Блог

Федоренко

До уваги роботодавців – платників єдиного внеску!

17.01.2022 10:53

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) роботодавці:
► підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР)), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (абзац другий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
► фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР) (абзац третій п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
► фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) (абзац четвертий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
► філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами (абзац п’ятий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
► дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України (абзац шостий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
► підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб зазначених у абзацах восьмому – чотирнадцятому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (абзац сьомий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
► інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з ЄДР) (абзац п’ятнадцятий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Абзацом першим частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 встановлено, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), крім платників, зазначених у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Разом з тим платники, зазначені у п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим частини восьмої ст. 9 Закону № 2464, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиний внесок, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. 6 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої, наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790), у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Надання в оренду частини приміщень: чи подає власник нерухомого майна повідомлення за ф. № 20-ОПП?

17.01.2022 10:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.
Норми встановлені п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до пункту 63.3 ст. 63 ПКУ платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах, зокрема, за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Відповідно до п. п. 14.1.97 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ оренда житлових приміщень – це операція, що передбачає надання житлового будинку, квартири або їх частини її власником у володіння та користування орендарю на визначений строк для цільового використання за орендну плату.
Згідно з п. п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п. п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар. При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди.
У разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна або його частини повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) подається до контролюючих органів як власником нерухомого майна – орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені пунктами 8.3 – 8.5 розд. VIII Порядку № 1588.
Кожному об’єкту оподаткування, що надається в оренду (орендується) присвоюється ідентифікатор, що прийнятий суб’єктом господарювання – орендодавцем (орендарем), а також зазначається фактичний стан об’єкта оподаткування на момент заповнення повідомлення за ф. № 20-ОПП.
У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан – «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) – «орендується».
У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у повідомленні за ф. № 20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди.
Отже суб’єкт господарювання – власник нерухомого майна у разі надання в оренду частини приміщень (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів) повинен подати повідомлення за ф. № 20-ОПП у порядку та терміни, визначені пунктами 8.3 – 8.5 розд. VIII Порядку № 1588. Пунктом 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 визначено, що під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин). Якщо в оренду надаються однотипні об’єкти оподаткування за різним місцезнаходженням, інформація у повідомленні за ф. № 20-ОПП відображається по кожному об’єкту окремо.
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги виробників та/або імпортерів тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюнух!

17.01.2022 10:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914), зокрема, внесено зміни до п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ), відповідно до яких до платників акцизного податку віднесено осіб – виробників та/або імпортерів тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які здійснюють їх реалізацію для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою 5 відсотків.
Відповідно до п. 1 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1914 зміни, зокрема, до п. п. 212.1 ст. 212 ПКУ щодо акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, набирають чинності з 01 січня 2022 року, але не раніше дня набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI (далі – БКУ) в частині запровадження механізму зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до місцевих бюджетів.
Отже, платниками акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, та рідин, що використовуються в електронних сигаретах виробники та імпортери таких товарів будуть з дня набрання чинності змінами до БКУ в частині запровадження механізму зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до місцевих бюджетів.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Декларація з плати за землю за період, в якому виникав об’єкт оподаткування, не була подана: чи застосовується строк давності?

17.01.2022 10:51

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація) на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої Декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних Декларацій. При поданні першої Декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну Декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає Декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (абзац перший п. 286.4 ст. 286 ПКУ).
Пунктом 287.10 ст. 287 ПКУ встановлено, що податкове зобов’язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285-287 ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).
Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
При цьому, у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ст. 102 ПКУ, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано (п. п. 102.2.1 п. 102.2 ст. 102 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про строки сплати податкового зобов’язання з єдиного податку, визначеного у податковій декларації для юросіб – «спрощенців» четв

17.01.2022 10:51

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
у I кварталі – 10 відсотків;
у II кварталі – 10 відсотків;
у III кварталі – 50 відсотків;
у IV кварталі – 30 відсотків.
Зокрема, юридичні особи, реорганізовані шляхом приєднання або утворені протягом року шляхом злиття або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п. п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п. п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Платники єдиного податку четвертої групи перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (п. п. 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Крім того, абзацом тринадцятим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат

17.01.2022 10:50

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 178 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ).
Пунктом 178.6 ст. 178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 (далі – Порядок № 261), який набрав чинності 16.07.2021.
Згідно з п. 2 розд. І Порядку № 261 облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.
При цьому, у разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов’язана на вимогу контролюючого органу надати засвідчену належним чином копію такого обліку в паперовому вигляді у порядку, встановленому податковим законодавством (п. 5 розд. ІІ Порядку № 261).
На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати (п. 1 розд. І Порядку № 261).
Таким чином, починаючи з 16.07.2021 фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат за Типовою формою, затвердженою Порядком № 261, яка не підлягає реєстрації у контролюючому органі.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників!

