Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.
Пунктом 1 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13) визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій (РРО) або програмним реєстратором розрахункових операцій (програмний РРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (далі – наказ № 329), який набув чинності 01 липня 2021 року, внесено зміни до форми фіскального касового чека на товари (послуги) та фіскального касового чека видачі коштів і доповнено їх новим реквізитом – «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої», який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством у рядку 9 розрахункового документа (чека РРО/програмного РРО).
Водночас Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» з 1 січня 2022 року набирають чинності зміни до пункту 11 статті 3 розділу ІІ Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Згідно зі змінами суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані:
проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Враховуючи викладене, Державна податкова служба України наголошує на необхідності з 1 січня 2022 року дотримання суб’єктами господарювання вимог пункту 11 статті 3 розділу ІІ Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема, в частині відображення (при роздрібній торгівлі алкогольними напоями) в розрахункових документам (чеках РРО/програмних РРО) такого реквізиту як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/546986.html
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/546920.html повідомила, що постановою Правління Національного банку України від 16 грудня 2021 року № 142 затверджено Регламент роботи системи електронних платежів Національного банку України та порядок роботи банківської системи України у період завершення звітного року (далі – Регламент).
Згідно з Регламентом банківській день у Системі електронних платежів Національного банку України (далі – СЕП) 31 грудня 2021 року закінчується о 13 год. 00 хв.
Наказом Державної казначейської служби України від 07.12.2021 № 352 затверджено Регламент роботи органів Казначейства (далі – Регламент Казначейства). Згідно з Регламентом Казначейства 31 грудня 2021 року органи Казначейства працюють без клієнтів.
Кошти, сплачені на бюджетні рахунки, які надійдуть через СЕП у період з 01 січня 2022 року до 03 січня 2022 року (включно), Казначейством будуть зараховані датою банківського дня 04 січня 2022 року.
Починаючи з 4 січня 2022 року, банківська система України працюватиме у звичайному режимі.
Державною податковою службою 31 грудня 2021 року та 1 січня 2022 року будуть проводитися регламентні та технологічні роботи, пов’язані із закриттям року. У зв’язку з цим можливі обмеження у роботі електронних сервісів та ІТС Електронний з 22 год. 00 хв. 31 грудня 2021 року до 20 год. 00 хв. 1 січня 2022 року.
Операційний день для приймання та обробки податкових накладних та розрахунків коригування до ЄРПН 31 грудня 2021 року триватиме до 15 год. 00 хв.
1, 2 та 3 січня 2022 року – вихідні та святкові дні.
4 січня 2022 року – операційний день з 08 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи відповідно до положень Податкового кодексу звільнені від обов’язку застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) при здійсненні господарської діяльності. Тобто зазначена категорія ФОП, яка здійснює виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадить господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, не використовує працю найманих осіб, з 01 січня 2022 року не застосовує РРО/ПРРО та не веде облік товарних запасів.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп згідно з вимогами Податкового кодексу з 01 січня 2022 року зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.
При цьому ФОП – платники єдиного податку, що здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, а також платники єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ, зобов’язані вести облік товарних запасів, відповідно до вимог затвердженого Порядку ведення обліку товарних записів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, який затверджений наказом Мінфіну від 09.09.2021 №496.
Звертаємо увагу платників податків!
Постановою КМУ від 23.12.2021 №1359 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 №1336» внесено зміни до постанови №1336, які визначають, що підприємці платники єдиного податку, що провадять роздрібну торгівлю на території села мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО/ПРРО, але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, крім випадків:
- роздрібної торгівлі в торгівельних об’єктах, в яких здійснюється також торгівля підакцизними товарами;
- дистанційної торгівлі, зокрема, торгівлі через Інтернет;
- прийняття рішень сільськими радами та радами ОТГ про обов’язкове застосування на території села РРО/ПРРО.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/546965.html
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у зв’язку з тим, що Закон України від 30.11.2021 № 1914-ХІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень набирає чинності з 01.01.2022 (далі – Закон № 1914), ДПС України повідомила про окремі зміни в частині обрання спрощеної системи оподаткування фізичними особами підприємцями, які надають послуги з доступу до мережі Інтернет.
З урахуванням змін внесених Законом № 1914 до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП), які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПКУ ФОП може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
До внесення Законом № 1914 змін до ПКУ ФОП, які надавали послуги з надання доступу до мережі Інтернет, мали право реєструватися платниками єдиного податку другої групи.
Згідно з п. п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного На дату оприлюднення Закону № 1914 термін, встановлений ПКУ, для самостійного переходу платником на іншу групу платника єдиного податку минув, при цьому Закон № 1914 не передбачає перехідного періоду для надавачів послуг з доступу до мережі Інтернет.
З метою створення максимально сприятливих умов щодо безперебійного та якісного обслуговування платників податків Державна податкова служба України інформує про можливість для ФОП – платників єдиного податку другої групи, які надають послуги з надання доступу до мережі Інтернет, подати заяви про обрання спрощеної системи оподаткування до 31.12.2021 (включно) в частині: зміни ставки та групи платника єдиного податку та/або внесення змін до реєстру платників єдиного податку щодо виключення виду господарської діяльності з надання послуги доступу до мережі Інтернет (у тому числі провайдерських послуг КВЕД ДК 009:2010 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку»), та/або відмови від спрощеної системи оподаткування.
Подання заяв можливо здійснити в один із наступних способів:
► особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
► надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
► засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» через Електронний кабінет платника та єдиний вебпортал державних електронних послуг ДІЯ.
Водночас, повідомляємо, якщо ФОП – платники єдиного податку другої групи, які здійснюють послуги з надання доступу до мережі Інтернет, з 01 січня 2022 року не здійснять перехід на третю групу платника єдиного податку або не відмовляться від вищевказаного виду діяльності, реєстрація платником єдиного податку такої категорії підприємців може бути анульована за рішенням контролюючого органу згідно вимог п. 299.10 ст. 299 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 02.07.2021 набули чинності норми (крім деяких норм, які наберуть чинності з 2022 року) Закону України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525).
Законом № 1525 статтю 186 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено пунктом 186.3 прим. 1, відповідно до якого місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг. З метою застосування цього пункту місцезнаходження отримувача електронних послуг визначається:
►для отримувача послуг – фізичної особи, яка зареєстрована як суб’єкт господарювання, – за місцем реєстрації такого отримувача як суб’єкта господарювання;
► для отримувача послуг – фізичної особи, яка не зареєстрована як суб’єкт господарювання, – за місцем фактичного місцезнаходження такої фізичної особи – отримувача послуг.
З метою встановлення фактичного місцезнаходження фізичної особи – отримувача послуг враховуються такі відомості (далі – перелік відомостей):
а) якщо електронні послуги надаються засобами фіксованого зв’язку – фактичним місцезнаходженням фізичної особи – отримувача послуг вважається країна встановлення лінії фіксованого зв’язку (місцезнаходження провайдера телекомунікацій, послугами якого користувався одержувач у процесі отримання електронної послуги);
б) якщо електронні послуги надаються засобами рухомого (мобільного) зв’язку – фактичним місцезнаходженням фізичної особи – отримувача послуг вважається країна, яку ідентифікують за мобільним кодом країни SIM-карти, яка використовується під час отримання таких послуг;
в) якщо електронні послуги надаються іншими, ніж зазначені у абзацах «а» та «б», засобами зв’язку, у тому числі з використанням картки доступу, – фактичним місцезнаходженням фізичної особи – отримувача послуг вважається країна, в якій розміщені такі інші засоби зв’язку або до якої надіслано карту доступу для її використання (у тому числі місцезнаходженням пристрою, яке визначається за його IP-адресою, що використовувалося отримувачем електронної послуги). Додатковими доказами для визначення місцезнаходження фізичної особи – отримувача послуг, один із яких застосовується одночасно з одним із зазначених у абзацах «а», «б» та «в» переліку відомостей, є: платіжна адреса фізичної особи – отримувача послуг; банківські реквізити, зокрема місце ведення банківського рахунка, використаного для розрахунку за електронні послуги; інша комерційно важлива інформація.
