначене, платники податку на прибуток, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом), подають до органів ДПС разом з Декларацією проміжну та річну фінансову звітність:
- за податкові (звітні) періоди: квартал, півріччя, три квартали можуть подати повний або стислий комплект (включає, як мінімум: звіт про фінансовий стан (баланс); звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати));
- за річний податковий (звітний) період – повний комплект.
Платники податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають до органів ДПС разом з Декларацією:
- за податкові (звітні) періоди (квартал, півріччя, три квартали) – звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати);
- за податковий (звітний) період рік – звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором.
Річна фінансова звітність за звітний рік разом з аудиторським висновком подається до контролюючого органу у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, яка включає: звіт про фінансовий стан (баланс); звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати); звіт про рух грошових коштів; звіт про власний капітал; примітки до річної фінансової звітності.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

27.01.2022 08:04

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до підпунктів «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі:
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
► не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
► не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
в) рухоме майно, у тому числі:
► транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
► інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Пункт 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Згідно з п. 7.2 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
► витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
► вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
► номінальна вартість прав грошової вимоги;
► вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;
► вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
► витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.
За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19938. Попередня cторінка | Сторінка 1693 з 1994 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua