Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній юридичній особі є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ.
Пунктом 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, установлено, що при визначенні МПЗ у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума мінімального податкового зобов’язання, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара.
Дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Особливості визначення загального МПЗ платників єдиного податку встановлено ст. 297 прим. 1 ПКУ.
Пунктом 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
- кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок;
- сума загального МПЗ, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки;
- загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно, зокрема, до п. 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі у ст. 297 прим. 1 ПКУ – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;
- різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
Пунктом 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що для платників єдиного податку четвертої групи (зокрема, юридичних осіб) різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального МПЗ загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться: єдиний податок; податок на прибуток підприємств (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної); податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної); рентна плата за спеціальне використання води (у разі її сплати); 20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
Для юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи у сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються суми сплаченого податку на прибуток підприємств з доходів (прибутків) від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку, у порядку, розмірі та строки, встановлені розд. III ПКУ (абзац десятий п. 297 прим. 1.2 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
У разі використання земельної ділянки на праві емфітевзису податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, сплачені під час здійснення виплат за таким договором емфітевзису, щорічно враховуються у частці, розрахованій пропорційно до річної суми нарахованої амортизації на нематеріальний актив у вигляді права користування земельною ділянкою за договором емфітевзису (п. 297 прим. 1.6 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
При позитивному значенні різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (абзац другий п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку (абзац третій п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Сума єдиного податку в частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році (абзац перший п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Слід зазначити, що першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
При цьому п. 65 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, зокрема, що штрафні санкції, передбачені ст. 123 ПКУ, при визначенні податкових зобов’язань платників податків з урахуванням мінімального податкового зобов’язання за 2022 рік не застосовуються.
При обчисленні різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за 2022 рік до загальної суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, визначених, зокрема, п 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ, включаються суми податків, зборів, платежів, сплачених у 2021 році в рахунок податкових зобов’язань з цих податків, зборів, платежів 2022 року (п. 66 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовується із значенням 0,04 (п. 67 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Поряд з цим, п. 67 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що при визначенні МПЗ за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим.1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовується із значенням 0,057.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667), є резиденти Дія Сіті.
Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що нараховуються (виплачуються) на його користь резидентом Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті) починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачені п.п. «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої включаються: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, здійснюється з урахуванням Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (зі змінами) (далі – Інструкція № 5), розд. 3 якої передбачено інші виплати, що не належать до фонду оплати праці.
До складу інших виплат, що не належать до фонду оплати праці відносяться, зокрема:
- допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах (п. 3.2 розд. 3 Інструкції № 5);
- оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації (п. 3.3 розд. 3 Інструкції № 5).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено винятки, за якими отримані доходи платника податку не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Однак, винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами та доповненнями) затверджено Класифікацію доходів бюджету, згідно з якою, зокрема:
1010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата.
Враховуючи викладене, резидент Дія Сіті сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. при виплаті доходів, які не належать до фонду оплати праці, за кодом класифікації доходів бюджету – 11010400.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, наведено у ст. 283 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Не сплачується земельний податок за:
- сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства (п.п. 283.1.1 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- земельні ділянки, що перебувають у консервації, або землі сільськогосподарських угідь, які перебувають у стадії сільськогосподарського освоєння (п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур (п.п. 283.1.3 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування – землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:
а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;
б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відс. акцій (часток, паїв) належить державі (п.п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень (п.п. 283.1.5 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв (п.п. 283.1.6 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі (п.п. 283.1.7 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п.п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами (п.п. 283.1.9 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).
Не сплачується податок за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, у випадку прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку, визначеному ПКУ (п. 283.2 ст. 283 ПКУ).
Статтею 283 прим. 1 ПКУ встановлені особливості визначення земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
Відповідно до абзаців першого – четвертого п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ за період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій.
Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, який набрав чинності 20.03.2025, затверджено оновлений Перелік територій, та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».
Абзацом першим п.п. 69.14 прим. 1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ встановлено, що не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені об’єкти нерухомого майна, внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, в межах площ (земельних ділянок), визначених п.п. 69.14 прим. 1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (зі змінами) (далі – Положення № 822) фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за ф. № 1ДР (далі – Облікова картка № 1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).
Фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. 5ДР) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається) (п. 1 розд. IХ Положення № 822).
Для заповнення Заяви за ф. 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).
Згідно з п. 4 розд. VII та п. 7 розд. IX Положення № 822 Облікова картка за ф. № 1ДР / Заява за ф. № 5ДР стосовно малолітніх осіб (до 14 років) подається одним із батьків (усиновителем) за наявності свідоцтва про народження дитини, документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя) та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Пунктом 4 розд. IV Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 52/5 (зі змінами) визначено, що свідоцтва про народження дітей повторно видаються їх батькам і усиновителям незалежно від віку дитини. На свідоцтві, що повторно видане, робиться відмітка «Повторно».
Таке свідоцтво про народження має таку ж юридичну силу, як і свідоцтво, яке було видане вперше.
Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджені наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5 (зі змінами).
Враховуючи викладене, у разі внесення змін до актового запису та отримання свідоцтва про народження дитини із відміткою «Повторно» при поданні Облікової картки за ф. № 1ДР / Заяви за ф. № 5ДР одному з батьків (усиновителю) малолітньої особи (до 14 років), крім загальновстановлених документів, необхідно надати: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), інші документи, на підставі яких внесені зміни в актові записи цивільного стану.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ встановлено, що платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Відповідно до п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного у п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, коли загальна сума податкової знижки, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). Водночас у таких документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого в ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац другий п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Законом України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» (далі – Закон № 2145) встановлено, що договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.
Статтею 21 Закону № 2145 визначено, що військова освіта – це спеціалізована освіта, яка передбачає засвоєння освітньої програми з військової підготовки з метою набуття комплексу професійних компетентностей, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи і поглибленого оволодіння військовою спеціалізацією та здобувається одночасно з середньою, професійною (професійно-технічною), фаховою передвищою чи вищою освітою.
Згідно зі ст. 33 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» (зі змінами та доповненнями), однією з складових структури вищої освіти є кафедра військової підготовки, яка проводить підготовку курсантів (слухачів, студентів) для подальшої служби на посадах сержантського, старшинського, офіцерського або начальницького складу у військових формуваннях.
Пунктом 4 Порядку проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2012 року № 48 (зі змінам), передбачено, що військова підготовка проводиться, зокрема, для надання фізичним особам платних послуг у галузі вищої освіти, пов’язаних з військовою підготовкою, для забезпечення реалізації права таких осіб на рівні можливості у виборі професії шляхом здобуття додаткових знань, умінь і навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності.
Отже, мати, яка офіційно отримує заробітну плату і сплачує податок на доходи фізичних осіб, має право включити до податкової знижки як витрати на навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення в університеті, так і витрати на навчання його на військовій кафедрі цього ж університету.
Водночас, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що
19 листопада 2025 року, середа, останній день сплати:
► за ІІІ квартал п. р.:
- військового збору платниками єдиного податку третьої групи;
- єдиного податку юридичними особами та фізичними особами – підприємцями, віднесеними до третьої групи;
- екологічного податку;
- збору за місця для паркування транспортних засобів;
- податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції;
- рентної плати:
▪ за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;
▪ за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
▪ за спеціальне використання води;
▪ за спеціальне використання лісових ресурсів;
- туристичного збору;
► за три квартали:
- податку на прибуток підприємства;
- частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Упродовж десяти місяців 2025 року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 13,4 млн грн частини чистого прибутку.
Звертаємо увагу, що податковими (звітними) періодами для державних унітарних підприємств та їх об’єднань (які є платниками частини чистого прибутку (доходу)) є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Термін подання такими платниками до контролюючих органів Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), який розраховується наростаючим підсумком за календарні квартал, півріччя, три квартали – 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду та Розрахунку, який розраховується наростаючим підсумком за рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункти 49.18.2, 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України).