Фізична особа – отримувач електронних послуг може підтвердити, що вона зареєстрована як суб’єкт господарювання – платник податку на додану вартість шляхом повідомлення особі-нерезиденту свого індивідуального податкового номера платника ПДВ. Якщо в договорі, у тому числі укладеному в електронній формі, відсутня інформація, що отримувачем електронних послуг є суб’єкт господарювання – платник податку на додану вартість, вважається, що така послуга отримана фізичною особою, у тому числі фізичною особою – підприємцем, не зареєстрованою як платник ПДВ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 10.12.2021 № 661 затверджено узагальнюючу податкову консультацію (далі – УПК № 661) щодо деяких питань розміру сукупних вимог кредитора до юридичної або фізичної особи – боржника, який має враховуватись для віднесення такої заборгованості до безнадійної, в якій розглядаються норми Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Питання: який розмір сукупних вимог кредитора до юридичної або фізичної особи – боржника має враховуватись для віднесення такої заборгованості до безнадійної відповідно до підпункту "ґ" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу?
Відповідь:
Відповідно до підпункту "ґ" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу під безнадійною заборгованістю розуміється прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб).
З 21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі – КзПБ), у книзі четвертій "Відновлення платоспроможності фізичної особи" якого визначено процедуру банкрутства боржника – фізичної особи, фізичної особи – підприємця. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 115 розділу I книги четвертої КзПБ боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Таким чином, враховуючи норми КзПБ, підпункт "ґ" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу застосовується для визнання безнадійною заборгованості фізичних осіб та фізичних осіб – підприємців за умови, що така заборгованість прострочена понад 180 днів, а розмір суми боргу становить менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, та за умови, що безспірність вимог кредитора за такою заборгованістю підтверджено документально (договором та первинним документом, який визнає заборгованість, зокрема, визнаною претензією, актом звірки з боржником, листом боржника).
Відповідно до статті 34 розділу I книги третьої КзПБ кредитор може звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи – боржника.
Відповідно до частини п'ятої статті 39 розділу I книги третьої КзПБ за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі.
Нормами КзПБ для порушення провадження у справі про банкрутство передбачено тільки необхідність подання до суду заяви кредитора, яка повинна містити відомості, передбачені статтею 34 розділу I книги третьої КзПБ. При цьому мінімально встановлений законодавством розмір безспірних вимог кредитора для порушення справи про банкрутство не визначений.
Частиною восьмою статті 39 розділу I книги третьої КзПБ встановлено, що в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, зокрема, зазначається про визнання вимог кредитора та їх розмір.
Виходячи із вказаного вище, при провадженні у справі про банкрутство юридичної особи, визнання вимог кредитора здійснюється на будь-яку суму заборгованості, з подальшим здійсненням заходів щодо забезпечення всіх вимог кредиторів, передбачених нормами КзПБ.
Отже, норма підпункту "ґ" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу після введення в дію КзПБ не підлягає застосуванню для заборгованості юридичних осіб. Таким чином, для визнання заборгованості юридичних осіб безнадійною потрібно досліджувати інші підстави, визначені в підпункті 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу.
УПК № 661 розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi-konsultatsii/76917.html
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.
ДПС та її територіальні органи проводять розʼяснювальну роботу про новації у законодавстві щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Так, з 21.01.2021 року у межах інформаційно-роз’яснювальної кампанії щодо запровадження РРО/ПРРО під час організованих податківцями заходів було поінформовано понад 142 тис. платників податків, з них 132 тис. ФОП, про новації в сфері застосування РРО/ПРРО та особливості їх застосування з 01.01.2022 року.
За 11 місяців поточного року ДПС видано близько 750 власних та погоджено 550 регіональних індивідуальних податкових консультацій з питань, пов’язаних із застосуванням РРО/ПРРО.
У першому та четвертому кварталі 2021 року забезпечене адресне інформування фізичних осіб-підприємців, окремо платників єдиного податку І групи, про право не застосовувати РРО/ПРРО з 01.01.2022 року, та платників єдиного податку ІІ – ІV групи (далі – ФОП) про виникнення з 01.01.2021 року у них такого обов’язку у випадку здійснення розрахункових операцій.
У зв’язку з набранням 26.11.2021 чинності наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку» розроблено та розміщено на вебпорталі ДПС та субсайтах ГУ ДПС інтерактивну інструкцію щодо ведення такого обліку платниками податків.
Крім того, в центрах обслуговування платників Головних управлінь ДПС та на офіційних сторінках ДПС у мережі Інтернет розміщено актуальну інформацію щодо посадових осіб ДПС, уповноважених на надання консультацій з питань застосування РРО/ПРРО.
Довідково:
Інформаційні матеріали стосовно ФОП, на яких з 01.01.2022 розповсюджується обовʼязок застосовувати РРО/ПРРО, – https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/542404.html;
Інформаційні матеріали стосовно ФОП, на яких з 26.11.2021 розповсюджується обовʼязок ведення обліку товарних запасів, –https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/537086.html;
Покрокова відеоінструкція щодо Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, відеоролик –https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/8300.html.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/545259.html
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.
Так, постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83 затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення).
Відповідно до п. 3 Положення спеціальний рахунок – це поточний рахунок із спеціальним режимом використання, який відкривається банком декларанту відповідно до Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування для зарахування грошових коштів у готівковій формі в національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою.
При цьому згідно з п. 7 Положення банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) (далі – Інструкція № 492), у порядку, встановленому п. 62 розд. V Інструкції № 492 для фізичних осіб, та з обов’язковим дотриманням вимог п. 16 розд. I Інструкції № 492.
Відповідно до п. 8 Положення договір, що укладається в письмовій формі між банком і декларантом, має передбачати особливості відкриття, функціонування та закриття спеціального рахунку, які повинні відповідати вимогам Закону № 1539.
Таким чином, нормами підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ та Положення не встановлено обмежень щодо відкриття фізичною особою, яка має у власності кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, окремих поточних рахунків зі спеціальним режимом використання у національній валюті та іноземній валюті у різних банках України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів від 01.12.2021 № 637 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року № 1130» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23.122021 за № 1657/37279) (далі – Наказ № 637) внесено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення).
Положення приведено у відповідність до:
► Закону України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам»;
► Закону України від 01 липня 2021 року №1 617-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо адміністрування податків і зборів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя».
Зокрема, Положення доповнено новим розділом VIII «Особливості реєстрації як платників податку на додану вартість осіб-нерезидентів».
Цим розділом визначається процедура реєстрації, перереєстрації, анулювання реєстрації як платників ПДВ осіб – нерезидентів, що здійснюються відповідно до ст. 208 прим. 1 Податкового кодексу України.
Так, у заяві про реєстрацію платника ПДВ зазначається:
- інформація щодо реєстрації нерезидента у країні нерезидента,
- ідентифікаційні дані нерезидента, який буде підлягати електронній ідентифікації,
- дані щодо його представника,
- електронна адреса,
- причина реєстрації,
- щодо підтвердження факту та періоду досягнення суми операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, визначеної для обов'язкової реєстрації платником ПДВ,
- іноземна валюта (євро або долар США), в якій особа – нерезидент буде сплачувати ПДВ.
Наказ № 637 набирає чинності з 01 січня 2022 року, крім підпункту 2 пункту 2 та пункту 3 Змін, які набирають чинності одночасно з набранням чинності Законом України від 01 липня 2021 року № 1618-IX «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», але не раніше дня його офіційного опублікування.
Наказ № 637 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 28.12.2021 № 99.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що днями відбулося засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада), в якому взяла участь начальник управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипова.
Під час засідання підведені підсумки роботи Громадської ради протягом 2021 року.
Так, за звітний період проведено 8 чергових засідань Громадської ради; 24 засідання галузевих комітетів та 1 засідання робочої групи.
Під час проведених засідань розглядалися питання щодо змін у законодавстві стосовно: звітування платників податків; застосування реєстраторів розрахункових операцій; порядку надання одноразової компенсації суб’єктам господарювання;
Крім того, обговорювались актуальні питання щодо трансфертного ціноутворення, цільової ефективності підвищення ставок екологічного податку4 підсумки декларування доходів, отриманих громадянами Дніпропетровщини у 2020 році, станом на 01 квітня 2021 року; питання запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету та інше.
За результатами засідання прийнято одностайне рішення – визнати, що План роботи Громадської ради на 2021 рік в цілому виконано.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар