07:02
Про надання інформації щодо КЕП
18.01.2022 08:58
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, автор електронного документа (далі – автор) повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557).
Норми передбачені до п. 3 розд. ІІІ Порядку № 557.
Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС (п. 4 розд. ІІ Порядку № 557).
Повідомлення за формою J1391103 (для юридичних осіб) та F1391103 (для фізичних осіб) розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб, Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/).
Крім того, Повідомлення можна знайти у розділі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету.
При цьому при створенні Повідомлення за формою J1391103 або F1391103 (далі – Запит) у розділі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету обираються рік та місяць, в якому направляється Запит.
Дата формування (відправлення) Запиту заповнюється в автоматичному режимі та відповідає даті фактичного відправлення Запиту.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи може бути об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування гараж?
18.01.2022 08:58
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Підпунктом «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
► не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
► не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.
Згідно з п. п. 14.1.129 прим. 1 п. п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ у нежитловій нерухомості (будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду) виділяють, зокрема:
► гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки (п. п. «г» п. п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);
►господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо (п. п. «е» п. п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Визначення належності об’єкта нежитлової нерухомості (будівлі, незавершеного будівництва) до того чи іншого класу будівель за призначенням проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності.
Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
До цього виключного переліку відноситься, зокрема, нерухоме майно у вигляді об’єктів нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв. м., розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів (п. п. «б» п. п. 2 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
При цьому, положення п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Враховуючи викладене, у разі використання фізичною особою права на подання Декларації, об’єктом декларування може бути гараж, придбаний за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Режим офлайн: чи блокується ПРРО у разі перевищення встановлених граничних строків проведення розрахункових операцій?
18.01.2022 08:57
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим відповідно до ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Діапазон).
Норми встановлені п. п. 1 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).
ПРРО не може працювати в режимі офлайн після спливу встановлених граничних строків застосування такого режиму суб’єктом господарювання (не більше ніж 36 годин підряд та 168 годин протягом календарного місяця), без наявного невикористаного Діапазону, а також за наявності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.
ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п. п. 2 розд. V Порядку № 317).
Абзацом третім п. п. 3 розд. V Порядку № 317 передбачено, що програмне рішення ПРРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Страхове відшкодування за пошкоджені основні засоби включається до доходу юрособи – платника єдиного податку третьої групи
18.01.2022 08:57
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Згідно зі ст. 9 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Отже, у випадку отримання юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи страхового відшкодування за пошкоджені основні засоби, суми страхового відшкодування включаються до доходу такого платника податку у податковому періоді їх отримання.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Про строки, в які подається податкова декларація ФОП – платника єдиного податку в разі призначення пенсії
18.01.2022 08:56
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до вдома, що фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої – третьої груп подають вперше Податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1) за податкові звітні періоди 2021 року.
У разі призначення пенсії ФОП на спрощеній системі оподаткування подають протягом року Декларацію з типом форми «Звітна» та додатковою позначкою «Довідково», у складі якої формується Додаток 1, який заповнюють таким чином:
► у заголовній частині в комірці 01 «Звітна» та в комірці 04 «Довідково» проставляється позначка «Х»;
► у розд. 1 вказується реєстраційний номер облікової картки платника податків з врахуванням примітки 4 до Додатка 1;
► у розд. 2 – серія (за наявності) та номер паспорта для ідентифікації платника єдиного внеску у Пенсійному фонді України з врахуванням примітки 5 до Додатка 1;
► у розд. 3 – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
► у розд. 4 в полі «Податковий (звітний) період» зазначається номер календарного місяця, в якому подається Додаток 1 (вказується арабськими цифрами від 1 до 12 номер календарного місяця);
► у розд. 5 «Тип форми» в полі «призначення пенсії» проставляється позначка «Х»;
► розд. 6 «Дата державної реєстрації припинення» не заповнюється;
► у розд. 7 вказується основний код економічної діяльності за КВЕД згідно з реєстраційними документами;
► у розд. 8 – період перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування, як платника єдиного внеску – зазначається період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дати формування заяви на призначення пенсії включно та код категорії застрахованої особи;
► у рядках та графах розд. 9 «Визначення сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» в розрізі календарних місяців відображаються дані за період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця подання заяви на призначення пенсіі включно, де у графі 2 – самостійно визначена сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, у графі 3 –розмір єдиного внеску, у графі 4 – обчислена сума нарахованого єдиного внеску. Загальна сума нарахованого єдиного внеску за звітний період зазначається у рядку «Усього» графи 4.
При цьому тип Додатка 1 «Уточнююча» для призначення пенсії не застосовується.