Для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі податковим (звітним) періодом є календарний рік (незалежно від того, чи є вони платниками дивідендів на державну частку або частини чистого прибутку (доходу)) з поданням Розрахунку до 01 липня року, що настає за звітним.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
З початку поточного року місцеві бюджети Дніпропетровської області ФОПи – платники збору за місця для паркування транспортних засобів поповнили на понад 6,1 млн гривень. Надходження виросли у порівнянні з січнем – жовтнем минулого року на 404,1 тис. грн тис., темп росту – 107,1 відсотків.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 268 прим.1.2.2 п. 268 прим.1.2 ст. 268 прим.1 Податкового кодексу України базою оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом січня – жовтня поточного року місцеві бюджети Дніпропетровщини від ФОПів – платників єдиного податку отримали понад 4 435,3 млн гривень. Це на понад 459,8 млн грн більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року. Темп росту – 111,6 відсотків.
Висловлюємо вдячність всім, хто сьогодні працює і відповідально сплачує до бюджетів податки.
Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами і доповненнями) затверджено Класифікацію доходів бюджету по єдиному податку, зокрема:
18050400 – єдиний податок з фізичних осіб.
Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 (зі змінами та доповненнями), код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:
18050401 – єдиний податок з фізичних осіб.
Нагадуємо, що інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Державної казначейської служби України в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/953699.html повідомила.
Міністерством фінансів України спільно з Державною податковою службою розпочинають комунікаційну кампанію «Податки захищають».
У серії інфографік та відеоматеріалів на конкретних життєвих прикладах пояснюватимемо:
- найпоширеніші податкові ситуації, з якими стикаються громадяни України;
- порядок та особливості сплати податків;
- як податки розподіляються між державним і місцевими бюджетами;
- на які напрями держава спрямовує кошти, сплачені платниками;
- які наслідки може мати ухилення від сплати податків.
Дізнавайтеся більше про те, як працює податкова система на прикладах податкових ситуацій.
На вебпорталі ДПС України розповіли про блогерку Марію, яка сплачує податки з доходу з реклами в ТікТок.
Уявіть Марію. Їй 22 роки й вона веде популярний блог у TikTok. Рекламуючи українські та іноземні бренди, Марія щомісяця заробляє близько 60 тис. грн (180 тис. грн/квартал, 720 тис. грн/рік). Щоб легалізувати доходи, вона зареєструвала свою діяльність як ФОП (фізична особа-підприємець) 3-ї групи. Це дозволяє їй офіційно надавати рекламні послуги та отримувати оплату – як від українських, так і від закордонних компаній.
Щоквартально Марія подає податкову декларацію через додаток «Моя податкова» та сплачує податки і обов’язковий страховий внесок.
Якщо Марія ухиляється від сплати податків із доходу та отримує оплату за свої рекламні послуги на особисту банківську картку, криптовалютою або готівкою, тоді:
- українські військові можуть залишитися без якісних турнікетів, щоб оперативно зупинити кровотечу та врятувати життя своїм побратимам,
- у дитячому садку не буде можливості замінити старий радянський холодильник, і продукти швидко псуватимуться,
- державні фонди соціального страхування не отримають достатнього фінансування, тому, за потреби, Марія може залишитися без необхідних соціальних гарантій та виплат.
Податки захищають. Долучайся та підтримуй державу своїм внеском!
Комунікаційна кампанія реалізується Міністерством фінансів України разом із Державною податковою службою за фінансування Уряду Великої Британії через Міністерство закордонних справ та міжнародного розвитку. Інформація, представлена в матеріалах кампанії, не обов'язково відображає погляди Уряду Великої Британії.
Детальніше з інфографікою можна ознайомитись за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/953699.html.
Коментарі: 0
| Залишити коментар