17.01.2022 10:50

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01.01.2022 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512 «Про затвердження форми та Порядку надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом України в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 листопада 2021 року за № 1525/37147 (далі – Наказ № 512), яким:
► затверджено форму Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом України в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення);
► Порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом України в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Порядок).
Наказ № 512 виданий з метою реалізації положень законів України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) та від 17 грудня 2020 року № 1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (далі – Закон № 1117).
Детальніше щодо Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом України в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи можливо ознайомитись у листі ДПС України від 30.12.2021 № 28710/7/99-00-21-02-01-07, який розміщено за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/76994.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо порядку декларування частини прибутку контрольованої іноземної компанії

17.01.2022 10:49

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01 січня 2022 року розпочалася кампанія декларування, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи (далі – податкова декларація) та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) і військового збору, та/або мають право подати податкові декларації для отримання податкової знижки.
З 01.01.2022 вводиться в дію нова форма податкової декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2020 року за № 1295/35578 (далі — Наказ № 783), що передбачає об’єднання звітності з ПДФО та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також порядок декларування частини прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК).
В зв’язку із зазначеними змінами форма податкової декларації доповнена новими додатками ЄСВ 1, ЄСВ 2 та ЄСВ 3 – для платників єдиного внеску та додатком КІК – для платників, у яких виникає обов’язок декларувати прибутки КІК відповідно до п. 170.13 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Разом з тим, п. 54 підрозділу XХ «Перехідних положень» ПКУ встановлені особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду, а саме: першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про КІК за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної податкової декларації за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку КІК, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік.
Отже, за звітний 2021 рік фізичні особи — платники ПДФО додаток до податкової декларації КІК не заповнюють та не подають.
Водночас, доходи у вигляді доходів у грошовій та/або іншій майновій формі, отримані внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків, за умови дотримання вимог п. 14 підрозділу 1 розділу XX ПКУ та з урахуванням Узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14 травня 2021 року № 265, підлягають оподаткуванню військовим збором, а отже відображаються платниками ПДФО у рядку 10.10 податкової декларації.
Суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску відображаються у додатку ЄСВ 1.
Водночас враховуючи те, що з 01.01.2021 статтю 4 Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) доповнено частиною 5, особи, які провадять незалежну професійну діяльність за умови взяття їх на облік фізичних осіб — підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 Закону № 2464 додаток ЄСВ 1 такими особами заповнюється за прикладами наведеними для фізичних осіб – підприємців.
Окрім цього, Законом № 2464 не передбачено звільнення від сплати єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність за умови взяття їх на облік фізичних осіб – підприємців та провадження ними різних видів діяльності як осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 цього Закону, у зв’язку з чим рекомендуємо для таких осіб використовувати приклади заповнення додатку ЄСВ 1 наведеним для фізичних осіб – підприємців, однак у такому випадку чистий дохід (прибуток) від провадження підприємницької та незалежної професійної діяльності підлягає сумуванню в графі 3 в розрізі місяців звітного періоду, при цьому в місяцях, у яких отримано чистий дохід (прибуток) сума доходу у графі 4 не може бути більшою максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та меншою бази нарахування для мінімального страхового внеску.
Суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, відображаються платниками єдиного внеску у додатку ЄСВ 2, при цьому такий додаток подається лише з позначкою «довідкова» за місяць, в якому набуває дата закінчення дії договору або його розірвання.
Збільшення або зменшення сум зобов'язань з єдиного внеску за результатами проведеної документальної перевірки відображається у додатку ЄСВ 3 з позначкою «довідкова».
Платники, що подають податкову декларацію, яка передбачає наявність заповнених додатків ЄСВ 1 або ЄСВ 2 або ЄСВ 3 повинні зазначити у рядку 8 позначку «х».
При поданні розрахунку у додатку ЄСВ 1 «призначення пенсії» або «призначення матеріального забезпечення, страхових виплат» платнику необхідно одночасно зазначити позначкою «х»:
► необхідний тип декларації «звітна» або «звітна нова» у разі необхідності повного скасування інформації, що попередньо була подана до контролюючого органу у формі «звітна» за аналогічний звітний період;
► додаткову позначку «довідкова»;
► номер календарного місяця (числове значення), в якому подається така декларація.
Платники єдиного внеску, які подали впродовж звітного року розрахунок з типом форми «призначення пенсії» або «матеріального забезпечення, страхових виплат», зобов’язані в терміни визначені ПКУ подати розрахунок за звітний (податковий) період.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників, які здійснюють операцій з постачання тютюнових виробів!