Водночас, слід зазначити, що подання у складі Декларації з типом форми «Звітна» як «Довідково» Додатка 1 з типом форми «призначення пенсії» не звільняє платника єдиного внеску від обов’язку подання за звітний період (календарний рік) до контролюючого органу у складі Декларації Додатка 1 з типом форми «Звітна», в терміни, визначені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
До уваги платників податку на нерухомість, які мають об’єкти нерухомості, по яких встановлені нульову ставку
18.01.2022 08:56
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Норми встановлені п. п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом п. п. 266.7.5 п. 266.2 ст. 266 ПКУ визначено, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.
Згідно з приміткою 10 інформації до додатка 1 (додатка 2) до Декларації у графі 13 «Ставка (%)» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначена рішенням органу місцевого самоврядування відповідно до п. п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ.
Таким чином, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Результатом господарської діяльності ФОП – «загальносистемника» є збиток: особливості заповнення декларації
18.01.2022 08:55
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Пунктом 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподаткованим доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Пунктом 177.10 ст. 177 ПКУ визначено, що ФОП зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Відповідно до п. 1 розд. І Порядку № 261 на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Згідно з п.п. 7 п. 1 розд. ІІ Порядку № 261 у графі 11 Типової форми зазначається сума чистого оподаткованого доходу, яка розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу, яка підлягає декларуванню (графа 4) та сумою документально підтверджених витрат, пов’язаних з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності (графи 6, 7, 8, 9, 10).
Однак, у разі якщо результатом розрахунку буде від’ємне значення, то графа 11 Типової форми прокреслюється.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Оподаткування ПДФО іноземних доходів
18.01.2022 08:55
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 170.11 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України від (далі – ПКУ), у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
У разі відсутності в платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним ПДФО в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.
Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:
а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
б) поштові податки;
в) податки на реалізацію (продаж);
г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму ПДФО, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника ПДФО відповідно до законодавства України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Про порядок заповнення Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації
18.01.2022 08:54
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує що форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), передбачає, зокрема заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
Частину І Звіту заповнюють всі неприбуткові організації незалежно від того, дотримались вони вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ), чи ні.
У рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків (витрат).
При цьому формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто у момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.
Зокрема, у рядку 1.6 Звіту відображається загальна сума отриманої неприбутковою організацією безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі:
► у рядку 1.6.1 – благодійна допомога;
► у рядку 1.6.2 ГД – гуманітарна допомога, яка дорівнює сумарному значенню графи 9 розд. ІІ додатка ГД до Звіту;
► у рядку 1.6.3 – суми коштів або вартість товарів, робіт, послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) неприбутковій організації згідно з абзацом другим п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому у рядку 1.6 Звіту (та відповідно у рядках 1.6.1, 1.6.2 ГД та 1.6.3) відображається вартість фактично отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), у т.ч. надходжень на розрахунковий рахунок (або/та в касу) у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань.
Аналогічно відображаються видатки неприбуткової організації щодо використаних безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань (рядок 2.4 та рядки 2.4.1, 2.4.2 ГД, 2.4.3 Звіту відповідно). При цьому до рядка 2.4.2 ГД Звіту переноситься сумарне значення графи 8 розд. ІІІ додатка ГД до Звіту.
Відповідно у рядку 2.6 (та рядках 2.6.1, 2.6.2 ГД і 2.6.3) відображається вартість фактично переданих безоплатно (використаних) активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), сум безповоротної фінансової допомоги, благодійної допомоги чи добровільних пожертвувань, у т.ч. перерахованих з розрахункового рахунку (або/та виданих з каси).
Додаток ГД до Звіту подається неприбутковими організаціями в обов’язковому порядку при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою.
Частина ІІ Звіту передбачена для розрахунку податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та заповнюється лише неприбутковими організаціями, які не дотримались вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
У рядку 5 Звіту відображається розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та дорівнює сумі рядків 3 та 4 Звіту.
Об’єкт оподаткування розраховується із суми операції (операцій) нецільового використання активів (рядок 3) та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що була розподілена серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (рядок 4).
Водночас сума операції (операцій) нецільового використання активів складається із суми рядка 3.1 ГД «гуманітарна допомога» (дорівнює рядку «Усього» графи 7 розд. IV додатка ГД) та рядка 3.2 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій».
Поряд з цим зазначаємо, що кожний конкретний випадок щодо відображення доходів і витрат у Звіті, який стосується особливостей діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, потребує аналізу договорів та первинних документів, тому для отримання більш детальної відповіді пропонуємо Вам звернутись до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації в усній або у письмовій формі відповідно до ст. 52 ПКУ з наданням усіх наявних копій документів.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи можливо в податковій накладній зазначати іноземною мовою торгову марку товару та у вигляді абревіатури найменування товару?
18.01.2022 08:54
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, податкова накладна заповнюється державною мовою.
При цьому у разі неможливого перекладу з іноземної мови торгової марки або найменування товару на державну мову та з метою збереження ідентифікації такого товару, в податковій накладній в графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця)» допускається зазначати назву торгової марки та у вигляді абревіатури номенклатуру товару без перекладу його на державну мову.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