17.01.2022 10:49

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ДПС України у листі від 30.12.2021 № 28723/7/99-00-21-03-02-07 (далі – Лист № 28723) повідомила про окремі особливості застосування положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які починаючи з 01.01.2022 запроваджуються в оподаткуванні податком на додану вартість (ПДВ) при здійсненні операцій з постачання тютюнових виробів у зв’язку з набранням чинності Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914).
Державна податкова служба України у зв’язку з набранням чинності Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» інформує про окремі особливості застосування положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які починаючи з 01.01.2022 запроваджуються в оподаткуванні податком на додану вартість при здійсненні операцій з постачання тютюнових виробів.
Згідно із змінами, внесеними Законом № 1914 до ПКУ, запроваджуються зміни порядку оподаткування ПДВ для операцій з постачання тютюнових виробів, а саме: встановлюється окремий порядок визначення бази оподаткування на етапі першого постачання таких товарів їх виробниками та на етапі першого постачання таких товарів суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з такими виробниками, а також запроваджується пільговий режим оподаткування ПДВ (звільнення) на всіх наступних етапах постачання таких товарів.
Статтю 189 розділу V ПКУ доповнено пунктом 189.18, згідно з яким базою оподаткування для операцій з постачання на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – тютюнова продукція), для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування податку на додану вартість.
Згідно з визначенням, наданим п. п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, максимальні роздрібні ціни (далі – МРЦ) – це ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.
Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Пунктом 197.27 статті 197 ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування операції з постачання на митній території України тютюнової продукції, для якої встановлені максимальні роздрібні ціни, крім операцій:
а) з першого постачання таких товарів їх виробниками;
б) з першого постачання таких товарів суб'єктами господарювання, які пов'язані відносинами контролю з виробниками у розумінні Закону України «Про захист економічної конкуренції». Перелік суб'єктів господарювання, пов'язаних відносинами контролю з виробниками, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі;
в) із ввезення таких товарів на митну територію України та їх першого постачання імпортером на митній території України
Отже, встановлений пунктом 189.18 порядок визначення бази оподаткування застосовується виключно трьома категоріями платників:
– суб’єктами господарювання – виробниками тютюнової продукції;
– суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з виробниками у розумінні Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі – контрольовані суб’єкти господарювання). Перелік контрольованих суб’єктів господарювання затверджується Кабінетом Міністрів України;
– імпортерами тютюнової продукції.
З огляду на викладене, для цілей застосування пункту 189.18 статті 189 ПКУ, для тютюнової продукції, для якої встановлені МРЦ, які повинні наноситись на споживчу упаковку, а також для тютюнової продукції, на споживчу упаковку якої тимчасово до 31 грудня 2023 року може не наноситися МРЦ, платники податку, що відносяться до таких категорій (виробники та контрольовані суб’єкти господарювання) для визначення бази оподаткування ПДВ мають використовувати МРЦ, які були встановлені станом на дату виготовлення такої продукції (в тому числі і до 01 січня 2022 року), незалежно від дати постачання такої продукції.
Детально з Листом № 28723 можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/76963.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Закон України № 1525: відповідальність, якщо нерезидент постачає фізособам електронні послуги і не подав спрощену декларацію

17.01.2022 10:48

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині оподаткування ПДВ.
Так, у разі якщо особа-нерезидент, зареєстрована як платник ПДВ за операціями з постачання електронних послуг, у встановлений термін не подає спрощену податкову декларацію або у встановлений термін не сплачує податок, податковий орган протягом 30 календарних днів після спливу встановлених термінів направляє такій особі-нерезиденту повідомлення про необхідність подання спрощеної податкової декларації та/або сплати податку, а також про суму штрафних санкцій за такі порушення (п. 208 прим 1. 10 статті 208 прим. 1 ПКУ).
Розміри санкцій:
- неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ,
– тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення,
– тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ). У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу (п. 124.1 ст. 124 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19938. Попередня cторінка | Сторінка 1707 з 1994 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua